Ухвала

від 28.04.2016 по справі 31/5-52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" квітня 2016 р.Справа № 31/5-52

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши заяву Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_1" (м. Харків) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, по справі

за позовом Харківського міжрайонного природохоронного прокурора (м. Харків) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (м. Харків) та Державного комунального підприємства "Харківкомуночиствод" (м. Харків) до Державного підприємства "Завод ім. Малишева" (м. Харків) про стягнення 2846198,06 грн., за участю представників:

прокуратури - не з'явився,

стягувача (ХМР) - не з'явився,

стягувача (Харківкомуночиствод) - юр. КП "Харківводоканал" ОСОБА_2 (довіреність від 19.11.2015 р.),

боржника - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2016 року до господарського суд Харківської області від боржника надійшла заява про визнання наказу господарського суду Харківської області від 16.05.2000 р. по справі №31/5-52 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі. Свою заяву обґрунтовує тим, що на виконання ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" відбулося списання заборгованості перед КП "Харківводоканал" в сумі 18570782,33 грн., в яку входить сума заборгованості по справі №31/5-51 в розмірі 1009550,17 грн., посилаючись при цьому на те, що вищевказане підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 р. по справі №5023/10655/11, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р. та постановою ВГСУ від 23.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2016 р. було прийнято заяву та призначено її розгляд на 28.04.2016 р. о 14-30 год.

Прокурор, стягувач (ХМР) та боржник не надали витребувані судом документи та не з'явилися у судове засідання, про причини неявки та невиконання ухвали суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 117 ГПК України господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Стягувач (Харківкомуночиствод) надав заперечення на заяву боржника, в якій просить суд залишити без задоволення її, посилаючись на те, що стягнуті рішенням арбітражного суду Харківської області від 11.05.2000 р. по справі №31/5-52 715315,47 грн. підвищеного платежу є платою за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднюючих речовин і не можуть бути списані відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку". Також стягувач (Харківкомуночиствод) вважає безпідставними посилання боржника на справу №5023/10655/11, оскільки факт відсутності або наявності обов'язку боржника по оплаті за відповідним договором та наказом суду не був предметом розгляду по цій справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника стягувача (Харківкомуночиствод), суд встановив наступне.

В провадженні арбітражного суду Харківської області знаходилася справа №31/5-52 за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора (далі за текстом - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі за текстом - перший позивач) та Державного комунального підприємства "Харківкомуночиствод" (далі за текстом - другий позивач) до Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_1" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 2846198,06 грн.

Рішенням арбітражного суду Харківської області від 11.05.2000 р. з відповідача на користь другого позивача стягнуто 4245,70 грн. боргу, 289989 грн. пені і 715315,47 грн. підвищеного платежу.

Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 р. №577/11 перейменовано комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на комунальне підприємство "Харківводоканал".

26.01.2012 р. проведено реєстрацію статуту КП "Харківводоканал".

30.10.2012 р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 даного закону на умовах визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб’єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до статті 2 цього закону здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб’єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб’єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у порядку, встановленому частиною 2 статті 2 цього закону.

КП "Харківводоканал" в рамках справи про банкрутство боржника №5023/110655/11 надав господарському суду Харківської області заяву про визнання кредиторських вимог в сумі 18722634,67 грн., в яку входила заборгованість по справі №31/5-52 в сумі 1009550,17 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2015 р. визнано кредиторські вимоги КП "Харківводоканал" в сумі 151852,34 грн., а у визнанні грошових вимог у сумі 18570782,33 грн. відмовлено у зв'язку з їх списанням згідно п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Суд погоджується з запереченнями стягувача (Харківкомуночиствод) та вважає посилання боржника на відсутність заборгованості в сумі 1009550,17 грн. через її списання ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2015 р. по справі №5023/10655/11 безпідставними, оскільки факт відсутності або наявності обов'язку боржника по оплаті за відповідним договором та наказом суду не був предметом розгляду суду по цій справі.

До того ж, дана справа розглядалася як визнання кредиторських вимог КП "Харківводоканал" до боржника за спожиті комунальні послуги (у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій), сплату державного мита та судових витрат, а також плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднюючих речовин, які в свою чергу не відносяться до штрафних санкцій, а є відшкодуванням збитків, заподіяних порушенням режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються споживачами.

Таким чином, підвищення платежу в сумі 715315,47 грн., стягнуті з боржника рішенням арбітражного суду Харківської області від 11.05.2000 р., є платою за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднюючих речовин і не можуть бути списані, оскільки їх списання не передбачено Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом статей 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили.

Частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

Згідно частин 2 і 3 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Пунктом 4 частини 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є інші заходи, передбачені рішенням.

Наказ відтворює резолютивну частину рішення і відповідає вимогам виконавчого документу, що ставляться до нього у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Боржник не надав на вимогу суду: наказу господарського суду; довідку органу ДВС про стан виконання наказу; доказів виконання наказу або помилкової видачі його; докази сплати заборгованості або списання її (копії первісних документів).

За таких обставин, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, необґрунтованою, недоведеною та не підлягаючою задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 17, 18, 32 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", ст.ст. 86, 116, 117 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ДП "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суддя ОСОБА_3