Ухвала

від 30.05.2016 по справі 310/322/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

30 травня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі головного управління Держземагентства в Запорізькій області до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, зобовКјязання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі головного управління Держземагентства в Запорізькій області звернувся до суду з позовом до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, зобов'язання вчинити дії.

На обґрунтування позову зазначав, що прокурорською перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 25 вересня 2009 року № 522 «Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0254 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району,для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 070474.

Зазначено, що проект відведення земельної ділянки погоджено та затверджено з порушення водного та земельного законодавства , оскільки земельна ділянка знаходиться в межах двокілометрової зони прибережем захисної смуги Азовського моря, узатвердженому проекті не враховано прибережної захисної смуги Азовського моря, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, прокурор просив визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0254 га серії ЯЖ № 070474, виданий на ім'я ОСОБА_1, для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району; зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0254 га, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, межі якої визначені в державному акті на право власності на землю серії ЯЖ № 070474, виданому на ім'я ОСОБА_1, головному управлінню Держземагентства витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 лютого 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 25 вересня 2009 року № 522 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0254 га серії ЯЖ № 070474, виданий на ім'я ОСОБА_1, для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0254 га, кадастровий номер 2320684500:02:007:0120, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, межі якої визначені в державному акті на право власності на землю серії ЯЖ № 070474, виданому на ім'я ОСОБА_1, головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, звернувшись в січні 2015 року з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 25 вересня 2009 року № 522, пропустив трирічний строк звернення до суду, що є підставою для відмови у позові.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, зазначав наступне.

Прокурорською перевіркою виявлено, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 25 вересня 2009 року № 522 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0254 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 070474.

Проте проект відведення земельної ділянки погоджено та затверджено з порушення водного та земельного законодавства, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря; у затвердженому проекті землеустрою розміри та межі прибережної захисної смуги Азовського моря не враховано, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду; віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Згідно з п. «ґ» ч. 3 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 59 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність) лише на умовах оренди громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Отже, землі в межах двох кілометрів прибережних захисних смуг уздовж морів не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ст. 83 ЗК України).

Таким чином, спірна земельна ділянка підлягає поверненню територіальній громаді м. Бердянська.

Суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини, неправильно застосував норми матеріального права щодо застосування строків позовної давності, не звернув уваги на те, що позивач про незаконність надання земельної ділянки дізнався в грудні 2014 року після проведення геодезичного дослідження розташування спірної ділянки в межах кримінального провадження. Звернувшись до суду в січні 2015 року, позивач строк позовної давності не пропустив.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу , про перевагу одних доказів над іншими .

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.І. Євтушенко

І.М.Завгородня

Д.О.Остапчук