Рішення

від 24.12.2015 по справі 465/2519/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/2519/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/6434/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.

Категорія:59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Шумської Н.Л.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

представника апелянта - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2015 року позивач - публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Свою заяву позивач мотивує тим, що відповідач є мешканцем квартири АДРЕСА_1, який перебував на балансі ДЖКП ДК "ЛОРТА". Станом на лютий 2014 р. Відповідач заборгував ДЖКП В«ЛОРТАВ» за надані житлово-комунальні послуги 4860,18 грн. Франківським районним судом м. Львова за заявою ДЖКП ДК В«ЛОРТАВ» 23.09.2013р. видано судовий наказ про стягнення заборгованості, який 11.04.2014р. за заявою боржника був скасований. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2014р. у справі №5015/5411/12 ДЖКП ДК В«ЛОРТАВ» ліквідоване. Право вимоги до боржників ДЖКП ДК В«ЛОРТАВ» щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги набуло ПАТ В«ЛьвівобленергоВ» . Заборгованість відповідача була виявлена арбітражним керуючим при здійсненні останнім своїх повноважень у ліквідаційній процедурі ДЖКП ДК В«ЛОРТАВ» та включена до складу дебіторської заборгованості банкрута. Для погашення зазначеної дебіторської заборгованості ліквідатор ДЖКП ДК В«ЛОРТАВ» здійснював необхідні дії, передбачені законодавством, про що зазначено в ухвалі господарського суду від 09.07.2014р. Станом на 01.07.2014р. заборгованість відповідача збільшилась до 4860,18 грн. Позивач вважає заборгованість відповідача такою, що підлягає до стягнення та сплаті на користь ПАТ В«ЛьвівобленергоВ» . Просить позов задоволити.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_5 про стягнення боргу - відмовлено за безпідсавністю.

Рішення оскаржило ПАТ "Львівобленерго".

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків і неправильного вирішення справи та не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що заборгованість відповідача у сумі 4860,18 грн. була виявлена арбітражним керуючим при здійсненні своїх повноважень у ліквідаційній процедурі ДЖКП ДК «ЛОРТА» та включена до складу дебіторської заборгованості банкрута, про що зазначено в ухвалі господарського суду від 09.07.2014 року у справі №5015/5411/12, однак суд не врахував зазначених фактів та не надав їм оцінки. Просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача в користь ПАТ "Львівобленерго" понесені судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, копії свідоцтва про право власності від 04.09.2000 року, ОСОБА_2 є власником квартири, загальною площею 36.20 кв.м., 18.5 кв.м. житлова площа за адресою: м. Львів, вул. І.Пулюя, 32/3 (108). Членами його сім"ї є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, балансоотримувачем якого є ДЖКП ДК "ЛОРТА".

В вересні 2013 року ДЖКП ДК "ЛОРТА" звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_2 на його користь 5837,72 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно копії повідомлення на оплату житлово-комунальних послуг за липень 2013 року, ОСОБА_2 заборгував ДЖКП ДК "ЛОРТА" за надані послуги суму в розмірі 4616,39 грн.

Згідно постанови Господарського суду Львівської області від 19 червня 2013 року Державне житлово-комунальне підприємство Державного концерну «ЛОРТА» (м.Львів, вул. Патона, 32, ідентифікаційний код - 22375887) - визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ;

- Ліквідатором Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну "ЛОРТА" (м.Львів, вул. Патона, 32, ідентифікаційний код - 22375887) призначено арбітражну керуючу ОСОБА_8 (проживає за адресою: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 77/36; Свідоцтво МЮ України №479 від 20.03.2013 року, ідент. код НОМЕР_1); Ліквідатора відповідно до ст.ст. 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та подати звіт про виконану роботу і документально підтверджений баланс на затвердження суду у строк, встановлений ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- Визначено, що накладення арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- Визначено, що з дня прийняття постанови господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута;

- З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи- банкрута;

- Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору;

- Судове засідання призначити на 31.07.2013 р. на 10 год. 30 хв. в приміщенні господарського суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, 128, каб.401);

- Ліквідатору - повідомити усіх наявних кредиторів про час та місце судового засідання, звіт про виконану роботу, докази публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

- Участь в судовому засіданні учасників провадження у справі про банкрутство - обов'язкова.

23 вересня 2013 року Франківським районним судом міста Львова винесено судовий наказ №2-н/465/1365/13, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну "ЛОРТА" суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 4616,39 та стягнуто 114,7 грн. судового збору в користь держави.

В квітні 2014 року боржник - ОСОБА_2 звернувся до Франківського районного суду м. Львова з заявою про скасування вищезгаданого судового наказу.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 11 квітня 2014 року заяву ОСОБА_2 задоволено та скасовано судовий наказ №2-н/465/1365/13, виданий суддею Франківського районного суду м. Львова від 23.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДЖКП ДК "ЛОРТА" суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 4616,39 грн., а також 114,7 грн. судового збору.

Згідно договору №2 про відступлення права вимоги від 18 червня 2014 року первісний кредитор - ДЖКП ДК "ЛОРТА" передав, а новий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за надані житлово-комунальні послуги фізичним особам на загальну суму 425262,88 грн. і стає кредитором за цими зобов'язання.

Згідно п.1.3 договору, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржників належного виконання зобов'язань по сплаті житлово-комунальних послуг та право на нарахування і стягнення штрафних санкцій, тощо у порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що розрахунок за цим договором здійснюється шляхом зарахування суми дебіторської заборгованості, що є предметом цього договору, в рахунок погашення кредиторської заборгованості нового кредитора, яка включена до реєстру вимог кредиторів ДЖКП ДК "ЛОРТА" у справі №5015/5411/12.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2014 року визначено, що відповідно до договору №2 про відступлення права вимоги від 18.06.14 р. ДЖКП ДК "ЛОРТА" відступило, а ПАТ "Львівобленерго" прийняло на себе право вимоги за надані житлово-комунальні послуги фізичним особам (боржникам) і стало кредитором за цими зобов'язаннями на загальну суму 425 262,88 грн., в загальну суму зоборгованості якого включено заборгованість ОСОБА_2, м. Львів, вул. Пулюя, 32/3 на суму в розмірі 4860,18 грн.

Згадану ухвала суду набрала законної сили та не є скасовано.

Відмовляючи Публічному акціонерному товариству "Львівобленерго" в задоволенні його позовних вимог, суд виходив з тих підстав, що позивачем не надано суду доказів: договорів, актів виконаних робіт, квитанцій, які б свідчили про надання житлово-комунальних послуг відповідачу та виникнення заборгованості на суму 4860.18 грн. Також судом зазначено, що позивачем не зазначено за який конкретний період виникла заборгованість, за які саме послуги та які тарифи застосовувались. Не надано розшифровки та розрахунку заборгованості.

Проте, колегія суддів з такими висновками, як підставою для відмови в задоволенні позову не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Згідно ст.13 цього Закону до житлово-комунальних послуг відносяться - комунальні послуги, в тому числі централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, централізоване опалення, та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем виникла на підставі договору №2 про відступлення права вимоги від 18 червня 2014 року в розмірі визначеному ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2014 року на, що суд першої інстанції не звернув увагу, порушені права позивача підлягають судовому захисту, шляхом стягненню з ОСОБА_2 заборгованість згідно договору про відступлення права вимог в розмірі 4860,18 грн.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі.

За наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, що згідно п.п.3.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 114,70 грн. судових затрат за подання заяви про видачу судового наказу та судових затрат за подання позовної заяви і апеляційної скарги в розмірі 255,78грн.

Керуючись ст.ст. 88, 303, п.2 ч.1 ст.307, 309, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" - задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2015 року - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівобленерго» заборгованість в розмірі 4860, 18 грн.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівобленерго» судові затрати в розмірі 114.7грн. за подання заяви про видачу судового наказу та судових затрат за подання позовної заяви і апеляційної скарги в розмірі 255,78грн.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: М.Я. Богонюк

ОСОБА_9