Рішення

від 02.06.2016 по справі 910/6546/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016Справа №910/6546/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/6546/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ ІКО»;

про примусове виселення.

Представники сторін:

від позивача: Ємець Ю.В., довіреність № 20 від 25.02.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось державне Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ ІКО» (надалі - відповідач) про примусове виселення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений між сторонами договір оренди від № 6544 від 12.08.2013р. припинив свою дію, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, з огляду на що відповідач зобов'язаний звільнити орендоване приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/6546/16 та призначено її розгляд на 19.05.2016р. Також, вказаною ухвалою було відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. розгляд справи було відкладено на 02.06.2016р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 02.06.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2016р. та ухвали від 19.05.2016р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 11.04.2016р. та ухвалу від 19.05.2016р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ ІКО» (орендар за договором) укладено договір оренди № 6544 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частини нежитлового приміщення західного тунелю з боку Центрального вокзалу, реєстровий номер майна 04713033.55.АААЖДВ842), площею 46,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1 (далі - майно), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу вокзалу станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця», код ЄДРПОУ 26087910, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2013р. і становить 700 000,00 грн.

Також, 30.10.2015р. сторонами було внесено зміни до п.1.1 договору, зокрема щодо площі орендованого майна, яка загалом становить 51,00 кв.м., про що укладено договір про внесення змін.

Відповідно до пункту 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передавання від 12.08.2013р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вищезазначене майно.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди. є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено строком до 31.12.2013р., що діє з 12.08.2013р. до 31.12.2013р. включно.

Згідно з п. 10.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Договором про внесення змін № 6544/01 від 04.03.2014р. строк дій договору оренди був продовжений до 31.12.2015р.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У пункті 10.6.1. договору визначено, що чинність договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача заяву про припинення чинності договору оренди № 6544 від 12.08.2013р., у зв'язку з закінченням строку його дії та про відсутність наміру продовжити договір на новий строк, у зв'язку з чим вимагав передати майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу позивача підписані акти приймання-передачі.

Проте, конверт був повернутий орендодавцю відділенням поштового зв'язку з довідкою форми-20 без вручення адресату з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що строк дії договору оренди № 6544 від 12.08.2013р. припинив свою дію 31.12.2015р.

Відповідно до п. 10.9. договору, у разі припинення або розірвання договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов'язок щодо складання акта прийому-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10. договору).

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю та балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній та не поданий сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно з положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірні приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки ухвалою суду від 11.04.2016р. позивачу надавалась відстрочка по сплаті судового збору до ухвалення рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ ІКО» (м. Київ, вул. Пухівська, 1-А, код ЄДРПОУ 36820230) з державного нерухомого майна за договором оренди від 12.08.2013р. № 6544 загальною площею 46,00 кв. м. - частини нежитлового приміщення Західного тунелю з боку Центрального вокзалу, розміщене за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу вокзалу станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця». Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІТЕТ ІКО» (м. Київ, вул. Пухівська, 1-А, код ЄДРПОУ 36820230) в доход Державного бюджету України 1378 грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.06.2016р.

Суддя А.І. Привалов