КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24776/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
27 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Київської міської митниці Державна фіскальна служба України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 11.09.2015 № 100000003/2015/000133/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2015 № 100260001/2015/00109.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 27.07.2015 між ТОВ "Компанія "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою «Gimoka s.r.l.» (продавець, Італія) було укладено контракт купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1.
Умовами даного контракту передбачено наступне: найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.4). Прайс лист із зазначенням найменування та цінами продукції, узгоджений і підписаний сторонами, додається до цього контракту, та є його невід'ємною частиною. Сторони погоджуються з самого початку, що Прайс лист не буде змінюватися до 31.12.2015. Згодом Прайс лист може бути змінено згідно з відповідними змінами купівельної ціни на сировину і коливання обмінного курсу між євро і доларом (валюта, в якій буде котируватися зелена кава. - п. 2). Загальна суму цього контракту дорівнює вартості товару, поставленого покупцю продавцем (п. 4.1). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури з моменту відправки товару (п. 4.2). Умови поставки - EX WORKS у редакції Інкотермс 2010 (п. 5.4 та п. 12.1). Товар приймається покупцем на території України згідно інвойсів або проформ-інвойсів, які супроводжують товарну партію (п. 6.1). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 10.1).
10.09.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100260001/2015/146584 заявлений товар: «Кава смажена з кофеїном в зернах та мелена (суміш сортів арабіки (А) та робусти (R), для оптової реалізації)».
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № б/н від 07.09.2015; книжку МДП (Carnet TIR) № JX.78901690 від 08.09.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 08.09.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.08.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № 4995/2015 від 07.09.2015; пакувальний лист № 5936 від 07.09.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 27.07.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу: контракт з ексклюзивними правами від 27.07.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 07.09.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 07.09.2015;інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 07.09.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № S/0995924 855 від 08.09.2015; лист виробника б/н від 22.07.2015; лист виробника б/н від 23.07.2015; лист про надання ексл. прав пр від 27.07.2015; копію митної декларації країни відправлення №15ITQXJ010040456E2 від 08.09.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що декларантом не надано всіх документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме: не надані транспортні документи (транспортна накладна CMR від 07.09.2015 б/н) та документи, що містять відомості про вартість транспортування, перелік яких наведений у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Також, у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування та навантаження на транспортний засіб. Разом з тим, умови поставки EXW згідно Правил Інкотермс 2010 передбачають, що обов'язки щодо навантаження покладаються на покупця. Окрім цього, надані документи не містять відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті.
Враховуючи зазначене та керуючись ч. 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54 МКУ, декларанту запропоновано надати договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також декларанта повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, які не зазначені у даному переліку, наприклад відомості щодо складових митної вартості.
11.09.2015 декларант надав додаткові документи: листи від виробника, транспортні документи (контракти на перевезення, калькуляція), бухгалтерські документи, що стосуються даного товару, біржову ціну на сировину.
11.09.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2, в якому зазначено, що декларантом не надано висновок експертної організації щодо ціни товару, інформації щодо чисельних значень складових митної вартості, зокрема маркування. Таким чином, використані декларантом відомості не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно та відсутні такі складові митної вартості як вартість додаткового маркування на українській мові. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МКУ, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються митну вартість визначити не можливо, оскільки, надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, а саме: відомостей про чисельні значення щодо вартості пакування та маркування, зокрема, на товарі містяться додаткові паперові стікери з перекладом на українську мову та не відомо, чи включена їх вартість до ціни товару; наданий прайс-лист виробника адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто, зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено ексклюзивну угоду купівлі-продажу та який є одноосібним дистриб'ютором товару продавця на території України, що робить неможливим його використання для підтвердження митної вартості, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ; ціни оцінюваних товарів по деяким позиціям нижчі за біржові котирування на каву, що також ставить під сумнів дійсність ціни товару; декларантом відмовлено у поданні додатково запрошених документів, а саме: висновку експертної організації, що не дає можливості здійснити перевірку заявлених відомостей про вартість товару та спростувати зазначені вище сумніви.
Як вбачається з матеріалів справи, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 11.09.2015 №100260001/2015/146709.
08.10.2015 позивач звернувся до відповідача із листом № 30-15, в якому просив переглянути рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2 від 11.09.2015.
Листом від 15.10.2015 № 6226/10/26-70-25-02-05 Київська міська митниця ДФС повідомила ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ", що не вбачає підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2 від 11.09.2015.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією №100260001/2015/146584 від 10.09.2015 встановив, що декларантом не надані транспортні документи (транспортна накладна CMR від 07.09.2015 б/н) та документи, що містять відомості про вартість транспортування, перелік яких наведений у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.
В пункті 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, належать транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Судом першої інстанції встановлено, що умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 передбачено, що поставка товару здійснювалась на умовах EX WORKS у редакції Інкотермс 2010 (п. 5.4 та п. 12.1).
Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.
Згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін «EXW (EX WORKS) - "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
Як встановлено судом першої інстанції, умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 не передбачено покладення на продавця обов'язку щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, відтак, такі ризики несе покупець (позивач), а дані витрати не включені у ціну товару.
Матеріалами справи підтверджується, що в підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу міжнародну автомобільну накладну (CMR) № б/н від 07.09.2015; книжку МДП (Carnet TIR) № JX.78901690 від 08.09.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 08.09.2015, а також додатково калькуляцію до довідки про транспортні витрати № 08/09/2015 та договір.
Таким чином, позивачем для підтвердження митної вартості товару та на вимогу митного органу було надано транспортні (перевізні) документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (CMR та Carnet TIR) та Правилами заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 (довідку про транспортні витрати від 08.09.2015, калькуляцію до довідки про транспортні витрати № 08/09/2015).
Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування, оскільки на товарі містяться додаткові паперові стікери з перекладом на українську мову та не відомо, чи включена їх вартість до ціни товару.
Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, умовами контракту купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1 від 27.07.2015 передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 10.1), тобто ціна за пакування та маркування вже включена у ціну імпортованого товару, а тому твердження відповідача є безпідставними.
Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що наданий прайс-лист виробника адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто, зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено ексклюзивну угоду купівлі-продажу та який є одноосібним дистриб'ютором товару продавця на території України, що робить неможливим його використання для підтвердження митної вартості, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ.
Згідно із частиною четвертою статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
Відповідно до частини дванадцятої - п'ятнадцятої статті 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Разом з тим, як вірно враховано судом першої інстанції, відповідачем жодних доказів, що "Компанія "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірма «Gimoka s.r.l.» (продавець, Італія) є пов'язаними між собою особами не надано, а тому твердження, що такий взаємозв'язок вплинув на ціну товару є безпідставним.
Крім цього, прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.
Отже, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державна фіскальна служба України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 03.10.2016 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Оксененко О.М.
Ісаєнко Ю.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2016 |
Оприлюднено | 11.10.2016 |
Номер документу | 61849210 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Федотов І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні