Рішення

від 07.06.2016 по справі 569/14786/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/14786/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Крижової О.Г.,

при секретарі Гриценюк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Західінкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 48,6 кв. м., яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, шляхом надання ПАТ «Західінкомбанк» права від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної об'єктом оціночної діяльності, на стадії оцінки майна під час проведення дій по реалізації предмета іпотеки.

В обґрунтування позову представник ПАТ «Західінкомбанк» покликається на те, що 10.10.2006 року між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1010-3, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит на придбання житла у розмірі 12 000, 00 доларів США на умовах, визначених кредитним договором зі сплатою 14% річних. Відповідно до додаткового договору від 28.11.2008 року починаючи з 01.12.2008 року підвищено відсоткову ставку за користування кредитними коштами згідно кредитного договору від 10.10.2006 року до 16% річних. Однак, позичальник не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором згідно умов кредитного договору та графіку погашення кредиту, у зв'язку з чим 12.06.2015 року ОСОБА_2 було надіслано претензію від 09.06.2015 року з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 4042, 82 доларів США до 30.06.2015 року. Однак зобов'язання позичальником не виконувалось, у зв'язку з чим, боржнику 09.09.2015 року було надіслано повідомлення вимогу про негайне, дострокове та повне погашення кредитної заборгованості у розмірі 4682, 80 доларів США. Однак, заборгованість погашеною так і не була. Відповідно до розрахунку станом на 15.10.2015 року заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним договором №1010-3 від 10.10.2006 року в загальному становить 4682, 80 доларів США. У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором укладено іпотечний договір №1010-3 від 10.10.2006 року, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку двокімнатну квартиру площею 48,6 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, подав клопотання в якому просив справу розглядати без його участі, проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, заперечень проти позову не подав.

Зі згоди представника позивача, згідно ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Оцінюючи надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2006 року між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1010-3, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит на придбання житла у розмірі 12 000, 00 доларів США на умовах, визначених кредитним договором зі сплатою 14% річних.

Згідно додаткового договору від 28.11.2008 року починаючи з 01.12.2008 року підвищено відсоткову ставку за користування кредитними коштами згідно кредитного договору від 10.10.2006 року до 16% річних.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №1010-3 від 10.10.2006 року та передано в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру загальною площею 48,6 кв. м., яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 10 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу ОСОБА_3.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

За змістом ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до вимог ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 11 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково. Згідно п. 12, 12.1 за договором іпотеки, за вибором іпотекодержателя звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивачем надіслані ОСОБА_2 повідомлення вимоги від 09.06.2015 року за №811-11 та повторного повідомлення вимоги від 09.09.2015 року за №1335-11 про негайне, дострокове та повне погашення кредитної заборгованості в розмірі 4682,80 доларів США, однак заборгованість погашена не була.

Згідно п.6.2 Іпотечного договору №1010-3 від 10.10.2006 року вимагати дострокового виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором та додатковими договорами, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

А отже, позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки і пред'явлення позову про звернення стягнення є обґрунтованим.

В силу ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 39 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 17 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Також Верховним Судом України у постанові від 11.12.2013 по справі № 6-124цс13 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом права власності на предмет іпотеки, згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

07 червня 2014 набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VII), відповідно до умов якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно і загальна площа такого нерухомого майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для жилого будинку.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 травня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-57цс15 предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд зробив правовий висновок про те, що поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання ( п. 2 ч.1 ст. 263 ЦК України).

Відтак, установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Враховуючи, що ОСОБА_2 порушив зобов'язання перед банком, яке забезпечене іпотекою нерухомого майна, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Західінкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.61,213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) за кредитним договором №1010-3 від 10.10.2006 року у розмірі 4 682, 80 доларів США, що еквівалентно 101 195 (сто одна тисяча сто дев'яносто п'ять) грн. 30 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 66 342 грн.70 коп.; сума заборгованості за відсотками - 11 499 грн. 76 коп.; штраф в розмірі - 23 352 грн. 84 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 34047020) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

двокімнатну квартиру загальною площею 48,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом передачі іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 34047020) вказаного предмета іпотеки у власність.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 92 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова