Постанова

від 11.05.2016 по справі 808/9025/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року о/об 10 год. 45 хв.Справа № 808/9025/15 м.Запоріжжя ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС»

до 1.Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, 2.Державної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» (надалі - позивач або ТОВ «НЕВІС») звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - Відповідач-1 або ОСОБА_4 ОДПІ), Державної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - Відповідач-2 або ДПІ у ОСОБА_1 районі), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001042100 від 04.12.2015, складене Державною податковою інспекцією у ОСОБА_1 районі ГУ ДФС у Запорізькій області, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 40378 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем - 26919 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13459 грн. 50 коп.; 2) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0258081722 від 08.12.2015, складене ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 3843 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 2562 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1281 грн. 00 коп.; 3) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0257081722 від 08.12.2015, складене ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 312 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 208 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104 грн. 00 коп., в повному обсязі.

В адміністративному позові (а.с.4-13) зазначено, що 02.11.2015 Токмацькою об'єднаною ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області складено ОСОБА_5 №380/22/25223540 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Невіс», код ЄДРПОУ 25223540, з питання повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 та з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітспорт» (код ЄДРПОУ 34910018) та ТОВ «ТК Єврологістик» (код ЄДРПОУ 38520656) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015. За наслідками розгляду заперечень позивача на ОСОБА_5, листом від 13.11.2015 №6229/10/08-33-22, Токмацька об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області висновки загалом залишила без змін, виправивши арифметичну помилку в бік зменшення податкових зобов'язань з акцизного податку в сумі 28 грн. 00 коп. по Східно-Дніпровській ОДПІ. Згідно висновків ОСОБА_5, з урахуванням відповіді про результати розгляду заперечень, перевіркою встановлено порушення: 1) пп.185.1 ст.185, ст.186, п.188.1 ст.188, ст.138, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі за текстом позову - ПК України), що призвело, на думку Токмацької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, тим самим занижено податок на додану вартість (надалі за текстом позову - ПДВ) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 141318 грн. 00 коп. За результатами перевірки не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 141318 грн. 00 коп. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01.05.2015 по 31.05.2015; 2) пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 ПК України, занижено вартість підакцизних товарів, що призвело до заниження акцизного податку всього в сумі 158427 грн. 00 коп., у тому числі по періодах: квітень 2015 року у сумі 31804 грн. 00 коп.; травень 2015 року у сумі 37114 грн. 00 коп.; червень 2015 року у сумі 35160 грн. 00 коп.; червень (ймовірно, мається на увазі «липень») 2015 року у сумі 54349 грн. 00 коп. ОСОБА_5 ґрунтуються на тому, що віднесення позивачем вартості нафтопродуктів, оплачених в безготівковій формі та виданих зі зберігання або відпущених оптовим покупцям на підставі укладених договорів поставки та зберігання згідно талонів та відомостей на відпуск нафтопродуктів, до обсягів реалізації товарів для комерційного використання, яка не оподатковується акцизним збором, суперечить чинному законодавству. Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі. Посилання в ОСОБА_5 на «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджені 20.12.1997 постановою Кабінету Міністрів України №1442 (надалі за текстом позову - Правила №1442), як на положення законодавства, які мають вплив на засади та порядок оподаткування, є на думку позивача, недоречним та неправильним. З огляду на мету затвердження Правил, а також на визначене у п.1 Правил №1442 коло питань, для регулювання яких вони призначенні, слід констатувати, що зазначені Правила не поширюються на відносини продажу і придбання нафтопродуктів особами, які не відносяться згідно Закону України «Про захист прав споживачів» до споживачів товарів, робіт, послуг, на операції з оптової торгівлі. Правила №1442 не регулюють відносини купівлі-продажу підакцизних товарів (нафтопродуктів) між суб'єктами господарювання: продажу одним суб'єктом господарювання іншим суб'єктам господарювання (юридичним особам та фізичним особам-підприємцям) для комерційного використання (перепродажу, використання у виробництві тощо). З іншої сторони, здійснення оптової торгівлі нафтопродуктами з використанням АЗС не заборонено чинним законодавством України. У зв'язку із тим, що ТОВ «НЕВІС» здійснюється як роздрібна, так і оптова торгівля нафтопродуктами, керуючись положеннями про оподаткування акцизним податком, а також термінами, визначеними Податковим кодексом України, позивачем ведеться окремий облік операцій з продажу нафтопродуктів громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх власного (некомерційного) використання, які оподатковуються акцизним податком, та операцій з продажу нафтопродуктів юридичним особам та іншим суб'єктам господарювання для використання в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням (комерційне використання, використання у підприємницькій діяльності тощо). На підтвердження правомірності виключення деяких продажів з операцій, які підлягають оподаткуванню, тобто на підтвердження мети, з якою суб'єктами господарювання нафтопродукти придбані у ТОВ «НЕВІС», під час перевірки були надані всі належним чином оформлені документи: договори зберігання, акти приймання-передачі на/з зберігання, договори поставки, накладні, податкові накладні та інші документи, складені на виконання укладених договорів. З документів, наданих ТОВ «НЕВІС» для перевірки, чітко вбачається і не складає труднощів встановлення обсягів реалізації нафтопродуктів за готівку та обсягів, що відпущені за договорами поставки та/або зі зберігання (не власного товару). Крім того, під час відпуску нафтопродуктів на АЗС за укладеними договорами поставки та іншими господарськими договорами із застосуванням безготівкової форми розрахунків не здійснюється розрахункова операція та відповідно - не виникає зобов'язання зі сплати акцизного податку. Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано «Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої 20.05.2008 наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155. З наведених підстав позивач вважає, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому як за талонами і відомостями через колонки АЗС проходить вже оплачене паливо, придбане за безготівковим розрахунком одним суб'єктом підприємництва в іншого, а відтак при здійсненні відпуску нафтопродуктів за талонами і відомостями відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, визначена у п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України. 04.12.2015 Відповідачем-2 складено і надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форми «Р»: №0001042100, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 40378 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем - 26919 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13459 грн. 50 коп. 08.12.2015 Відповідачем-1 складені і надіслані на адресу позивача податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0258081722, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 3843 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 2562 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1281 грн. 00 коп.; №0257081722, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 312 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 208 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104 грн. 00 коп. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення форми «Р» Відповідачів-1,2 є протиправними, підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч чинному законодавству України і встановленим законом засадам оподаткування, ґрунтуються на хибних висновках ОСОБА_5, що не відповідають фактичним обставинам справи і наданим для перевірки документам.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.71-72), в яких зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НЕВІС» (ОСОБА_5 №380/22/25223540 від 02.11.2015) з питання повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 та з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітспорт», (код ЄДРПОУ 34910018) та ТОВ ТК «Єврологістік», (код ЄДРПОУ 38520656) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, проведена згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. З'ясовано, що ТОВ «НЕВІС» через мережу АЗС здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевому споживачу, а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, всупереч чого ТОВ «НЕВІС» реалізувало частину нафтопродуктів без сплати такого акцизного податку. Крім того, ТОВ «НЕВІС» зазначає, що реалізація підакцизного товару (ПММ) здійснювалася як кінцевим споживачам фізичним особам, так і суб'єктам господарювання юридичним та фізичним особам підприємцям, для використання у їх власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, а не на кінцеве споживання підакцизних товарів фізичними особами для задоволення власних потреб. На думку ТОВ «НЕВІС», такі особи не є кінцевими споживачами, а придбавали товар для здійснення «господарської діяльності», що є тотожним поняттю «комерційна діяльність». Позивач також зазначає, що з ТОВ «Техойл» та ТОВ «Торговий дім «Техойл» були укладені договори зберігання ПММ (бензин, дизельне паливо) від 09.09.2014 №01/09/09, від 10.03.2015 №ЗБ-1-03/1 та від 22.04.2015 №ЗБ-22-04. В подальшому підприємство - «Техойл» та ТОВ «Торговий дім «Техойл» видає покупцям паливні картки (талони), а ті, в свою чергу, заправляються на АЗС ТОВ «НЕВІС» за цими документами, не сплачуючи вартість палива через касу АЗС, тобто АЗС ТОВ «НЕВІС» проводить повну суму операцій через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів при безготівковій формі оплати. Вартість палива ТОВ «НЕВІС» оплачує «Техойл» та ТОВ «Торговий дім «Техойл», для якого має місце комерційне використання палива. Отже, при заправці операція проводиться через РРО, однак ТОВ «НЕВІС» не вважає це роздрібним відпуском нафтопродуктів, оскільки готівка за них не отримується, а знімається баланс з паливної картки (погашається талон). Ці способи не можна назвати розрахунками через РРО, оскільки за талонами і паливними картками через колонки АЗС проходить вже оплачене паливо, придбане за безготівковим розрахунком одним суб'єктом підприємництва у іншого. З наведених підстав ТОВ «НЕВІС» вважає, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом про РРО, оскільки при їх здійсненні відсутня дата виникнення податкового зобов'язання. За своїм функціональним призначенням мережа автозаправних станцій використовується саме для роздрібної торгівлі нафтопродуктами, тобто реалізації для кінцевого споживача. Враховуючи специфіку зберігання, перевезення та реалізації нафтопродуктів оптова торгівля ними можлива лише через відповідні нафтобази, а не через АЗС. Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5% від вартості підакцизних товарів. Крім того, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток). При відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України. Законодавством визначено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу. Поняття «господарська діяльність» та «комерційна діяльність» не є тотожними. Комерційне використання ПММ передбачене для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Натомість, ТОВ «НЕВІС» здійснював роздрібну реалізацію пального на АЗС саме кінцевим споживачам. Слід звернути увагу на те, що акцизний податок, у даному випадку, сплачується не ТОВ «НЕВІС», а кінцевими споживачами, оскільки ставка (розмір) податку вже закладена в ціні товару пального, та відображена на АЗС як ціна пального. При чому, жодної диференціації цін пального на АЗС для комерційного чи некомерційного (особистого) використання немає. Отже, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктів», затверджених 20.12.1997 постановою Кабінету Міністрів України №1442, та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України у розмірі 5% від вартості підакцизних товарів. Відтак дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі за допомогою талонів та паливних карток, смарт-карток, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

У складеному 02.11.2015 Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Запорізькій області за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «НЕВІС» з питання повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 та з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітспорт» (код ЄДРПОУ 34910018) та ТОВ «ТК Єврологістик» (код ЄДРПОУ 38520656) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 ОСОБА_5 №380/22/25223540 зазначено: «… Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях акцизного податку за період квітень-липень 2015р., яка проводилась на підставі первинних документів: z-звітів (денні звіти РРО), фіскальні звіти за період, книг обліку розрахункових операції, податкові та видаткові накладні, договори постачання, встановлено невірне визначення вартість підакцизних товарів до оподаткування що виникло у зв'язку з невірним визначенням вартості (з податком на додану вартість) підакцизних товарів для комерційного використання. 1) Перевіркою відображеного у графі 4 «Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, ідо реалізовані у роздрібній торговельній мережі в тому числі від реалізації товарів для комерційного використання» встановлено його завищення на загальну суму 3169090 грн. в т.ч. по періодах: квітень - 636083 грн. (бензини моторні на суму 360472 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 275611грн.); травень - 742844 грн. (бензини моторні на суму 367355 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 375489 грн.); червень - 703193 гри (бензини моторні на суму 374815 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 328378 грн.); червень - 1086970 грн. (бензини моторні на суму 513231 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 573739 грн.) … 2) Перевіркою відображеного у графі 5 показника «Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів до оподаткування» встановлено його заниження на загальну суму 3169090 грн. в т.ч. по періодах: квітень - 636083 грн. (бензини моторні на суму 360472 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 275611 грн.); травень - 742844 грн. (бензини моторні па суму 367355 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 375489 грн.); червень - 703193 грн. (бензини моторні на суму 374815 гри, інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 328378 грн.); червень - 1086970 грн. (бензини моторні на суму 513231 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 573739 грн.). Порушення виникло в наслідок наступного: Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів … Відповідно до п.2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 (далі - Правила №1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів … Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Кодексу, здійснення якої документально підтверджується як для розрахункової операції (оформлення відповідного розрахункового документу). Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоікового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій. Перевіркою встановлено, що згідно щоденних звітів РРО (додаток №3 до акту перевірки) вартість нафтопродуктів реалізованих через АЗС (у т.ч. згідно талонів та відомостей на відпуск нафтопродуктів) була частково віднесена до вартості реалізованих товарів для комерційного використання, яка не оподатковується акцизним збором, що суперечить чинному законодавству … Відповідно до пояснення від 23.10.2015 №23102015/1-1 керівника ТОВ «Невіс», згідно якого директор ТОВ «Невіс» не погоджується, що роздрібна торгівля підакцизних товарів повинна в повному обсязі оподатковуватись акцизним податком, а вважає, що договір поставки, за яким ТОВ «Невіс» зобов'язується передати в обумовлені терміни, що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця (або в мого оперативне управління) для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх за встановленими сторонами цінами, але в пп.213.1.9 Податкового кодексу України зазначено, лише, що вказаний відпуск має бути роздрібним, що і передбачають функціональні можливості РРО. Оптова торгівля через РРО не є можливою, у зв'язку з обмеженнями у розрахунках готівкою між юридичними особами, встановлених Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті України» від 15.12.04 №637. Слід зазначити, що у касових чеках підприємства не відображується акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів, не відображається які саме нафтопродукти відпускаються власні чи зі зберігання, також питання щодо утримання акцизного податку з роздрібного відпуску ПММ із зберігання не висвітлюється і в договорі зберігання. Тому пояснення керівника ТОВ «Невіс», щодо відпуску не власного товару та в комерційних цілях не підтверджується документально. Таким чином, на порушення пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України … підприємством занижено вартість підакцизних товарів до оподаткування на загальну суму 3169090 грн. в т.ч. по періодах: квітень - 636083 грн. (бензини моторні на суму 360472 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 275611 грн.); травень - 742844 грн. (бензини моторні па суму 367355 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 375489 грн.); червень - 703193 грн. (бензини моторні на суму 374815 гри, інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 328378 грн.); червень - 1086970 грн. (бензини моторні на суму 513231 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 573739 грн.) … В ході перевірки було надано письмові пояснення керівником ТОВ «Невіс» ОСОБА_6, відповідно до яких залишилось не зрозумілим питання як саме обліковується ПММ поклажодавців і яким чином утримується акцизний податок, відпущеного із зберігання ПММ, адже з таких ПММ має також утримуватись акцизний податок …» (а.с.19-30).

