КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/1002/14 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
14 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
за участю представників:
позивача - Жовтан І.В.,
третьої особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» до Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Талалаївському районі Чернігівської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2015 року позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Фортуна», звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Талалаївському районі Чернігівської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в якому просить скасувати рішення Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди землі: індексний номер 6474685 від 07.10.2013; індексний номер 6756998 від 14.10.2013; індексний номер 6764503 від 14.10.2013; індексний номер 6761564 від 14.10.2013; індексний номер 6473560 від 07.10.2013; індексний номер 6465270 від 07.10.2013; індексний номер 6520281 від 08.10.2013; індексний номер 6434203 від 04.10.2013; індексний номер 6658407 від 10.10.2013; індексний номер 6408132 від 04.10.2013; індексний номер 6513367 від 08.10.2013; індексний номер 6645470 від 10.10.2013; індексний номер 6480388 від 07.10.2013; індексний номер 6648243 від 10.10.2013; індексний номер 6460536 від 07.10.2013; індексний номер 6475859 від 07.10.2013; індексний номер 6477088 від 07.10.2013; індексний номер 6485122 від 07.10.2013; індексний номер 6458664 від 07.10.2013; індексний номер 6483342 від 07.10.2013; індексний номер 6459490 від 07.10.2013; індексний номер 6461817 від 07.10.2013, індексний номер 6462735 від 07.10.2013; індексний номер 6464041 від 07.10.2013 та зобов'язати відповідача виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи щодо останніх.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернулося з апеляційною скаргою на вказану постанову суду, в якій просить оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає необхідним апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись нормами ч. 1 ст. 195 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції розглядає даний спір в частині вимог апеляційної скарги третьої особи щодо правомірності задоволених позовних вимог.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації, повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013.
Внаслідок бездіяльності відповідача відбулась подвійна державна реєстрація прав оренди землі на одні й ті ж земельні ділянки - за ПСП "Фортуна" та СТОВ "Батьківщина".
Відтак, суд дійшов висновку, що державний реєстратор при прийнятті оскаржуваних рішень не вжив всіх необхідних заходів для встановлення наявності або відсутності зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року на оспорювані земельні ділянки, однак, у зв'язку із недобросовісним виконанням своїх обов'язків державного реєстратора Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, прийнято оскаржувані рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Приватне сільськогосподарське підприємство "Фортуна" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
ПСП "Фортуна" є орендарем земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, що розташовані на території Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області на підставі договорів оренди землі, зареєстрованих у Талалаївському відділі Чернігівського регіонального центру ДЗК до 01.01.2013.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 14.04.2014, державним реєстратором Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області у 2013 році також зареєстровано право оренди на вищевказані земельні ділянки за СТОВ "Батьківщина".
Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952 та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 за № 868.
Згідно пункту 5 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації договорів оренди землі, стороною яких було ПСП "Фортуна") право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.
Особливості внесення записів та їх виключення до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі було врегульовано Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (надалі - Порядок), який діяв до 01.01.2013 на момент укладення ПСП "Фортуна" договорів оренди земельних ділянок.
Так, пунктом 10 Порядку передбачалося, що записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі.
Запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду (пункт 22 вказаного Порядку).
Відповідно до пункту 23 Порядку скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.
З аналізу наведених норм випливає, що внесення записів до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснювалася посадовою особою територіального органу Держземагентства виключно на підставі договору оренди землі, договору про внесення змін до договорів оренди або рішення суду.
Як вбачається з листа відділу Держземагенства у Талалаївському районі Чернігівської області від 01.04.2014 вих. № 01-13/791, земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_18, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 передані в оренду ПСП Фортуна" згідно договорів оренди землі, зареєстрованих у встановленому законом порядку.
У 2013 році державним реєстратором Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договорів оренди з новим орендарем - СТОВ "Батьківщина" щодо земельних ділянок, орендарем яких є позивач.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно пункту 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до положень пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Статтею 28-1 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 118 "Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.
Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
На сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013.
Поряд з цим, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу цього права.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 22.09.2015 (справа № 21-760а15).
Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Талалаївському районі Чернігівської області від 24.03.2016 №9-28-99.1/655/2-16 державний реєстратор Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області щодо надання інформації про реєстрацію до 01.01.2013 договорів оренди та права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_18, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 до відділу не звертався.
Вказане підтверджується Талалаївським районним управління юстиції у заяві від 05.04.2016 №288.
Таким чином, саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013.
Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області здійснено державну реєстрацію права оренди на вищевказані земельні ділянки за СТОВ "Батьківщина", в той час, коли договори оренди щодо тих самих ділянок були зареєстровані за ПСП "Фортуна".
На час прийняття рішення державним реєстратором про державну реєстрацію права оренди землі за СТОВ "Батьківщина", як і на час розгляду справи, інформація про розірвання договорів оренди, які укладені з ПСП "Фортуна" або скасування державної реєстрації цих договорів в Управлінні Держземагентства у Талалаївському районі Чернігівської області, відсутня.
Також, як вбачається з матеріалів справи, термін дії договорів оренди на вказані земельні ділянки, стороною яких є ПСП "Фортуна", на час проведення державної реєстрації, не закінчився.
Доказів, які б спростували позицію позивача, відповідачем суду не надано.
Зважаючи на викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що внаслідок такої бездіяльності відповідача відбулась подвійна державна реєстрація прав оренди землі на одні й ті ж земельні ділянки за ПСП "Фортуна" та СТОВ "Батьківщина".
Щодо доводів СТОВ «Батьківщина» наведених в апеляційній скарзі, про те, що договори оренди землі з ПСП «Фортуна» втратили силу у зв'язку зі смертю попередніх власників земельних ділянок, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.
Згідно із частиною третьої статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на час здійснення спірної реєстрації, встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.
З наведеного убачається, що в разі переходу права власності земельної ділянки в порядку спадкування, до спадкоємця переходять права та обов'язки спадкодавця за чинним договором оренди землі. При цьому, до такого договору оренди можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки, проте це є не обов'язковим і не передбачає припинення дії договору оренди землі укладеного із спадкодавцем.
За таких умов, суд апеляційної інстанції вважає, що зміна власників спірних земельних ділянок у зв'язку із прийняттям таких ділянок у спадщину, не несе наслідків у вигляді припинення дії договорів.
Окремо, колегія суддів апеляційної наголошує, що предметом цього спору є правомірність рішень, дій та бездіяльності державного реєстратора при здійсненні реєстрації договорів оренди земельних ділянок, проте оцінка правомірності укладання таких договорів, в тому числі внаслідок зміни власників, не відноситься до компетенції адміністративного суду. Відтак, посилання апелянта на не дослідження судом свідоцтв про право на спадщину, за якими до орендодавців перейшли права на спірні земельні ділянки, є необґрунтованим, оскільки дослідження останніх не вплине на суть розглядуваного спору.
Поряд з цим, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації речового права у 2013 році здійснив державну реєстрацію договорів оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, так як зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, оскільки право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 у справі № 802/37191.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний реєстратор при прийнятті оскаржуваних рішень не вжив всіх необхідних заходів для встановлення наявності або відсутності зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року на оспорювані земельні ділянки, однак, у зв'язку із недобросовісним виконанням своїх обов'язків державного реєстратора Реєстраційної служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, прийнято оскаржувані рішення.
Наведені висновки узгоджуються із позицією Вищого адміністративного суду викладеною в ухвалі від 01.03.2016 № К/800/54526/15 у справі №802/1510/15-а.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що апеляційну скаргу подано третьою особою на постанову суду в частині задоволення позовних вимог та апеляційну скаргу позивачем в частині відмовлених позовних вимог не подано, оцінку рішенню суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не надає.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»- залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 14.06.2016 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2016 |
Оприлюднено | 16.06.2016 |
Номер документу | 58299637 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Пилипенко О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні