Рішення

від 07.06.2016 по справі 924/395/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р.Справа № 924/395/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Тлустій У.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" ОСОБА_1, м. Київ

до Заслучнянського сільського споживчого товариства, с. Заслучне Красилівського району Хмельницької області

про стягнення 135 397,16 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 - згідно довіреності №13-11-3939 від 26.05.2016 року

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою суду від 29.04.2016 року порушено провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" ОСОБА_1, м. Київ до Заслучнянського сільського споживчого товариства, с. Заслучне Красилівського району Хмельницької області про стягнення 135 397,16 грн. заборгованості. Розгляд справи призначено на 23.05.2016 року. Ухвалою суду від 23.05.2016 року судове засідання відкладено на 07.06.2016 року.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 07.06.2016 року позов підтримав, вважає його підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не скористався правом участі свого представника на судових розглядах справи, відзиву на позов не надав, причин не вказав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.04.2016 року, надіслана на його адресу, зазначену в позовній заяві та Спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.04.2016 року, від 23.05.2016 року та від 07.06.2016 року повернулася до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвала суду від 23.05.2016 року про відкладення розгляду справи на 07.06.2016 року, надіслана на адресу відповідача, 27.05.2016 року вручена адресату особисто, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із сайту УДППЗ "Укрпошта".

Судом враховується, що в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції").

Таким чином, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте письмового відзиву на позов не подав, причин не повідомив, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

28 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „НадраВ» (банк) ( в подальшому - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра") та СТ „Заслучнянське споживче товариствоВ» (позичальник) укладено кредитний договір №60/МК/2007-980 (далі - договір), згідно п.1.1. якого банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. (кредит).

Кредит надається позичальнику строком по 26 вересня 2014 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 20% річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році (п. 1.3. договору).

Надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, або перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника (п. 2.1. договору).

Повернення кредиту, нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється в такому порядку (п. 4.1. договору): повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною цього договору (п.4.1.1. договору).

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком наступним чином (п. 4.1.2. договору): починаючи з дати надання кредиту, відсотки за користування кредитом встановлюються в розмірі 20% річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з графіком (п. 4.1.2.1. договору).

У випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений у п. 4.1.1. цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані позичальником) у розмірі 40% річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням (п. 4.1.2.2. договору).

Повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється позичальником шляхом внесення готівки в касу банку, або шляхом безготівкового переказу (п. 4.1.3. договору).

У п. 4.1.4. договору сторони погодили, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави (ст. 3 цього договору), банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, у тому числі звернути стягнення на заставлене майно. Про дострокове витребування кредиту банк письмово сповіщає позичальника.

Відповідно до п.6.1.2. договору позичальник, зокрема, зобов'язаний згідно даного договору (графіку) повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках, передбачених цим договором, також сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки.

У разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 9.1. договору).

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 9.2. договору).

За порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення (п. 9.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором (п. 12.2. договору).

Кредитний договір №60/МК/2007-980 підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

У графіку повернення кредиту та сплати відсотків до Кредитного договору №60/МК/2007-980 від 28 вересня 2007 року сторонами погоджено дати платежів та суми погашення кредиту та відсотків до 26.09.2014 року включно.

Відповідно до заяви на видачу готівки №614 від 28.09.2007 року, СТ „Заслучнянське товариствоВ» на підставі договору №61/МК/2007-980 надано 50 000,00 грн. кредиту.

15 лютого 2016 року позивачем надіслано відповідачу претензію №59/07/2-2251 із вимогою сплати заборгованість згідно кредитного договору №60/МК/2007-980 в розмірі 132 587,84 грн., з яких 44 183,91 грн. - залишок по тілу кредиту; 61 140,01 грн. - заборгованість по відсотках, 22 449,44 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 4 814,48 грн. - штраф згідно із п. 9.2 договору.

Проте, у зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з Заслучнянського споживчого товариства 44 183,91 грн. заборгованості по кредиту, 62 760,09 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 23 161,19 грн. - пені та 5 291,97 грн. - штрафу згідно поданого розрахунку.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

За приписами ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 28.09.2007 року укладено кредитний договір №60/МК/2007-980.

Відповідно до ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не виконувались належним чином свої зобов'язання по поверненню отриманого кредиту, у зв'язку з чим ним утворена заборгованість перед позивачам на суму 44 183,91 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості СТ „Заслучнянське Споживче ТовариствоВ» за договором №61/МК/2007-980. Тому суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача 44 183, 91 грн. боргу по кредиту згідно договору №61/МК/2007-980 від 28.09.2007 року, та, відповідно, задоволення позову в цій частині.

Крім того, згідно з розрахунком, поданим позивачем, за користування кредитними коштами банком нараховані відповідачу відсотки в сумі 62 760,09 грн.

Так, сплата відсотків за користування кредитом передбачена п.4.1.2.1. кредитного договору та повинна здійснюватись згідно з Графіком. В той же час, судом зауважується, що Графіком передбачена сплата відсотків за користування кредитом до 26.09.2014 року, а не до 14.04.2016 року, як розраховано позивачем. Оскільки ПАТ "КБ "Надра" не вказано інших правових підстав для нарахування відсотків за користування кредитом до 14.04.2016 року, суд приходить до висновку про можливість стягнення з Заслучнянського сільського споживчого товариства суму відсотків згідно Графіку по 26.09.2014 року, що в перерахунку становить 48 866,64 грн. Таким чином, у стягненні 13893,45 грн. відсотків за користування кредитними коштами слід відмовити.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 23 161,19 грн. пені за період з 08.10.2015 року по 14.04.2016 року та 5 291,97 грн. штрафу згідно поданих розрахунків.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором заходів відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, в силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За неналежне виконання своїх зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 23 161,19 грн. відповідно до п. 9.1 кредитного договору за період з 08.10.2015 року по 14.04.2016 року.

У п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» роз'яснено, що стосовно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане , і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи, що відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати відсотків до Кредитного договору №60/МК/2007-980 від 28.09.2007 року останньою датою сплати відсотків та кредиту є 26.09.2014 року, то, відповідно, станом на 08.10.2015 року (початок періоду, за який нараховується пеня позивачем) відсутні правові підстави для нарахування пені у зв'язку із закінченням шестимісячного строку, протягом якого може бути нарахована пеня.

З огляду на наведене, у стягненні 23 161,19 грн. пені слід відмовити.

Судом в даному випадку приймається до уваги також положення п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , згідно яких суд, здійснюючи перерахунок, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Позивачем також заявлено до стягнення 5 291,97 грн. штрафу відповідно до п. 9.2. кредитного договору №60/МК/2007-980. Суд, здійснивши перерахунок суми штрафу, вважає за можливе стягнути 4 652,53 грн. штрафу, оскільки сума боргу з врахуванням перерахованого розміру відсотків за користування кредитом становить 93050,55 грн. (5% від 93050,55 грн.). У стягненні 639,44 грн. штрафу варто відмовити.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути 44 183,91 грн. заборгованості за кредитом, 48 866,64 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 4 652,53 грн. штрафу. В стягненні 639,44 грн. штрафу та 13 893,45 грн. відсотків слід відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Заслучнянського сільського споживчого товариства (Хмельницька область, Красилівський район, с. Заслучне, вул. Гагаріна, буд. 3, код 01771018) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк „НадраВ» (м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код 20025456) 44 183, 91 грн. (сорок чотири тисячі сто вісімдесят три грн. 91 коп.) заборгованості за кредитом, 48 866,64 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 64 коп.) заборгованості по сплаті відсотків, 4 652,53 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві грн. 53 коп.) штрафу, 1 465,55 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять грн. 55 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 10.06.2016 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу (31050, Хмельницька область, Красилівський район, с. Заслучне, вул. Гагаріна, буд. 3) - рекомендованим з повідомленням про вручення