Рішення

від 06.06.2016 по справі 911/528/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 911/528/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Агрорай»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»

про стягнення 311 289,67 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 15.02.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 20.04.2016).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Агрорай» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (далі - відповідач) про стягнення 311 289,67 грн заборгованості, з яких: 290 000,00 грн основного боргу, 17 487,35 грн пені, 2 610,00 грн інфляційних втрат та 1 192,32 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору постачання товару №ДП/65 від 11.12.2015 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2016 порушено провадження у справі № 911/528/16, розгляд справи призначено на 24.03.2016.

22.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н твід 17.03.2016 (вх. №5987/16) про залучення до матеріалів справи документів. В додатках до даного клопотання відповідач зазначає, що він залучає відзив на позовну заяву з документальним забезпеченням, проте, даний відзив відсутній, про що свідчить акт канцелярії господарського суду Київської області №07-33/48/2016 від 22.03.2016.

22.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №22 від 21.03.2016 (вх. №6017/16 від 22.03.2016), згідно якої позивач, враховуючи часткову оплату основної суми боргу, просив стягнути з відповідача 270 000,00 грн основного боргу, 28 396,94 грн пені, 2 610,00 грн інфляційних втрат та 1 936,15 грн 3 % річних.

Зазначена заява відповідає вимогам встановленим Господарським процесуальним кодексом України, відтак суд приймає її до розгляду.

22.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №6073/16 від 22.03.2016).

23.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення №24 від 22.03.2016 (вх. №6126/16) з долученими документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2016 розгляд справи відкладено на 21.04.2016.

25.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 22.03.2016 (вх. №6301/16) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма В«АгрорайВ» про визнання договору постачання товару №ДП/68 від 21.12.2015 неукладеним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2016 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«Кондитерська фабрика В«Птахофабрика КиївськаВ» та додані до неї документи повернуто без розгляду.

18.04.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява №25 від 15.04.2016 (вх. №8235/16) про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 270 000,00 грн основного боргу, 36 859,41 грн пені, 2 610,00 грн інфляційних втрат та 2 513,14 грн 3 % річних Подана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/528/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 28.04.2016.

25.04.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ» надійшла апеляційна скарга (вх. №444/16 від 25.04.2016) на ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2016 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

26.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9044/16 від 26.04.2016), згідно якого відповідач заперечив проти задоволення позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідач правомірно затримав оплату, оскільки позивачем не було надано повний пакет документів, зазначених в п. 2.6, 3.1 договору, зокрема не було надано якісне посвідчення та ветеринарне свідоцтво Ф-2.

28.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів (вх. №9287/16), згідно якого просив долучити контррозрахунок.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2016 зупинено провадження у справі №911/528/16 до вирішення Київським апеляційним господарським судом питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ» на ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2016 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

19.05.2016 матеріали справи №911/528/16 повернулись до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2016 поновлено провадження у справі №911/528/16, розгляд справи призначено на 06.06.2016.

01.06.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява №27 від 30.05.2016 (вх. №11559/16) про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 270 000,00 грн основного боргу, 49 715,86 грн пені, 13 948,98 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3 % річних. Подана заява прийнята судом до розгляду.

06.06.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення №35 від 06.06.2016 (вх. №11800/16) на відзив на позовну заяву та пояснення №36 від 06.06.2016 (вх. №11799/16) на контррозрахунок ціни позову.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 06.06.2016 представник позивача підтримав позов, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності за заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна фірма «Агрорай» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (покупець) було укладено договір постачання товару №ДП/65, згідно якого постачальник зобов'язався протягом дії договору передавати у власність покупця сировину для виробництва комбікормів (товар), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна вартість договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами специфікаціями або видаткових накладних.

Згідно п. 2.6 договору для здійснення приймання товару постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, ветеринарне свідоцтво Ф-2, якщо воно необхідно. У випадку відсутності свідоцтва покупець має право відмовитись від даної партії товару; інші документи за домовленістю сторін.

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних сторонами специфікаціях. Ціна товару, що постачається визначається сторонами у видаткових накладних або у підписаних специфікаціях.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на три місяці.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 318 276,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №51 від 24.12.2015 на суму 318 276,00 грн, товарно-транспортною накладною №897079 від 23.12.2015, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору та податковою накладною №51 від 24.12.2015.

Всупереч вимогам договору, відповідач лише частково і з порушенням визначених договором строків, розрахувався за поставлений товар, сплативши при цьому всього 48 276,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №13921 від 01.02.2016 на суму 28 276,00 грн (до порушення провадження у справі) та №14172 від 23.02.2016 на суму 10 000,00 грн і № 14253 від 25.02.2016 на суму 10 000,00 грн (після порушення провадження у справі), в зв'язку з чим у відповідача, станом на дату розгляду справи, виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 270 000,00 грн.

Предметом позову, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, є вимоги позивача про стягнення 270 000,00 грн основного боргу, 49 715,86 грн пені, 13 948,98 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 270 000,00 грн основного боргу за поставлений згідно договору постачання товару №ДП/65 від 11.12.2015, товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання згідно договору постачання товару №ДП/65 від 11.12.2015, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд за період з 01.01.2016 по 30.05.2016 стягнути з відповідача 49 715,86 грн пені.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.01.2016 по 30.05.2016 становить загалом 49 580,01 грн. Отже, вимога про стягнення 49 715,86 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 49 580,01 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за постачання товару №ДП/65 від 11.12.2015, позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, за період з 01.01.2016 по 30.05.2016 нараховано 13 948,98 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.01.2016 по 30.05.2016 складає 13 854,48 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3 % річних. Відтак, вимоги, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, про стягнення 13 948,98 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 854,48 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3% річних.

Доводи відповідача про те, що він не отримував якісне посвідчення та ветеринарне свідоцтво Ф-2, тому його обов'язок оплати ще не настав, оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Так, ветеринарне свідоцтво Ф-2 відповідно до п. 2.6 договору надається в разі необхідності, а у випадку його відсутності покупець мав право відмовитись від прийняття даної партії товару.

Однак, відповідач прийняв товар, ніяких зауважень до кількості та якості поставленої продукції не мав, не звертався до позивача з вимогою надати будь-які документи.

Лише 02.03.2016, а саме після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі №911/528/16, направив на адресу позивача лист №133 від 01.03.2016, згідно якого просив надати ветеринарне свідоцтво Ф-2. Вимога щодо надання якісного посвідчення відсутня.

Відтак, відповідач погодився з поставкою товару, прийняв його, не заперечував щодо якості поставленого товару та доданих документів відповідно до вимог договору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, про стягнення 270 000,00 грн основного боргу, 49 715,86 грн пені, 13 948,98 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 270 000,00 грн основного боргу, 49 580,01 грн пені, 13 854,48 грн інфляційних втрат та 3 511,76 грн 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна; ідентифікаційний код 05513187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агрорай» (49017, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, буд. 2-А, офіс 24; ідентифікаційний код 39751343) 270 000 (двісті сімдесят тисяч гривень) 00 коп. основного боргу, 49 580 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень) 01 коп. пені, 13 854 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні) 48 коп. інфляційних втрат, 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять гривень) 76 коп. 3 % річних та 5 054 (п'ять тисяч п'ятдесят чотири гривні) 19 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 10.06.2016

Суддя В.М. Антонова