Постанова

від 06.02.2020 по справі 826/24776/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №826/24776/15

адміністративне провадження №К/9901/9783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015 (Огурцов О.П.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 (колегія у складі суддів: Федотов І.В., Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі № 826/24776/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ доКиївської міської митниці ДФС провизнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ (далі - Товариства) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України (далі - Митниця), якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 11.09.2015 № 100000003/2015/000133/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2015 № 100260001/2015/00109.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих ним товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 11.09.2015 № 100000003/2015/000133/2. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС України від 11.09.2015 № 100260001/2015/00109.

Рішення судів мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості і не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями вказаних судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується про поверховість розгляду справи судами в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження дійсної вартості придбаного ним товару, поставленого з-за кордону, а саме не підтверджено дійсної вартості ціни транспортування та навантаження товару і відсутності доказів про знижку на придбану позивачем продукцію.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2015 між Товариством (покупець, Україна) та Фірмою Gimoka s.r.l. (продавець, Італія) було укладено контракт купівлі - продажу з ексклюзивними правами № 1. Товар - Кава смажена з кофеїном в зернах та мелена (суміш сортів арабіки (А) та робусти (R), для оптової реалізації) . Вказаний товар наданий, - 10.09.2015 для митного оформлення, шляхом надання Митниці МД № №100260001/2015/146584.

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № б/н від 07.09.2015; книжку МДП (Carnet TIR) № JX.78901690 від 08.09.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 08.09.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.08.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № 4995/2015 від 07.09.2015; пакувальний лист № 5936 від 07.09.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 27.07.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу: контракт з ексклюзивними правами від 27.07.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 07.09.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 07.09.2015;інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 07.09.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № S/0995924 855 від 08.09.2015; лист виробника б/н від 22.07.2015; лист виробника б/н від 23.07.2015; лист про надання ексл. прав пр від 27.07.2015; копію митної декларації країни відправлення №15ITQXJ010040456E2 від 08.09.2015.

Митним органом було повідомлено декларанта, що декларантом не надано всіх документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: не надані транспортні документи (транспортна накладна CMR від 07.09.2015 б/н) та документи, що містять відомості про вартість транспортування, перелік яких наведений у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Також, у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування та навантаження на транспортний засіб.

Враховуючи зазначене та керуючись ч. 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54 МК України, декларанту запропоновано надати договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.09.2015 декларант надав додаткові документи: листи від виробника, транспортні документи (контракти на перевезення, калькуляція), бухгалтерські документи, що стосуються даного товару, біржову ціну на сировину.

11.09.2015 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100000003/2015/000133/2, в якому зазначено, що декларантом не надано висновок експертної організації щодо ціни товару, інформації щодо чисельних значень складових митної вартості, зокрема маркування. Таким чином, використані декларантом відомості не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно та відсутні такі складові митної вартості як вартість додаткового маркування на українській мові. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МК України, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються митну вартість визначити не можливо, оскільки, надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, а саме: відомостей про чисельні значення щодо вартості пакування та маркування, зокрема, на товарі містяться додаткові паперові стікери з перекладом на українську мову та не відомо, чи включена їх вартість до ціни товару; наданий прайс-лист виробника адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто, зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено ексклюзивну угоду купівлі-продажу та який є одноосібним дистриб`ютором товару продавця на території України, що робить неможливим його використання для підтвердження митної вартості, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ; ціни оцінюваних товарів по деяким позиціям нижчі за біржові котирування на каву, що також ставить під сумнів дійсність ціни товару; декларантом відмовлено у поданні додатково запрошених документів, а саме: висновку експертної організації, що не дає можливості здійснити перевірку заявлених відомостей про вартість товару та спростувати зазначені вище сумніви.

Вищевказаний товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження картки відмови у прийнятті МД та рішення про коригування заявленої в ній митної вартості Митниці, Товариство звернулось до суду, який задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується Верховний Суд.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, Товариство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару. При цьому, позивач у відведений час та у спосіб запропонований відповідачем надав всі недостатні, на думку відповідача, документи, які підтвердили заявлену в МД митну вартість завезеного позивачем товару.

Так судовим розглядом в належний спосіб були досліджені всі надані позивачем з МД документи, які підтвердили заявлену ним митну вартість товару. Тому доводи відповідача про невідповідність митної вартості товару, заявленої в МД та ціни міжнародного договору не приймаються до уваги Верховним Судом.

З урахуванням чого, рішення судів попередніх інстанцій є законними та відповідають сталій практиці щодо вирішення подібних спорів, сформованій в тому числі Верховним Судом України, правова позиція якого висловлена в постановах від 31.03.2015 (справа № 21-127а15) і від 30.06.2015 (справа № 21-591а15).

Верховний Суд констатує, що в матеріалах справи наявні всі необхідні докази, достатність яких оцінена судам попередніх інстанцій у повному обсязі, що підтверджують дійсну вартість послуг по перевезенню придбаного позивачем товару, який поміщений до митного оформлення.

Також вірно були відхилені висновки Митниці в частині чисельних значень щодо вартості пакування та маркування, навантаження товару, так як матеріалами справи підтверджено, що вказані послуги в частині пакування та маркування товару було здійснено силами продавця, а навантаження товару було сплачено позивачем. Вказані обставини не заперечує відповідач в касаційній скарзі, та не спростовує їх.

Крім того, є вірними висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, так як обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і не спростованими доводами касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 - без змін. 2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду