Рішення

від 09.06.2016 по справі 359/2774/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/1236/2016

Справа №359/2774/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2016 року ТОВ «Л.Л.К.» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22 липня 2014 року уклав з ОСОБА_1 договір №1 про надання безвідсоткової позики. За яким ОСОБА_1 отримав від позивача грошові кошти у розмірі 46500 гривень та зобов'язався повернути вказані грошові кошти до 31 грудня 2015 року. По закінченню строку, визначеного договором, ОСОБА_1 свої зобов'язання по договору не виконав та суму позики не повернув. Зважаючи на це, ТОВ «Л.Л.К.» просив суд стягнути з ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 46500 гривень.

У судовому засіданні представник позивача Гопкало М.М. позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що договір позики не підписував та грошових коштів від ТОВ «Л.Л.К.» не отримував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 липня 2014 року сторони по справі уклали між собою договір №1 про надання безвідсоткової позики. За цим договором ТОВ «Л.Л.К.» передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 46500 гривень на безпроцентній основі, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути позику до 31 грудня 2015 року (а.с.6-7).

Факт одержання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується копією видаткового касового ордера від 22 липня 2014 року (а.с.8).

У відповідності до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

За правилами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за договором позики та не повернув грошові кошти.

При цьому, суд критично сприймає доводи ОСОБА_1 про те, що він не підписував вказаний договір позики та грошових коштів за вказаним договором не отримував, з огляду на наступне.

За правилами ч.1 та ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України судом було роз'яснено особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, та попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, в тому числі роз'яснено право заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Однак відповідач відмовився від вчинення вказаної процесуальної дії.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до ч.1 ст.57 та ч.1 ст.58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 не доведений факт безпідставності позовних вимог, а також не спростовані доводи позивача щодо укладання договору безвідсоткової позики, суд вважав за можливе вирішити спір за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З огляду на зазначене, представником позивача доведено у судовому засіданні факт укладення договору безвідсоткової позики та отримання грошових коштів відповідачем, а відповідачем, в свою чергу, не надано суду належних та допустимих доказів, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Саме, тому, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Л.Л.К.» боргу за договором позики у розмірі 46500 гривень.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З квитанції (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ТОВ «Л.Л.К.» сплатив судовий збір у розмірі 1378 гривень Пред'явлений ним позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витати на оплату судового збору у розмірі 1378 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 ЦК України,ч.4 ст.10, ч.1 ст.57 та ч.1 ст.58, ч.2 ст.59, ч.1 та ч.4 ст.60, ч.1 ст.88, п.2 ч.1 та ч.3 ст.208, ст.ст.213-215, ст.218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» (08306, м. Бориспіль, вул. Радгоспна, 1, код ЄДРПОУ 31482321, р/р 26000000014509 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023) заборгованість за договором позики у розмірі 46500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» (08306, м. Бориспіль, вул. Радгоспна, 1, код ЄДРПОУ 31482321, р/р 26000000014509 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023) витрати на оплату судового збору у розмірі 1378 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час оголошення рішення, на протязі 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський