Постанова

від 09.06.2016 по справі 805/1354/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р. Справа №805/1354/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 година 50 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Проніні Д.С.

за участю

позивача - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні, -

встановив:

17 травня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач), датований 15 травня 2016 року, до ОСОБА_2 міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (далі - відповідач або ОСОБА_2), в якому позивач просив стягнути з відповідача невиплачену частку одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 53 900,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС в області) від 03 листопада 2015 року № 331о/с на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника начальника міського відділу-начальника кримінальної міліції ОСОБА_2 з 28 серпня 2015 року.

Наказом ГУМВС в області від 06 листопада 2015 року № 354о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ на підставі п. 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до п. 64 «а» Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом ГУМВС в області від 07 грудня 2015 року № 6о/с внесені зміни до наказу від 06 листопада 2015 року № 354о/с в частині визначення вислуги років ОСОБА_1 станом на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги - 25 років 05 місяців 26 днів, без встановлення премії за листопад 2015 року.

Посилаючись на ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 10 Порядку обчислення вислуги років, признання та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, позивач стверджував, що при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 мав нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

14 квітня 2016 року ОСОБА_2 нарахував та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у сумі 33 600,00 грн.

При цьому розрахунок одноразової грошової допомоги здійснений, виходячи з грошового забезпечення позивача у жовтні 2015 року.

Позивач наголошував, що після незаконного звільнення його поновлено на службі в органа внутрішніх справ наказом ГУМВС в області від 03 листопада 2015 року № 331о/с, тобто фактично у жовтні 2015 року він на службі не перебував. З цього слідує, що останніми повними місяцями роботи позивача слід вважати червень-липень 2014 року.

Посилаючись на п.п. 1, 3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, позивач доводив, що розрахунок одноразової грошової допомоги має здійснюватися, виходячи з розміру його середньомісячного грошового забезпечення за останні два місяці служби (червень-липень 2014 року), тобто з розрахунку 7 000,00 грн. ((7 000,00 грн. + 7 000,00 грн.) / 2), а тому сума одноразової грошової допомоги має становити 87 500,00 грн. (7 000,00 грн. х 50% х 25 років).

На цих підставах позивач просив стягнути з відповідача несплачену частину одноразової грошової допомоги у сумі 53 900,00 грн. (87 500, 00 грн. - 33 600,00 грн.) (а.с. 3-5).

В судовому засіданні 02 червня 2016 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов.

Відповідач - ОСОБА_2 надав письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, сутність яких полягала у наступному.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 20 жовтня 1993 року по 27 серпня 2014 року, працював на посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції ОСОБА_2

Наказом МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) у запас Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом ГУМВС в області від 03 листопада 2015 року № 331о/с підполковник міліції ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції ОСОБА_2 з 28 серпня 2014 року.

Наказом ГУМВС в області від 06 листопада 2015 року № 354о/с ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року за п. 64 «а» Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 33 600,00 грн. із розрахунку: календарна вислуга років х відсоток для нарахування одноразової грошової допомоги, відповідно до статті звільнення х грошове забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги; а саме 25 років х 50% х 2 688,00 грн. (посадовий оклад 1 150,00 грн. + оклад за спеціальне звання 130,00 грн. + надбавка за вислугу років 40% 512,00 грн. + надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 896,00 грн. (без премії)) = 33 600,00 грн.

Після всіх обов'язкових утримань (військового збору 1,5% 504,00 грн.) сума до виплати становила 33 096,00 грн.

Фінансування для виплати грошової допомоги при звільненні на рахунок ОСОБА_2 надійшло 08 квітня 2016 року.

13 квітня 2016 року УДКСУ у м. Дружківці надане платіжне доручення № 23 на суму 126 081,36 грн. для зарахування на вкладні рахунки особового складу грошового забезпечення, вихідної допомоги тощо за листопад 2015 року на загальну суму 126 081,36 грн.

14 квітня 2016 року проведені відповідні виплати (а.с. 36-37, 55-56).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

09 червня 2016 року через відділ діловодства та документообігу суду представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 61).

03 червня 2016 року через відділ діловодства та документообігу суду відповідач надав пояснення, в яких просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 55-56).

На підставі ч. 2 ст. 122 КАС України судове засідання проведене за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідач - ОСОБА_2 міський відділ ГУМВС України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08671478) зареєстрований як юридична особа 18 жовтня 1995 року, про що 31 серпня 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 267 120 0000 000615.

З 10 листопада 2015 року відповідач перебуває в стані припинення.

На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення ОСОБА_2 як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений.

Ці обставини встановлені на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28-30).

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі паспорту громадянина України серії ВВ 740357, виданого ОСОБА_2 ГУМВС України в Донецькій області 29 березня 1999 року (а.с. 6-8).

На підставі записів у дублікаті трудової книжки встановлено, що з 20 жовтня 1993 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ (а.с. 9-10).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 808/9223/14 (ДО/808/1256/14), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року, позов ОСОБА_1 до МВС України, ГУМВС в області, ОСОБА_2 про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволений частково; вирішено визнати протиправним та скасувати наказ МВС України № 865 від 07 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, ОСОБА_2, Краматорського МВ, УБОЗ, УКР, УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України; визнати протиправним та скасувати наказ МВС України № 1680 о/с від 27 серпня 2014 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_3 ((М-007953), заступника начальника ОСОБА_2; поновлено підполковника міліції ОСОБА_3 на посаді заступника начальника ОСОБА_2 міського відділу - начальника кримінальної міліції ГУМВС в області з 28 серпня 2014 року; вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28 серпня 2014 по 21 травня 2015 у розмірі 61 279,17 грн.; у задоволенні решти вимог - відмовлено (а.с. 11-18).

03 листопада 2015 року ГУМВС в області виданий наказ № 331о/с «По особовому складу», яким підполковника міліції ОСОБА_1 (М-007953) поновлено на посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції ОСОБА_2 з 28 серпня 2014 року (а.с. 19).

З наказом ГУМВС в області від 03 листопада 2015 року № 331о/с ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис 05 листопада 2015 року, про що свідчить власноручно зроблений ним запис (а.с. 19).

Наказом ГУМВС в області від 06 листопада 2015 року № 354о/с «По особовому складу» згідно з п. 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковник міліції ОСОБА_3 (М-007953), заступник начальника міського відділу - начальник кримінальної міліції ОСОБА_2, звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за п. 64 «а» (за віком) з 06 листопада 2015 року (а.с. 20).

Як свідчить довідка-витяг із послужного списку та розрахунок вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника міськвідділу - начальника кримінальної міліції ОСОБА_2, станом на 06 листопада 2015 року вислуга років в календарному обчисленні становила 25 років 05 місяців 26 днів, вислуга років для призначення пенсії - 31 рік 10 місяців 01 день.

До вислуги років ОСОБА_1 зарахований час перебування на таких посадах:

- навчання у Краматорському індустріальному інституті в період з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1988 року; календарна вислуга 00.09.29;

- служба в Збройних Силах в період з 01 липня 1988 року по 25 серпня 1989 року; календарна вислуга 01.01.24;

- навчання у Краматорському індустріальному інституті в період з 12 вересня 1989 року по 17 червня 1993 року; календарна вислуга 03.09.05;

- оперуповноважений відділення карного розшуку ОСОБА_2 УВС Донецької області в період з 20 жовтня 1993 року по 01 липня 1995 року; календарна вислуга 01.08.11;

- оперуповноважений в особливо важливих справах відділу БОЗ в м. Краматорськ УБОЗ УМВС України в Донецькій області в період з 01 липня 1995 року по 31 березня 1998 року; календарна вислуга 02.09.00;

- старший оперуповноважений відділення карного розшуку ОСОБА_2 УМВС України в Донецькій області в період з 31 березня 1998 року по 12 квітня 2001 року; календарна вислуга 03.00.11;

- начальник відділення карного розшуку ОСОБА_2 УМВС України в Донецькій області в період з 12 квітня 2001 року по 30 червня 2006 року; календарна вислуга 05.02.18;

- заступник начальника міськвідділу - начальник штабу ОСОБА_2 УМВС України в Донецькій області в період з 30 червня 2006 року по 30 січня 2007 року; календарна вислуга 00.07.00;

- перший заступник начальника міськвідділу - начальник кримінальної міліції ОСОБА_2 ГУМВС України в Донецькій області в період з 30 січня 2007 року по 31 грудня 2012 року; календарна вислуга 05.11.01;

- заступник начальника міськвідділу - начальник кримінальної міліції ОСОБА_2 ГУМВС України в Донецькій області в період з 31 грудня 2012 року по 05 серпня 2013 року; 00.07.04;

- заступник начальника міськвідділу - начальник кримінальної міліції ОСОБА_2 ГУМВС України в Донецькій області в період з 05 серпня 2013 року по 27 серпня 2014 року, календарна вислуга 01.00.22;

- заступник начальника міськвідділу - начальник кримінальної міліції ОСОБА_2 ГУМВС України в Донецькій області в період з 28 серпня 2014 року по 06 листопада 2015 року, календарна вислуга 01.02.08 (а.с. 42-43, 44-46, 48-49,50-52).

На підставі розрахунку вислуги років ОСОБА_1 наказом ГУМВС в області від 07 грудня 2015 року № 6о/с «По особовому складу» внесені зміни до наказу від 06 листопада 2015 року № 354о/с вирішено вважати вислугу років на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги - 25 років 05 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні - 31 рік 10 місяців 01 день, без встановлення премії за листопад 2015 року (а.с. 21).

На підставі Відомості про нарахування та отримання одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1, який звільнений з органів внутрішніх справ 06 листопада 2015 року за п. 64 «а» Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, нарахована одноразова грошова допомога у сумі 33 600,00 грн. із розрахунку: календарна вислуга років - 25 років, відсоток для нарахування одноразової грошової допомоги відповідно до статті звільнення - 50%, грошове забезпечення 2 688,00 грн., (в тому числі посадовий оклад - 1 150,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 512,00 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 896,00 грн.) (а.с. 40-41, 59-60).

13 квітня 2016 року ОСОБА_2 надав до УДКС України у м. Дружківці платіжне доручення № 23 на загальну суму 126 081,36 грн. з призначенням платежу - грошове забезпечення, вихідна допомога, середній заробіток за вимушений прогул для перерахування на рахунки за листопад 2015 року, нараховане у квітні 2016 року (а.с. 38, 57).

До платіжного доручення доданий список № 3 від 13 квітня 2016 року для зарахування на вкладні рахунки грошового забезпечення, вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за листопад 2015 року. До цього списку за № 6 включений ОСОБА_1, сума платежу 33 096,00 грн. (а.с. 39, 58).

Відповідні платежі проведені 14 квітня 2016 року, про що свідчить штамп УДКС України у м. Дружківці на платіжному дорученні (а.с. 38, 57).

05 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з заявою, в якій просив надати пояснення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги (а.с. 24).

Листом від 06 травня 2016 року № 292/203/06-2016 ОСОБА_2 повідомив позивача, що йому нарахована грошова допомога при звільненні у сумі 33 600,00 грн., яка виплачена в повному обсязі 14 квітня 2016 року (а.с. 25).

Судом також встановлено, що згідно з довідкою ОСОБА_2 від 08 квітня 2015 року № 3177 середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 за червень-липень 2014 року становило 7 000,00 грн. (у червні 2014 року - 7 000,00 грн., у липні 2014 року - 7 000,00 грн.) (а.с. 22).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що визначено ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 565 особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Ч. 1 ст. 18 Закону № 565 було визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII (далі - Закон № 580), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Закон № 580 офіційно оприлюднений 06 серпня 2015 року у газеті «Голос України» № 141-142.

Відповідно до п. 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Таким чином, з 07 серпня 2015 року набули чинності п.п. 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580.

Згідно з п. 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580, який набув чинності з 07 серпня 2015 року, працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що наказом ГУМВС в області від 06 листопада 2015 року № 354о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «а», тобто за віком.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон № 2262 має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

На час виникнення спірних правовідносин (день звільнення позивача) Закон № 2262 діяв у редакції від 01 квітня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2262 особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2262 виплата зазначеної в частині першій цієї статті одноразової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до Закону № 2262 та на виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09 квітня 1992 року № 2263-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова КМУ № 393).

На час виникнення спірних правовідносин Постанова КМУ № 393 діяла у редакції від 04 жовтня 2015 року.

Згідно з абз. 3 п. 10 Постанови КМУ № 393 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до абз. 8 п. 10 Постанови КМУ № 393 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Абз. 1 п. 14 Постанови КМУ № 393 визначено, що одноразова грошова допомога, передбачена п. 10 цієї постанови, виплачується Міністерством внутрішніх справ за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для його утримання.

Ч. 1 ст. 19 Закону № 565 було передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова КМУ № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови КМУ № 1294 виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499).

Відповідно до абз. 1 п. 1.6. Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ за віком, на день звільнення мав календарну вислугу 25 років, що не оспорюється сторонами.

Таким чином, в силу положень ч. 1 ст. 9 Закону № 2262, абз. 3 п. 10 Постанови КМУ № 393 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як було зазначено вище, відповідно до абз. 1 п. 14 Постанови КМУ № 393 одноразова грошова допомога виплачується Міністерством внутрішніх справ за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для його утримання.

Разом з цим, діючи в межах повноважень, визначених абз. 1 п. 2 Постанови КМУ № 1294, МВС України затвердило Інструкцію № 499, абз. 1 п. 1.6. якої передбачило, що грошове забезпечення виплачується за місцем служби.

Проблемою даного спору є питання, з розміру грошового забезпечення за який саме період має обчислюватися одноразова грошова допомога при звільненні.

Відповідно до п.п. «є» та «л» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у випадках виплати вихідної допомоги; у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно абз. 3 п. 2 цього Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та для виплати компенсації за невикористані відпустки) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Позивач звільнений з органів внутрішніх справ 06 листопада 2015 року; в період з 28 серпня 2014 року (наступний день після його першого звільнення) і по 06 листопада 2015 року (день наступного звільнення) позивач фактично не працював. Таким чином, останні два (повних) місяця роботи (служби), які передували звільненню позивача - це червень та липень 2014 року.

Судом встановлено, що грошове забезпечення позивача у червні 2014 року становило 7 000,00 грн., у липні 2014 року - 7 000,00 грн. Ця обставина була також Запорізьким окружним адміністративним судом у постанові від 21 травня 2015 року № 808/9223/14 (ДО/808/1256/14).

Отже, середньомісячне грошове забезпечення позивача за два останні повні місяці роботи становило 7 000,00 грн. ((грошове забезпечення за червень 2014 року + грошове забезпечення за липень 2014 року) / 2) тобто (7 000,00 грн. + 7 000,00 грн.) / 2 = 7 000,00 грн.).

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги, що мала бути нарахована та сплачена позивачу під час його звільнення за віком відповідно до абз. 3 п. 10 Постанови № 393, складає: 7 000,00 грн. х 50% х 25 = 87 500,00 грн.

Позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 33 600,00 грн., з урахуванням утримання військового збору в розмірі 1,5% (504,00 грн.) фактично йому сплачено 33 096,00 грн.

Суд вважає неправомірним застосований ОСОБА_2 підхід до визначення розміру місячного грошового забезпечення позивача для обчислення одноразової грошової допомоги на підставі абз. 4 п. 2 Порядку № 100, виходячи з наступного.

Так, згідно з абз. 4 п. 2 Порядку № 100, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяця роботи, а якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 цього Порядку, а саме: в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Тобто у абз. 4 п. 2 Порядку № 100 йдеться про обчислення середньої заробітної плати виключно у випадках, коли за особою зберігається заробіток (грошове забезпечення).

Умови збереження грошового забезпечення визначені п. 2.18 Інструкції № 499, згідно з яким особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеним на керівну та педагогічну роботу зі спеціальних дисциплін у вищі навчальні заклади МВС, у кожному конкретному випадку можуть бути збережені посадові оклади за останніми до призначення в навчальні заклади основними (які виконуються не тимчасово) штатними посадами Міністром внутрішніх справ України; у такому самому порядку можуть бути збережені посадові оклади за останньою штатною посадою особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначеним на керівну та педагогічну роботу зі спеціальних дисциплін у вищих училищах професійної підготовки та навчальних центрах підготовки працівників органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з посади, а згодом поновлений на цій посаді на підставі рішення суду.

Отже в період з 28 серпня 2015 року (наступний після першого звільнення день) по 02 листопада 2015 року (день, що передував поновленню позивача на посаді) ОСОБА_1 не перебув на службі, не виконував ніяких посадових обов'язків та за ним не зберігалось його грошове забезпечення.

Грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, присуджене Запорізьким окружним адміністративним судом, за своєю правовою природою є компенсаційною виплатою особі за час її знаходження у вимушеному прогулі, а не оплатою праці.

Згідно абз. 6 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що розмір його одноразової грошової допомоги при звільненні мав становити 87 500,00 грн.

Враховуючи, що позивачу була нарахована одноразова грошова допомога у розмірі 33 600,00 грн., та з метою відновлення його порушеного права на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 слід стягнути невиплачену частку одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 53 900,00 грн. з урахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів (87 500,00 грн. - 33 600,00 грн. = 53 900,00 грн.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08671478, 84200, Донецька обл., м. Дружківка, вул. О. Кошового, буд. 6а) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) невиплачену частку одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 53 900 (п'ятдесят три тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок з урахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 09 червня 2016 року.

4. Повний текст постанови виготовлений 13 червня 2016 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.