Постанова

від 02.08.2016 по справі 925/40/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Справа№ 925/40/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

За участю представників:

Від позивача - Кононенко В.А. - директор;

Від відповідача - Махаринець В.І. (довір. №3306/09-03 від 20.05.16);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2016р.

у справі № 925/40/16 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "РСТ"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2016р. у справі №925/40/16 позов задоволено частково. Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» укласти з малим приватним виробничо-комерційним підприємством «РСТ» договір про постачання електричної енергії на основі типового договору згідно додатка N 3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за N 417/1442, щодо нежилого приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідачу не надано права відмови в укладенні договору на постачання електроенергії, а всі розбіжності повинні узгоджуватись відповідно до вимог статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2016р.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що тільки після надання повного пакету документів та виконання всіх нормативно-технічних заходів, між позивачем та відповідачем буде укладений договір на постачання електричної енергії.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

12.03.2001року на підставі договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", як продавець, продало і передало у власність позивачу - малому приватному виробничо-комерційному підприємству "РСТ", як покупцю, приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 590,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, 1-й поверх разом з системами водопостачання, каналізації, засобами зв'язку, тепло забезпечення, електроустановками освітлення, електропостачання, електрощитовою у підвальному приміщенні та кабельною лінією до підстанції ТП Черкаського РЕМ.

06.03.2006 року відповідачем - ВАТ "Черкасиобленерго" в особі свого відокремленого структурного підрозділу - Черкаського міського району електричних мереж, як постачальником, укладено з приватним підприємцем ОСОБА_4, як споживачем типовий договір № 4162 про постачання електричної енергії на об'єкт споживача - магазин по АДРЕСА_1 із приєднаною потужністю 10 кВт (а.с. 83-97).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2014 року у справі № 711/9578/13-ц, провадження № 2/711/233/14, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21.04.2015 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2015 року, задоволено позов малого приватного виробничо-комерційного підприємства "РСТ", витребувано на його користь у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 нежитлове приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" (приміщення з № 3-1 по № 3-15), А-9, А`-І, площею 590,2 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано останніх передати вказане приміщення позивачу та визнано за позивачем право власності на це нежитлове приміщення.

Із Витягу індексний № 38439393 від 03.06.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21) вбачається, що 22.05.2015 року на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2014 року проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за малим приватним виробничо-комерційним підприємством "РСТ".

09.10.2015 р., 11.01.2016 року та 10.03.2016 року позивач звернувся до відповідача з письмовими заявами про укладення з ним договору про постачання електричної енергії на об'єкт позивача - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідачу не надано права відмови в укладенні договору на постачання електроенергії, а всі розбіжності повинні узгоджуватись відповідно до вимог статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України.

З таким висновком судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту статей 6, 627 Цивільного кодексу України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, Цивільного кодексу України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст.1 Закону України «Про електроенергетику" постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Елетропостачання приміщення за адресою м.Черкаси бул. Шевченка,398 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1») здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії від 06.03.2006 №4162, укладеного між ВАТ «Черкасиобленерго» (змінено найменування на ПАТ «Черкасиобенерго») в особі Черкаського міського РЕМ та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (попереднім власником даного приміщення).

Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996, № 28 (надалі Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії. ( п.5.2 Правил).

Відповідно до ч. 2 ст. 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно з приписами частини третьої статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Судова колегія зазначає про те, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов'язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями п. 4 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України.

Як зазначалось раніше, 09.10.2015р., 11.01.2016 року та 10.03.2016 року позивач звернувся до відповідача з письмовими заявами про укладення з ним договору про постачання електричної енергії на об'єкт позивача - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, до даних листі проекту договору надано не було.

Крім того, відповідно до п.6.18 Правил у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Отже, судова колегія зазначає про те, що укладення договору про постачання електричної енергії з позивачем по об'єкту за адресою АДРЕСА_1 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1») може бути здійснено після розірвання договору з попереднім власником та у відповідності до вимог законодавства про електроенергетику.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2016р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2016р. у справі № 925/40/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2016р. у справі № 925/40/16 скасувати.

3.В позові відмовити.

4. Матеріали справи № 925/40/16 передати до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна