Рішення

від 13.06.2016 по справі 922/1512/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р.Справа № 922/1512/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Відділу освіти Нововодолазької райдержадміністрації, смт. Нова Водолага до Нововодолазького підприємства теплових мереж, смт. Нова Водолага про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 30.05.16 р.;

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 08.06.16 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відділ освіти Нововодолазької райдержадміністрації, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Нововодолазького підприємства теплових мереж надмірно сплачені кошти за послуги з постачання пари та гарячої води згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти № 98 в сумі 128750 грн.

10.06.16 р. відповідач надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що встановлення органом місцевого самоврядування нових тарифів не призводить до автоматичного застосування їх у договірних відносинах, а є лише підставою для внесення відповідних змін до укладених договорів. Позивач не надав доказів про здійснення сторонами зміни умов укладеного договору у частині ціни договору та розміру тарифу, а відповідач стверджує, що такі зміни до договору не вносилися. Договір стосовно теплопостачання за січень-березень 2015 року є виконаним, послуги відповідачем надані, а позивачем оплачені.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.16 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.16 р. підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 квітня 2015 року між Відділом освіти Нововодолазької районної державної адміністрації (замовник, позивач) та Нововодолазьким підприємством теплових мереж (постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 98 (далі - договір, а.с. 12), відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався у 2015 році надати позивачу послуги з постачання пари та гарячої води, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

Строк дії договору починається з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання (п. 11.1 договору)

Загальна сума договору становила 2271926,60 грн. (п. 3.1 договору).

Тариф становив 1393,82 грн. за 1 Гкал., згідно рішення Нововодолазької районної Ради ХХХІІІ сесії VІ скликання від 20.03.15 р. (п. 3.3. договору).

У відповідності до п. 4.1 договору, оплата за послуги здійснюється згідно діючого на день оплати тарифу по факту надходження коштів на рахунки позивача.

Договором також передбачена можливість зміни ціни договору у сторону зменшення за умови досягнення взаємної згоди сторін (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі неправильного застосування тарифів та недостовірності нарахувань за фактично відпущену пари та гарячої води відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 25% від надмірно нарахованої суми та здійснює перерахунок у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до рішення XXXVIII сесії Нововодолазької районної ради VI скликання від 20 березня 2015 року "Про внесення змін до рішення VIII позачергової сесії VI скликання від 07 жовтня 2011 року "Про затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання енергії" було встановлено тариф на виробництво, транспортування та постачання енергії за 1 Гкал. з ПДВ - 1393,82 грн. за альтернативні види палива, які вважати чинними з 01 січня 2015 року.

За період січень-березень 2015 року (включно), згідно діючого та той час тарифу, позивачем на розрахункові рахунки відповідача за надані послуги з постачання пари та гарячої води було перераховано 969603,94 грн.

Рішенням III сесії VII скликання Нововодолазької районної ради від 23 грудня 2015 року "Про внесення змін до рішення XXXVIII сесії Нововодолазької районної ради VI скликання від 20 березня 2015 року "Про внесення змін до рішення VIII позачергової сесії VI скликання від 07 жовтня 2011 року "Про затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання енергії" були внесені зміни до рішення XXXVIII сесії Нововодолазької районної ради від 20 березня 2015 року "Про внесення змін до рішення VIII позачергової сесії VI скликання від 07 жовтня 2011 року "Про затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання енергії".

Вищевказаними змінами встановлено тариф для бюджетних установ та організацій, яким надаються послуги з теплопостачання Нововодолазьким ПТМ, що становить за 1 Гкал. з ПДВ -1393,82 грн. за альтернативні види палива, які вважати чинними з 20 березня 2015 року, тобто за період січень-березень 2015 року діяв тариф 1208,74 грн. який затверджений Рішенням XXXIV позачергової сесії VI скликання Нововодолазької районної ради від 03 жовтня 2014 року.

Враховуючи викладене позивач зазначає, що Відділом освіти Нововодолазької райдержадміністрації було надмірно сплачено 128750 грн. за період з січня - березень 2015 року, а саме в розрізі шкіл:

- Ватутінській ЗОШ за січень різниця - 11872,52 грн., за лютий - 8205,52 грн., за березень 3103,98 грн., всього по Ватутінській ЗОШ різниця по тарифу становить 23182,02 грн.

- Мелихівський НВК за січень різниця - 8116,87 грн., за лютий - 5907,57 грн., за березень 2199,49 грн., всього по Мелихівському НВК різниця по тарифу становить 16223,93 грн.

- Новоселівський НВК за січень різниця - 9598,25 грн., за лютий - 8693,21 грн., за березень 3231,50 грн., всього по Новоселівському НВК різниця по тарифу становить 21522,96 грн.

- Охоченська ЗОШ за січень різниця - 10579,73грн, за лютий - 7985,27грн, за березень 3753,24грн., всього по Охоченській ЗОНІ різниця по тарифу становить 22318,24 грн.

- Сосонівський НВК за січень різниця - 13224,52 грн., за лютий -12504,01 грн., за березень 4269,24 грн., всього по Сосонівському НВК різниця по тарифу становить 29997,77 грн.

- Нросянський НВК за січень різниця - 7279,20 грн., за лютий - 6102,09 грн., за березень 2123,79 грн., всього по Просянському НВК різниця по тарифу становить 15505,08 грн.

Станом на 01.03.2016 року, між сторонами був підписаний акт звіряння розрахунків за договором № 98 від 14.04.2015 року (а.с. 18), відповідно до якого, кредиторська заборгованість Нововодолазького підприємства теплових мереж перед Відділом освіти Нововодолазької районної державної адміністрації становить 128750 грн. Факт оплати також підтверджується наданими позивачем доказами (а.с. 51-61).

16 березня 2016 року Відділом освіти Нововодолазької районної державної адміністрації надіслано на адресу Нововодолазького підприємства теплових мереж претензію (а.с.19) про сплату надмірно сплачених коштів в сумі 128750 грн. за період з січня - березень 2015 року.

08.04.16 р. позивач отримав відповідь відповідача на претензія (а.с. 20), в якій останній зазначив, що претензія є протизаконною, необґрунтованою та викладені в ній вимоги суперечать положенням чинного законодавства України та умовам спірного договору.

Вказані обставини зумовили звернення з даним позов до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В той же час, відповідно до пункту другого частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно статті 30 цього Закону, державне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги базується, зокрема, на принципі нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку.

Частиною третьою статті 20 Закону України "Про теплопостачання" в редакції чинній на період затвердження спірних тарифів було визначено, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

В статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у відповідній редакції до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відтак, вартість послуг на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії не визначається домовленістю сторін, тарифи на вказані послуги затверджуються органами місцевого самоврядування, рішення яких, відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є обов'язковими для виконання.

До аналогічного висновку приходить й Вищий господарський суд України, зокрема, в постанові від 09 квітня 2014 року у справі № 5015/5594/11.

Вищезазначена позиція узгоджується з умовами спірного договору, зокрема, в п. 8.2 договору зазначено, що у разі неправильного застосування тарифів та недостовірності нарахувань за фактично відпущену пари та гарячої води відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 25% від надмірно нарахованої суми та здійснює перерахунок у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому, неправильне застосування тарифів відповідачем можливе лише за умови нормативної зміни цих тарифів.

Крім того, в п. 3.3. договору закріплено, що тариф встановлений, згідно рішення Нововодолазької районної Ради ХХХІІІ сесії VІ скликання від 20.03.15 р., до якого в подальшому були внесенні зміни. Отже, внаслідок внесення змін до рішення Нововодолазької районної Ради ХХХІІІ сесії VІ скликання від 20.03.15 р., тариф встановлений п. 3.3 договору також змінився.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача про необхідність внесення змін до спірного договору для зміни тарифів та про те, що встановлення органом місцевого самоврядування нових тарифів не призводить до автоматичного застосування їх у договірних відносинах, а є лише підставою для внесення відповідних змін до укладених договорів.

Суд зазначає, що посилання відповідача на положення ст. 632 ЦК України, в даному випадку є недоречними, оскільки спірні взаємовідносини регулюються спеціальними законами, зокрема, Законом України "Про теплопостачання" та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

За таких підстав, заперечення відповідача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у відзиві, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги п. 8.2 договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Нововодолазького підприємства теплових мереж (63200, Харківська область, Нововодолазький р-н., стм. ОСОБА_3, вул. Гагаріна, 7-а, код ЄДРПОУ 32404380) на користь Відділу Освіти Нововодолазької райдержадміністрації (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, 4, код ЄДРПОУ 02146452) надмірно сплачені кошти за послуги з постачання пари та гарячої води згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти № 98 в сумі 128750 грн. та 1915,31 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_4