Постанова

від 21.07.2009 по справі 50/308

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 р. № 50/308

Вищий господарськ ий суд України у складі колег ії суддів:

головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів : Заріцької А. О., Хандуріна М .І.

розглянувши матеріали кас аційної скарги Державної податкової інсп екції у Голосіївському район і міста Києва

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 26.05.2009 р оку

у справі № 50/308

за заявою Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Шедар Груп"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Санторі Укра їна"

про Банкрутство

За участю представни ків учасників судового прова дження:

від ліквідатора Не з'явився

від скаржника Сименюк І. Ю. дов. від 03.04.2009 рок у №1669/9/10-011

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарськ ого суду міста Києва від 19.09.2008 р оку в порядку ст. 52 Закону Укра їни “Про відновлення платос проможності боржника або виз нання його банкрутом” поруш ено провадження у справі про банкрутство Товариства з об меженою відповідальністю "Са нторі Україна" за заявою Това риства з обмеженою відповіда льністю "Шедар Груп".

Постановою господарського суду м. Києва від 16.10.2008 року у спр аві № 50/308 (суддя Головатюк Л. Д.) в порядку ст. 52 Закону України “ Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом” (Далі - Зак ону) припинено процедуру роз порядження майном боржника, визнано банкрутом Товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Санторі Україна", призначе но ліквідатором банкрута арб ітражного керуючого Баскако ва О. В., якого зобов' язано по дати до офіційного друковано го органу оголошення про виз нання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санторі У країна" банкрутом та відкрит тя ліквідаційної процедури і надати суду докази такої пуб лікації, письмово повідомити про визнання Боржника банкр утом усіх відомих йому креди торів Товариства з обмеженою відповідальністю "Санторі У країна", а також надати суду зв іт та ліквідаційний баланс Б оржника в строк до 16.10.2009 року. Пі дприємницька діяльність Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Санторі Україна" за вершена, строк виконання всі х його грошових зобов' язань визнано таким, що настав, прип инено нарахування неустойки , процентів та інших економіч них санкцій по всіх видах заб оргованості Товариства з об меженою відповідальністю "Са нторі Україна", припинено пов новаження органів управлінн я Боржника щодо управління н им та розпорядження його май ном.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 26.05.2009 року у справі №50/308 (го ловуючий: Дзюбко П. О., судді: Со тніков С. В., Дикунська С. Я.) пос танову господарського суду міста Києва від 16.10.2008 року зали шено без змін, а матеріали спр ави направлено до господарсь кого суду міста Києва.

Державна податкова інспек ція у Голосіївському районі міста Києва не погодилась з р ішенням суду та звернулась д о Вищого господарського суду України з касаційною скарго ю на постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 26.05.2009 року, з посиланням на порушення судом норм мате ріального та процесуального права та просить суд скасува ти постанову Київського апел яційного господарського суд у від 26.05.2009 року та постанову го сподарського суду міста Києв а від 16.10.2008 року та припинити пр овадження у справі №50/308.

Ухвалою Вищого господар ського суду України від 24.06.2009 ро ку прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспек ції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Киї вського апеляційного господ арського суду від 26.05.209 року у сп раві №50/308 до провадження та при значено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України, п ереглянувши у касаційному по рядку постанову суду апеляці йної інстанції, на підставі в становлених фактичних обста вин справи перевіривши засто сування судом норм матеріаль ного та процесуального права , дійшла висновку, про наявніс ть правових підстав для част кового задоволення касаційн ої скарги, виходячи з наступн ого.

У даній справі судом першо ї інстанції порушено провадж ення та застосовано до боржн ика судову процедуру ліквіда ції на підставі ст. 52 Закону Ук раїни "Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом".

Відповідно ст.41 ГПК Україн и господарські суди розгляда ють справи про банкрутство у порядку провадження, передб аченому цим Кодексом, з ураху ванням особливостей, встанов лених Законом України "Про ві дновлення платоспроможност і боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК Украї ни судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випа дку всебічного повного та об ' єктивного розгляду в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності у відпов ідності з нормами матеріальн ого та процесуального права.

Постанова суду про визнанн я боржника банкрутом та відк риття ліквідаційної процеду ри є за своєю правовою природ ою судовим рішенням, в якому н еобхідно повно відобразити о бставини, що мають значення д ля даної справи, висновки суд у про встановлені обставини і їх правові наслідки повинн і бути вичерпними, відповіда ти дійсності та підтверджува тися достовірними доказами, дослідженими в судовому засі данні (Постанова Пленуму Вер ховного Суду України від 29.12.1976 № 11 із змінами на даний час).

За правилами статті 52 зак ону підстави для подання кре дитором заяви про порушення справи про банкрутство відс утнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з о знак, передбачених цією стат тею, так і вразі їх сукупності (з такими висновками погодив ся Верховний Суд України у по станові від 10.02.2004 №04/087).

Постанова господарського суду міста Києва від 16.10.2008 року мотивована тим, що судом вст ановлено, що підприємницька діяльність банкрута відсутн я, останній не спроможний вик онати грошові зобов'язання п еред ініціюючим кредитором т а боржник відсутній за його ю ридичною адресою.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону Укра їни "Про відновлення платосп роможності боржника або визн ання його банкрутом" у разі я кщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної осо би відсутні за її місцез находженням, або у разі ненад ання боржником протягом року до органів державної подат кової служби згідно із зак онодавством податкових дек ларацій, документів бухгалт ерської звітності, а також з а наявності інших ознак, що свідчать про відсутність п ідприємницької діяльності боржника, заява про порушен ня справи про банкрутство ві дсутнього боржника може бути подана кредитором незалежн о від розміру його вимог до б оржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, у контекст вказаної но рми при розгляді справи за пр авилами ст. 52 Закону України "П ро відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом" предметом до казування є визнання місцез находження боржника - юриди чної особи та факт відсутнос ті керівних органів юридично ї особи за її місцезнаходжен ням.

Даної правової позиції дот римується також Верховний су д України в постанові у справ і №Б48/12-06 від 06.06.2006 року.

Відповідно до ст. 93 Цивіль ного кодексу України місцез находження юридичної особи в изначається місцем її держав ної реєстрації, якщо інше не в становлено законом;місцезна ходження юридичної особи вка зується в її установчих доку ментах. Абзац шостий статті 1 З акону України" Про державну р еєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року №2452-IV) визначає місцезнахо дження юридичної особи як мі сцезнаходження постійно дію чого виконавчого органу юрид ичної особи, а в разі його відс утності-місцезнаходження ін шого органу чи особи. Уповнов аженої діяти від імені юриди чної особи без довіреності, з а певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в у становчих документах і за як ою здійснюється зв'язок з юри дичною особою.

Таким чином, нормами законо давства, чинними на час розгл яду даної справи судом першо ї інстанції, передбачалося о бов'язкове зазначення місцез находження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні б ули вноситись відповідні змі ни до установчих документів та проводитись державна реєс трація цих змін.

Проте установчі документи Товариства з обмеженою відп овідальністю "Санторі Україн а" в матеріалах справи відсут ні, відповідно вони не дослід жувались судом першої інстан ції з метою з'ясування місцез находження боржника.

Закон України “ Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів” , який набув чинності з 01.07.200 4 року визначає порядок внесе ння до Єдиного державного ре єстру записів про відсутніст ь юридичної особи за її місце знаходженням.

А саме - відповідно до вимо г ст.17 вказаного Закону в Єдин ому державному реєстрі містя ться відомості про відсутніс ть юридичної особи за її місц езнаходженням, про відсутніс ть підтвердження відомостей про юридичну особу , а також в ідомості про зарезервовані н айменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст. 18 Закону України “ Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів “, яка передбачає статус в ідомостей Єдиного державног о реєстру , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдин ого державного реєстру були внесені до нього, то такі відо мості вважаються достовірни ми і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідни х змін.

Якщо відомості, які підляга ють внесенню до Єдиного держ авного реєстру , не були до ньо го внесені, вони не можуть бут и використані в спорі з треть ою особою.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК У країни, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування ,не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

На підставі викладеного, К олегія суддів Вищого господа рського суду України вважає, що до заяви кредитора про п орушення справи про банкрутс тво відсутнього боржника, в п орядку ст. 52 Закону України “ П ро відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом” повинні бути надані кредитором відомост і з Єдиного державного реєст ру про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженн ям.

Тобто факт відсутності бор жника - юридичної особи, не мо же підтверджуватися іншими з асобами доказування, крім ві домостей з Єдиного державног о реєстру.

Відповідно до вимог ч.1, ст.16 З акону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб т а фізичних осіб - підприємці в” , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпеч ення органів державної влади , а також учасників цивільног о обороту достовірною інформ ацією про юридичних осіб та ф ізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наявність вищевказаних об ставин повинна міститись в з аяві про порушення справи пр о банкрутство.

Господарський суд розглян ув справу за відсутності дос товірних доказів щодо його м ісцезнаходження.

Окрім того, в матеріала х справи також відсутня інфо рмація від фінансових органі в, митних органів та інших ко нтролюючих органів, яка підт верджує відсутність господа рської діяльності з моменту подання остатньої звітності .

На вищезазначені порушен ня суд апеляційної інстанції уваги не звернув чим порушив вимоги закону.

Постанова суду апеляційно ї інстанції мотивована тим, щ о суд першої інстанції дав на лежну оцінку доказам по спра ві та виніс законну обґрунто вану постанову яка відповіда є чинному законодавству,факт ичним обставинам і матеріала м справи і не вбачала підстав для її скасування.

Окрім того, суд апеляційно ї інстанції в своїй постанов і зазначив, що в матеріалах сп рави наявна довідка з РУ ГУ МВ С України Шевченківського ра йону від 06.09.2008 року в якій зазна чено, що боржник за вказаною адресою приміщення не оренду вало, однак даний доказ не мож е засвідчувати відсутність б оржника за юридичною адресою .

З витягу з Єдиного державно го реєстру від 17.09.2008 року, вбача ється, що місцезнаходженням боржника є: м. Київ, вул. Лятоши нського, 4А/289 та що станом на 17.09.20 08 року, статус відомостей щодо боржника підтверджено, у зв'я зку з чим суд першої інстанці ї дійшов помилкового висновк у, а суд апеляційної інстанці ї підтримав цей висновок про відсутність боржника та йог о керівних органів за своїм м ісцезнаходженням.

Відповідно до роз' ясне нь Пленуму Верховного суду У країни, викладених у пункті 1 П останови від 29.12.1976 № 11 “Про судов е рішення ”, рішення є законни м тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закон одавства і всебічно перевіри вши всі обставини справи, вир ішив справу у відповідності з нормами матеріального прав а, що підлягають застосуванн ю до даних правовідносин.

Таким чином, як вбачаєтьс я з оскаржуваних процесуальн их рішень, судами не було нале жним чином досліджено питанн я відсутності боржника за йо го місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст.111-7 Г ПК України переглядаючи у ка саційному порядку судові ріш ення, касаційна інстанція на підставі встановлених факти чних обставин справи перевір яє застосування судом першої чи апеляційної інстанції но рм матеріального і процесуал ьного права (ч.1). Касаційна інс танція не має права встановл ювати або вважати доведеними обставини, що не були встанов лені у рішенні або постанові господарського суду чи відх илені ним, вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу, про перевагу од них доказів над іншими, збира ти нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

Колегія суддів вважає, що г осподарськими судами першої та апеляційної інстанцій пр и розгляді справи не взято до уваги та не надано належної п равової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, в раховуючи суть спору, свідчи ть про неповне з' ясування в сіх обставин, які мають суттє ве значення для правильного вирішення господарського сп ору і є порушенням ст.43 ГПК Укр аїни.

З огляду на викладене, ко легія суддів діючи в межах по вноважень суду касаційної ін станції згідно приписів ст.с т. 1115, 1117 ГПК України, не погоджує ться з висновками суду першо ї та апеляційної інстанції т а вважає, що оскільки справа п ро ТОВ "Санторі Україна" поруш ена за відсутності підстав п ередбачених ст. 52 Закону, - оска ржувана постанова господарс ького суду міста Києва від 16.10.2 008 року та постанова Київськог о апеляційного господарсько го суду від 26.05.2009 року у справі № 50/308 підлягають скасуванню, а сп рава - передачі на розгляд до с уду першої інстанції.

При розгляді справи суду с лід врахувати наведене, біль ш повно та всебічно дослідит и дійсні обставини справи, да ти належну оцінку зібраним п о справі доказам у підтвердж ення підстав для порушення п ровадження у справі за припи сами ст. 52 Закону, і в залежност і від встановленого та вимог закону постановити законне рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 1 1111 ГПК України, Вищий господар ський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скар гу Державної податкової інсп екції у Голосіївському район і міста Києва задовольнити ч астково.

2. Постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 26.05.2009 року та поста нову господарського суду мі ста Києва від 16.10.2008 року у справ і №50/308 скасувати.

3. Матеріали справи № 50/308 направити до господарсько го суду міста Києва.

Головуючий О. Є. Короткевич

Судді А. О. Заріцька

М. І. Хандурін