Постанова

від 01.06.2016 по справі 814/441/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 червня 2016 року Справа № 814/441/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім преміум", вул. Космонавтів, 83-а, Миколаїв, 54031

доГоловне управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2016 року № 0000272202, № 0000282202, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Преміум» (далі по тексту також - позивач, Товариство), посилаючись на незаконність спірних податкових повідомлень-рішень, звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272202 від 02.03.2016 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 553 026,25 грн. (1 242 421 грн. податкового зобов'язання та 310 605,25 грн. штрафних санкцій), та № 0000282202 від 02.03.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у сумі 449603 грн., прийнятих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі по тексту також - відповідач, ДФС, контролюючий орган). Заявою від 01.06.2016 р. позивач зменшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000282202 від 02.03.2016 р. у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0000272202 від 02.03.2016 р. визнати протиправним та скасувати в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1231508 грн. за податковими зобов'язаннями та у сумі 307878 грн. штрафними санкціями.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що збільшення перевіркою доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 6091800 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 3004165 грн., та в 2014р.- на суму 3087635 грн. було здійснено, на підставі пп. 14.1.13; 14.1.36; 14.1.56; 14.1.202; п. 14.1 ст. 14; пп. 135.1.4. п. 135.1. ст. 135 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) - тобто дохід від реалізації товарів. Обґрунтовуючи зменшення перевіркою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «Саноіл торг», відповідач послався на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013 № 788/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ» (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 року». Також відповідач послався на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на придбаний товар.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

З 16.12.2015 р. 03.02.2016 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Торговий Дім «Преміум» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. За результатами перевірки складено акт від 10.02.2016 р. № 5/14-29-22-02/32996973.

На підставі зазначеного акта контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000272202 від 02.03.2016 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1553026,25 грн., в тому числі 1242421 грн. податкового зобов'язання та 310605,25 грн. штрафних санкцій та № 0000282202 від 02.03.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у сумі 449603 грн..

Щодо збільшення перевіркою показників у рядку 02 декларацій з податку на прибуток «Дохід від операційної діяльності» на суму 6091800 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 3004165 грн., та за 2014р.- у сумі 3087635 грн.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про заниження позивачем показників у рядку 02 декларацій з податку на прибуток «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) на суму 6091800 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 3004165 грн., та за 2014р.- на суму 3087635 грн.». Обґрунтовуючи збільшення перевіркою доходів, відповідач на стор. 9-12 акта перевірки зазначив, що в періоді, що перевірявся, відбувалось повернення товарів відповідачу від покупців, що було оформлено накладними на повернення товару, однак в накладних на повернення відсутній опис причин по якій покупцеві повернуто товар під час перевірки. В подальшому позивачем складались акти списання товару, з яких, на думку відповідача неможливо було з'ясувати причину списання в розрізі кожної товарної позиції. Відповідач в акті перевірки посилався на норми статті 14 ПК України (визначення термінів), а саме на: пп. 14.1.13 (безоплатно надані товари); 14.1.36 (господарська діяльність); 14.1.56 (доходи); 14.1.202 (продаж (реалізація) товарів); а також на пп. 135.1.4. п. 135.1. ст. 135 ПК України, згідно з яким дохід від операційної діяльності включає, зокрема, дохід від реалізації товарів. Таким чином відповідачем було прийнято за базу оподаткування вартість товару, зазначеного в актах списання та збільшений дохід від реалізації товарів на суму 6091800 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 3004165 грн., та за 2014р.- на суму 3087635 грн.

Позивач надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що ним укладались договори поставки з покупцями товарів. Умовами цих договорів передбачені підстави для повернення товару, зокрема, серед інших договорів між позивачем та ТОВ «ЕКО» укладений договір поставки № 10758К від 03.01.2012 р. Пунктом 4.11. цього договору передбачалось, що покупець має право повернути товар постачальнику в наступних випадках: 1) товар не користується попитом у кінцевого покупця; 2) товар, у якого закінчився термін реалізації; 3) товар що залишився не реалізованим на момент закінчення дії договору; 4) акційний товар по закінченню акції; 5) сезонний товар по закінченню сезону; 6) з інших причин на розсуд покупця. Повернення товарів оформлялось накладними на повернення. В подальшому позивачем складались акти списання товарів, списана продукція була кваліфікована відповідачем як «операціями з безоплатного надання товарів», оскільки на думку перевіряючих до перевірки не надано документів, які б свідчили про утилізацію товарів та/або документів про вивезення товарів для подальшої утилізації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне:

Згідно з пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, під продажем (реалізацією) товарів передбачаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Крім того, відповідно до пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПКУ дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 4 Розділу ІІІ «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р., вимагає від контролюючого органу у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів що порушені платником податків, зазначити період фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Наявні в матеріалах справи акти списання відповідають вимогам до змісту первинного документа, передбаченим вищезазначеною нормою, оскільки містять інформацію про зміст господарської операції - списання товарів, та вартість списаних товарів. Причина повернення та списання товару не впливає на бухгалтерський та податковий облік такої господарської операції. Таким чином, вимоги відповідача щодо зазначення в первинних документах причини повернення та списання товару відповідачем нормативно не обґрунтовані.

Відповідачем не зазначено в акті перевірки та не надано суду доказів того, що позивач отримав від списання товарів будь-який дохід та/або безоплатно передав іншій особі товари, які зазначені в актах списання.

На обґрунтування правомірності вимог, представником позивача зазначено, що вказаний в актах списання товар збирався підприємством в контейнери та вивозився як відходи підприємства суб'єктами господарювання, з якими у ТОВ «ТД Преміум» укладено договори про вивезення відходів. На підтвердження утилізації продукції позивачем надано відповідні угоди про надання послуг з вивезення відходів та акти надання послуг по збиранню, вивезенню, ТПВ.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, збільшення контролюючим органом доходу від реалізації товарів на суму 6091800 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 3004165 грн. та за 2014р. на суму 3087635 грн. є безпідставним. Зазначене порушення призвело до зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у сумі 449603 грн., що повністю відображено в податковому повідомленні-рішенні № 0000282202 від 02.03.2016 р., а також до визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1041137 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 260285 грн., що частково відображено в податковому повідомленні-рішенні № 0000272202 від 02.03.2016 року

Щодо зменшення перевіркою показника у рядку 05 декларації з податку на прибуток за 2013 рік «витрати операційної діяльності» на суму 1001905 грн..

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про завищення позивачем показника у рядку 05 декларації з податку на прибуток за 2013 рік «витрати операційної діяльності» на суму 1001905 грн.. В акті перевірки зазначено, що позивач включив до витрат операційної діяльності витрати за наслідками правовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) з придбання сільськогосподарської продукції (олії соняшникової, меляси бурякової та сої). Обґрунтовуючи наявність порушень податкового законодавства під час правовідносин з ТОВ «Саноіл Торг», відповідач послався на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013р. № 788/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ» (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011р. по 30.09.2012р.». Також відповідач послався на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на придбаний товар.

Позивач надав суду письмові пояснення, в яких виклав суть господарських операцій з ТОВ «Саноіл Торг» та надав наступні документи: договір купівлі-продажу № 10-10-11 від 10.10.11 р. з ТОВ «Саноіл Торг», специфікації до договору купівлі-продажу № 10-10-11за № 5, 6, 7, 8, 9; акти приймання передачі до договору купівлі-продажу № 10-10-11за №: 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20; видаткові накладні №: 0000367; 0000369; 0000454; 0000460; 0000537; 0000038; 0000039; 0000040; 0000043; 0000103; 0000104; 0000105; податкові накладні № 449; 451; 551; 557; 674; 41; 42; 43; 46; 126; 127; 128. Крім того, позивач зазначив що обставини здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили (постанова миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2013р. в справі №814/2532/13-а).

Як вказано позивачем в позовній заяві та слідує з акта перевірки, в період з 10.04.2013р. по 30.04.2013 р. ДПІ здійснила позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Преміум» з питань дотримання формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинам з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 по 01.04.2013р., результати якої оформила актом від 15.05.2013 р. № 1055/22-200/32996973. Висновки акта обґрунтовувались порушеннями ТОВ «ИНФИНИТИ» про які зазначено в акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС (від 22.03.2013 № 788/22-20/37269136) «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ» (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 року». За результатами перевірки ТОВ «Саноіл Торг» податкового повідомлення-рішення не приймалось.

Податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі акта перевірки від 15.05.2013 р. № 1055/22-200/32996973 оскаржені ТОВ «ТД «Преміум» в судовому порядку. За результатами розгляду справи позов ТОВ «ТД «Перміум» задоволено в повному обсязі. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. у справі № 814/2532/13-а, (якою залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 р. про задоволення позову ТОВ «ТД «Преміум») встановлено, що (далі по тексту рішення суду) - «Виходячи зі змісту Акта, доказами порушення Товариством вказаних вище вимог Податкового кодексу України є:

обставини, що викладені в акті, складеному ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС (від 22.03.2013 № 788/22-20/37269136) "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ИНФИНИТИ" (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 року", надалі - акт перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (стор. 14-33 Акта, т. с. 1, ар. 21-40);

відсутність товарно-транспортних накладних та документів щодо підтвердження якості придбаних Товариством товарів (стор. 45 Акта, т. с. 1, ар. 52).

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом. Таке визначення, зменшення (збільшення), відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом надіслання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення-рішення. Саме податкове повідомлення-рішення (у випадку встановлення порушень) є результатом податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України.

Акт не містить інформації щодо прийняття на підставі акта перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" відповідних повідомлень-рішень.

Враховуючи це, суд доречно зазначив, що відповідач неправомірно використав акт перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" в якості доказу порушення норм Податкового кодексу України позивачем.

«Як вбачається з матеріалів справи, висновки акта перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ", в свою чергу, ґрунтуються на інформації, що міститься у складеному ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (від 17.01.2013 № 164/22-200/37585953) "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНФИНИТИ" (код за ЄДРПОУ 37585953) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2011 по 30.09.2012" (стор. 16 Акта, т. с. 1, ар. 23).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі № 814/647/13-а за позовом ТОВ " Инфинити" до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправною бездіяльності, дії, зобов'язання вчинити певні дії, ДПІ була зобов'язана вилучити з автоматизованих систем "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та "Аудит" внесену на підставі акта від 17.01.2013 № 164/22-200/37585953 інформацію про непідтвердження доходів, витрат, зобов'язань та кредиту у вказаних вище сумах.

Як вбачається з матеріалів справи, придбані позивачем у ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" товари (олія соняшникова, макуха з насіння соняшника, меляса бурякова, соя) були реалізовані Товариством. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГЕКОТОП" і позивач уклали договори комісії (№ 0306М від 03.06.2011, № 2607Ж від 26.07.2011, № 0609М від 06.09.2011, № 1010Ж від 10.10.2011), на виконання яких ТОВ "ЮГЕКОТОП" (комісіонер) уклало з Company "OREXIM LIMITED" (Велика Британія) зовнішньоекономічні контракти, предметом яких є поставка нерезиденту вказаних товарів (детальна інформація про укладення і виконання договорів комісії, про укладення і виконання зовнішньоекономічних контрактів викладена у розділі 3.3 Акта, т. с. 1, ар. 68-77).

Відповідно до наданих Товариством документів (специфікації до договорів купівлі-продажу, акти приймання-передачі на підтвердження виконання договорів купівлі-продажу, акти на підтвердження приймання товару за договорами комісії, додатки до договорів комісії), позивач приймав товари і передавав їх комісіонеру на території м. Миколаєва. Умовами зовнішньоекономічних контрактів також передбачалось, що олія соняшникова і макуха з насіння соняшника передаються на умовах FOB порт Миколаїв.».

Також в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. по справі № 814/2532/13-а надано правову оцінку висновкам акта перевірки від 15.05.2013 р. № 1055/22-200/32996973 щодо ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості (далі по тексту рішення суду) - «Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених визначеними вище документами.

Первинним документом, згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а отже визначає взаємовідносини з виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Товариство здійснювало операції з придбання товарів та не виступало як замовник за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити про ненадання послуг з перевезення вантажів і, відповідно, про неправомірне включення вартості цих послуг до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, і до складу податкового кредиту.

У тексті Акта перевірки відсутні висновки про те, що Товариство відобразило у відповідних податкових деклараціях вартість послуг з перевезення вантажів.

У пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Обов'язковими реквізитами первинних документів, відповідно до пункту 2.4 вказаного Положення, є найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що даному випадку відсутність документів на підтвердження якості придбаних Товариством у ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" товарів не може розцінюватися як відсутність первинних документів.».

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини здійснення господарських операцій між ТОВ «ТД «Преміум» та ТОВ «Саноіл Торг» у червні, серпні місяці 2012 р., а також січні, лютому місяці 2013 року, їх зміст, обсяг та фактичне виконання встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили - ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. по справі № 814/2532/13-а, а отже ці обставини є преюдиційними фактами і не повинні доказуватись сторонами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що зменшення перевіркою показника у рядку 05 декларації з податку на прибуток за 2013 рік «витрати операційної діяльності» на суму 1001905 грн. здійснене відповідачем неправомірно.

Зазначене порушення призвело до визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 190 371 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 47 593 грн., що частково відображено в податковому повідомленні-рішенні № 0000272202 від 02.03.2016 року

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, неправильно застосував норми податкового законодавства, та діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 02.03.2016 року № 0000272202.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 02.03.2016 року № 0000282202.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім преміум" (код ЄДРПОУ 32996973) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 30 040 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний