Постанова

від 06.06.2016 по справі 813/1406/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 рокул справа № 813/1406/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання - Єдинак Г.Б.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Беркут ЛТД» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Беркут ЛТД» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05 квітня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» за результатами якої складений акт та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22716 грн. за податковим зобов'язанням та на 5679 грн. за штрафними санкціями. Згідно акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновків про начебто безтоварність господарських операцій між ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» та ПП «Династія-2012». Зазначає, що податковий орган безпідставно не взяв до уваги надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку. Вважає, що припущення зазначені в акті перевірки не могли слугувати підставою для складення відповідного податкового повідомлення-рішення. Просить задоволити позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що в процесі проведення перевірки позивача встановлено факт безпідставного відображення ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» у податковому обліку господарських операцій з ПП «Династія-2012», оскільки такі фактично не відбулися. Зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив задоволити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених в запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» (код ЄДРПОУ - 30061942) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Династія-2012» (код ЄДРПОУ 38343842) за період з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків за результатами якого складено акт перевірки № 31/22-01/30061942 від 21.01.2016 року.

На підставі акту перевірки № 31/22-01/30061942 від 21.01.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 05 квітня 2016 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 22716 грн. та за штрафними санкціями 5679 грн.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 22716 грн., в тому числі за березень 2015 р. - 22716 грн.

- не підтверджено реальність здійснення операцій ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» з ПП «Династія - 2012» (38343842) за березень 2015 року.

Позивач, не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням та вважаючи їх протиправним, звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

В процесі перевірки встановлено, що позивач та його контрагент - ПП «Династія - 2012» провели документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, не мало реального товарного характеру.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Династія - 2012» до матеріалів справи надано копії:

- договору поставки № П-9 від 15 березня 2015 року про поставку ПП «Династія - 2012» товару позивачу товару у власність відповідно до Специфікації;

- специфікації № 1 до договору поставки № П-9 від 15 березня 2015 року про продаж партії макухи соняшника в кількості 25 тонн.

- видаткової накладної № ЗН-0000137 від 18.03.2015 року виписаної ПП «Династія - 2012»;

- платіжного доручення № 92 від 10.04.2015 року;

- товарно-транспортної накладної № НОМЕР_2 від 18.03.2015 року;

- рахунок-фактури № СФ-0000033 від 18.03.2015 року;

- податкової накладної № 56 від 18.03.2015 року виписаної ПП «Династія - 2012»;

Позивачем надано суду видаткові накладні укладені з іншими контрагентами на підтвердження використання макухи соняшника у власній господарській діяльності, проте судом встановлено, що згідно проведеного податковим органом аналізу фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» - підприємство протягом січня - грудня 2015 року здійснювало надання послуг винятково із заготівлі, перевезення деревени, а тому не прослідковується економічна вигода придбання макухи соняшної у об'ємі 25 тонн в березні 2015 року, при цьому, коли в підприємства відсутні об'єкти (кури, тварини), які споживають даний товар. Позивачем задокументовано придбання курей від ПАТ «Кожухівське» відповідно до податкової накладної № 33/2 лише у грудні 2015 року.

Суд оцінює виконання вище вказаних договорів з урахуванням специфіки таких господарських операцій. Суд вважає обґрунтованими пояснення відповідача про те, що ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходженням майна, віддаленості контрагентів один від одного, так як позивачем на спростування таких не надано суду доказів.

На вимогу суду позивачем не представлено довіреності виданої ТзОВ «Агрофірма «Беркут ЛТД» на підставі якої передавався товар та актів приймання-передачі товару.

Суд вважає, що сама собою наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність прийнятих ним рішень, позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.2016 року.