Рішення

від 23.05.2016 по справі 925/40/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2016 р. Справа № 925/40/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за посадою (директор), відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства «РСТ» до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про зобов'язання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2016 року позивач - мале приватне виробничо-комерційне підприємство «РСТ» звернувся в господарський суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - відповідач), в якому просив суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про постачання електричної енергії до нежитлового приміщення магазину «Обнова», розташованого по бульвару Шевченка будинок 398 у м. Черкаси із дня набрання чинності рішенням суду та здійснювати з цього моменту постачання електричної енергії до цього об'єкта.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо обмеження або відключення постачання електричної енергії до об'єкта позивача - нежитлового приміщення магазину «Обнова», розташованого по бульвару Шевченка будинок 398 у м. Черкаси.

01.03.2016 року за вх. № 4351 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої змінив предмет позову і остаточно просив суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про постачання електричної енергії до нежитлового приміщення магазину «Обнова», розташованого по бульвару Шевченка будинок 398 у м. Черкаси із дня набрання чинності рішенням суду без подання позивачем документів, що визначені пунктом 5.4. Правил користування електричною енергією для об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше, для новозбудованих або реконструйованих електроустановок, документів, подання яких передбачено пунктом 5.4. Правил користування електричною енергією за наявності чи за необхідності, а також без подання позивачем будь-яких інших документів, що не передбачені пунктом 5.4. Правил користування електричною енергією. Заява позивача про зміну предмета позову відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України і прийнята судом до провадження.

Крім того, 04.04.2016 року за вх. № 6805 (а.с. 138) позивач подав додаткові письмові пояснення обґрунтування своїх вимог і просив суд врахувати їх при постановленні остаточного рішення у справі.

Відповідач в особі своїх представників подав письмовий відзив на позов (вх. № 5369 від 16.03.2016 року, а.с. 77-79), та додаткові письмові пояснення (вх. № 6514 від 30.03.2016, а.с. 109-110 і вх. № 7971 від 19.04.2016, а.с. 153). ОСОБА_4 письмових відзиву і пояснень представників відповідача, їх усних пояснень в засіданні суду вбачається, що відповідач в особі свого відокремленого підрозділу - Черкаського міського району електричних мереж визнає своїм обов'язком укладення договору на постачання електричної енергії до об'єкта позивача, проте не вважає можливим укладення цього договору з позивачем на спірних умовах у зв'язку наявністю діючого договору постачання електричної енергії до цього ж об'єкта з попереднім споживачем та ненаданням позивачем усіх документів, необхідних для укладення договору.

В засіданнях суду позивач позов з підстав, викладених в позовній заяві, заяві про зміну предмету позову і додаткових письмових поясненнях, підтримав і просив суд задовольнити повністю, відповідач в особі своїх представників позов не визнав і просив суд в його задоволенні позивачу відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві і додаткових поясненнях до нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

ОСОБА_4 договору купівлі-продажу приміщення від 12.03.2001 року, акту приймання передачі від 12.03.2001 року цього приміщення до договору, додатку до акту приймання-передачі приміщення (а.с. 60, 61, 62) вбачається, що 12.03.2001року на підставі договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю «Обнова», як продавець, продало і передало у власність позивачу - малому приватному виробничо-комерційному підприємству «РСТ», як покупцю, приміщення магазину «Обнова», загальною площею 590,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 398, 1-й поверх разом з системами водопостачання, каналізації, засобами зв'язку, тепло забезпечення, електроустановками освітлення, електропостачання, електрощитовою у підвальному приміщенні та кабельною лінією до підстанції ТП Черкаського РЕМ.

06.03.2006 року відповідачем - ВАТ «Черкасиобленерго» в особі свого відокремленого структурного підрозділу - Черкаського міського району електричних мереж, як постачальником, було укладено з приватним підприємцем ОСОБА_5, як споживачем типовий договір № 4162 про постачання електричної енергії на об'єкт споживача - магазин по бульвару Шевченка будинок 398 у м. Черкаси із приєднаною потужністю 10 кВт (а.с. 83-97).

Згідно з поясненнями представника відповідача (а.с. 153), договір про постачання електричної енергії на спірний об'єкт позивача, в тому числі і в період 2001-2002 років, не укладався.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2014 року у справі № 711/9578/13-ц, провадження № 2/711/233/14, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21.04.2015 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2015 року (а.с. 13-20, 33-34), задоволено позов малого приватного виробничо-комерційного підприємства «РСТ», витребувано на його користь у ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Сербі ненка С.О. нежитлове приміщення магазину «Обнова» (приміщення з № 3-1 по № 3-15), А-9, А`-І, площею 590,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 398, зобов'язано останніх передати вказане приміщення позивачу та визнано за позивачем право власності на це нежитлове приміщення.

ОСОБА_4 індексний № 38439393 від 03.06.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 21) вбачається, що 22.05.2015 року на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2014 року проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення магазину «Обнова», розташованого за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 398, за малим приватним виробничо-комерційним підприємством «РСТ».

09.10.2015 року вперше (а.с. 119-124), 11.01.2016 року додатково (а.с. 59), 10.03.2016 року повторно (а.с. 106-107, 108) позивач звернувся до відповідача з письмовими заявами про укладення з ним договору про постачання електричної енергії на об'єкт позивача - магазин «Обнова» по бульвару Шевченка будинок 398 у м. Черкаси.

ОСОБА_4 відповідей відповідача від 03.12.2015 року, 30.12.2015 року і 06.01.2016 року (відповідно, а.с. 22 (125), 57 (127), 118) на вищенаведені заяви позивача та на на звернення позивача від 03., 13., 25., 30.11.2015 року, 08., 14.12.2015 року (а.с. 26-31) вбачається, що укладення договору про постачання електричної енергії на об'єкт позивача буде здійснено після припинення дії договору з попереднім споживачем - ПП ОСОБА_5 з 01.01.2016 року та за умови дотримання позивачем вимог п. 5 ПКЕЕ, будь-які претензії позивача щодо неправомірного зволікання в укладенні договору відповідач вважав безпідставними.

Листом від 30.11.2015 року (а.с. 126) відповідач звернувся до ПП ОСОБА_5 з пропозицією припинити дію договору № 4162 від 06.03.2006 року, укладеного ними, з 01.01.2016 року. У разі наявності заперечень пропонувалось надати повідомлення про це з наданням відповідних підтверджуючих документів.

У відповідь на лист позивача від 30.11.2015 року ПП ОСОБА_5 надала 17.12.2015 року письмове заперечення щодо припинення чи розірвання договору № 4162 від 06.03.2006 року до остаточного вирішення по суті цивільних і кримінальних справ відносно визнання права власності на приміщення магазину «Обнова» (а.с. 128, 129, 130-131, 132, 133).

ОСОБА_4 вищенаведеного вбачається, що предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії споживачу, оскільки, на думку позивача, відповідач безпідставно та необґрунтовано зволікає з укладенням договору.

Спірні правовідносини за правовою природою віднесені до господарських відносин енергопостачання, які регулюються чинним законодавством України, зокрема, параграфом 3 глави 30 розділу 6 ГК України, Законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ, із наступними змінами), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (зокрема - розділ 5 Укладення договорів), Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж , затвердженими постановою НКРЕ від 17.01.2013 року № 32, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 року за № 236/22768 (далі - Правила приєднання), Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року № 258 (в редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 року № 91), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 350/20663 (далі - ПТЕЕС).

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб'єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Припинення дії, яка порушує право, є способами захисту цивільних прав (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, припинення дій, що порушують право, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Порядок укладення договорів визначений у статтях 179 - 188 ГК України.

Частиною 6 статті 179 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання або негосподарюючих суб'єктів - юридичних осіб) електроенергією зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 179 Господарського Кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу, відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 277 ГК України встановлено, що Правилами користування енергією можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Згідно з п. 1.6. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

Пунктом 5.1 розділу 5 (укладення договорів) ПКЕЕ встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (пункт 5.2 ПКЕЕ).

Пункт 5.3 Правил покладає обов'язок щодо надання проекту договору на постачальника електричної енергії за регульованим тарифом

Пунктом 5.4 ПКЕЕ визначено, що для укладення договору про постачання електричної енергії заявник має надати відповідній організації передбачені цим пунктом документи.

Отже, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГК України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина третя статті 184 ГК України).

Нормою статті 179 ГК України визначено, що сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з частиною першою статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

З урахуванням викладених обставин справи і вищенаведених норм законодавства суд вважає, що відповідачу не надано права відмови в укладенні договору на постачання електроенергії, а всі розбіжності повинні узгоджуватись відповідно до вимог статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що Правилами користування електричною енергією регулюються взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, зокрема - порядок укладення договорів, в тому числі щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше. Відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж регулюються Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, згідно з п. 1.10 яких у разі зміни форми власності чи власника електроустановки за умови, що це не призведе до зміни технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання цієї установки, нові технічні умови не видаються.

Разом з тим, пунктом 1.13 Правил користування електричною енергією передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Відповідно до абзацу 4 пункту 6.18 Правил, з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Приписами статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведеної норми розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

Пунктом 2.5. договору № 4162 від 06.03.2006 року про постачання електричної енергії, укладеного між Черкаським міським РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» та ПП ОСОБА_5, сторони договору погодили, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Таким чином, укладення відповідачем договору про постачання електричної енергії з позивачем можливе лише за умови припинення дії такого ж договору з попереднім споживачем з дотриманням приписів законодавства, Правил користування електричною енергією і умов договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відтак, відповідно до встановлених обставин справи та приписів вищенаведених норм законодавства, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, в частині зобов'язання відповідача укласти з ним договір про постачання електричної енергії, проте лише на основі типового договору згідно додатка N 3 і з дотриманням норм Правил користування електричною енергією.

З урахуванням висновку про часткове задоволенні позову суд, відповідно до ст. 68 ГПК України, вважає необхідним скасування вжитих ухвалою суду від 03.02.2016 року заходів забезпечення позову після набрання рішенням законної сили і його виконання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в частині сплати судового збору за подання позову - пропорційно задоволених вимог, за подання заяви про забезпечення позову повністю, а разом 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 68, 82-84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», ідентифікаційний код юридичної особи 22800735, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285 укласти з малим приватним виробничо-комерційним підприємством «РСТ», ідентифікаційний код юридичної особи 30284345, місцезнаходження: 18009, м. Черкаси, вул. Золотоніська, 2 договір про постачання електричної енергії на основі типового договору згідно додатка N 3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за N 417/1442, щодо нежилого приміщення магазину «Обнова», розташованого за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили і його виконання заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 03.02.2016 року, скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 10.06.2016 року.

Суддя В.М. Грачов