Ухвала

від 08.06.2016 по справі 820/6511/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Київ К/800/44609/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Шведа Е.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Спецімпекс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Спецімпекс» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Спецімпекс» (далі - ПП «Спецімпекс») пред'явило позов до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів від 27 січня 2015 року №№ 807000011/2015/000153/2, 807000011/2015/000155/2; визнання протиправними та скасування рішень Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів від 29 січня 2015 року №№ 807000011/2015/000182/2, 807000011/2015/000187/2, 807000011/2015/000188/2, 807000011/2015/000189/2; 807000011/2015/000190/2, 807000011/2015/000191/2, 807000011/2015/000192/2; визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про відмову визнати митну вартість, заявлену декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке міститься у листі Харківської митниці ДФС від 23 квітня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/3080.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року адміністративний позов ПП «Спецімпекс» до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково.

Скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000011/2015/000153/2 від 27 січня 2015 року, № 807000011/2015/000155/2 від 27 січня 2015 року, № 807000011/2015/000182/2 від 29 січня 2015 року, № 807000011/2015/000187/2 від 29 січня 2015 року, № 807000011/2015/000188/2 від 29 січня 2015 року, № 807000011/2015/000189/2 від 29 січня 2015 року, № 807000011/2015/000190/2 від 29 січня 2015 року, № 807000011/2015/000191/2 від 29 січня 2015 року, № 807000011/2015/000192/2 від 29 січня 2015 року.

Скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про відмову визнати митну вартість заявлену декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке міститься у листі Харківської митниці ДФС від 23 квітня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/3080.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року апеляційну скаргу ПП «Спецімпекс» залишено без задоволення, апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПП «Спецімпекс» до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ПП «Спецімпекс», посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду апеляційної інстанцій скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 09 вересня 2014 року між позивачем та китайською компанією Nanjing Xuhua Sundi New Building Materials Co., Ltd укладено контракт № 140909ХН.

Умовами вказаного контракту передбачено, що продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити матеріали згідно із Специфікацією (пункт 1.1), номенклатура, ціна і кількість товару обумовлюється в Специфікації (пункт 1.2).

Ціна товару встановлюється в доларах за одиницю товару і включає вартість товару, пакування, маркування, транспортування товару до порту призначення і завантаження його на судно (пункт 2.1).

Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок продавця (пункт 3.1).

Продавець зобов'язаний разом з кожною партією товару надати покупцеві коносамент, комерційний інвойс, вантажну митну (експортну) декларацію, сертифікат походження товару, сертифікат якості, пакувальний лист (пункт 5.1).

Відповідно до умов контракту 22 вересня 2014 року сторони уклали специфікацію № 1, якою погодили замовлення на поставку партії різноманітних композитних виробів - дошки, плінтуса, тощо.

Загальна вартість партії товару склала 24905,40 доларів США.

В специфікації сторони погодили, що товар поставлятиметься згідно з базисом поставки FOB «Франко-борт», Шанхай, Китай, Інкотермс 2000 року, а також на виконання пункту 3.1 контракту визначили, що оплата за товар повинна бути здійснена протягом 90 днів з моменту прибуття контейнера в порт покупця.

Укладанням додаткової угоди № 1 від 24 березня 2015 року строки оплати були продовжені до 30 вересня 2015 року.

Партія товару надійшла 20 січня 2015 року на митну територію України в Одеський порт в 40- футовому контейнері, а 22 січня 2015 року весь товар розміщено на митному складі.

Весь товар було розбито на партії та задекларовано за електронними митними деклараціями: № 807100000/2015/001747 від 23 січня 2015 року, № 807100000/2015/001748 від 23 січня 2015 року, № 807100000/2015/002305 від 28 січня 2015 року, № 807100000/2015/002361 від 29 січня 2015 року, № 807100000/2015/002378 від 29 січня 2015 року, № 807100000/2015/002379 від 29 січня 2015 року, № 807100000/2015/002382 від 29 січня 2015 року, № 807100000/2015/002389 від 29 січня 2015 року, № 807100000/2015/002390 від 29 січня 2015 року.

Позивачем згідно даних Специфікації ввезено в одній партії два види товару, а саме:

- покриття з деревинно-полімерного композиту для підлоги, стін та стелі - дощок (загальною масою 23 952,2 кг., код згідно з УКТ ЗЕД 3918 90 00 00);

- будівельні вироби з цього ж матеріалу - фурнітура: плінтуси, куточки, заглушки (загальною масою 1 843 кг, код згідно з УКТ ЗЕД 3925 90 80 00). Склад товару: полімер високого тиску 35+/-5%, подрібнені волокна тополі 58+/-5%, добавки 7%+/-2%. Виробник: Nanjing Xuhua Sundi New Building Materials Co., Ltd. Країна виробництва: Китай.

Відповідно до опису, зазначеного у графах 31 митних декларацій, вся партія товару роздрібнена позивачем на окремі дрібніші партії.

По кожній, поданій декларації декларант визначив митну вартість за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Митна вартість була визначена декларантом шляхом додавання вартості морського перевезення до ціни товарів, вказаної в специфікації та інвойсі.

На підтвердження заявленої митної вартої товару декларантом було надано:

- декларації митної вартості;

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 807/2012/0000945 від 05 вересня 2013 року;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№ 035056 від 20 січня 2015 року;

- коносамент (Bill of Lading) MRFB№14110633 від 17 листопада 2014 року;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 294 від 06 січня 2015 року;

- інвойс SPDI140922LI від 22 вересня 2014 року;

- пакувальний лист SPDI140922LI від 22 вересня 2014 року;

- специфікацію до контракту № 1 від 22 вересня 2014 року;

- контракт № 140909ХН від 09 вересня 2014 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 55-ДФТ від 18 липня 2014 року;

- договір про перевезення № 011014 від 01 жовтня 2014 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю № 2761 від 17 листопада 2014 року;

- сертифікат походження № 14С3201С0910/00016R;

- екологічну декларацію № 2528 від 16 січня 2015 року;

- технічний опис товару від 22 вересня 2014 року.

Після подачі декларацій від митного органу декларанту надійшли повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Обґрунтовуючи необхідність надання додаткових документів митний орган посилався на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також за наявними в митниці даними вартість фрахту з Китаю є більшою, ніж вказав позивач.

Також митниця вказала на наявність розбіжностей у поданих документах, в зв'язку із чим просила декларанта додатково надати:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з обов'язковим проведенням верифікації експортної митної декларації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, обґрунтування витрат на фрахт.

У відповідь на вказані листи декларант повідомив відповідача про відсутність у позивача можливості надати додаткові документи і просив визначити митну вартість на підставі поданих документів.

Свою відмову надати додаткові документи позивач пояснив тим, що виготовлення додаткових документів, зокрема експертних висновків, потребує значного часу.

Харківська митниця ДФС за результатами опрацювання всіх наданих декларантом документів прийняла рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/000153/2 від 27 січня 2015 року; № 807000011/2015/000155/2 від 27 січня 2015 року; № 807000011/2015/000182/2 від 29 січня 2015 року; № 807000011/2015/000187/2 від 29 січня 2015 року; № 807000011/2015/000188/2 від 29 січня 2015 року; № 807000011/2015/000189/2 від 29 січня 2015 року; № 807000011/2015/000190/2 від 29 січня 2015 року; № 807000011/2015/000191/2 від 29 січня 2015 року; № 807000011/2015/000192/2 від 29 січня 2015 року.

У всіх рішеннях при коригуванні митної вартості відповідачем було використано шостий (резервний) метод визначення митної вартості.

Обґрунтовуючи неможливість застосування попередніх методів відповідач у своїх рішеннях послався на наступні обставини:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що подані декларантом документи, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України;

2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані та відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на формування ціни товару - на матеріал та витрати, понесені виробником в зв'язку з виробництвом товарів, а також витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України та прибутку, що одержує експортер у разі поставки в Україну.

В графах 33 рішень про коригування митної вартості відповідач вказав, що вони прийняті на підставі інформації про тарифи на транспортування з Китайської Народної Республіки, отриманої з листа посольства України у КНР від 19 вересня 2012 року № 615610-200-1914. Також як на джерело інформації, відповідач послався на наявну у митниці цінову інформацію за фактами митних оформлень подібних товарів Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а саме митної декларації № 500060001/2014/41532 від 17 грудня 2014 року.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості № 807000011/000182/2 від 29 січня 2015 року відповідач вказав, що джерелом інформації для даного рішення була наявна в митного органу інформація про митні оформлення товарів за митною декларацією № 807100000/2015/002112 від 27 січня 2015 року та рішенням про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/000155/2 від 27 січня 2015 року.

Після винесення відповідачем вказаних рішень, позивач задекларував та випустив у вільний обіг оцінюваний товар, сплативши митні платежі згідно митної вартості цих товарів, визначеною відповідачем.

В подальшому декларант надав відповідачу висновок ДП «Укпромзовнішекспертиза» № 895 від 02 квітня 2015 року про те, що ціна товару, визначена в інвойсі №LI від 22 вересня 2014 року та Специфікації № 1 від 22 вересня 2014 року до контракту № 140909ХН від 09 вересня 2014 року, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Своїм рішенням від 23 квітня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/3080 відповідач відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданого висновку ДП «Укпромзовнішекспертиза».

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, що декларантом позивача було надано всі необхідні документи в підтвердження заявленої митної вартості, а сумніви митниці, щодо правильності визначення митної вартості декларантом позивача є непідтвердженими, вимоги митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості - безпідставними.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними рішень Харківської митниці Державної фіскальної служби суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача.

Поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним, а отже вимога про визнання протиправним рішення є похідною вимогою.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції не погодився з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, з дотримання вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, підстави для скасування вищевказаних рішень відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи у митниці виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані декларантом документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також за наявними в митниці даними вартість фрахту з Китаю є більшою, ніж вказав позивач.

З огляду на виниклі обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару, митницею витребувано у декларанта додаткові документи, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з обов'язковим проведенням верифікації експортної митної декларації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, обґрунтування витрат на фрахт.

Декларант вимогу митниці не виконав та додатково витребуваних Харківською митницею документів не надав.

В подальшому декларант надав відповідачу висновок ДП «Укпромзовнішекспертиза» № 895 від 02 квітня 2015 року про те, що ціна товару, визначена в інвойсі №LI від 22 вересня 2014 року та Специфікації № 1 від 22 вересня 2014 року до контракту № 140909ХН від 09 вересня 2014 року, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Своїм рішенням від 23 квітня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/3080 відповідач відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданого висновку ДП «Укпромзовнішекспертиза».

Рішення Харківської митниці ДФС обґрунтоване тим, що у висновку не зазначено період, за який здійснювався аналіз цін; рівень цін може змінюватись в залежності від якості, зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації ринку, а також зазначено, що висновок носить консультаційний характер

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до правильного висновку, що Харківська митниця ДФС, прийнявши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки надані декларантом документи містили неточності та розбіжності, які давали обґрунтовані сумніви митниці щодо правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару, а додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості декларант не надав.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про скасування рішенням від 23 квітня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/3080, яким відмовлено позивачу у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданого висновку ДП «Укпромзовнішекспертиза», оскільки у висновку не зазначено період, за який здійснювався аналіз цін; у висновку зазначено, що рівень цін може змінюватись в залежності від якості, зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації ринку, а також зазначено, що висновок носить консультаційний характер.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Спецімпекс» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: