Ухвала

від 09.06.2016 по справі 813/1118/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/49490/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський міський молочний завод» до Залізничного районного відділу м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області, третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області, про скасування припису,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Львівський міський молочний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року,

встановив:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Львівський міський молочний завод» (ПАТ «Львівський ММЗ», завод) звернулось в суд з позовом до Залізничного районного відділу м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області про скасування припису про усунення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту № 9 від 06 лютого 2015 року.

Позов мотивував тим, що під час приватизації ПАТ «Львівський ММЗ» в 1995 році до статутного капіталу заводу не увійшло державне майно: захисна споруда цивільної оборони сховище №48005 (бомбосховище), яка використовувалась як підземна стоянка автомашин. В лютому 2015 року відповідачем проведено перевірку цієї захисної споруди та за її наслідками складено припис про усунення порушень законодавства, який адресований директору ПАТ «Львівський ММЗ». Позивач вважає, що складення припису щодо директора заводу є незаконним, оскільки споруда №48005 згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 15 квітня 2014 року належить на праві власності державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області. Цим рішенням також витребувано бомбосховище №48005 з незаконного володіння ПАТ «Львівський ММЗ» на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області. 03 жовтня 2014 року захисну споруду знято з балансу товариства, а тому з чого часу відповідальність за її утримання у належному стані нього завод не несе.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Львівський ММЗ», посилаючись на порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційну скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві та в апеляційній скарзі. Наголошує, що ПАТ «Львівський ММЗ» не може нести обов'язків щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки на захисній споруді, оскільки станом на день проведення перевірки ця споруда не перебувала на балансі товариства. Договір щодо відповідального зберігання бомбосховища позивач з органом приватизації не укладав, пропозицій щодо таких дій не надходило, а судове рішення про зобов'язання укласти такий договір відсутнє. Деякі з вказаних в акті перевірки нормативні акти, порушення яких встановлено при утриманні сховища позивачем, втратили чинність, що виключає відповідальність за них. Вважає неправильним висновок судів про те, що зняття з балансу бомбосховища повинно здійснюватись за рішенням органу приватизації, оскільки ці дії були вчинені на виконання рішення Господарського суду Львівської області, а не у процесі приватизації заводу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 15 квітня 2014 року у справі № 914/2618/13 визнано за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області право власності на об'єкт цивільної оборони - бомбосховище №48005, інвентарний №32, площею 290,7 м.кв. по вул. Рудненській, 8 у м. Львові та витребувано з незаконного володіння ВАТ «Львівський ММЗ» частину майна: об'єкт цивільної оборони - бомбосховище №48005, інвентарний №32, площею 290,7м.кв. по вул. Рудненській, 8 у м. Львові на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

На підставі наказу ПАТ «Львівський ММЗ» від 02 жовтня 2014 року №02/10 та протоколу засідання комісії щодо знаття об'єкту з балансу господарського товариства від 03 жовтня 2014 року №03/10, ПАТ «Львівський ММЗ» вирішив зняти з свого балансу бомбосховище №48005.

05-06 лютого 2015 року Залізничним РВ ГУ ДСНС України у Львівській області у присутності директора ПАТ «Львівський ММЗ» Турика Р.С. проведено комплексну перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ПАТ «Львівський ММЗ» та перевірку захисної споруди № 48005 по вул. Рудненській, 8, у м. Львові.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06 лютого 2015 року №9.

Цього ж дня Залізничним РВ ГУ ДСНС України у Львівській області винесено припис №9, яким зобов'язано директора ПАТ «Львівський ММЗ» Турика Р.С. вжити заходів з метою усунення недоліків, які виявлені під час здійснення перевірки додержання та виконання ПАТ «Львівський ММЗ» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що зняття з балансу бомбосховища №48005 повинно здійснюватись на підставі відповідного рішення регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області із залученням уповноваженого представника ПАТ «Львівський ММЗ», а тому не прийняли в якості доказу рішення товариства про зняття з балансу сховища. При проведенні перевірки стану готовності сховища директором заводу Туриком Р.С. надано лише копію паспорту сховища та копію технічного паспорта на захисну споруду цивільного захисту, де власником зазначено ПАТ «Львівський ММЗ», на підставі цих документів відповідач і склав припис стосовно директора заводу. Акт перевірки підписаний директором заводу Туриком Р.С., заперечень щодо нього не надано. Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області неодноразово зверталося до заводу з наміром укласти договір зберігання сховища №48005, однак позивач ухиляється від його укладення та обов'язку утримувати в належному стані сховище.

Відповідно до частин 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

В силу статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Згідно з пунктом 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України (пункт 4 Положення).

Наказом Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (далі - Положення).

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Положення управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється уповноваженим органом (державним органом приватизації). Одним із способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

Також пунктом 1.4.2 Положення передбачено, що при потребі обрання іншого з перерахованих способів управління державним майном та за умови відповідності обраного в даному разі способу чинному законодавству державні органи приватизації створюють Комісію, залучаючи фахівців відповідного органу приватизації, галузевого міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади), органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації) та представників господарських товариств тощо. На підставі висновку Комісії видається наказ державного органу приватизації, яким визначається спосіб управління майном.

Згідно з пунктом 1.4.3 Положення для зняття з балансу господарських товариств майна, яке є державною власністю та не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, відповідним органом приватизації залучається уповноважений представник господарського товариства.

З наведених норм слідує, що господарське товариство є відповідальним за збереження майна, яке є державною власністю та не увійшло до статутного капіталу у процесі приватизації до того часу, поки його не буде знято з балансу товариства. При цьому Положення не передбачає можливості зняття майна з балансу самим товариством, це здійснюється лише із залученням представника власника такої юридичної особи.

Реалізацію цього Положення було покладено на Фонд державного майна України (пункт 3), відтак визначає спосіб управління та вчиняє дії для зняття неприватизованого майна з балансу саме Фонд (у даному випадку відповідне регіональне відділення Фонду).

Враховуючи відсутність доказів зняття бомбосховища з балансу ПАТ «Львівський ММЗ» відповідно до вимог чинного законодавства, позивач й досі залишається відповідальним за його збереження майна до того моменту, коли це майно буде знято з його балансу у встановленому законом порядку.

Стосовно доводів позивача про те, що дії товариства щодо зняття з балансу бомбосховища були вчинені на виконання судового рішення, а не у процесі приватизації заводу, а тому не підлягають застосуванню норми Положення № 908/68, суд виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 квітня 2014 року у справі № 914/2618/13 встановлено, що позивачем безпідставно було проведено реєстрацію права власності на бомбосховище №48005, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного фонду заводу.

За таких обставин суди правильно застосували до спірних правовідносин норми Положення № 908/68, оскільки йдеться про управління державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Львівський ММЗ» у процесі приватизації, але перебуває на його балансі.

Також, в силу пункту 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 253, у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання. З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд.

Суди встановили, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, як представник держави - власника сховища, визначилось із способом управління цим майном та мало намір передати його заводу (як балансоутримувачу) на умовах договору безоплатного зберігання, однак такі спроби не знайшли позитивного вирішення.

У зв'язку з наведеними обставинами, оскаржуваним приписом правильно зобов'язано усунути встановлені перевіркою порушення щодо утримання в неналежному стані бомбосховища №48005 саме директора ПАТ «Львівський ММЗ». Доказів, які б свідчили про можливість покладення такого обов'язку на відповідне відділення Фонду державного майна, у цій справі немає.

Стосовно доводів касаційної скарги про наявність в акті перевірки норм законодавства, які втратили чинність, то це не випливає на вирішення справи, оскільки предметом її розгляду є припис про усунення порушень чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів приходить до висновку, що судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський міський молочний завод» відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Ліпський Д.В.