Постанова

від 14.06.2016 по справі 31/5-52

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа № 31/5-52

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю:

прокурора - Кальницького А.В. (службове посвідчення № 042343 від 29.03.2016)

представника Харківської міської ради - не з'явився

представника КП "Харківводоканал" (стягувача) - ОСОБА_1 (довіреність № 206/810/15 від 19.11.2015)

представника ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (боржника) - ОСОБА_2 (довіреність № 65-16 від 12.01.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків (вх. №1389 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.16 у справі № 31/5-52

по заяві Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків

про визнання наказу господарського суду Харківської області від 16.05.2000 по справі №31/5-52 таким, що не підлягає виконанню

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державного комунального підприємства "Харківкомуночиствод" (нова назва - Комунальне підприємство "Харківодоканал"), м. Харків

до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 2846198,06 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням арбітражного суду Харківської області від 11.05.2000 з відповідача на користь другого позивача стягнуто 4245,70 грн. боргу, 289989 грн. пені і 715315,47 грн. підвищеного платежу.

19 квітня 2016 року до господарського суд Харківської області від боржника надійшла заява про визнання наказу господарського суду Харківської області від 16.05.2000 по справі №31/5-52 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2016 по справі № 31/5-52 (суддя Ольшанченко В.І.) у задоволенні заяви Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків про визнання наказу господарського суду Харківської області від 16.05.2000 по справі №31/5-52 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Боржник - ДП "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків із даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2016 по справі № 31/5-52 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати наказ господарського суду Харківської області від 16.05.2000 по справі №31/5-52 таким, що не підлягає виконанню, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат за подачу даної апеляційної скарги. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 клопотання Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Апеляційну скаргу ДП "Завод імені ОСОБА_3", м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2016 у справі № 31/5-52 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2016 о 14:30 год.

КП "Харківводоканал" надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5502 від 30.05.2016), в якому вважає вимоги боржника - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", що викладені в апеляційній скарзі, такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суперечать доказам по справі та нормам права.

В обґрунтування своєї правової позиції у справі КП "Харківводоканал" зазначає, що посилання заявника на справу № 5023/10655/11, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки факт відсутності або наявності обов'язку відповідача по оплаті за відповідним договором та наказом суду не був предметом розгляду по справі № 5023/10655/11. Зазначена справа розглядалась, як визнання кредиторських вимог КП "'Харківводоканал" до ДП "Завод ім. В.О. Малишева" за спожиті комунальні послуги (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій), оплату державного мита та судових витрат, а також плати за скид стічних вод з перевищенням Допустимих величин показників (ДВП) забруднюючих речовин, які в свою чергу не відносяться до штрафних санкцій, а є платою за порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Споживачами. Також, КП "Харківводоканал" наголошує, що Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" не передбачено списання заборгованості в частині зобов'язання сплати підприємств Державного концерну "Укроборонпром" за скид стічних вод з перевищенням Допустимих величин показників забруднюючих речовин, які є платою за порушення режиму скиду стічних вод і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Споживачами, а тому вимога ДП "Завод ім. В.О. Малишева" щодо визнання наказу господарського суду Харківської області, виданого на виконання рішення Арбітражного суду Харківської області по справі № 31/5-52 від 16.05.2000, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення підвищеного платежу, який становить - 715315,47 грн., є необґрунтованою та безпідставною і такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Крім того, стягувач зазначає, що в ухвалі суду та постанові Вищого господарського суду України по справі № 5023/10655/11 та акті звірки взаємних розрахунків, загальна сума боргу та сума судових витрат не співпадають. Так, по справі № 5023/10655/11 було надано оцінку акту звіряння заборгованості, що обліковувалась станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на 30.10.2012 в узгодженій сумі до списання 18 570 782,33 грн. (з яких 151852,34 грн. - судові витрати), в той час як у акті звіряння станом на 30.10.2012 (за період з травня 2000 року по вересень 2012 року), в якому загальною погодженою сумою є 19 053 824,99 грн. (з якої судові витрати складають 147522,85 грн.). Вказані розбіжності свідчать про те, що судом по справі № 5023/10655/11 було надано оцінку іншому акту, ніж той який є предметом даного судового розгляду.

Стягувач вважає, що наданий заявником разом із заявою про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.10.2012, не є підставою для проведення списання заборгованості у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром", оскільки акт звірки взаємних розрахунків не відповідає вимогам чинного законодавства. В даному випадку ОСОБА_1 звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2012 зі сторони стягувана підписаний заступником директора Департаменту зі збиту по роботі з абонентами юридичними особами ОСОБА_4, яка не входить до комісії з питань списання заборгованості підприємств, що входять до складу концерну "Укроборонпром", створеної в КП «Харківводоканал». Зі сторони боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" даний акт підписаний особою, прізвище якої не вказано, а також не вказано посади цієї особи, а тому даний документ не є належним доказом у справі в підтвердження списання заборгованості боржника.

31.05.2016 уповноважений представник ДП "Завод ім. В.О. Малишева" - ОСОБА_2 з метою повного та всебічного розгляду даної справи надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанов Вищого господарського суду України та Харківського апеляційного господарського суду з аналогічних справ.

Дані документи досліджені судом апеляційної інстанції та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 задоволено клопотання КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" про продовження строку розгляду справи. Продовжено строк вирішення справи на 15 днів до 17.06.2016. Розгляд справи відкладено на 14.06.2016 об 11:30 год. Ухвалено ДП "Завод ім. В.О. Малишева" надати суду докази в підтвердження погашення заборгованості в сумі 1009550,17 грн. (добровільно чи в примусовому порядку або шляхом списання) за наказом арбітражного суду Харківської області № 31/5-52, виданого 16.05.2000, по всім сумам окремо, а КП "Харківводоканал" - надати суду докази невиконання боржником наказу арбітражного суду Харківської області № 31/5-52 від 16.05.2000 та існування боргу в сумі 1009550,17 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 31.05.2016 стягувач - КП "Харківводоканал" надав додаткові заперечення (вх. № 5941 від 09.06.2016), в яких зазначив, що суми за наказом господарського суду Харківської області від 16.05.2000 не були погашені боржником. Станом на 09.06.2016 КП "Харківводоканал" не списував заборгованість ДП "Завод ім. В.О. Малишева" у розмірі 18570782,33 грн. ОСОБА_1 списання вказаної заборгованості у стягувача відсутній.

14.06.2016 ДП "Завод ім. В.О. Малишева" надало свої пояснення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2016 (вх. № 6094), відповідно до яких повідомило суд, що на теперішній час заборгованість ДП "Завод ім. В.О. Малишева" перед КП "Харківводоканал" за наказом арбітражного суду Харківської області від 11.05.2000 р. по справі №31/5-52 відсутня у повному обсязі, так як частину боргу ДП "Завод ім. В.О.Малишева" (за наказом №31/5-52), а саме суму підвищеного платежу в розмірі 715 315,47 грн. та суму основного боргу в розмірі 4 245, 70 грн. (разом 719 561,17 грн.) було стягнуто Комінтернівським ВДВС ХМУЮ під час виконання виконавчого провадження, що підтверджується довідкою Комінтернівського ВДВС ХМУЮ №15094/08-31 від 26.11.2015. При цьому, інша частина боргу, яка складалась з пені у сумі 289 989,00 грн., є списаною на виконання ст. 2 Закону України від 06.09.2012 № 5213 - VI «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно - промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку», про що свідчить заява КП "Харківводоканал" № 215 від 22.11.2012 про визнання кредиторських вимог до ДП "Завод імені ОСОБА_3", а також вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 18.01.2013, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 по справі № 5023/10655/11. Всі ці документи наявні в матеріалах справи. Боржник вважає, що судовими рішеннями по справі №5023/10655/11 встановлено факт списання суми заборгованості по справі №31/5-52, а саме пені у сумі 289 989,00 грн., в зв'язку з чим обов'язок ДП "Завод ім. В.О.Малишева" по сплаті суми заборгованості згідно наказу господарського суду Харківської області від 16.05.2000 року по справі №31/5-52 відсутній повністю, що є підставою для визнання вказаного наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України. До вказаних пояснень ДП "Завод ім. В.О. Малишева" надав належним чином засвідчені копії: довідки Комінтернівського Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 15094/08-31 від 26.11.2015 та акту звірки заборгованості ДП "Завод ім. В.О. Малишева" перед КП "Харківводоканал" станом на 30.10.2012.

Всі надані сторонами процесу пояснення досліджені судом апеляційної інстанції та залучені до матеріалів справи.

Перевіривши відповідність прийнятої господарським судом ухвали про відмову в задоволенні заяви ДП "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу арбітражного суду Харківської області від 16.05.2000 № 31/5-52 таким, що не підлягає виконанню, вимогам чинного законодавства, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши у судовому засіданні 14.06.2016 пояснення прокурора, уповноважених представників стягувача та боржника, які підтримали свої правові позиції у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, прийнявши до уваги надані стягувачем та боржником додаткових пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства В«Завод імені ОСОБА_3В» , м. Харків підлягає задоволенню, виходячи з наступних правових підстав та обставин справи в їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, 16.05.2000 на виконання рішення арбітражного суду від 11.05.2001 по справі № 31/5-52 видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь ДКП "Харківкомуночиствод" суми 4245,70 грн. боргу, 289989,00 грн. пені і 715315,47 грн. підвищеного платежу.

19.04.2015 Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою (вих. № 1831/16 від 18.04.2016) про визнання наказу Арбітражного суду Харківської області у справі № 31/5-52 від 16.05.2000 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування даної заяви Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення. На виконання вимог вищевказаного закону та в передбаченому порядку між КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на 30.10.2012. Узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18570782,33 грн. Вказане, за твердженням заявника, враховуючи приписи пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", свідчить про те, що заборгованість боржника перед стягувачем у розмірі 18570782,33 грн., згідно акту звіряння заборгованості є списаною з дати підписання такого акту, а тому наказ суду від 16.05.2000 у справі № 31/5-52 слід визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому боржник зазначив, що факт списання заборгованості підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2013 по справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013, якими вимоги стягувача до боржника в сумі 18570782,33 грн. відхилені під час розгляду справи про визнання банкрутом ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2016 у задоволенні заяви ДП "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню від 16.05.2000 № 31/5-52 було відмовлено з тих обставин, що заявником не підтверджено належними та допустимими доказами наявності правових підстав в обґрунтування цієї вимоги. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що судові рішення, зокрема рішення господарського суду Харківської області від 18.01.2013 по справі № 5023/10655/11 та Постанова Вищого господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 не підтверджують факту списання заборгованості, стягнутої з боржника саме у даній справі № 31/5-52, оскільки факт відсутності або наявності обов'язку боржника по оплаті за відповідним договором та наказом суду не був предметом розгляду суду по цій справі.

Крім того, вмотивовуючи дану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що справа № 5023/10655/11 розглядалася як визнання кредиторських вимог КП "Харківводоканал" до боржника за спожиті комунальні послуги (у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій), сплату державного мита та судових витрат, а також плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднюючих речовин, які в свою чергу не відносяться до штрафних санкцій, а є відшкодуванням збитків, заподіяних порушенням режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються споживачами. Зважаючи на те, що стягнута з боржника за рішенням Арбітражного суду Харківської області від 11.05.2000 сума підвищення платежу в розмірі 715315,47 грн. є платою за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднюючих речовин, а тому не можуть бути списані, оскільки їх списання не передбачено Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Однак з даними висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно з частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

У пункті 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 за № 9 зазначено, що частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: 1) якщо його видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Матеріалами справи підтверджується, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 за № 993 "Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VI від 06.09.2012 (далі - Закон № 5213-VI) визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу).

Статтею 2 цього Закону № 5213-VI врегульовано питання списання заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення державних підприємств оборонно-промислового комплексу.

У пунктах 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону № 5213-VI передбачено, що на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню, зокрема:

- заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що боржник звернувся до суду із заявою про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню на підставі частини 1 статті 2 Закону № 5213-VI, оскільки відповідно до її приписів здійснюється списання заборгованості (у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій) підприємствам оборонно-промислового комплексу.

В своїй заяві зазначає про те, що на виконання вимог вищевказаного закону в передбаченому порядку КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на 30.10.2012, узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18 570 782, 33 грн.

Вказане, за твердженням заявника, враховуючи приписи п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", свідчить про те, що заборгованість боржника перед стягувачем у розмірі 18570782, 33 грн., згідно акту звіряння заборгованості є списаною з дати підписання такого акту, а тому наказ від 31.05.2001 у справі № 4350/5-12 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

При цьому боржник зазначає, що факт списання заборгованості підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2013 по справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого Господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013, якими вимоги стягувача до боржника в сумі 18570782,33 грн. відхилені під час розгляду справи про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева".

Частиною 2 статті 2 Закону № 5213-VI визначено, що списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 2 Закону № 5213-VI для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Отже зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

За всіма обставинами справи та наявними у справі документальними доказами, наданими сторонами, колегією суддів встановлено, що на підприємствах КП В«ХарківводоканалВ» та ДП В«Завод ім. В.О. МалишеваВ» були створені комісії щодо питань списання заборгованості, на підставі вимог Закону № 5213-VI.

Колегією суддів з'ясовано, що на виконання вимог Закону № 5213-VI та в передбаченому ним порядку відбулось списання заборгованості ДП В«Завод ім. В.О. МалишеваВ» перед КП В«ХарківводоканалВ» , що обліковувалась станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на 30.10.2012. Загальна сума, узгоджена кредитором до списання, становить 19053824,99 грн., проте, за вирахуванням судових витрат, які не підлягають списанню в силу приписів вказаного Закону № 5213-VI, сума, яка підлягає списанню становить - 18570782,33 грн.

Вказаний акт погоджено з органом управління майном ДП "Завод імені ОСОБА_3" - ДК "Укроборонпром", про що свідчить відповідний підпис та печатка на верхньому лівому куті акту.

Таким чином, враховуючи приписи пункту 4 частини 2 статті 2 Закону № 5213-VI заборгованість ДП "Завод імені ОСОБА_3" перед КП "Харківводоканал" (правонаступником КП "Харківкомуночиствод") у розмірі 18570782,33 грн. згідно акту звіряння заборгованості є списаною з моменту підписання такого акту.

Вказані обставини не спростовані КП "Харківводоканал" належними та допустимими доказами в порядку статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 порушено провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство ДП В«Завод імені ОСОБА_3В» .

22.11.2012 кредитор, КП В«ХарківводоканалВ» , звернувся до господарського суду Харківської області у межах справи про банкрутство ДП В«Завод імені ОСОБА_3В» із заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму 18722634,67 грн., яка обґрунтована, зокрема, і заборгованістю за судовим рішенням у справі № 31/5-52 (том 1 аркуші справи 38-47) в сумі боргу - 4245,70 грн., 289989,00 грн. - пені та 715315,47 грн. - підвищеного платежу.

При цьому, із наявного у справі детального обґрунтування заяви КП В«ХарківводоканалВ» про визнання кредиторських вимог вбачається, що станом на 27.12.2011 сума боргу в розмірі 719561,17 грн. (борг в сумі 4245,70 грн. + підвищений платіж в сумі 715315,47 грн.) за наказом № 31/5-52 від 16.05.2000 була погашена ДП В«Завод імені ОСОБА_3В» і про це чітко йдеться у заяві.

Дана сума боргу у розмірі 719561,17 грн. в якості кредиторських вимог в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11 стягувачем - КП В«ХарківводоканалВ» не заявлялася. Натомість стягувачем в межах даної справи було зазначено, що станом на 27.12.2011 за наказом № 31/5-52 від 16.05.2000 не сплачено лише суму пені в розмірі 289989,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 у справі №5023/10655/11 вимоги КП В«ХарківводоканалВ» у розмірі 18570782,33 грн. відхилені. Натомість вимоги у розмірі 151852,34 грн., які складаються з судових витрат, визнані та включені до реєстру вимог кредиторів до 4 черги.

Визнаючи кредиторські вимоги КП "Харківводоканал" в сумі 151852,34 грн., суд першої інстанції у справі №5023/10655/11 виходив з того, що зазначена сума заборгованості утворилась внаслідок сплати кредитором за подання позовів до суду та з тих сум, які були стягнуті з боржника за судовими рішеннями (судові витрати), тобто на які вимоги статті 2 Закону № 5213-VI не розповсюджуються.

Вказана ухвала набрала законної сили після перегляду її судами апеляційної та касаційної інстанції. При розгляді заяви КП "Харківводоканал", судами встановлено, що з моменту підписання акту відбулося списання заборгованості ДП "Завод імені ОСОБА_3" перед КП "Харківводоканал" в сумі 18570782,33 грн., відповідно до пункту 4 частини 2 статті 2 Закону № 5213-VI.

Саме до цієї суми КП "Харківводоканал" та ДП "Завод імені ОСОБА_3" включено суму боргу по пені за наказом від 16.05.2000 по справі № 31/5-52 в розмірі 289989,00 грн.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи встановлені обставини, а також з огляду на положення пункту 4 частини 2 статті 2 Закону № 5213-VI та статті 35 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість КП "Харківводоканал" перед ДП "Завод імені ОСОБА_3" у розмірі 18570782,33 грн. є списаною в силу приписів Закону № 5213-VI з дня підписання акту - 30.10.2012, і процедура списання не суперечить нормам вказаного Закону 5213-VI, а факт списання встановлений вищезазначеними судовими рішеннями.

Посилання КП В«ХарківвводоканалВ» на невідповідність акту звіряння заборгованості вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» є безпідставними, оскільки вказаний акт підписаний сторонами - КП В«ХарківводоканалВ» та ДП В«Завод ім. В.О. МалишеваВ» та скріплений печатками їх підприємств. В силу приписів закону про списання, акт погоджений ДК В«УкроборонпромВ» , скріплений печаткою ДК В«УкроборонпромВ» . З цих обставин, зазначений акт є належним та допустимим доказом у справі на підтвердження списання суми заборгованості у розмірі 18570782,33 грн., факт списання коштів вже встановлений судовим рішенням, яке набуло законної сили і є обов'язковим до виконання, і ці обставини жодним чином стягувачем не спростовані.

Крім того, на виконання вимог суду апеляційної інстанції ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було надано інформацію з виконання спірного наказу - довідку Комінтернівського Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 15094/08-31 від 26.11.2015, зі змісту якої вбачається, що сума боргу в розмірі 4245,70 грн. та сума підвищеного платежу в розмірі 715315,47 грн. за наказом № 31/5-52 від 16.05.2000 вже стягнуті під час виконавчого провадження з ДП "Завод ім. В.О. Малишева" на користь КП "Харківводоканал", а залишок заборгованості з виконання наказу Арбітражного суду Харківської області від 16.05.2000 № 31/5-52 складає 289989,00 грн.

Колегією суддів з'ясовано, що під час пред'явлення кредиторських вимог у справі №5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод імені ОСОБА_3", КП "Харківводоканал" до заяви про визнання кредиторських вимог № 215 від 22.11.2012, було включено саме залишок суми боргу за наказом Арбітражного суду Харківської області від 16.05.2000 № 31/5-52, а саме пеню в розмірі 289989,00 грн. Втім, як було зазначено вище, вказана сума визнана судами списаною.

З урахуванням наведених вище доказів, обставин справи та норм права, колегія суддів встановила, що в даному випадку наявні всі правові підстави у розумінні приписів статті 117 Господарського процесуального кодексу України для визнання наказу Арбітражного суду Харківської області у справі № 31/5-52 від 16.05.2000 таким, що не підлягає виконанню, оскільки заявником - ДП В«Завод ім. В.О. МалишеваВ» доведено належними доказами відсутність обов'язку за вказаним наказом повністю, у зв'язку з його припиненням фактичним виконанням боржником (у частині суми 4245,70 грн. боргу та 715315,47 грн., які погашені боржником під час здійснення виконавчого провадження) та докази припинення згаданого обов'язку з причин факту списання суми пені в розмірі 289989,00 грн., що встановлений судовими рішеннями.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданий стягувачем суду апеляційної інстанції в підтвердження боргу ДП В«Завод ім. В.О. МалишеваВ» в сумі 289989,00 грн. акт звірки взаємних розрахунків по рішенню господарського суду від 11.05.2000 у справі № 31/5-52 не приймається колегією суддів до уваги, оскільки даний акт складений стягувачем одноособово, не є документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції та не являється первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні частин першої і другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, посилання КП "Харківводоканал" на те, що акт звірки підтверджує наявність боргу у ДП "Завод імені ОСОБА_3" є безпідставним.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом України.

Заявником в даному випадку доведено, а судом апеляційної інстанції встановлено існування обставин, за наявності яких наказ Арбітражного суду Харківської області у справі № 31/5-52 від 16.05.2000 є таким, що не підлягає виконанню, відповідно до приписів статті 117 Господарського процесуального кодексу України, тому апеляційна скарга та заява Державного підприємства В«Завод імені ОСОБА_3В» , м. Харків (вих. № 1831/16 від 18.04.2016) про визнання наказу Арбітражного суду Харківської області у справі № 31/5-52 від 16.05.2000 таким, що не підлягає виконанню - підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В даному випадку неповне з'ясування господарський судом Харківської області всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, є підставою для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 28.04.2016 у справі № 31/5-52 згідно пунктів 1 та 4 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 4, 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами) передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони; якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування або зміни рішення у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, колегія суддів вирішила стягнути з КП В«ХарківвводоканалВ» на користь ДП В«Завод імені ОСОБА_3В» 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства В«Завод імені ОСОБА_3В» , м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.04.2016 у справі № 31/5-52 скасувати.

Задовольнити заяву Державного підприємства В«Завод імені ОСОБА_3В» , м. Харків вих. № 1831/16 від 18.04.2016 про визнання наказу Арбітражного суду Харківської області у справі № 31/5-52 від 16.05.2000 таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Арбітражного суду Харківської області у справі № 31/5-52 від 16.05.2000 про стягнення з Державного підприємства В«Завод імені ОСОБА_3В» , м. Харків на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства В«ХарківкомуночистводВ» , м. Харків суми 4245 грн. 70 коп. боргу, 289 989 грн. 00 коп. пені і 715 315 грн. 47 коп. суми підвищеного платежу.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 1378,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.