Постанова

від 01.06.2016 по справі 903/777/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 903/777/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 02.12.14р., ОСОБА_2 - директор

відповідача: ОСОБА_3 - догоір б/н від 08.05.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛЕУС" на рішення господарського суду Волинської області від 30.10.14р. у справі № 903/777/14 (суддя Якушева Інна Олександрівна)

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛЕУС"

до відповідача ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку "Юність-Луцьк"

про визнання недійсним п.4.1 договору №3/2012 від 01.11.2012р., додатку №1 до договору №3/2012 від 01.11.2012р.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Леус» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою (а.с.2-5) до ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку «Юність-Луцьк» (надалі - Відповідач), в якій просить визнати недійсним п.4.1 договору № 3/2012 від 01.11.2012, додатку №1 до договору №3/2012 від 01.11.2012.

Рішенням господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року (а.с.121-124) відмовлено у задоволенні позовних вимог Позивача. Судом встановлено, що позивач не надав доказів порушення відповідачем вимог закону чи інших нормативно-правових актів, що могло б слугувати підставою для визнання недійсним п. 4.1 договору та додатку до нього. Також судом спростовано доводи позивача про те, що ОСББ не подало свої розрахунки вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території на затвердження органу місцевого самоврядування, з підстави, що останні не вимагають такого затвердження.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с.128-131) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 30.10.2014 у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Крім того, Позивач, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції посилається на те, що судом не повністю досліджено як докази розрахунки вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території, та не взято до уваги вимоги Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якими регламентується застосування розмірів саме житлової площі, а не загальної, для визначення суми даних витрат. При цьому позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу та не дослідив належним чином ту обставину, що відповідачем було підтверджено факт здійснення нарахування на підставі житлової площі (2484,32 кв.м.), яка чітко зазначена у вказаному протоколі №8 за 2013 рік. Також апелянт зауважує, що суд помилково послався на неналежність протоколу №8 як доказу здійснення нарахування у 2013 році поданій справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (а.с.127), апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 02 грудня 2014 року на 11 годину 00 хвилин.

На виконання ухвали суду від 19.11.2014 Позивачем через службу діловодства подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що розрахунок вартості витрат по утриманню будинку повинен розроблятися на підставі механізму формування тарифів на послуги ОСББ, визначеного Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів №869 від 01.06.2011 (надалі - Порядок). Крім того, разом із поясненнями Позивачем надано контррозрахунки вартості витрат на утримання будинків та прибудинкової території (а.с. 140-142).

В судовому засіданні 20 січня 2015 року Позивачем заявлено клопотання в порядку ст.41 Господарського процесуального кодексу України про призначення судово-економічної експертизи (а.с.171).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року у справі призначено судово-економічну експертизу (а.с.173-176), проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд судово-економічної експертизи поставлено наступні питання:

- Чи відповідає розрахунок величини внесків з утримання будинку та прибудинкової території на 1 кв.м. в м.Луцьк, пр-т Волі, 4, затверджений протоколом №6 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-Луцьк» від 24.02.2012 (а.с.64-66) порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869?

- Якщо вартість витрат з утримання будинку та прибудинкової території не відповідає Порядку, обчислити у відповідності до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, вартість витрат на 1 кв.м. на утримання будинку та прибудинкової території за адресою м.Луцьк, пр-т Волі, 4, по наступних статтях щомісячних витрат: - прибирання прибудинкової території; технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж загального користування; адміністративні витрати; банківські послуги.

Цією ж ухвалою провадження у справі зупинено до надходження в Рівненський апеляційний господарський суд висновку судово-економічної експертизи та матеріалів справи.

19.05.2016 до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №7282 разом з матеріалами справи (а.с.190-195).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 1 червня 2016 року на 11 годину 45 хвилин (а.с.196).

Позивач та представник Позивача в судовому засіданні 01.06.2016 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким позов задоволити.

Представник Відповідача в судовому засідання 01.06.2016 заперечив проти апеляційної скарги, вважає доводи Позивача необґрунтованими, рішення суду першої інстанції правомірним та законним.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін Позивача, представника Позивача, Відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року слід залишити в силі, апеляційну скаргу Позивача - залишити без задоволення. При цьому апеляційний господарський суд виходив з такого.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що у 2008 році установчими зборами власників об'єктів нерухомості в житловому будинку №4 по проспекті Волі в м.Луцьку було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Юність-Луцьк».

ТзОВ ВКФ «Леус» є власником та балансоутримувачем приміщення загальною площею 154,5 кв.м., що знаходиться за адресою: проспект Волі, 4. м. Луцьк, яке забезпечене окремим входом, евакуаційним виходом, електропостачанням, каналізацією та вентиляційними каналами.

Рішенням № 49/116 Луцької міської ради від 04.11.2009р. житловий будинок № 4 на проспекті Волі у м. Луцьку було передано на баланс «Юність-Луцьк» та зобов'язано об'єднання забезпечити належне утримання та експлуатацію вищевказаного житлового будинку.

ОСББ «Юність-Луцьк» самостійно власними силами забезпечує утримання будинку і прибудинкової території на основі типового договору та керуючись статутом ОСББ «Юність-Луцьк».

ТзОВ ВКФ «Леус» не є членом ОСББ «Юність-Луцьк» і не користується ні підвальним приміщення, ні горищем, ні східними клітками, які знаходяться на балансі та в користуванні ОСББ «Юність-Луцьк», а відносини зі співвласниками, які є його членами, регулює Статут.

01.11.2012 року між ОСББ «Юність-Луцьк» як балансоутримувачем і ТзОВ ВКФ «Леус» як власником приміщення було укладено договір №03/12 «Про участь власників викуплених вбудованих і прибудованих нежитлових приміщень, розташованих в будинку за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 4, у відшкодуванні вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території».

Згідно з розділом 1 договору «Предмет договору» балансоутримувач забезпечує обслуговування будинку №4 по пр. Волі,4 у м.Луцьку та утримання прибудинкової території, а власник приміщення приймає участь у відшкодуванні вартості обслуговування.

Відповідно до ст.627, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладаючи відповідно до ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» договір №03/12 від 01.11.2012р., в пункті 4.1. сторони добровільно погодили, що сума витрат ТзОВ ВКФ «Леус», пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, складає 0,89 грн. за 1 кв.м. загальної площі в місяць.

Також в цьому пункті зазначено, що розрахунок цих витрат визначається додатком №1.

В додатку №1 наведено перелік та розмір витрат на утримання будинку: прибирання прибудинкової території - 0,019 грн. за м.кв.; технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж загального користування - 0,010 грн. за м.кв.; адміністративні витрати - 0,852 грн. за м.кв.; банківські послуги - 0,010 грн. за м.кв.

Зазначено, що загальна сума щомісячного нарахування складає 0,89 грн. за м.кв.

Додаток №1 містить також застереження про те, що величини щомісячних нарахувань вказані відповідно до «Розрахунку вартості послуг», прийняті на загальних зборах членів ОСББ, та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №748- від 02.11.2010 року «Про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій».

Згідно з п.6.1. договір діє з 01 листопада 2011 року по 30 жовтня 2013 року. В цьому пункті також зазначено, що у випадку відсутності змін договір вважається продовженим ще на один рік.

Відповідно до пояснень сторін, наданих у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, зміни до договору в частині строку його дії не вносились. Відтак договір слід вважати продовженим на 1 рік - до 30 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись із розміром плати на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 0,89 грн., який визначений пунктом 4.1. договору та додатком №1 до договору, Позивач оскаржив їх до суду.

Зокрема, Позивач просить визнати недійсним п.4.1. договору, додаток №1 до договору, посилаючись на те, що плата з утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 0,89 грн. була визначена відповідачем не від загальної площі будівлі, а із житлової площі, що суперечить приписам ст.20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідач під час судового розгляду такі доводи позивача заперечував, посилаючись на те, що розмір плати за утримання будинку і прибудинкової території у 2012 році було визначено на загальних зборах ОСББ «Юність-Луцьк» 24.02.2012 року, рішення яких оформлені протоколом № 6 (а.с.64-66), відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про ОСББ» пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а саме від 4034,4 кв.м. Зазначав, що факт визначення розміру плати від загальної площі відображено і в самому тексті договору - пункті 4.1.

Розглядаючи позовні вимоги позивача, аналізуючи підстави, з якими закон пов"язує недійсність правочинів, колегія суддів звертає увагу на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001р. № 2866-III.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі - Закон України «Про ОСББ») діяльність об'єднань регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.

Згідно вимог статті 4 Закону України «Про ОСББ», об'єднання створюється для належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території.

ОСОБА_5 може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ОСББ», власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.

За змістом статті 10 Закону України «Про ОСББ», вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ОСББ» балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору (стаття 13 Закону України «Про ОСББ»).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про ОСББ», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону України «Про ОСББ» передбачено, що частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку відповідно до частки загальної площі, що перебуває у власності.

Матеріалами справи стверджується, що у відповідності до ч.8 ст.10 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 24.02.2012 року на загальних зборах ОСББ «Юність-Луцьк», рішення яких оформлені протоколом № 6 (а.с.64-66), було прийнято рішення про затвердження розрахунку вартості послуг з утримання будинку на 2012 рік в розмірі 1,2349 грн./кв.м., з них: прибирання сх. кліток та місць заг. користування - 0,127 грн./кв.м.; прибирання прибудинкової території - 0,119 грн./кв.м.; обслуговування мереж водопостачання, водовідведення, електромережі - 0,072 грн./кв.м.; витрати на поточний рем. конструкт.елем. будинку - 0,021 грн./кв.м.; адмін. витрати - 0,852 грн./кв.м.; послуги міського обчислювального центру - 0,020 грн./кв.м.; банківські послуги - 0,010 грн./кв.м.; електроенергія - 0,012 грн./кв.м.

В додатку №1 до договору №03/12 від 01.11.2012р., укладеному між сторонами у справі, наведено перелік та розмір тих витрат на утримання будинку, які має відшкодовувати позивач як власник приміщення: прибирання прибудинкової території - 0,019 грн. за м.кв.; технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж загального користування - 0,010 грн. за м.кв.; адміністративні витрати - 0,852 грн. за м.кв.; банківські послуги - 0,010 грн. за м.кв.

В додатку №1 також зазначено, що загальна сума щомісячного нарахування складає 0,89 грн. за м.кв.

Порівнявши вартість витрат на один квадратний метр, зазначений в протоколі №6 від 24.02.2012р., з розміром щомісячних нарахувань, наведених в додатку №1 до договору, суд першої інстанції встановив, що позивачу було встановлено розмір плати за 1 м.кв. такий, який було визначено на загальних зборах, а на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж загального користування - менший.

Колегія суддів при цьому звертає увагу на те, що у відповідності з додатком № 1 до договору № 03/12 підставою для нарахування ОСББ «Юність-Луцьк» вартості послуг позивачу слугувало рішення загальних зборів членів ОСББ №6 від 24.02.2012р., на яких затверджено розрахунок вартості послуг з утримання будинку на 2012 рік, яке є чинним, і в судовому порядку недійсним не визнавалося, як і не спростовано факт надання цих послуг.

Матеріалами справи (а.с.97-99) підтверджується, що розрахунок вартості послуг, прийнятий на загальних зборах ОСББ «Юність-Луцьк», визначений в протоколі, згідно з яким на зборах було встановлено плату з утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 1,2349 грн./кв.м. пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб - 4034,4 кв.м., а не пропорційно до житлової площі - 2484,32 кв.м., як стверджує позивач.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що докази, надані Позивачем в обґрунтування підстав своїх позовних вимог, є неналежними для обгрунтування вимог про недійсність правочину та такими, що не приймаються до уваги на підставі ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу.

Зокрема, протокол загальних зборів ОСББ «Юність-Луцьк» №8 від 10.03.2013р., на який посилається позивач, не є належним доказом у справі, оскільки на загальних зборах, оформлених даним протоколом, визначалась плата за утримання будинку і прибудинкової території на 2013 рік, а позивач не погоджується із розміром плати, який був прийнятий на загальних зборах 24.02.2012р., рішення яких оформлені протоком №6 від 24.02.2012р. Також договір між сторонами, п.4.1. та додаток №1 до якого оскаржуються, було укладено 01.11.2012р.

Крім того, в наданому позивачем контророзрахунку (а.с.51), в якому самостійно визначено плату за утримання будинку, яка мала бути йому встановлена відповідачем на 2012 рік, не підтверджено затрат Відповідача на утримання будинку та прибудинкової території.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Позивач, посилаючись на невідповідність п.4.1. договору, додатку №1 до договору положенням ст.20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у встановленому законом порядку не довів ті обставини, на які посилався, а саме те, що плата за утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 1,2349 грн./кв.м. була визначена відповідачем від житлової площі - 2484,32 кв.м., а не від загальної площі приміщень - 4034,4 кв.м.

Твердження Позивача про те, що ОСББ «Юність-Луцьк» порушило вимоги закону та нормативних актів, які регулюють взаємовідносини з власниками і користувачами приміщень, оскільки не подало свої розрахунки для погодження та затвердження їх рішенням виконкому Луцької міської ради спростовуються наступним.

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем житлово-комунальних послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

За змістом частини першої статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша статті 3 ГК України).

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктів 5, 6 розділу 1 статуту ОСББ «Юність-Луцьк» об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. ОСОБА_5 є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Отже, відповідач не здійснює господарської діяльності у розумінні наведених норм законодавства, оскільки його діяльність спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, а відтак ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта.

За таких обставин ОСББ не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

ОСББ, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на таке утримання повинні виходити з розміру витрат, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується загальними зборами членів об'єднання.

При цьому ні зазначеним Законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, зазначивши, що відповідачем помилково ототожнюються внески (збори, платежі) на утримання будинку, визначені загальними зборами ОСББ, із тарифом на житлово-комунальну послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» та статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» підлягає встановленню органами місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13.

Колегія суддів не бере до уваги як належний доказ підставності позовних вимог позивача висновок судово-економічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №7282 від 28.04.2016, виходячи з наступного.

Висновком судово-економічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №7282 від 28.04.2016р. встановлено, що розрахунок величини внесків з утримання будинку та прибудинкової території на 1 кв.м. в м.Луцьк, пр-т Волі, 4, затверджений протоколом №6 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-Луцьк» від 24.02.2012 (а.с.64-66) не відповідає вимогам п. 6, 7, 8, 13, 18, 20, 28 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, оскільки вітсутні калькуляції, кошториси, з врахуванням яких розраховано наступні витрати : прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової території, обслуговування мереж водопостачання, водовідведення, електромережі, витрати на поточний ремонт конструктивних елементів будинку, адміністративні витрати, послуги міського обчислювального центру, банківські послуги, електроенергія. У зв"язку з чим експерт зробив висновок, що розрахунок вартості витрат, пов"язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій ОСББ "Юність-Луцьк" на 2012р. виходячи з загальної площі 4034,4 кв.м. є нормативно та документально необгрунтований.

За висновком експертизи, обчислити у відповідності до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, вартість витрат на 1 кв.м. на утримання будинку та прибудинкової території за адресою м.Луцьк, пр-т Волі, 4, по наступних статтях щомісячних витрат: - прибирання прибудинкової території; технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж загального користування; адміністративні витрати; банківські послуги не надається можливим, оскільки на дослідження не надані документи, які є обгрунтуванням цих витрат.

У відповідності до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, даний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Водночас, як вже було встановлено судом, ОСББ не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на такі послуги, а тому вимоги даного Порядку на визначення вартості послуг на утримання будинку та прибудинкової території, яка підлягає відшкодуванню власниками приміщень ОСББ не поширюються. При цьому вартість таких послуг, що підляє відшкодуванню, визначається кошторисом об"єднання, що затверджується загальними зборами.

Враховуючи викладене позивачем, всупереч вимог ст. ст. 32-34 ГПК України, не доведено підставність позовних вимог.

Також колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, виходячи з вимог ч.5 ст. 49 ГПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог та підтвердження відповідачем даних витрат на суму 3000 грн., а саме договором про надання правової допомоги від 08.09.2014р. (а.с.40-41), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ №782 (а.с.42), квитанцією до прибуткового касового ордера серії А №0002 від 26.09.2014р. (а.с. - 107).

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, як вбачається з матеріалів справи Позивач, всупереч вимог статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України не довів належним чином своїх позовних вимог, а тому колегія суду прийшла до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання недійсним п.4.1 договору № 3/2012 від 01.11.2012, додатку №1 до договору №3/2012 від 01.11.2012

З огляду на все вищевказане, суд приходить до висновку, що доводи позивача в цій частині є безпідставними та недоведеними, а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

На підставі наведеного, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Леус» на рішення господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року у справі № 903/777/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року у справі № 903/777/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/777/14 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.