Постанова

від 10.06.2016 по справі 816/618/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/618/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Шевчика О.С.,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М - ЕНЕРГО" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "М - ЕНЕРГО" (надалі - позивач, ТОВ "М - ЕНЕРГО") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому, з урахуванням заяви від 30.05.2016 про доповнення підстав адміністративного позову просили:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області по факту складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз ДФС узагальненої податкової інформації від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М-ЕНЕРГО" за звітний період декларування ПДВ серпень-жовтень 2015 року, з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2015 по 31.12.2015;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області скасувати реєстрацію та виключити із інформаційних баз ДФС узагальнену податкову інформацію від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М-ЕНЕРГО" за звітний період декларування ПДВ серпень-жовтень 2015 року, з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2015 по 31.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені дії відповідача вчинені без дотримання вимог податкового законодавства, а тому порушують його матеріально-правові інтереси, що потребують судового захисту.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на відсутність порушеного права позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "М-ЕНЕРГО" (ідентифікаційний код 24602206) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві /а.с. 8, 10-22, 54-55/.

05.02.2016 позивачем прийнято рішення про припинення ТОВ "М-ЕНЕРГО" та призначено ліквідаційну комісію. Головою ліквідаційної комісії Товариства призначено Бугаєнка А.А. /а.с. 9/.

У зв'язку із надходженням на адресу відповідача інформації про прийняття рішення власників ТОВ "М-ЕНЕРГО" щодо припинення, 01.03.2016 контролюючим органом прийнято наказ №224 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "М-ЕНЕРГО" з питання дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2013 по останній день проведення перевірки, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.03.2013 по останній день проведення перевірки, тривалістю 5 робочих днів з 02.03.2016 /а.с. 47/.

Копію даного наказу разом з направленням від 02.03.2016 №351 вручено 02.03.2016 голові ліквідаційної комісії ТОВ "М-ЕНЕРГО" Бугаєнку А.А. /а.с. 62-63/.

02.03.2016 ГУ ДФС у Полтавській області складено акт №32/16-31-14-04-14 про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "М - ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 24602206) /а.с. 48/.

У акті перевірки зазначено, що відповідальна посадова особа підприємства Бугаєнко А.А. документів для проведення перевірок не надав, посилаючись на те, що попередні посадові особи документи не передавали.

Акт від 02.03.2016 №32/16-31-14-04-14 підписано головою ліквідаційної комісії ТОВ "М - ЕНЕРГО" Бугаєнком А.А. без зауважень та заперечень.

Водночас 16.03.2016 ГУ ДФС у Полтавській області складено Узагальнену податкову інформацію №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М-ЕНЕРГО" за звітний період декларування ПДВ серпень, вересень, жовтень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2015 по 31.12.2015 /а.с. 66-71/.

У вступній частині Узагальненої податкової інформації зазначено, що вона є результатом опрацювання, відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, податкової інформації, зібраної згідно статей 72, 73 Податкового кодексу України, в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС "Податковий блок", Архів електронної звітності (ЄРПН) та ін.) /а.с. 66/.

У даній податковій інформації зазначено, що аналізом звітності з ПДВ ТОВ "М-ЕНЕРГО" за період з 01.08.2015 по 31.12.2015 встановлено факт не підтвердження первинними документами показників податкової звітності, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до формування штучного податкового кредиту /а.с. 72/.

Дану податкову інформацію внесено до підсистеми "Аудит" ІС "Податковий блок" із зазначенням назви документа "Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання №3/16-31-14-16-26 16.03.2016" /а.с. 65/.

На переконання позивача, узагальнена податкова інформація від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 не відповідає дійсності, оскільки у ході її складення відповідачем не досліджено первинні документи ТОВ "М-ЕНЕРГО" за спірний період, у відповідача відсутні підстави стверджувати про безтоварність господарських операцій на підставі дослідження самих лише податкових декларацій та інформації з баз даних ДФС.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених наведеною вище нормою КАС, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав, свобод та законних інтересів останніх з боку суб'єкта владних повноважень.

Конституційним Судом України у Рішенні від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

За приписами пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дана норма КАС України узгоджується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним .

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх .

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби .

Отже, суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Як пояснила представник відповідача, проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "М - ЕНЕРГО" ГУ ДФС у Полтавській області призначено на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого право на її здійснення настає, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що копію наказу від 01.03.2016 №224 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" вручено голові ліквідаційної комісії ТОВ "М-ЕНЕРГО" Бугаєнку А.А. 02.03.2016 разом з направленням від 02.03.2016 №351.

За правилами пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Так, перевіркою позивача встановлено, що у порушення вимог пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України платником не забезпечено зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків протягом установлених статтею 44 названого Кодексу строків їх зберігання та не надано контролюючим органом оригіналів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Оскільки позивачем не надано первинні документи, за результатами проведення перевірки складено акт від 02.03.2016 №32/16-31-14-04-14 про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача /а.с. 48/.

Таким чином, судом встановлено, що фактично позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "М-ЕНЕРГО" не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, про що свідчить акт про неможливість проведення перевірки. Результати перевірки у разі її проведення за відсутності документів у вигляді акта перевірки відповідачем не оформлено.

У свою чергу, Узагальнюючу податкову інформацію від 16.03.2016 складено з причин неможливості проведення перевірки ТОВ "М-ЕНЕРГО" у зв'язку з ненаданням первинних документів, про що зазначено у пункті 1.2. вказаної інформації.

Так, позивач обумовлює ненадання на перевірку документів тим, що попередні посадові особи підприємства первинні документи голові ліквідаційної комісії Бугаєнку А.А. не передавали.

Суд враховує, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Разом з цим, пунктом 44.5 згаданої статті визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

За таких обставин, у разі отримання повідомлення платника податків про неможливість надання на перевірку документів контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику 90 календарних днів для відновлення відповідних документів та відкласти проведення перевірки на зазначений строк.

При цьому суд зауважує, що Податковий кодекс України не містить вказівки на те, що порушення платником податків порядку повідомлення контролюючого органу про втрату документів може бути підставою для ненадання такому платнику податків строку для відновлення втрачених документів та не перенесення строків проведення перевірки.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідач мав надати позивачу 90-денний строк для відновлення документів.

Встановивши такі обставини справи, суд дійшов висновку, що дії ГУ ДФС у Полтавській області зі складання акта про неможливість проведення перевірки ТОВ "М-ЕНЕРГО" є передчасними та не узгоджуються з наведеними вище вимогами пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Окрім того, із пояснень представника відповідача судом встановлено, що зазначена вище узагальнена податкова інформація є результатом опрацювання податкової інформації, зібраної ГУ ДФС У Полтавській області згідно з вимогами статей 72, 73 Податкового кодексу України, у тому числі, інформації, що зберігається в інформаційних базах контролюючих органів.

За висновками узагальненої податкової інформації від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 контролюючим органом документально не підтверджено господарські відносини із платниками податків за серпень-жовтень 2015 року, встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту та податкового зобов'язання.

При цьому, за змістом даної податкової інформації відповідачем надано оцінку господарським операціям позивача у розрізі контрагентів.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як встановлено судом, відповідачем не було досліджено необхідних первинних документів ТОВ "М-ЕНЕРГО" для складання висновку про непідтвердження показників податкової звітності останнього.

Суд враховує, що відповідно до наведеного у статті 61 Податкового кодексу України визначення податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вичерпний перелік способів здійснення податкового контролю наведено у статті 62 Податкового кодексу України, відповідно до якої податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

В силу положень підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

За змістом вказаних вище правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 10.11.2015 у справі №21-2479а15, від 17.11.2015 у справі №21-2944а15, від 17.11.2015 у справі №21-1852а15.

Разом з цим, суд зауважує, що в силу наведених вище приписів частини другої статті 19 Конституції України контролюючий орган має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом.

А тому дії фіскальних органів щодо здійснення податкового контролю мають бути вчинені у чіткій відповідності з положеннями Податкового кодексу України.

Наведені вимоги до діяльності державних фіскальних органів у повній мірі відповідають суті принципів законності та верховенства права, а також принципу передбачуваності дій фіскальних органів.

Аналізуючи наведені вище положення Податкового кодексу України, суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого фіскальний орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Однак, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Так, відповідно до норм податкового законодавства висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України "Перевірки".

Підсумовуючи наведене вище, суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень Податкового кодексу України документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).

Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

Натомість, складена відповідачем узагальнена податкова інформація від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 містить аналіз ведення позивачем господарської діяльності та оцінку реальності відповідних господарських операцій. При цьому, як зазначено відповідачем, її складено не за результатами перевірки платника податків та дослідження документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, а "у результаті опрацювання податкової інформації".

Однак, як вже зазначалось судом вище, оцінка веденню платником податків господарської діяльності та правомірності формування показників податкової звітності і обліку може надаватись контролюючим органом лише в разі проведення перевірки такого платника податків у порядку та з підстав, визначених главою 8 Податкового кодексу України.

У контексті наведеного вище суд також зауважує, внесення контролюючим органом до баз даних органів ДФС податкової інформації спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов'язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДФС, що, в свою чергу, свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у інформаційних базах відповідача правильно відображали фактичний стан зобов'язань підприємства та платежів до бюджету.

Відомості, внесені контролюючи органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом (ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 у справі №К/800/6889/14).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо здійснення податкового контролю у формі складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М - ЕНЕРГО" не відповідають наведеним вище імперативним приписам частини другої статті 19 Конституції України, що також знайшли своє відображення у положеннях підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, а також не узгоджуються з імперативними приписами чинного податкового законодавства України в частині недотримання визначеної на правовому рівні процедури зібрання та складання інформації.

А тому, такі дії слід визнати неправомірними, а позов в даній частині - задовольнити.

Щодо позовних вимог ТОВ "М - ЕНЕРГО" в частині про зобов'язання ГУ ДФС у Полтавській області скасувати реєстрацію та виключити із інформаційних баз ДФС узагальнену податкову інформацію від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М-ЕНЕРГО" за звітний період декларування ПДВ серпень-жовтень 2015 року, з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2015 по 31.12.2015, суд дійшов такого висновку.

За приписами пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів.

При цьому ця система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

У пункті 1.3. вступної частини відповідачем зазначено, що Узагальнена податкова інформації підлягає використанню для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, в тому числі є підставою для висновків під час проведення перевірок /а.с. 66/.

Так, суд враховує, що наявність у інформаційній системі ДФС "Податковий блок" спірної узагальненої податкової інформації відносно позивача призвела до призначення та проведення перевірок контрагентів ТОВ "М - ЕНЕРГО" /а.с. 34-36/.

Суд також зауважує, що доводи, викладені відповідачем у відповідній інформації, є документально непідтвердженими, не відповідають змісту та меті здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів фіскальної служби, тому є протиправними, а складена ГУ ДФС у Полтавській області узагальнена податкова інформація від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 - недійсною.

Суд звертає увагу на те, що до підсистеми "Аудит" ІС "Податковий блок" дану узагальнену податкову інформацію внесено із зазначенням назви документа "Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання №3/16-31-14-16-26 16.03.2016" /а.с. 65/. Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено факт проведення зустрічної звірки позивача та складення за її результатами акта від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26.

До того ж, у тексті узагальненої податкової інформації міститься посилання на назву підприємства ТОВ "Хімстандарт", тоді як таку інформацію складено відносно ТОВ "М - ЕНЕРГО" /а.с. 67/.

У постанові від 17.11.2015 у справі №21-2944а15 Верховний Суд України здійснив правовий висновок, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Отже оскільки судовим розглядом встановлено, що оскаржувана інформація отримана із порушенням вимог Податкового кодексу України, дії відповідача щодо складання узагальненої податкової інформації визнані протиправними, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача скасувати реєстрацію та виключити із інформаційних баз ДФС узагальнену податкову інформацію від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М-ЕНЕРГО" є обґрунтованими, а тому їх належить задовольнити.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "М-ЕНЕРГО" повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М - ЕНЕРГО" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо здійснення податкового контролю у формі складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М - ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 24602206) за звітний період декларування ПДВ серпень-жовтень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2015 по 31.12.2015.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДФС узагальнену податкову інформацію від 16.03.2016 №3/16-31-14-16-26 щодо ТОВ "М - ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 24602206) за звітний період декларування ПДВ серпень-жовтень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2015 по 31.12.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М - ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 24602206) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 10 червня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько