Рішення

від 13.06.2016 по справі 485/475/16-ц

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/485/182/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Лисенка М.Є.,

при секретарі - Бондаренко С.В.,

за участю позивача- Камінської Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватно - оредного сільськогосподарського підприємства «ОСОБА_4 -111» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов’язання повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом про повернення земельної ділянки. Який мотивує тим, вона є власником земельної ділянки площею 7,25га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району. 15 травня 2013 року вона уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з відповідачем, строком на 10 років. Орендна плата згідно умов договору становить 3300 гривень на рік. Нараховував орендну плату в сумі 5600 гривень, відраховував з них податки та сплачував оренду плату в сумі 4800 гривень. Разом з тим відповідач протягом усього часу не здійснив державну реєстрацію договору оренди, як того вимагає чинне законодавство. На теперішній час не бажає договірних відносин з відповідачем та самостійно буде обробляти земельну ділянку. Вважає що відповідач незаконно без відповідної правової підстави заволодів земельною ділянкою.

Просить зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку та стягнути судові витрати за розгляд справи в судді.

В судовому засіданні позивач з урахуванням заперечення відповідача. Про надання доказу державної реєстрації даного договору, змінила підставу та предмет позову.

Просить визнати договір оренди земельної ділянки від 15 травня 2013 року укладений з відповідачем недійсним та скасувати його реєстрацію. Оскільки даний договір не відповідає вимогам ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» , не має всіх істотних умов. Зокрема в договорі відсутній порядок застосування індексації та перегляду орендної плати, відповідальність за порушення строків внесення орендної плати. Умови повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди. Та стягнути з відповідача понесені судові витрати за розгляд справи в суді.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що даний договір має всі істотні умови відповідно до ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» . Позивач фактично має намір розірвати договір оренди, але посилається на інші підстави.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3І, є власником земельної ділянки площею 7,2459 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Кобзарцівської сільської ради, що підтверджено витягом з державного реєстру речових прав не нерухоме майно (а.с.5-7,10), яку 15 травня 2013 року на підставі укладеного договору передала Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "ОСОБА_4 Кут-111" в строкове платне користування строком на 10 років. Що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08 листопада 2013 року. (а.с.24).

Як вбачається з п.п.1-2,5 договору орендодавець ОСОБА_3І, передає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кобзарцівської сільської ради загальною площею 7,2459 га, кадастровий номер 4825782000:21:000:00005, з нормативно грошовою оцінкою 101993.83 гривень.

В п.11даного договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках.

У разі невнесення орендної плати у строки визначенні цим договором, справляється пеня у розмірі згідно чинного законодавства. п.12 цього договору.

Орендна плата вноситься орендарем в термін дії договору з 1 вересня поточного року до 15 лютого наступного року, в останній рік до закінчення строку договору. п.10 договору.

В договорі також передбачено Умови повернення земельної ділянки орендарем орендодавцю з п. 18 по п. 23. В яких зазначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду згідно акту її приймання -передачі.

Відповідно до положень статті 3 ЦПК України, кожна особа може звернутись до суду на захист свого порушеного права.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обов’язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить із положень ст.ст.58-60, 212 ЦПК України, згідно з якими належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд від ображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

При цьому, відповідно до ст.58-60 ЦПК України, кожна із сторін повинна належними та допустимими доказами довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду допустимі докази протиправної поведінки відповідача про порушення ним прав позивача та не погодження між сторонами при укладенні договору оренди землі всіх істотних умов.

Відповідач же, допустимими засобами доказування довів протилежне. Що договір оренди землі від 15 травня 2013 року має всі істотні умови які зазначені ст. 15 Закону України В«Про оренду землі.В» Тобто про відсутність підстав визнання договору недійсним та скасування його реєстрації.

Оскільки ж судом не встановлено порушення прав позивача діями відповідача, оскільки договір оренди землі від 15 травня 2013 року має всі істотні умови які зазначені ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України позовні вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки її позовні вимоги залишенні без задоволення.

Керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,208,209,212,213-215,218 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватно - оредного сільськогосподарського підприємства В«ОСОБА_4 Кут-111В» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов’язання повернення земельної ділянки - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення апеляційне скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