У відповіді від 13.11.2015 за №6229/10/08-33-22 за результатами розгляду заперечень до ОСОБА_5 перевірки №380/22/25223540 від 02.11.2015 зазначено наступне: «… П.2 ОСОБА_5 акта перевірки на стор.23 відповідно викласти в такій редакції: «п.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (і змінами і доповненнями) підприємством занижено вартість підакцизних товарів, що привело до заниження акцизного податку всього в сумі 158427 грн. в т.ч. по періодах: квітень - 31804 грн. (бензини моторні на суму 18024 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 13780 грн.); травень - 37114 грн. (бензини моторні на суму 18368 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 18746 грн.); червень - 35160 грн. (бензини моторні на суму 18741 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 16419 грн.); червень - 54349 грн. (бензини моторні на суму 25662 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 28682 грн.) В т.ч. в розрізі місць обліку акцизного податку: … ДПІ У ЗАПОРІЗЬКОМУ Р-НІ ГУ ДФС У ОСОБА_1 - Не основне місце обліку - 26919 грн., в.т. бензини моторні - 14566, інші нафтопродукти - 12353 … ОСОБА_4 ГУ ДФС (ПРИАЗОВСЬКЕ ВІД-НЯ) - Не основне місце обліку - 2770 грн., в.т. бензини моторні - 2770, інші нафтопродукти - 0 …» (а.с.19-36).

Результатом розгляду ОСОБА_5 перевірки №380/22/25223540 від 02.11.2015 стало прийняття відносно ТОВ «НЕВІС»:

1) Державною податковою інспекцією у ОСОБА_1 районі Головного управління ДФС у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0001042100 від 04.12.2015, яким ТОВ «НЕВІС» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 40378 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем - 26919 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13459 грн. 50 коп. (а.с.16, 83);

2) ОСОБА_4 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкових повідомлень-рішень форми «Р»:

- №0258081722 від 08.12.2015, яким ТОВ «НЕВІС» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 3843 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 2562 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1281 грн. 00 коп. (а.с.18, 79);

- №0257081722 від 08.12.2015, яким ТОВ «НЕВІС» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 312 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 208 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104 грн. 00 коп. (а.с.17, 78).

Представником Відповідачів-1,2 надано до суду Розрахунки штрафних (фінансових) санкцій по донарахованому акцизному податку по матеріалам перевірки №380/22/25223540 від 02.11.2015 згідно яких до ТОВ «НЕВІС» застосовано 50% штрафної (фінансової) санкції (а.с.80, 84).

Застосування ставки, передбаченої п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України (саме у розмірі 50% від донарахованого податку), відповідачем документально не доведено.

Судом досліджені Розрахунки суми акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, фіскальні звіти щодо реалізації пального (а.с.37-45, 142-143).

Представниками сторін не заперечується калькуляційна вірність зазначених у цих документах сум.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з покупцями палива судом досліджено Договір постачання №0101-15 від 02.01.2015, укладений між ТОВ «НЕВІС» (постачальник) та ТОВ «Торгова компанія «СПЕЦНАФТА-СЕРВІС» (покупець), згідно з п.1.2 якого постачальник передає (поставляє) товар ( паливно-мастильні матеріали) за даним договором поставки оптовими (дрібнооптовими) партіями для подальшого їх перепродажу або для використання в комерційній (підприємницькій) діяльності покупця (а.с.46-47).

Згідно з п.4.2 Договору постачання №0101-15 від 02.01.2015 асортимент, кількість (об'єм) товару, ціна, умови оплати, терміни і умови його поставки та моменту відвантаження узгоджуються сторонами в заявках, накладних, виставлених рахунках та інших бухгалтерських документах, що застосовуються при товарообороті, або при необхідності - шляхом укладення додаткових угод, які є невід ємною частиною цього договору.

У п.6.1 Договору постачання №0101-15 від 02.01.2015 зазначено, що покупець проводить приймання товару по кількості і якості відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої сумісним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 281/171/578/155 від 20.05.2008, відповідно до чинного законодавства України, а також з умовами справжнього Договору.

Фактом переходу права власності на товар від постачальника покупцю є перша подія, а саме, факт підписання видаткової накладної та акту прийому-передачі на кожну оптову (дрібнооптову) партію окремо (п.6.2 Договору постачання №0101-15 від 02.01.2015).

Відповідно до п.6.3 Договору постачання №0101-15 від 02.01.2015 сторони домовились, що покупець має право зберігати паливно-мастильні матеріали в ємкостях постачальника. Вартість зберігання ПММ врахована в вартість продажу ПММ.

Аналогічними за змістом є і Договір постачання №1311-14, укладений 13.11.2014 між ТОВ «НЕВІС» (постачальник) та ТОВ «АГРОТІС» (покупець) (а.с.136-139).

Позивачем надано до суду Видаткові накладні на відпуск палива ТОВ «АГРОТІС», ТОВ «Торгова компанія «СПЕЦНАФТА-СЕРВІС», ТОВ «НВФ Геркон», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСКРЕСЕНСЬКЕ» (а.с.48-53, 140-141).

У вказаних Видаткових накладних як замовлення зазначені Рахунки-фактури, умовою продажу - безготівковий розрахунок.

Судом досліджено Оборотно-сальдові відомості по рахунку: 361 Контрагенти за квітень-липень 2015 року, якими позивач підтверджує відпуск паливно-мастильних матеріалів оптом (партіями) своїм контрагентам через власні АЗС (а.с.116-123).

Реалізація пального через АЗС підтверджується Змінним звітом АЗС, Раздаточною відомістю (а.с.144-147).

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що оскільки обсяг первинних документів є значним, то ним надано до суду лише частину з них як приклади, досліджувати всі не має потреби. Також, він повідомив, що між сторонами відсутній спір щодо калькуляцій сум, реальності господарських правовідносин і первинних документів, а існує спір лише щодо застосування норм податкового законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні погодився з наведеним твердженням позивача.

Відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України).

Згідно з п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 Податкового кодексу України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу.

Відповідно до пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

У пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Як зазначено у п.47.30 Розділу G «Пояснень до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)», затверджених 23.12.2011 наказом Державної служби статистики України №396, Роздрібна торгівля пальним: Цей клас включає: - роздрібну торгівлю паливом для автотранспортних засобів і мотоциклів - роздрібну торгівлю паливом для автотранспортних засобів через мережу автозаправних станцій Цей клас також включає: - роздрібну торгівлю мастильними матеріалами й охолоджуючими рідинами для автотранспортних засобів Цей клас не включає: - оптову торгівлю паливом, див. 46.71 - роздрібну торгівлю зрідженим газом для приготування їжі або опалення, див. 47.78.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 за №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі. Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Відповідно до абз.1,2 п.1 «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених 20.12.1997 постановою Кабінету Міністрів України №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування. Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані з установленому порядку.

Згідно преамбули постанови Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами» прийняті відповідно до статті 20 Закону України «Про захист прав споживачів» та з метою впорядкування роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

З огляду на мету затвердження «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», питання для регулювання яких вони призначенні, то дані Правила не поширюються на відносини (не регулюють відносини) продажу і придбання нафтопродуктів особами, які не відносяться згідно Закону України «Про захист прав споживачів» до споживачів товарів, робіт, послуг, на операції з оптової торгівлі.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відтак, споживач - це обов'язково фізична особа. Під поняття «споживачі» у розумінні ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» не підпадають юридичні особи (підприємства, установи та організації). Такий висновок ґрунтується на тому, що у преамбулі Закону значення терміну «споживач» було визначено саме для цілей вищевказаного Закону, завданням якого є регулювання відносин між споживачами-громадянами і виробниками, виконавцями, продавцями, встановлення прав споживачів та визначення механізму реалізації державного захисту таких прав.

Крім того, метою придбання (використання, замовлення) споживачем товарів (робіт, послуг) можуть бути виключно власні побутові потреби (некомерційне використання). Тобто товари придбаваються фізичною особою (громадянином) для власного споживання. При цьому не може вважатися споживачем особа, яка придбала товар для подальшого продажу або іншого використання з метою отримання прибутку.

Звідси «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами» не регулюють відносини купівлі-продажу (постачання) підакцизних товарів (нафтопродуктів) суб'єктами господарювання іншим суб'єктам господарювання (юридичним особам та фізичним особам-підприємцям) для комерційного використання (перепродажу, використання у виробництві тощо).

Здійснення позивачем роздрібного продажу нафтопродуктів кінцевим споживачам (фізичним особам) для їх особистого некомерційного використання не позбавляє його права здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів та використовувати для цього мережу власних АЗС та місць зберігання нафтопродуктів.

Як вбачається з ОСОБА_5 перевірки №380/22/25223540 від 02.11.2015, позивачем були укладені договори у сфері оптової торгівлі з поставки нафтопродуктів суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію нафтопродуктів через власну/орендовану мережу АЗС або використовують нафтопродукти для своєї виробничої (комерційної) діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відтак, договір поставки нафтопродуктів незалежно від способу продажу та форми розрахунків є належним свідченням тому, що операції за ним - не включаються до оподатковуваних об'єктів за пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

На підтвердження правомірності виключення деяких продажів з операцій, які підлягають оподаткуванню, тобто на підтвердження мети, з якою суб'єктами господарювання придбані нафтопродукти у позивача, під час перевірки підприємством надавались: договори поставки, накладні, податкові накладні та інші документи, складені на виконання укладених договорів поставки.

Представник позивача пояснив суду, що під час відпуску нафтопродуктів на АЗС ТОВ «НЕВІС» за укладеними договорами поставки та іншими господарськими договорами із застосуванням безготівкової форми розрахунків не здійснюється розрахункова операція, та відповідно - не виникає зобов'язання зі сплати акцизного податку.

Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано «Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженою 20.05.2008 наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (надалі - «Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України»).

Відповідно до п.10.3 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України).

Згідно з ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами, розрахунок суб'єктів господарювання з позивачем здійснювався безготівковим перерахунком.

У той же час, відповідно до пп.10.3.2.1 пп.10.3.2 п.10.3 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія.

У Змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою №17- НП.

Таким чином, до графи 3 Додатку 6 Декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Відтак, відпуск нафтопродуктів такими способами як за відомостями, так і за талонами не підпадає під регулювання нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Надані позивачем докази свідчать, що до оподатковуваних операцій з реалізації підакцизних товарів за датою розрахункової операції позивачем відносяться нафтопродукти, розрахунки за які здійснені за місцем їх відпуску за готівку, а також з використанням банківських платіжних карток. Відповідні суми відображаються окремими рядками у фіскальних чеках РРО.

З наведених підстав суд вважає, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки як за талонами, так і за відомостями через колонки АЗС проходить вже оплачене паливо, придбане за безготівковим розрахунком одним суб'єктом підприємництва в іншого. Відтак, при здійсненні відпуску нафтопродуктів за талонами і відомостями відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, визначена у п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи Відповідачів-1,2 про порушення ТОВ «НЕВІС» пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України, заниження вартості підакцизних товарів, що привело до заниження акцизного податку всього в сумі 158427 грн. 00 коп. в т.ч. по періодах: квітень - 31804 грн. 00 коп. (бензини моторні на суму 18024 грн. 00 коп., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 13780 грн. 00 коп.); травень - 37114 грн. 00 коп. (бензини моторні на суму 18368 грн. 00 коп., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 18746 грн. 00 коп.); червень - 35160 грн. 00 коп. (бензини моторні на суму 18741 грн. 00 коп., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 16419 грн. 00 коп.); червень - 54349 грн. 00 коп. (бензини моторні на суму 25662 грн. 00 коп., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 28682 грн. 00 коп.), як то зазначено в ОСОБА_5 перевірки №380/22/25223540 від 02.11.2015.

За відсутності порушень податкового законодавства відсутніми є і підстави для вжиття заходів, передбачених п.54.3 ст.54, ст.123 Податкового кодексу України.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, приходить до висновку, що прийняття 04.12.2015 Відповідачем-2 податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0001042100 та прийняття 08.12.2015 Відповідачем-1 податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0258081722, №0257081722 здійснено не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи Відповідачів-1,2 не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктами владних повноважень у справі були: Державна податкова інспекція у ОСОБА_1 районі Головного управління ДФС у Запорізькій області, ОСОБА_4 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, то саме з бюджетних асигнувань цих органів повинні бути присуджені судові витрати позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001042100 від 04.12.2015, складене Державною податковою інспекцією у ОСОБА_1 районі Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 40378 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем - 26919 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13459 грн. 50 коп.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0258081722 від 08.12.2015, складене ОСОБА_4 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 3843 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 2562 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1281 грн. 00 коп.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0257081722 від 08.12.2015, складене ОСОБА_4 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 312 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 208 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104 грн. 00 коп.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у сумі 609 грн. 00 коп.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» з бюджетних асигнувань ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - 609 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.05.2016.

Суддя О.О. Прасов