Постанова

від 07.02.2017 по справі 813/1406/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 876/4842/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Беркут ЛТД" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Беркут ЛТД" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Беркут ЛТД" 21.04.2016 року звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072200 від 05 квітня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" за результатами якої складений акт та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22716 грн. за податковим зобов'язанням та на 5679 грн. за штрафними санкціями. Згідно акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновків про начебто безтоварність господарських операцій між ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" та ПП "Династія-2012". Зазначає, що податковий орган безпідставно не взяв до уваги надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку. Вважає, що припущення зазначені в акті перевірки не могли слугувати підставою для складення відповідного податкового повідомлення-рішення. Просить задоволити позовні вимоги.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" за результатами якої складений акт та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22716 грн. за податковим зобов'язанням та на 5679 грн. за штрафними санкціями. Згідно акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновків про начебто безтоварність господарських операцій між ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" та ПП "Династія-2012". Зазначає, що податковий орган безпідставно не взяв до уваги надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку. Вважає, що припущення зазначені в акті перевірки не могли слугувати підставою для складення відповідного податкового повідомлення-рішення. Просить задоволити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходженням майна, віддаленості контрагентів один від одного, так як позивачем на спростування таких не надано суду доказів. На вимогу суду позивачем не представлено довіреності виданої ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" на підставі якої передавався товар та актів приймання-передачі товару. Суд вважає, що сама собою наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" (код ЄДРПОУ - 30061942) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Династія-2012" (код ЄДРПОУ 38343842) за період з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків за результатами якого складено акт перевірки № 31/22-01/30061942 від 21.01.2016 року.

На підставі акту перевірки № 31/22-01/30061942 від 21.01.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000072200 від 05 квітня 2016 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 22716 грн. та за штрафними санкціями 5679 грн.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення: - п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 22716 грн., в тому числі за березень 2015 р. - 22716 грн. - не підтверджено реальність здійснення операцій ТзОВ "Агрофірма "Беркут ЛТД" з ПП "Династія - 2012" (38343842) за березень 2015 року.

Позивач, не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням та вважаючи їх протиправним, звернувся з позовом до суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.'

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений ст. 198 ПК України.

Так у відповідності до п.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. З ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не. підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підтвердження наявності права на одержання податкового кредиту в матеріалах справи наявна завірена належним чином копія податкової накладної від 18.03.2015 року та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №2 від 24.01.2016 року про те, що вказана податкова накладна зареєстрована в реєстрі і є правомірною та законною.

Відповідно до п.п.201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дата виписування податкової накладної;

в)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е)опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж)ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з)загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну

територію України).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії податкової накладної від 18.03.2015 року, вона повністю відповідає вимогам ст. 201 ПК України, оскільки містить всі обов'язкові реквізити і є належним та допустимим письмовим доказом в підтвердження позовних вимог.

П.п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином за змістом положень ст.198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару чи послуг, що підтверджено податковою накладною.

Окрім того, факт оплати товару за договором поставки від 15 березня 2015 року об'єктивно підтверджується платіжним дорученням від 10 квітня 2015 року та випискою з банку від 23.05.2016 року якою чітко відображено факт перерахунку коштів за товар. Дана обставина свідчить про зміну майнового стану Товариства, що є одним з доказів того, що вказана господарська операція дійсно мала місце.

Крім того, що стосується бухгалтерських документів, то ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Такі позиції займає Верховний Суд України про розгляді спорів по вказаній в акті категорії.

Придбаний в ПП Династія -2012 товар використаний у господарській діяльності товариства у сфері розведеня курей, використаний для їх годівлі. Реальне придбання товару, його доставка та використання підтверджується наданими для перевірки первинними документами, які відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг, їх вартість. При цьому, з цих документів вбачається факт придбання та доставки товару, який використовується у господарській діяльності платника.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, що вбачається з даного акту.

Суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам, зокрема відомостям бухгалтерського обліку з оприбуткування товару, отриманого від ПП Династія-2012 у березні 2015 року за наступними рядками:

Дт 208 Кт 631 -113577,50 грн, Дт 64 Кт 631 в сумі 22715,50 грн.

Суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки поясненням представника позивача з приводу невикористання товару відразу після його прибуття (поставки).

Придбавши вказаний товар за договором поставки від 15.03.2015 року, Товариство мало намір використати його на годівлю курей, але на час поставки товару, курей на птахофермі не було, оскільки запланована поставка курей у червні 2016 року з АР Крим була зірвана. Тому вказаний товар після його прибуття, був зважений на автомобільній вазі (відомості, що на балансі товариства перебуває автомобільна вага долучено до Пояснень до матеріалів справи), прийнятий та поміщений на склад.

У грудні 2015 року Товариством у ПП Дяків З.В. було придбано кури-молодняк у кількості 2000 голів на загальну суму 40000 грн., про що свідчить накладна № 1 від 1 грудня 201.5 року. Пізніше, а саме 15.01.2016 року Товариством у ПАТ Кожухівське було придбано курочки-добові Бранун Нік у загальній кількості 10510 голів та півники добові у загальній кількості 200 шт., на загальну суму 185481 грн., про що свідчать видаткові накладні № 75 та № 72 від 15.01.2016 року. Факт використання товару (макухи соняшникової) придбаним за договором поставки від 15.03.2015 року підтверджується відомостями про витрати кормів від 01.12.2015 року, 01.01.2016 року та 17.01.2016 року. Згідно вказаних відомостей Товариством на кінець січня 2016 року повністю було використано у своїй господарській діяльності вказаний товар (макуху соняшникову) як корми для годівлі курей.

Факт наявності поточних біологічних активів (а саме курей) підтверджується відомостями відображеними у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік, зокрема у рядку №1110 на кінець звітного періоду - 88 тисяч грн.

У Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва станом на 31 березня 2016 року, у рядку №1110 поточні біологічні активи вказано на початок звітного періоду - 88 тисяч грн., на кінець звітного періоду - 490,7 тисяч грн.

Суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки доказам. що знаходяться в матеріалах справи з приводу наявності реальних та сталих ділових зв'язків позивача з ПП Династія-2012 , Товариство неодноразово купувало товар у підприємства для використання в своїй господарській діяльності про що свідчать наступні докази.

30 вересня 2014 року ПП Династія-2012 поставило Товариству Макуху соняшникову у кількості 28,420 тон на загальну суму 71050 грн., про що є товарно-транспортна' накладна від 30.09.2014 року, видаткова накладна від 30.09.2014 року та податкова накладна від 30.09.2014 року

22 грудня 2014 року ПП Династія-2012 поставило Товариству Пшеницю у кількості 26,770 тон на загальну суму 58894 грн., про що є товарно-транспортна накладна від 27.12.2014 року, видаткова накладна від 27.12.2014 року та податкова накладна від 27.12.2014 року.

У червні 2015 року ПП Династія-2012 поставило Товариству Макуху соняшникову у кількості 41,250 тон на загальну суму 243375 грн., про що є видаткова накладна від 04.06.2015 року та три платіжні доручення від 07.08.2015 року на суму 80000 грн., від 12.08.2015 року на суму 63375 грн,. та від 13.07.2015 року на суму 100000 грн.

Окрім того 31.12.2014 року між Товариством та ПП Династія-2012 було складено та підписано акт звірки розрахунків № 778, згідно якого залишок на користь ПП Династія-2012 склав 58894 грн. Вказані розрахунки було проведено 20 січня 2016 року про що є відповідне платіжне доручення.

Суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки доказам, що знаходяться в матеріалах справи з приводу наявності основних засобів, висновки суду про те, що товариство не мало можливості фактично здійснювати господарські операції не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 24.09.2007 року Товариству належить Будівля пташника № 2, 1 X, площею 798,8 кв.м., Будівля пташника № 4, 1 Л, площею 1058,5 кв.м.

У відповіді Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк вказано, що будівлі гаражу та арочного складу придбані у Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк згідно договору фінансового лізингу № 002 від 05.05.1999 року - будівля гаражу та договору купівлі-продажу №03988 від 14.11.2000 року - арочний склад. Розрахунки по об'єктах проведені в повних сумах. На разі оформлення права власності та отримання правовстановлюючих документів на будівлю гаражу та арочного складу триває. Дані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, що знаходяться в матеріалах справи, та спростовують вказані висновки суду першої інстанції. Окрім того, Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007року у справі "Інтерсплав проти України").

В контексті позиці Європейського суду з прав людини у цій справі вважаємо, що Товариство є повністю добросовісним суб'єктом господарювання, здійснює свою господарську діяльність відповідно до законодавства України та звичаїв ділового обороту, повно об'єктивно та сумлінно здійснює відрахування податкових та інших обов'язкових платежів до бюджету України. Податковою інспекцією підчас перевірки не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що Товариство займається фіктивною господарською діяльністю, ухиляється від сплати податків, зловживає своїми правами, як суб'єкт господарювання. Тому розповсюдження Податковою інспекцією як державним органом, що здійснює функцію справляння податків, негативних наслідків на суб'єкт господарювання у вигляді так званого незаконного нарахування сум ПДВ, позбавлення права на податковий кредит та застосування штрафних санкцій, направлені не на того суб'єкта господарювання та суперечить вищевказаній позиції Європейського суду з прав людини, яка висловлена у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України ".

У постанові ВСУ від 03.11.2015 року в справі №21-4471а15 зазначено, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 199, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Беркут ЛТД" - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі № 813/1406/16 - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000072200 від 05.04.2016року Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області .

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар