Ухвала

від 30.05.2016 по справі 637/678/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

ЗакропивногоО.В., Мазур Л.М., НагорнякаВ.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Колос В.Д.» про розірвання договору оренди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила розірвати договори оренди землі від 04 жовтня 2005 року, укладені між ОСОБА_6 та Приватним підприємством «Колос В.Д.» (далі - ПП «Колос В.Д.») Шевченківського району Харківської області, зареєстровані у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 липня 2011 року за НОМЕР_2 та за НОМЕР_1.

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_6, після смерті якої вона прийняла спадщину за законом та стала власником земельних ділянок, які використовуються ПП «Колос В.Д.» згідно з договорами оренди. Посилаючись на те, що вона не бажає продовжувати господарські стосунки з орендарем, просила розірвати договори оренди земельних ділянок.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 10 січня 2004 року, ОСОБА_6 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,1461 га, кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Дані земельні ділянки ОСОБА_6 за життя передала в оренду ПП «Колос В.Д.», згідно з договорами оренди від 04 жовтня 2005 року, на підписання яких вона висловила своє волевиявлення і які нею власноруч були підписані, і на підставі яких вона одержувала орендну плату.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла.

Після смерті матері ОСОБА_4 оформила спадщину та стала законним власником спірних земельних ділянок.

Позивач у 2015 році звернулася до ПП «Колос В.Д.» з письмовою заявою щодо розірвання договорів оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

За нормами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що зазначені позивачем підстави для розірвання договору оренди не охоплюються умовами договору і не відповідають чинному законодавству, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

О.В. Закропивний Л.М. Мазур В.А. Нагорняк