Ухвала

від 10.06.2016 по справі 404/3552/16-к

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3552/16-к

Номер провадження 1-кс/404/710/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 розглянувши в залі судових засідань Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області про проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження 42016121010000034, з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури подав до Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання про одержання дозволу на проведення обшуку в адміністративних і виробничих приміщеннях за поштовою адресою по АДРЕСА_1 .

Необхідність задоволення заявлених ним вимог мотивує потребою оглянути і процесуально зафіксувати: документи на підтвердження роздрібної торгівлі скрапленим газом, списку найманих працівників, документів на право володіння землею по вулиці Жовтневої Революції, поруч з мостом через річку Інгул. Правовим обґрунтуванням такого звернення стало внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про самовільне зайняття та забудову зазначеної земельної ділянки.

Клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно ч. 2 ст. 235 КПК ухвала про дозвіл на обшук повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Подане клопотання таких вимог не містить. За таких умов доцільно керуватись принципом правової визначеності та практикою застосування рішень Європейського суду з прав людини у тому числі висновком у справі «Ернст та інші проти Бельгії», якою визнано порушенням ст. 6 Конвенції відсутність інформації про предмети, що підлягають вилученню, така неповнота дає органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню. Для дотримання зазначеної вимоги необхідно відмовити в отримання дозволу на обшук, оскільки клопотання не містить відомостей про конкретні речі, документи, яких планується відшукати.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Звернувшись з цим клопотанням, слідчий долучив матеріали, що мають доказове значення: копію протоколу огляду місця події і копію допиту свідка ОСОБА_2 . Дослідивши їх зміст констатую, що визначальні кваліфікуючі ознаки ч. 3 ст.197-1 КК України: як-то «самовільне» зайняття землі та її забудова повинні підтверджуватись і аналізуватись після збору правовстановлювальних документів.

Ініціатор клопотання не довів що він вчиняв процесуальні дії спрямовані на збір саме цих документів.

Таким чином заявлена мета обшуку не має відношення і не відповідає завданням цього кримінального провадження, оскільки планують відшукати документи, що не пов`язані з предметом доказування по ч. 3 ст. 197-1 КК України, як-то: докази роздрібної торгівлі скрапленим газом, перелік найманих працівників. За таких умов сторона обвинувачення не довела, що в цьому провадженні виправданий такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого і насамперед, буде забезпечено виконання завдання кримінального провадження, для виконання якого слідчий, прокурор звернувся з клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (5 ст. 132 КПК України) Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Всупереч цьому, ініціатор клопотання при визначенні поштової адреси, за якою планує провести обшук, не конкретизував які адміністративні та виробничі приміщення підлягають обшуку по АДРЕСА_1 . За таких умов слідчий суддя не може надати дозвіл на суцільний обшук споруд та приміщень розташованих за вказаною поштовою адресою, так-як це стане безпідставним тимчасовим обмеженням Конституційного права недоторканості невизначеної кількості власників та володільців. Обовязок доказування покладається на слідчого і прокурора (ст. 91-92 КПК України).

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. (4 ст. 132 КПК України).

Для забезпечення розкриття та можливості процесуальної фіксації доказів у кримінальному провадженні, чинний Кримінальний Процесуальний Кодекс України надає слідчому значні правові можливості, як-то тимчасовий доступ чи вилучення право встановлювальних/дозвільних документів, в тому числі право ініціювати проведення негласних та слідчих дій. При цьому застосування суцільних обшуків у господарюючого субєкта є передчасним, оскільки досягнення мети провадження можна забезпечити менш впливовими, але індивідуалізованими та ефективними заходами забезпечення та без істотного обмеження прав інших осіб.

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. (ч.1 ст. 234 КПК України). Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:1) було вчинено кримінальне правопорушення;2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Доводи поданого клопотання ґрунтуються на припущеннях, хоча внаслідок обшуку можуть бути істотно обмежені права та інтереси інших правомірних власників чи користувачів нерухомого майна, тобто слідчий не довів, що обмеження Конституційних прав особи співмірно з завданнями кримінального провадження (ст. 2 КПК України), а також що відшукувані речі, документи знаходяться у володінні особи (п. 4 ч. 4 ст. 234 КПК України). У даному випадку слідчий і прокурор не довели, що ознаки суспільного інтересу, та завдання кримінального провадження переважають принцип недоторканості приміщення, а заявлені на відшукання речі можуть знаходитися в зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Ухвала про відмову у задоволенні клопотання не перешкоджає стороні кримінального провадження повторно ініціювати його розгляд.

З огляду на перераховані обставини, керуючись ст. ст. 234, 235 КПК України, ст. 30 Конституції України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області про отримання дозволу на проведення обшуку в адміністративних і виробничих приміщеннях за поштовою адресою по АДРЕСА_1 по матеріалам кримінального провадження 42016121010000034, з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 197-1 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. (ч. 3 ст. 309 КПК України.)

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1