Рішення

від 08.06.2016 по справі 614/918/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/1350/16 Головуючий 1 інст. - Федченко В.М.

Справа № 614/918/15-ц

Категорія: договірні Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Гуцал Л.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Ебубу на заочне рішення Борівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 Ебубу, ОСОБА_2 Чимезіем, Товариства з обмеженою відповідальністю «Френчфудс ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінорта», за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Моно», про стягнення заборгованості за договором кредиту,

у с т а н о в и л а:

В вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») в особі свого представника ОСОБА_3 звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 Ебубу, ОСОБА_2 Чимезіем, Товариства з обмеженою відповідальністю «Френчфудс ЛТД» (далі - ТОВ «Френчфудс ЛТД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінорта» (далі - ТОВ «Мінорта»), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Моно» (далі - ТОВ «Фабрика Моно»), про стягнення заборгованості за договором кредиту.

На обґрунтування представник позивача вказав, що 19 квітня 2006 року укладено Кредитний договір № 28.3/890-КМК-06, відповідно до умов якого встановлена процедура та умови надання Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - ВАТ «Кредитпромбанк») Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 ОСОБА_4 виробництво дерева» (далі - ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_4 виробництво дерева») в майбутньому кредитів в рамках траншевої кредитної лінії у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 100 000 доларів США 00 центів строком по 14 квітня 2015 року.

До Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року внесено наступні зміни: Договором № 1 від 14 грудня 2006 року - щодо зміни позичальника на ТОВ «Фабрика Моно»; Договором № 2 від 07 лютого 2007 року - щодо встановлення загальної суми в рамках траншевої кредитної лінії у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 200 000 доларів США 00 центів; та щодо визначення основного забезпечення повернення заборгованості за кредитами іпотеки кафе з магазином «Кулінарія» загальною площею 386,1 кв. м., що знаходиться в будинку № 11 по вул. Червоноармійській в м. Бориспіль Київської області згідно Договору іпотеки № 28.3/890-ЗМК/1096 від 19 квітня 2006 року та кондитерського обладнання згідно Договору застави № 28.3/890-ЗМК/2-07 від 07 лютого 2007 року; Договорами № 4 від 17 березня 2009 року, № 5 від 16 квітня 2009 року, № 6 від 23 грудня 2009 року, № 7 від 31 травня 2010 року, № 8 від 13 жовтня 2010 року, № 9 від 09 листопада 2010 року - щодо визначення певних термінів погашення кредиту та сплати процентів згідно з графіками.

19 квітня 2006 року, 01 червня 2006 року, 07 лютого 2007 року, 23 грудня 2009 року, 20 квітня 2011 року укладені додаткові угоди до Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за даним договором кредиту укладені окремі Договори поруки 07 лютого 2007 року № 28.3/890-ПМК/1-07 - з ОСОБА_1 та № 28.3/890-ПМК/2-07 - з ОСОБА_2, 20 квітня 2011 року № 28.3/890-ПМК-06/3 - з ТОВ «Френчфудс ЛТД» та № 28.3/890-ПМК-06/4 - з ТОВ «Мінорта».

На підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27 вересня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до відповідачів щодо сплати суми основного боргу, процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також штрафних санкцій.

Однак умови Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року виконані не були, у зв'язку з чим станом на 09 червня 2015 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 1 484 430 грн. 48 коп., а саме:

- за першим траншем - 47 437 грн. 01 коп. ( за кредитом - 35 958 грн. 07 коп., за процентами - 2 043 грн. 18 коп., за несвоєчасне повернення кредиту - 8 387 грн. 59 коп., за несвоєчасне повернення процентів - 476 грн. 59 коп., три проценти річних від суми поверненого кредиту - 540 грн. 85 коп., три проценти річних від суми прострочених процентів - 30 грн. 73 коп.).

- за другим траншем - 1 436 993 грн. 47 коп. ( за кредитом - 721 707 грн. 88 коп., за процентами - 438 994 грн. 32 коп., за несвоєчасне повернення кредиту - 160 586 грн. 16 коп., за несвоєчасне повернення процентів - 99 178 грн. 39 коп., три проценти річних від суми поверненого кредиту - 10 200 грн. 77 коп., три проценти річних від суми прострочених процентів - 6 325 грн. 95 коп.).

Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Френчфудс ЛТД» та ТОВ «Мінорта» в солідарному порядку на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за Кредитним договором № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року в загальному розмірі 1 484 430 грн. 48 коп., вирішити питання про судові витрати.

Заочним рішенням Борівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2015 року позов задоволено.

На користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Френчфудс ЛТД», ТОВ «Мінорта» в солідарному порядку: заборгованість за Кредитним договором № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року в загальному розмірі 1 484 430 грн. 48 коп., а 3 654 грн. 00 коп. судового збору - на користь держави.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Інші відповідачі з заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції не зверталися.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що рішення ухвалено за її відсутності та відсутності її належного повідомлення про день і час розгляду справи; до отримання ПАТ «Дельта Банк» права вимоги Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 25 вересня 2012 року, згідно якого на виконання Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме - на кафе з магазином «Кулінарія», на даний час це рішення знаходиться на примусовому виконанні; щодо вимог про стягнення пені пропущено строк позовної давності; солідарної відповідальності поручителів за окремими договорами законом не передбачено; крім того її порука є припиненою.

В письмових поясненнях на апеляційну скаргу позивач в особі свого представника ОСОБА_5 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші відповідачі, третя особа рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Частинами 1-2 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Матеріали справи свідчать, що 19 квітня 2006 року укладено Кредитний договір № 28.3/890-КМК-06, відповідно до умов якого встановлена процедура та умови надання ВАТ «Кредитпромбанк» ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_4 виробництво дерева» в майбутньому кредитів в рамках траншевої кредитної лінії у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 100 000 доларів США 00 центів строком по 14 квітня 2015 року.

До Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року внесено наступні зміни: Договором № 1 від 14 грудня 2006 року - щодо зміни позичальника на ТОВ «Фабрика Моно»; Договором № 2 від 07 лютого 2007 року - щодо встановлення загальної суми в рамках траншевої кредитної лінії у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми 200 000 доларів США 00 центів; та щодо визначення основного забезпечення повернення заборгованості за кредитами іпотеки кафе з магазином «Кулінарія» загальною площею 386,1 кв. м., що знаходиться в будинку № 11 по вул. Червоноармійській в м. Бориспіль Київської області згідно Договору іпотеки № 28.3/890-ЗМК/1096 від 19 квітня 2006 року та кондитерського обладнання згідно Договору застави № 28.3/890-ЗМК/2-07 від 07 лютого 2007 року; Договорами № 4 від 17 березня 2009 року, № 5 від 16 квітня 2009 року, № 6 від 23 грудня 2009 року, № 7 від 31 травня 2010 року, № 8 від 13 жовтня 2010 року, № 9 від 09 листопада 2010 року - щодо визначення певних термінів погашення кредиту та сплати процентів згідно з графіками.

19 квітня 2006 року, 01 червня 2006 року, 07 лютого 2007 року, 23 грудня 2009 року, 20 квітня 2011 року укладені додаткові угоди до Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за даним договором кредиту укладені окремі Договори поруки 07 лютого 2007 року № 28.3/890-ПМК/1-07 - з ОСОБА_1 та № 28.3/890-ПМК/2-07 - з ОСОБА_2, 20 квітня 2011 року № 28.3/890-ПМК-06/3 - з ТОВ «Френчфудс ЛТД» та № 28.3/890-ПМК-06/4 - з ТОВ «Мінорта».

На підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27 вересня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до відповідачів щодо сплати суми основного боргу, процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також штрафних санкцій.

Однак умови Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року виконані не були, у зв'язку з чим станом на 09 червня 2015 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 1 484 430 грн. 48 коп., а саме:

- за першим траншем - 47 437 грн. 01 коп. (за кредитом - 35 958 грн. 07 коп., за процентами - 2 043 грн. 18 коп., за несвоєчасне повернення кредиту - 8 387 грн. 59 коп., за несвоєчасне повернення процентів - 476 грн. 59 коп., три проценти річних від суми поверненого кредиту - 540 грн. 85 коп., три проценти річних від суми прострочених процентів - 30 грн. 73 коп.).

- за другим траншем - 1 436 993 грн. 47 коп. ( за кредитом - 721 707 грн. 88 коп., за процентами - 438 994 грн. 32 коп., за несвоєчасне повернення кредиту - 160 586 грн. 16 коп., за несвоєчасне повернення процентів - 99 178 грн. 39 коп., три проценти річних від суми поверненого кредиту - 10 200 грн. 77 коп., три проценти річних від суми прострочених процентів - 6 325 грн. 95 коп.).

Доказів того, що умови Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року були виконані відповідачами в повному обсязі, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми заборгованості в загальному розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. з поручителів.

При цьому позов пред'явлено в вересні 2015 року. Розмір пені визначено за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року, тобто в межах строку позовної давності

Доводи апеляційної скарги про ухвалення рішення за відсутності ОСОБА_1 та відсутності її належного повідомлення про день і час розгляду справи не можуть бути прийняті до уваги. В суді апеляційної інстанції апелянтом не надано доказів, які вона мала можливість подати до суду першої інстанції, та які могли вплинути на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням її позиції.

Посилання на рішення Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року, згідно якого на виконання Кредитного договору № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме - на кафе з магазином «Кулінарія», є безпідставним. Вимога ПАТ «Дельта Банк» про стягнення суми в розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Оскільки умови Кредитного договору 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року були порушені, звернення до суду ПАТ «Дельта Банк» з даним позовом є способом цивільно-правової відповідальності поручителів.

Забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до зміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.

Саме така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2014 року у справі за № 3-71гс14.

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (частина 1 статті 360-7 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги про припинення договору поруки не ґрунтуються на законі.

Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України стоком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 251 та частина 2 статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1.) про його чинність до повного виконання боржником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині 1 статті 251 та частині 1 статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини 4 статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - до повного погашення позичальником заборгованості за кредиту та процентами, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне повернення кредиту, сплату процентів (пункт 9.1.).

Кінцева дата погашення кредиту - не пізніше 17 квітня 2015 року. Заборгованість в загальному розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. утворилась станом на 09 червня 2015 року. Позов до поручителів пред'явлено 04 вересня 2015 року.

Вимога ПАТ «Дельта Банк» про погашення заборгованості була направлена поручителям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Френчфудс ЛТД», ТОВ «Мінорта», ТОВ «Фабрика Моно» 13 липня 2015 року, однак вони ніяким чином на неї не відреагували.

Проте з висновками суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку погодитися не можна.

Відповідно до пунктів 1.1. Договорів поруки, укладених 07 лютого 2007 року - з ОСОБА_1 (№ 28.3/890-ПМК/1-07) та ОСОБА_2 (№ 28.3/890-ПМК/2-07), а 20 квітня 2011 року - з ТОВ «Френчфудс ЛТД» (№ 28.3/890-ПМК-06/3) та з ТОВ «Мінорта» (№ 28.3/890-ПМК-06/4) відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Згідно положень статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені статтею 554 ЦК України.

За статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що зміст вказаної норми передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (частина 3 статті 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку частина 3 статті 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Стягуючи з поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за Кредитним договором № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в даному випадку частина 3 статті 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки. Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Френчфудс ЛТД», ТОВ «Мінорта» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року, проте не врахував, що відносно фізичних та юридичних осіб-поручителів солідарна відповідальність має місце за кожним договором поруки окремо.

Отже сума заборгованості, яка є предметом даного позову, підлягає солідарному стягненню разом з ТОВ «Фабрика Моно» з кожним із поручителів окремо.

Згідно статті 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанцій в цій частині не відповідає та підлягає зміні.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 35 (абзац шостий) постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, однак позивач не сплатив судовий збір при пред'явленні позову, сума в розмірі 3 654 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідачів на користь держави в частковому порядку - з кожного по 913 грн. 50 коп.

Рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає зміні з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 307 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Ебубу задовольнити частково.

Заочне рішення Борівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 Ебубу як поручителя за Договором поруки від 07 лютого 2007 року № 28.3/890-ПМК/1-07 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість станом на 09 червня 2015 року в розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять грн. 48 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 Чимезіем як поручителя за Договором поруки від 07 лютого 2007 року № 28.3/890-ПМК/2-07 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість станом на 09 червня 2015 року в розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять грн. 48 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Френчфудс ЛТД» як поручителя за Договором поруки від 20 квітня 2011 року № 28.3/890-ПМК-06/3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість станом на 09 червня 2015 року в розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять грн. 48 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінорта» як поручителя за Договором поруки від 20 квітня 2011 року № 28.3/890-ПМК-06/4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість станом на 09 червня 2015 року в розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять грн. 48 коп.).

Сума в розмірі 1 484 430 грн. 48 коп. (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять грн. 48 коп.) станом на 09 червня 2015 року підлягає солідарному стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Моно» як боржника за Кредитним договором № 28.3/890-КМК-06 від 19 квітня 2006 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 Ебубу, ОСОБА_2 Чимезіем, Товариства з обмеженою відповідальністю «Френчфудс ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінорта» на користь держави судові витрати в частковому порядку в розмірі 3 654 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) по 913 грн. 50 коп. (дев'ятьсот тринадцять грн. 50 коп.) з кожного.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.В.Гуцал

ОСОБА_6