Постанова

від 08.06.2016 по справі 826/24776/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2016 року № 826/24776/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 11.09.2015 № 100000003/2015/000133/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2015 № 100260001/2015/00109.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що призвело до збільшення їх митної вартості.

У судовому засіданні 21.01.2016 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що під час здійснення Київською міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №100260001/2015/146584 від 10.09.2015 було встановлено, що декларантом не надано транспортні документи (транспортна накладна CMR від 07.09.2015 б/н) та документи, що містять відомості про вартість транспортування, перелік яких наведений у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Також, у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування та навантаження на транспортний засіб. Крім того, надані документи не містять відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час розгляду справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

27.07.2015 між ТОВ "Компанія "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою «Gimoka s.r.l.» (продавець, Італія) було укладено контракт купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1.

Умовами даного контракту передбачено наступне: найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.4). Прайс лист із зазначенням найменування та цінами продукції, узгоджений і підписаний сторонами, додається до цього контракту, та є його невід'ємною частиною. Сторони погоджуються з самого початку, що Прайс лист не буде змінюватися до 31.12.2015. Згодом Прайс лист може бути змінено згідно з відповідними змінами купівельної ціни на сировину і коливання обмінного курсу між євро і доларом (валюта, в якій буде котируватися зелена кава. - п. 2). Загальна суму цього контракту дорівнює вартості товару, поставленого покупцю продавцем (п. 4.1). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури з моменту відправки товару (п. 4.2). Умови поставки - EX WORKS у редакції Інкотермс 2010 (п. 5.4 та п. 12.1). Товар приймається покупцем на території України згідно інвойсів або проформ-інвойсів, які супроводжують товарну партію (п. 6.1). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 10.1).

10.09.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100260001/2015/146584 заявлений товар: «Кава смажена з кофеїном в зернах та мелена (суміш сортів арабіки (А) та робусти (R), для оптової реалізації)».

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № б/н від 07.09.2015; книжку МДП (Carnet TIR) № JX.78901690 від 08.09.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 08.09.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.08.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № 4995/2015 від 07.09.2015; пакувальний лист № 5936 від 07.09.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 27.07.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу: контракт з ексклюзивними правами від 27.07.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 07.09.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 07.09.2015;інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 07.09.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № S/0995924 855 від 08.09.2015; лист виробника б/н від 22.07.2015; лист виробника б/н від 23.07.2015; лист про надання ексл. прав пр від 27.07.2015; копію митної декларації країни відправлення №15ITQXJ010040456E2 від 08.09.2015.

Митним органом було повідомлено декларанта, що декларантом не надано всіх документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме: не надані транспортні документи (транспортна накладна CMR від 07.09.2015 б/н) та документи, що містять відомості про вартість транспортування, перелік яких наведений у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Також, у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування та навантаження на транспортний засіб. Разом з тим, умови поставки EXW згідно Правил Інкотермс 2010 передбачають, що обов'язки щодо навантаження покладаються на покупця. Окрім цього, надані документи не містять відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті.

Враховуючи зазначене та керуючись ч. 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54 МКУ, декларанту запропоновано надати договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також декларанта повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, які не зазначені у даному переліку, наприклад відомості щодо складових митної вартості.

11.09.2015 декларант надав додаткові документи: листи від виробника, транспортні документи (контракти на перевезення, калькуляція), бухгалтерські документи, що стосуються даного товару, біржову ціну на сировину.

11.09.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2, в якому зазначено, що декларантом не надано висновок експертної організації щодо ціни товару, інформації щодо чисельних значень складових митної вартості, зокрема маркування. Таким чином, використані декларантом відомості не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно та відсутні такі складові митної вартості як вартість додаткового маркування на українській мові. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МКУ, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються митну вартість визначити не можливо, оскільки, надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, а саме: відомостей про чисельні значення щодо вартості пакування та маркування, зокрема, на товарі містяться додаткові паперові стікери з перекладом на українську мову та не відомо, чи включена їх вартість до ціни товару; наданий прайс-лист виробника адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто, зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено ексклюзивну угоду купівлі-продажу та який є одноосібним дистриб'ютором товару продавця на території України, що робить неможливим його використання для підтвердження митної вартості, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ; ціни оцінюваних товарів по деяким позиціям нижчі за біржові котирування на каву, що також ставить під сумнів дійсність ціни товару; декларантом відмовлено у поданні додатково запрошених документів, а саме: висновку експертної організації, що не дає можливості здійснити перевірку заявлених відомостей про вартість товару та спростувати зазначені вище сумніви.

Як вбачається з матеріалів справи, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 11.09.2015 №100260001/2015/146709.

08.10.2015 позивач звернувся до відповідача із листом № 30-15, в якому просив переглянути рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2 від 11.09.2015.

Листом від 15.10.2015 № 6226/10/26-70-25-02-05 Київська міська митниця ДФС повідомила ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ", що не вбачає підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2 від 11.09.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією №100260001/2015/146584 від 10.09.2015 встановив, що декларантом не надані транспортні документи (транспортна накладна CMR від 07.09.2015 б/н) та документи, що містять відомості про вартість транспортування, перелік яких наведений у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.

В пункті 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, належать транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини першої статті 335 Митного кодексу України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).

Згідно із статтею 6 Закону України «Про транзит вантажів», транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR) , накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA).

У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до органів доходів і зборів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR) .

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за N 984/21296, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд встановив, що умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах EX WORKS у редакції Інкотермс 2010 (п. 5.4 та п. 12.1).

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF , DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000 .

Згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін «EXW (EX WORKS) - "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Суд встановив, що умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 не передбачено покладення на продавця обов'язку щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, відтак, такі ризики несе покупець (позивач), а дані витрати не включені у ціну товару.

Матеріалами справи підтверджується, що в підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу міжнародну автомобільну накладну (CMR) № б/н від 07.09.2015; книжку МДП (Carnet TIR) № JX.78901690 від 08.09.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 08.09.2015, а також додатково калькуляцію до довідки про транспортні витрати № 08/09/2015 та договір.

Як вбачається із заперечень відповідача, останній встановив, що довідка про транспортні витрати від 08.09.2015 та калькуляція до довідки про транспортні витрати № 08/09/2015 містять розбіжності , зокрема, в довідці зазначено, що навантажувальні роботи проводились за рахунок відправника, в той час, як в калькуляції до довідки зазначено, що навантажувальні роботи становили 4200,00 грн.

Позивач стверджує, що довідка про транспортні витрати від 08.09.2015 містить технічну помилку у реченні «Навантажувальні роботи проводились за рахунок відправника», що підтверджується листом від 15.09.2015, наданого перевізником, а саме: ТОВ «АС-Транс брок».

На підставі вищевикладеного, суду дійшов висновку, що оскільки умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 не передбачено покладення на продавця обов'язку щодо завантаження товару, а поставка товару за даним контрактом здійснювалась на умовах EX WORKS у редакції Інкотермс 2010, то такий обов'язок був покладений на покупця, що підтверджується калькуляцією до довідки про транспортні витрати № 08/09/2015.

Крім того, враховуючи, що довідка про транспортні витрати від 08.09.2015 була складена перевізником: ТОВ «АС-Транс брок», який допустив технічну помилку довідці, то позивач не може нести у зв'язку з цим негативних наслідків.

Таким чином, суд встановив, що позивачем для підтвердження митної вартості товару та на вимогу митного органу було надано транспортні (перевізні) документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (CMR та Carnet TIR) та Правилами заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 (довідку про транспортні витрати від 08.09.2015, калькуляцію до довідки про транспортні витрати № 08/09/2015).

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування, оскільки на товарі містяться додаткові паперові стікери з перекладом на українську мову та не відомо, чи включена їх вартість до ціни товару.

В пункті 3 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів зазначено, що маркування - усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.

Отже, під маркуванням слід розуміти усі позначення, які знаходяться на упаковці товару тощо.

Суд встановив, що умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 10.1), тобто ціна за пакування та маркування вже включена у ціну імпортованого товару, а тому твердження відповідача є безпідставними.

Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що наданий прайс-лист виробника адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто, зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено ексклюзивну угоду купівлі-продажу та який є одноосібним дистриб'ютором товару продавця на території України, що робить неможливим його використання для підтвердження митної вартості, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Відповідно до частини дванадцятої - п'ятнадцятої статті 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач заперечує, що ТОВ "Компанія "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірма «Gimoka s.r.l.» (продавець, Італія) є пов'язаними між собою особами, оскільки сам факт ексклюзивного дистриб'юторства ще не свідчить про пов'язаність осіб.

Відповідачем жодних доказів, що "Компанія "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірма «Gimoka s.r.l.» (продавець, Італія) є пов'язаними між собою особами не надано, а тому твердження, що такий взаємозв'язок вплинув на ціну товару є безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу, що національне та міжнародне законодавство не містить конкретних вимог, яким повинен відповідати прайс-лист, крім того, митні органи не уповноважені встановлювати вимоги щодо заповнення прайс-листів.

Крім цього, прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що декларантом не надано висновку експертної організації, а ціни оцінюваних товарів по деяким позиціям нижчі за біржові котирування на каву, що також ставить під сумнів дійсність ціни товару.

Матеріалами справи підтверджується, що митним органом було запропоновано позивачу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, у зв'язку з чим, 11.09.2015 декларант надав біржову ціну на сировину.

Крім того, позивач стверджує, що разом із листом про перегляд оскаржуваного рішення подавав до митного органу висновок від 24.09.2015 № 2738, підготовлений ДП «Укрпромзовнішекспертиза», яким підтверджено, що рівень цін на каву, що імпортується згідно з фактурою № 4995/2015 від 07.09.2015 до контракту № 1 від 27.07.2015 відповідає поточній кон'юнктурі ринку, проте, даний висновок не був взятий відповідачем до уваги.

Суд звертає увагу, що в постанові Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 № К/800/52404/13, суд касаційної інстанції зазначив наступне: «дії сторін контракту обумовлені їхнім волевиявленням, а тому встановлення цін товару для покупців відбувається за результатами їхніх домовленостей.».

Таким чином, не надання висновку експертної організації не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості на підставі основного методу (за ціною договору), так як висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями не є обов'язковим документом, що підтверджує митну вартість товарів.

Крім того, в листі Київської міської митниці ДФС від 28.10.2015 № 6536/10/26-70-25-02-06 наданого позивачу за результатами розгляду листа від 22.10.2015 щодо повторного перегляду рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2 від 11.09.2015 зазначено, що «додатково надані цим листом документи щодо підтвердження витрат на транспортування усувають лише один із чинників, які стали підставою для відмови у скасуванні оскаржуваного рішення листом Київської міської митниці ДФС від 15.10.2015 № 6226/10/26-70-25-02-05. Зокрема, залишається відкритим питання щодо впливу ексклюзивних прав на ціну товару».

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач врахував надані позивачем додаткові документи щодо митної вартості товарів, але вважає, що на ціну товару все ж таки вплинули ексклюзивні права, хоча не надає суду з цього приводу жодного доказу.

В частині сьомій статті 54 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд встановив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 11.09.2015 № 100000003/2015/000133/2.

3. . Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС України від 11.09.2015 № 100260001/2015/00109.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов