Ухвала

від 30.05.2016 по справі 2а-12317/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2016 р. м. Київ К/800/13313/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Латишевої Л.П.

представника позивача Собка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013

у справі № 2а-12317/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду від 31.10.2012 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ Сумської області ДПС від 23.05.2012 № 0003411510. Судові втрати в сумі 107,30 грн. присуджено на користь ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції допущено заміну позивача у справі - Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування». Також допущено заміну відповідача у справі - Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби правонаступником - Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Позивачем подані відповідачу податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні:

за жовтень 2011 року, в якому самостійно визначено податкове зобов'язання з рентної плати за нафту в сумі 9737277,67 грн.; граничний строк подання розрахунку 21.11.2011; граничний строк сплати - 01.12.201; позивач сплатив податкове зобов'язання 30.11.2011;

за листопад 2011 року, в якому самостійно визначено податкове зобов'язання з рентної плати за нафту в сумі 8756346,48 грн.; граничний строк подання розрахунку 20.12.2011, граничний строк сплати - 30.12.2011; позивач сплатив податкове зобов'язання 29.12.2011;

за грудень 2011 року, в якому самостійно визначено податкове зобов'язання з рентної плати за нафту в сумі 6037365,73 грн.; граничний строк подання розрахунку 20.01.2012; граничний строк сплати - 30.01.2012; позивач сплатив податкове зобов'язання 27.01.2012.

Своєчасно сплачені позивачем податкові зобов'язання з рентної плати за нафту податковим органом зараховано в погашення податкового боргу попередніх періодів.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пункт 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, не має зворотної дії в часі. Дія п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України починається з 01.01.2011 і може бути застосована лише до тих податкових зобов'язань, які виникли після 01.01.2011.

Таким чином, повноваження органу державної податкової служби за п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України можуть поширюватися на ті платежі (податкові зобов'язання, в т.ч. несплачені у встановлений законом строк), які виникають з підстав, визначених в цьому Кодексі. Тобто, податковий орган має повноваження зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення лише того податкового боргу, який складається з несплачених узгоджених грошових зобов'язань, що виникли після 01.01.2011.

Підстави застосовувати до правовідносин зі сплати податкових зобов'язань, виникнення та строк сплати яких регулювалися Законом № 2181-ІІІ, положення п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, відсутні.

Враховуючи наведене, при вирішенні справи суди повинні були встановити обставини щодо періоду виникнення податкового боргу, у рахунок погашення якого податковий орган спрямував сплачені позивачем податкові зобов'язання з рентної плати за нафту за жовтень, листопад та грудень 2011 року, та щодо періоду виникнення узгоджених податкових зобов'язань, з яких складається такий податковий борг. Такі обставини не встановлені.

Порушення судами норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень у цій частині і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.10.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун