Ухвала

від 09.06.2016 по справі 826/11186/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11186/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, треті особи - приватне акціонерне товариство «Міський комерційний банк», ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, в якому просив суд визнати протиправними бездіяльність Національного банку України з 03.07.2010 по 21.11.2014 та невжиття належних заходів забезпечення законних інтересів кредиторів і вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», а також незабезпечення фінансової стабільності банківської системи, частиною якої є ПАТ «Міський комерційний банк», чим було нанесено шкоду його вкладникам, що є порушенням ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», а саме:

1) непроведення належним чином перевірки ділової репутації, призначення ОСОБА_16 на посади в ПАТ «Партнер-банк» та ПАТ «Конверсбанк» (03.07.2010 р. - першим заступником голови правління ПАТ «Конверсбанк» - виконавчим директором, а 04.08.2011 р. - на посаду голови Правління) та походження коштів на придбання пакету акцій юридичної особи ТОВ «КОНВЕРС ГРУП Україна», ЄДПРОУ 13734040 (пізніше «Глобал Фінансіал Менджмент Груп») що є власником ПАТ «Конверсбанк», ПАТ «Міський комерційний банк», і невжиття належних заходів впливу в зв'язку з придбанням ОСОБА_16 істотної участі в ПАТ «Конверсбанк», ПАТ «Міський комерційний банк» (ЄДРПОУ 34353904), а пізніше в ПАТ «Банк професійного фінансування» («Профін Банк», 29.12.2014 р. перейменованого в ПАТ «ВЕЛКОМБАНК») (ЄДРПОУ 09806437), а також переведення коштів, що були виведені із ПАТ «Міський комерційний банк», на придбання ним ПАТ «Профін Банк», який 29.12.2014 р. був ним перейменований ним у ПАТ «ВЕЛКОМБАНК»;

2) невжиття заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу у ПАТ «Конверсбанк» та ПАТ «Міський комерційний банк», що є порушенням ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», що призвело до стійкої фінансової неплатоспроможності ПАТ «Міський комерційний банк»;

3) непроведення належним чином перевірки звернень вкладників про факти масового невиконання власниками та керівниками банку вимог банківського законодавства - вимог п.п. 3.3 Постанови Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами в частині видачі документального підтвердження невиконання банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини та взяття вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком і приховування від Національного банку України інформації про факти невиконання (та невчасного виконання) вимог вкладників, строк яких настав більше 5 робочих днів, з одночасним порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку України в частині нездійснення обліку на позабалансових рахунках невиконаних зобов'язань та неповернення вкладникам коштів за наявності документального підтвердження звернення цих вкладників до Банку, і відсутності необхідного обліку цього на позабалансових рахунках НОМЕР_1 «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку» та НОМЕР_2 «Документи фізичних осіб, що не виконані в строк з вини», які банком не відкривались і невжиття санкцій до банку;

4) невжиття відповідачем до банку адекватних заходів впливу у зв'язку із порушенням останнім вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів об'єкта перевірки, втому силі, п.п.3.3 Постанови Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516;

5) невжиття заходів впливу до ПАТ «Міський комерційний банк» стосовно необхідності забезпечити мінімальний розмір регулятивного капіталу банку, мінімальне значення та порядок обчислення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, нормативу достатності основного капіталу, коефіцієнта співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів та коефіцієнта співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань банку, подання на розгляд до Національного банку України плану заходів щодо відновлення рівня регулятивного капіталу, якщо цей рівень зменшиться до мінімально встановленого Національним банком України протягом 10 днів з дня встановлення факту зменшення рівня регулятивного капіталу, не забезпечення визначення порядку і строки виконання запланованих заходів;

6) незабезпечення зобов'язання ПАТ «Міський комерційний банк» повернути знерухомлені залишки коштів на НОСТРО рахунку в банку Meinl Bank AG (Австрія) у розмірі 59 350 000 ЄВРО (955 535 000 грн. на 21.11.2014 р.) та продажу наявних у банку облігацій внутрішніх державних позик України, застав за виданими кредитами, що не обслуговуються, відміни рішень банку про придбання активів під заставу майна на території АТО тощо;

7) невжиття заходів впливу, аби власники істотної участі ПАТ «Міський комерційний банк» вжили своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності;

8) невизначення, що власники істотної участі і керівники банку ПАТ «Міський комерційний банк» приховували невиконання вимог законів і Постанов та інших рішень Національного банку України про забезпечення надання достовірної звітності, стійку фінансову неспроможність банку, і своїми діями по невиконанню вимог банківського законодавства і рішень Національного банку України довели ПАТ «Міський комерційний банк» до його неплатоспроможності та банкрутства і повинні нести відповідальність;

9) незвернення до суду стосовно покладання на власників істотної участі та керівників банку відповідальності за зобов'язаннями банку при віднесенні банку з їхньої вини до категорії неплатоспроможних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2015 року позовну заяву повернуто.

Не погодившись із даним рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу повернуто позивачеві у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року скасовано та направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У вказаному рішенні колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що положеннями ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до заявлених позовних вимог вбачається, що позивач, як вкладник ПАТ «Міський комерційний банк», являється споживачем фінансових послуг, а, отже, звільняється від сплати судового збору.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Переглядаючи ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року про повернення позовної заяви, колегія суддів виходить з наступного.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що адміністративний позов повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.

Підставою для залишення адміністративного позову без руху став висновок суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, що полягало в наступному.

Виходячи з позиції суду першої інстанції, позивачем заявлено позовні вимоги, які не відповідають вимогам статті 105 КАС України, що зумовлює необхідність приведення їх у відповідність до вимог частини 4 цієї статті КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 3 ст. 11 КАС України встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вимоги адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача відповідають встановленим Кодексом адміністративного судочинства вимогам, а тому залишення адміністративного позову без руху з підстав такої невідповідності є протиправним.

Висновок суду першої інстанції про невідповідність позову вимогам ч. 3 ст.106 КАС України у зв'язку з несплатою судового збору за подання адміністративного позову спростовується ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що захист споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, а тому позивач, як вкладник ПАТ «Міський комерційний банк», є споживачем фінансових послуг, тому звільняється від сплати судового збору.

Крім того, залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції вказав, що в порушення вимог ч. 2 ст. 106 КАС України, згідно з якою на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі їх неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, позивачем не надано суду копій договорів банківського вкладу та рішення суду, на які останній посилається, обґрунтовуючи позовні вимоги, та не зазначено про неможливість їх подання.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 КАС України під час попереднього судового засідання, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; 2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; 4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з'ясування обставин справи та отримання доказів з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі.

З огляду на викладене, в суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування ст. 108 КАС України, згідно з ч. 1 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовна заява ОСОБА_2 відповідала встановленим вимогам.

В суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин і п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року суперечить вимогам процесуального права і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 41, 108, 195, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 10.06.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.