Ухвала

від 13.06.2016 по справі 5017/244/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" червня 2016 р.Справа № 5017/244/2012

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль на дії Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №5017/244/2012

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль

до відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-НАФТОПРОДУКТ"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ЗІРКА"

про стягнення 12872480,63грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М

Суддя Цісельський О.В.

Суддя Рога Н.В.

Представники:

від позивача (скаржника): ОСОБА_2 - довіреність №800/15 від 22.12.2015 р.;

від відповідачів : не з'явились;

від суб'єкту оскарження: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2012р. (головуючий суддя Фаєр Ю.Г., судді - Цісельський О.В., Рога Н.В.) у справі №5017/244/2012 позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль задоволено частково. Солідарно стягнуто з ТОВ „Петрол", ТОВ „Союз-Нафтопродукт" та ТОВ "ОСОБА_3 зірка" на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №010/3-0-1/95 від 23.05.2008р., №010/3-2/454 11.11.2010р., №015/3-2/455 від 11.11.2010р. у загальній сумі 12872422 (дванадцять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.14коп., а також судовий збір у сумі 64373(шістдесят чотири тисячі триста сімдесят три)грн.56коп. В решті позову відмовлено.

11.06.2012р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2012р. було видано відповідні накази.

31.05.2016р. Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх.ГСОО №2-2918/16) на дії Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №5017/244/2012, в якій просить суд скасувати постанову вказаного відділу ДВС від 23.05.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), а також зобов'язати вищевказаний відділ ДВС відкрити виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. по справі №5017/244/2012.

В обґрунтування вказаної скарги скаржник зазначає, що на підставі вищевказаного наказу Ізмаїльським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби неодноразово відкривалось виконавче провадження, про що свідчать відповідні відмітки на виконавчому документі.

Проте 23.05.2016р., незважаючи на законність судового наказу, державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадженняВ» було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).

Так, скаржник, аргументуючи свою позицію щодо скасування вказаної постанови, зазначає, що згідно наказу господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. по справі № 5017/244/2012 стягнення заборгованості є солідарним з ТОВ „ПетролВ» , ТОВ „Союз НафтопродуктВ» та з ТОВ „ОСОБА_3 зіркаВ» .

При цьому, посилаючись на приписи ч.2 ст.18 Закону України „Про виконавче провадженняВ» зауважує, що заява була подана ним для відкриття виконавчого провадження лише у відношенні ТОВ „Союз НафтопродуктВ» , що свідчить про незаконність дій державного виконавця.

Розпорядженням керівника апарату суду від 31.05.2016р., у зв'язку із перебуванням судді Фаєр Ю.Г у декретній відпустці з 23.12.2013р. по 13.10.2016р., що може мати наслідком порушення строку розгляду скарги, було призначено повторний автоматичний розгляд скарги, за результатами якого скаргу було передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Цісельський О.В., Рога Н.В.

Ухвалою суду від 02.06.2016 р. скаргу ПАТ ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_1 АвальВ» на дії Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №5017/244/2012 було прийнято з призначенням розгляду в судовому засіданні 13.06.2016р.

В судове засідання 13.06.2016 р. з'явився представник позивача (скаржника), який в повному обсязі підтримав подану скаргу, наполягав на її задоволенні.

Представники відповідачів та суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явились, про місце та час розгляду скарги повідомлялися належним чином, шляхом надіслання на їх адреси відповідної ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника) та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

При цьому, відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконання дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За змістом ст.2 Закону України „Про судоустрій та статус суддівВ» , завданням суду при здійсненні правосуддя, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Таким чином, підставою для задоволення скарги на дії державного виконавця є, в будь-якому випадку, факт порушення вказаними діями прав та охоронюваних законом інтересів скаржника.

Оцінюючи ствердження скаржника щодо необхідності скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Примусове виконання рішень судів України відбувається на основі виконавчих документів, які є підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій. Такими документами є виконавчі листи, що видаються судами; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у частині другій статті 17 Закону.

Як встановлено судом, 12.05.2016р. скаржник на підставі наказу господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. по справі № 5017/244/2012 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про відкриття виконавчого провадження у відношенні ТОВ "Союз Нафтопродукт" (т.19 а.с.67).

В свою чергу державним виконавцем Ізмаїльського міськрайоного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 23.05.2016р., з огляду на невідповідність виконавчого документу приписам ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі п.6. ч.1 ст. 26 вказаного Закону було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) (т.19 а.с.68).

Разом з тим, суд не погоджується з такими висновками державного виконавця, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частиною 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

При цьому, слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання вимог, коли до кожного з відповідачів вимога пред'являється самостійно.

Згідно ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним .

Враховуючи те, що Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_1 Аваль у справі № 5017/244/2012 було пред'явлено одну вимогу до всіх солідарних боржників без визначення частки боргу кожного з них, судом 11.06.2012 р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2012р. у справі №5017/244/2012 був виданий один наказ, в якому, у відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", було зазначено, що обов'язок боржників є солідарним.

За таких обставин, приймаючи до уваги законодавчо надану можливість суду зазначати у виконавчому документі двох чи більше боржників, суд доходить висновку про неправомірність та безпідставність відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з чим постанова Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 23.05.2016 р. ВП № 51199963 підлягає визнанню недійсною.

При цьому, слова "недійсність", "незаконність" та "скасування" фактично містять під собою встановлення судом факту невідповідності процесуального акту державного виконавця вимогам законодавства, тобто по суті є синонімами.

Такими чином, зазначення судом у резолютивній частині ухвали висновків про визнання постанови „недійсноюВ» , а не „скасування постановиВ» , жодним чином не впливає на правомірність вимог скаржника та направлено на винесення ухвали у відповідності з приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Стосовно вимог скаржника про зобов'язання Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/244/2012 від 11.06.2012 р., суд зазначає наступне.

Визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, на відміну від випадків, передбачених ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", у разі настання яких виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів, згідно із законом, фактично, не передбачає автоматичного відновлення виконавчого провадження або вчинення будь-яких дій, які мають бути здійснені державним виконавцем в обов'язковому порядку.

Отже виконання рішення в даному випадку буде пов'язано з фактом пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.06.2012 р. При цьому, суд, ухвалюючи рішення про визнання недійсною постанови, фактично висловив свою правову позицію стосовно незаконності відмови у прийнятті виконавчого документу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 р. № 14, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

За таких обставин, враховуючи відсутність у суду повноважень щодо зобов'язання державного виконавця вчиняти дії, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" потребують вчинення дій іншими учасниками процесу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог скаржника щодо зобов'язання Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/244/2012 від 11.06.2012 р.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 АвальВ» на дії Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №5017/244/2012 задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.05.2016 р. ВП №51199963.

3. У задоволенні решти скарги відмовити.

Головуючий суддя Ю.М. Щавинська

Суддя О.В. Цісельський

Суддя Н.В. Рога