Постанова

від 07.06.2016 по справі 826/23657/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2016 року письмове провадження № 826/23657/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 4526552209 та № 4626552209 від 22.05.2015 року

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» (далі - позивач або ТОВ «Біг Фудз») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 4526552209 та № 4626552209 від 22.05.2015 року.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Біг Фудз» не порушувало вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами на які вказує податковий орган, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та формування витрат підприємства.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту нереальності господарських операцій з контрагентами, що позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та витрат підприємства по таким операціям.

Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за спільним клопотанням сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позиції сторін, судом встановлено наступне.

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 року № 314/26-55-22-07/38544792 (далі-Акт), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2, пункту 138.4. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, пункту розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, чим занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 2 522 047,00 грн., у т.ч. за 2013 рік на суму 1 171 168,00 грн. та за 2014 рік на суму 1 350 879,00 грн.;

підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.5, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2. статті 200, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.9, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, пункту розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 889 596,00 грн., в т.ч. за липень 2013 року в сумі 226 504 грн., за серпень 2013 року в сумі 300 712 грн., за вересень 2013 року в сумі 413 556 грн., за жовтень 2013 року в сумі 206 507 грн., за листопад 2013 року в сумі 203 288 грн., за грудень 2013 року в сумі 142 398 грн., за січень 2014 року на суму 50 956 грн., за травень 2014 року на суму 165 182 грн., за червень 2014 року на суму 104 716 грн., за липень 2014 року на суму 75 777 грн.;

пункту 1.2, пункту 3.2, пункту 3.3. Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 та Наказу ГУ Міндоходів у Києві від 21.01.2014 року № 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», статті 51, пункту 70.16. статті 70, пункту 176.2.«б», пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Не погоджуюсь з висновками Акту, позивачем подавалися відповідачу заперечення на Акт, за результатом розгляду яких, висновки були залишені без змін.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі Акта, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.05.2015 року:

№ 4526552209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 889 596,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 944 798,00 грн.;

№ 4626552209, яким позивачу занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток на суму 2 522 047,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 261 024,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України, за результатом чого, рішення були залишені без змін.

Підставою для прийняття спірних актів індивідуальної дії (податкових повідомлень-рішень № 4526552209 та № 4626552209 від 22.05.2015 року), став висновок податкового органу про нереальний характер операцій позивача з контрагентами, сформований виходячи з наступного.

ТОВ «Біг Фудз» до перевірки надано первинні документи, в яких зафіксовано операції з придбання товарів (Рекламна продукція: велком карти, єврофлаєри, конверти, плакати А-1 +ламінація, флаєра, меню А5 англійською мовою, меню А5, листівки; миючи засоби, пакети для сміття, одноразова посуда, держателі для салатів, коробки картонні тришарові, шпагат, куртка демісенна з захистом, шолом мотоциклетний, комплект орендування мопедів, технічне обслуговування обладнання) у підприємств, які не є виробниками, імпортерами реалізованої продукції.

Так, контрагент позивача - ТОВ «Універсалгруптрейд», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, стан - припинено, скасовано держреєстрацію, кількість працюючих - 0 осіб, основні засоби відсутні, податкова звітність «Декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9090321668 від 10.02.2014 року подано до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з «нульовими» показниками) обсяг постачання згідно первинних документів всього 2013 рік на суму 6 164 042 грн. та за 2013 рік на суму 228 272 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 28 Кт 63 - отримано товар у постачальника (відображено отримання товару) 6 392 314 грн. Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

Контрагент позивача - ТОВ «Старксервіс», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, стан - припинено, але не знято з обліку, кількість працюючих - 1 особа, основні засоби відсутні, податкова звітність «Декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік не подано до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) обсяг постачання згідно первинних документів всього за 2014 рік на суму 99 410 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 20 Кт 63 - проведено товар у постачальника, Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт № 956/26- 22-07/38544792 від 15.10.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біг Фудз» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Старксервіс» за період з 01.07.2013 по 31.01.2014 року» на підставі вироку Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/22932/13-Провадження №1-кп/761/776/201 від 23.09.2014 року, згідно якого вбачається, що протягом 2012-2014 років на рахунок ТОВ «Старксервіс» від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Контрагент позивача - ТОВ «Альтис трейд», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, встановлено відсутність приміщень, в тому числі складських, трудових та матеріальних ресурсів, податкова звітність «Декларація з податку на прибуток підприємства за 2014 рік не подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) обсяг постачання згідно первинних документів всього за 2014 рік на суму 992 124,79 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 20 Кт 63 - отримано товар у постачальника (відображено отримання товару від ТОВ «Альтис Трейд») 478 819,55 грн., Дт 28 Кт 63 - отримано товар у постачальника (відображено отримання товару від ТОВ «Альтис Трейд»), Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт № 950/26-55-22-08/38544792 від 01.10.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біг Фудз» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідком фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Альтис-Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року» складеного на підставі акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2014 №683/3-26-50-22-03-38977139 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтис Трейд» з контрагентами-постачальниками за лютий, квітень, травень 2014 року та контрагентами-покупцями за лютий, квітень, травень 2014» та протоколу допиту засновника та директора ТОВ «Альтис-Трейд» ОСОБА_1 від 08.05.2014 року наданого листом ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.08.2014 року №1873/7/26-15-07-2215.

Відповідно листа ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.08.14 №1873/7/26-15-07-2215 відкрито кримінальне провадження №32014100000000051, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.14 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 205, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Черкаській області, підполковник податкової міліції Лисоконь Т.М., допитав як свідка: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Архангельськ, Росія), який повідомив, що підприємство зареєстрував за грошові кошти; чим займається та займалось підприємство не знає; фінансово-господарської діяльності не проводив; звітності не подавав; довіреностей на здійснення фінансово-господарської діяльності від свого імені не надавав; договорів не підписував, безготівкові кошти від підприємців-покупців не отримував.

Контрагент позивача - ТОВ «Рейнарз ЛТД», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, стан - направлено запит на встановлення місцезнаходження, основні засоби відсутні, кількістю працюючих - 1 особа, обсяг постачання згідно первинних документів всього за 2014 рік на суму 300 380,00 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 28 Кт 63 - отримано товар у постачальника 300 380,00 грн., Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 24.07.2014 року № 2014/26-55-22-07/37815719 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕЙНАРЗ ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 року» з Урахуванням матеріалів відпрацювання ТОВ «Рейнарз ЛТД», отриманих від ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва, приєднаних до кримінального провадження №32014100060000056 від 04.03.2014 року за ознаками правопорушення, що передбачено ч.3 ст. 212 КК України.

Контрагент позивача - ТОВ «Голден люкс», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля,, стан платник - направлено запит на встановлення місцезнаходження, основні засоби відсутні, кількість працюючих - 1 особа - обсяг постачання згідно первинних документів всього за 2014 рік на суму 246 375 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 28 Кт 63 - отримано товар у постачальника (відображено отримання товару) 246 375грн., Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 24.07.2014 року №2002/26-55-22-09/38968653 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден люкс» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків».

Контрагент позивача - ТОВ «Асторг Центр», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, стан платниу - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, основні засоби відсутні, кількість працюючих - 1 особа - обсяг постачання згідно первинних документів всього за 2014 на суму 656 089 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 28 Кт 63 - отримано товар у постачальника (відображено отримання товару) 656089 грн., Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 01.09.2014 №843/3-26-50-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асторг Центр» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за липень 2014 року».

Контрагент позивача - ТОВ «Пак плюс 2012», основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, стан платник - направлено запит на встановлення місцезнаходження, основні засоби відсутні, кількість працюючих - 1 особа - обсяг постачання згідно первинних документів всього за 2014 рік на суму 525 529 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проводками: Дт 28 Кт 63 - отримано товар у постачальника (відображено отримання товару) 252 529 грн., Дт 6441 Кт 631 - відображено податковий кредит.

При проведенні перевірки ланцюга постачання по даним реєстрів отриманих податкових накладних кожного суб'єкта в ланцюгу, згідно даних АІС «Податковий блок», встановлено «обрив» ланцюга постачання товарів, тобто відсутність в ланцюгу імпортерів чи виробників, встановлено не відповідність номенклатури товарів, робіт, послуг, а саме:

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Універсалгруптрейд» не встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (Лотки для тіста, коробки картоння тришарові, шпагат, миючи засоби, пакети для сміття, одноразовий посуд, держателі для салатів та ін.) та послуг (технічне обслуговування обладнання).

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Старксервіс» не встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (рекламна продукція: велком карти, єврофлаєри, конверти, плакати А-1 +ламінація, флаєра, меню А5 англійською мовою, меню А5).

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Альтис-Трейд» встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (куртка демісенна з захистом, шолом мотоциклетний, комплект орендування мопедів, миючи засоби).

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Рейнарз ЛДТ» не встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (Рекламна продукція: велком карти, єврофлаєри, конверти, плакати А-1 +ламінація, флаєра, меню А5 англійською мовою, меню А5, листівки).

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Голден люкс» не встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (Рекламна продукція: велком карти, єврофлаєри, конверти, плакати А-1 +ламінація, флаєра, меню А5 англійською мовою, меню А5, листівки).

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Асторг Центр» не встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (миючі засоби, стаканчики для горячих напоїв, вологі серветки та ін).

Згідно реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних зареєстрованих в РПН ТОВ "Пак плюс 2012" (код за ЄДРПОУ 38346293) не встановлено наявність взаємовідносин по оподаткованим операціям з придбання товарів (миючі засоби, стаканчики для горячих напоїв, вологі серветки та ін).

Тобто, податковий орган дійшов висновку, що по ланцюгам постачання по всіх вищезазначеним суб'єктів господарювання не встановлено ні виробників, ні імпортерів товарів (Рекламна продукція: велком карти, єврофлаєри, конверти, плакати А-1 +ламінація, флаєра, меню А5 англійською мовою, меню А5, листівки; миючи засоби, пакети для сміття, одноразова посуда, держателі для салатів, коробки картонні тришарові, шпагат, куртка демісенна з захистом, шолом мотоциклетний, комплект орендування мопедів), по ланцюгу постачання вищевказаних товарів не виявлено, що свідчить про маніпулювання звітністю у зв'язку з чим первинні документи, в яких зафіксовано операції по постачанню, не підтверджують факт поставки та згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не можуть бути підставою для формуванню даних бухгалтерського обліку та як наслідок податкового обліку.

Отже, можливо зробити висновок, що на вищевказаних підприємствах відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення обриву постачання придбання товару, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, не мають реального характеру.

Виходячи з викладеного, відповідач дійшов висновку про те, що фінансово-господарська діяльність позивача в частині вищевикладених взаємовідносин з ТОВ «Універсалгруптрейд», ТОВ «Старксервіс», ТОВ «Альтис трейд», ТОВ «Рейнарз ЛДТ», ТОВ «Голден люкс», ТОВ «Асторг Центр», ТОВ «Пак плюс 2012» здійснювалась поза межами правового поля.

Таким чином, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, а складені по таким операціям первинні документи не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи протиправними спірні податкові повідомлення-рішення відповідача № 4526552209 та № 4626552209 від 22.05.2015 року, позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до суду про їх скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, що на момент виникнення спірних операцій).

Відповідно до пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (підпункт 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).

За приписами підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2., абзацу 1 пункт 198.3. статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).

За правилами пункту 198.6. статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

В ході судового розгляду, судом були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Універсалгруптрейд», ТОВ «Старксервіс», ТОВ «Альтис трейд», ТОВ «Рейнарз ЛДТ», ТОВ «Голден люкс», ТОВ «Асторг Центр», ТОВ «Пак плюс 2012» (договори та специфікації до них, посвідчення про якість, декларації виробників, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, акти надання послуг, банківські виписки про рух коштів), в результаті чого судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони складені належним чином та містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Крім того, позивачем надані суду докази фактичної реалізації придбаних у контрагентів товарів (робіт, послуг) іншим контрагентам.

В той же час, в акті перевірки позивача, відповідачем не наведено інформації про дослідження та надання оцінки будь-яких первинним документам, які підтверджують взаємовідносини позивача з зазначеними контрагентами, як і не наведено вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом первинних документів по взаємовідносинам позивача з контрагентами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що без надання належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам позивача з контрагентами, в основу висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем, фактично, покладена інформація (податкових органів та правоохоронних органів відносно контрагентів), достовірність якої не доведена у встановленому законом порядку.

Всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

При цьому, зазначені в акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Слід також зазначити, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, приймати рішення щодо реальності тих чи інших господарських операцій платника податку або права визнавати нікчемними вчинені ним правочини.

Також, суд притримується позиції, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками, які були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність, ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. При цьому, на момент здійснення спірних господарських операцій, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2016 року по справі №4842/11/2670, а саме: за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що фактично були відсутні обставини, наявність яких дало б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Універсалгруптрейд», ТОВ «Старксервіс», ТОВ «Альтис трейд», ТОВ «Рейнарз ЛДТ», ТОВ «Голден люкс», ТОВ «Асторг Центр», ТОВ «Пак плюс 2012».

Також, суд не залишає поза увагою той факт, що по реальності взаємовідносин позивача з ТОВ «Альтис трейд» та ТОВ «Старксервіс», вже постановлені судові рішення (справи № 826/4356/15 та № 826/3296/15), які набрали законної сили та засвідчуються реальність господарських операцій між ними.

Крім зазначеного, за правилами пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49, пункту 109.1. статті 109 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа "Булвес АД" проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та формування витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 року № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 року № К/800/9087/13).

Незважаючи на зазначене, відповідач позбавив позивача права на формування податкового кредиту та витрат підприємства через недотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.

При цьому, суд критично сприймає посилання відповідача на порушені відносно контрагентів кримінальні провадження, оскільки такі матеріали є доказами виключно у кримінальному провадженні.

Крім того, податковим органом не надано суду рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень відповідача № 4526552209 та № 4626552209 від 22.05.2015 року та, відповідно, про необхідність їх скасування.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 4526552209 та № 4626552209 від 22.05.2015 року

Судові витрати в сумі 99 261,98 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Фудз» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій