Рішення

від 03.06.2016 по справі 759/6307/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/6307/13-ц Головуючий у 1 - й інстанції: П 'ятничук І.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/5095/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Невідомої Т.О.

- Соколової В.В.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представників Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Юморанова Дениса Ігоревича та Хімчак Тетяни Василівни на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності задоволено частково.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 211,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» судовий збір в розмірі 3 441 грн..

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представники Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Юморанов Денис Ігоревич та Хімчак Тетяна Василівна звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивують тим, що рішення суду ухвалене без з'ясування всіх обставин, які мають значення для розгляду справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказують на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд 1-ї інстанції виходив із того, що належність спірної нежитлової будівлі на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» підтверджується виконаними договорами підряду №16/10-12 від 16.10.2012 року, №14/09-01 від 14.09.2012 року, №1-ВТ/2013 від 08.01.2013 року, №108-ВТ/2012 від 19.12.2012 року, №4/12049-У від 16.01.2013 року та висновком будівельно-технічної експертизи від 07.05.2013 року, а тому заявлені вимоги про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Такі висновки суду 1-ї інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону. Так, в силу вимог ЗК України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визнання права власності на новостворений (реконструйований) об'єкт нерухомості можливо лише за умови дотримання встановленого законом порядку, а саме: відведення земельної ділянки, дотримання містобудівних умов, обмежень, технічних умов, оформлення завдання на проектування та розроблення проектної документації, затвердження проектної документації, прийняття об'єкта в експлуатацію. Проте, доказів здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» проектування і будівництва нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, на відведеній товариству у власність земельній ділянці, позивач суду не надав і в матеріалах справи такі докази відсутні. Більше того, будівля загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташована на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та відноситься до земель залізничного транспорту, як наслідок не може бути ні вилучена, ні відчужена. Визнання на підставі рішення суду права власності ТОВ « Клеопатра-2008» на нежитлову будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці, що надана у користування Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» порушує права останнього на користування земельною ділянкою, яка виділена під будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м.Києві ( з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця у Печерському районі м.Києва на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2012 року № 02-9-00153.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Хімчак Тетяна Василівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановлення строку.

Відповідно до ст.125 ЗК України право постійного користування виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця», як правонаступник Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» є постійним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, згідно Акту на право постійного користування землею НОМЕР_3 від 28.12.2012.

Державний Акт на право постійного користування землею НОМЕР_3 від 28.12.2012, виданий Державному територіальному об'єднанню «Південно-Західна залізниця» на підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 року № 302/5114, землекористувачу надається у постійне користування земельна ділянка в межах згідно з планом землекористування площею 9.1981 га, яка розташована на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця у Печерському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2). Цільове призначення земельної ділянки - будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києва, у відповідності до вимог п. 1-2 ст. 116 ЗК України.

На вказаній земельній ділянці зареєстровані об'єкти державного нерухомого майна: будівля казарми чергового ВОХР, нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого виступає ПАТ « Українська залізниця».

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, складеного Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 09.12.2015 року № 1152/06, за результатами обстеження та, відповідно до матеріалів аерофотозйомки 2014 року та даних міського земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,36 га на АДРЕСА_1 знаходиться частково в межах земельної ділянки ( обліковий код 90: 110: 001), що обліковується за комунальним підприємством « Ремонтно-відстойний пункт № 1» та частково в межах земельної ділянки ( кадастровий номер НОМЕР_2), яка рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 року № 302/5114 надана у постійне користування Державному територіальному об»єднанню « Південно-Західна залізниця» для будівництва залізнично- автомобільного переходу через р. Дніпро у Печерському районі м.Києва Документи, що посвідчують право користування ( власності) обстеженою земельною ділянкою на АДРЕСА_1 в Департаменті земельних ресурсів станом на 31.12.2012 року не зареєстровані. Рішення про передачу вказаної земельної ділянки у користування ( власність) не приймалось.

На вказаній земельній ділянці розміщено нежитлову будівлю, тимчасову споруду охорони, елементи благоустрою та гостьова стоянка автомобілів. Територія земельної ділянки по периметру огороджена металевим парканом, проїзд до земельної ділянки обмежено автоматичними воротами.

За наявною в Департаменті земельних ресурсів інформацією власником будівлі, загальною площею 1211,3 кв.м. на АДРЕСА_1 є ТОВ « Вентурє Інвест» на підставі договорі в купівлі-продажу часток нежитлової будівлі від 04.09.2013 року № № 2509, 2511.

Оскільки рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 10 липня 2013 року за ТОВ « Клеопатра-2008» визнано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1211,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка частково знаходиться на земельній ділянці, яка рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 року № 302/5114 надана у постійне користування Державному територіальному об»єднанню «Південно-Західна залізниця» для будівництва залізнично- автомобільного переходу через р. Дніпро у Печерському районі м.Києва, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що вказаним рішенням порушені права та інтереси ПАТ «Укрзалізниця», як правонаступника Державного територіального об»єднання « Південно-Західна залізниця» є обґрунтованими.

Судом також встановлено, що 14 вересня 2012 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підвісні Системи» (Підрядник) було укладено договір підряду №14/09-12, відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання по реконструкції тенісних кортів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

16 жовтня 2012 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» (Підрядник) було укладено договір підряду №16/10-12, відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання по монтажу фальцевої покрівлі тенісного корту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

08 січня 2013 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» (Підрядник) було укладено договір підряду №1-ВТ/2013, відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання по улаштуванню зовнішнього блискавкозахисту на об'єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

16 січня 2013 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Седна С» (Підрядник) було укладено договір підряду №4/12049-У, відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи системи автоматичної пожежної сигналізації тенісного корту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

01 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого товариство передало, а ОСОБА_5 прийняв у платне строкове користування (в оренду) нежитлову будівлю загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю загальною площею 1245 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Цього ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» та ОСОБА_5 було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

25 квітня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» про визнання договору оренди нерухомого майна від 01.03.2013 року недійсним.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що на момент укладення договору оренди нерухомого майна від 01.03.2013 року товариство не надало ОСОБА_5 для ознайомлення документів, які б підтверджували право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» на нежитлову будівлю загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю загальною площею 1245 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. У зв'язку з чим, договір оренди нерухомого майна від 01.03.2013 року не був спрямований на настання реальних правових наслідків, а тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції, 21.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 та просило суд визнати право власності за товариством на нежитлову будівлю загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю загальною площею 1245 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Зустрічна позовна заява, мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» за власний кошт, уклавши договори підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Підвісні Системи», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Металева покрівля», здійснило реконструкцію нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення тенісних кортів. Проте, ОСОБА_5 не визнає за товариством права власності на вказані нежитлові будівлі. У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 328, 331, 392, 876 ЦК України,просило суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» право власності на нежитлову будівлю загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю загальною площею 1245 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» про визнання договору оренди нерухомого майна від 01.03.2013 року недійсним залишено без розгляду, з підстав встановлених п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» та, визнаючи за даним товариством право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 211,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд 1-ї інстанції виходив з того, що належність спірної нежитлової будівлі на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» підтверджується виконаними договорами підряду №16/10-12 від 16.10.2012 року, №14/09-01 від 14.09.2012 року, №1-ВТ/2013 від 08.01.2013 року, №108-ВТ/2012 від 19.12.2012 року, №4/12049-У від 16.01.2013 року та висновком будівельно-технічної експертизи від 07.05.2013 року, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може і доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319, 320 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Судом першої інстанції при вирішенні справи про визнання права власності на нерухоме майно проігноровані та порушені вимоги Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основи містобудування», Порядку прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, затверджених постановою КМУ від 13.04.2010 № 461, тощо.

Визнаючи за ТОВ « Клеопатра-2008» право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 211,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., суд першої інстанції взагалі не досліджував документи на право власності чи на право користування земельною ділянкою на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна.

Між тим, відповідно до вимог ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України, право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі, особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею низки дій, та оформлення певного ряду технічних документів, зокрема отримання містобудівних умов, обмежень, технічних умов, завдання на проектування та розроблення проектної документації і затвердження проектної документації, що передбачено статтями 26 - 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 зазначеного Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 стаття 60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» є власником та/або користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, а також доказів щодо прийняття спірного об'єкту нерухомості до експлуатації та його відповідності будівельно-санітарним нормам позивачем суду не надано, як і не надано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно. Доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008», як власник спірного майна, зверталося до Реєстраційної служби з приводу оформлення права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, та йому було необґрунтовано відмовлено в реєстрації, матеріали справи також не містять.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховним судом України в «Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» роз'яснено судам, що позивачем у позові про визнання права власності може бути лише особа, яка вже є власником. Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад: має місце пред'явлення позовів про визнання права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно, щоб спростити чи уникнути встановленої законодавством досить тривалої в часі та фінансово затратної процедури оформлення прав на це майно. Оскільки набуття права власності регулюється окремими нормами і зазначені позови заявляються формально не для визнання, а для набуття права власності, задоволені вони бути не можуть.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» не є власником нежитлової будівлі загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не є власником чи володільцем земельної ділянки на якій знаходиться вказані нежитлові будівлі, а тому і правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності за позивачем на вказане нерухоме майно, немає.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» в обґрунтування позовних вимог на те, що позивач за власні кошти та на підставі договорів підряду №16/10-12 від 16.10.2012 року, №14/09-01 від 14.09.2012 року, №1-ВТ/2013 від 08.01.2013 року, №108-ВТ/2012 від 19.12.2012 року, №4/12049-У від 16.01.2013 року здійснив реконструкцію спірної будівлі, а тому є її законним власником, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в силу вимог закону існування договорів підряду не є підставою набуття, як наслідок, підставою для визнання права власності на нерухоме майно. З системного аналізу норм чинного законодавства України чітко вбачається, що право власності може набуватися, зокрема із правочинів , а саме: договорів купівлі-продажу, міни, дарування, оренди з подальшим викупом, ренти.

Будь-яких доказів укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» з власниками нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, договорів: купівлі-продажу, міни, дарування, оренди з подальшим викупом, ренти, матеріали справи не містять і позивачем суду їх не надано.

Проте, суд 1-ї інстанції не взяв до уваги вказані положення закону та обставини справи та прийшов до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1211,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не ґрунтуються на вищезазначених вимогах закону та не підтверджені належними доказами і вимоги ТОВ « Клеопатра-2008» про визнання за товариством права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1245 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, так як позивач не надав суду доказів на підтвердження свого права власності чи права користування земельною ділянкою на якій знаходиться вказані нежитлові приміщення та жодного доказу на підтвердження правового статусу вказаного майна.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 211,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та про визнання права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1245,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 90, 92, 95, 102-1, 125 ЗК України, ст.ст. 316, 317, 319, 320, 328, 329, 331, 376 ЦК України, Законом України « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», ст.ст. 10, 60, 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представників Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Юморанова Дениса Ігоревича та Хімчак Тетяни Василівнизадовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 рокускасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеопатра 2008» до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власностівідмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: