Рішення

від 23.11.2016 по справі 465/2519/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/2519/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/6248/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. І.

Категорія: 59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.

з участю секретаря Іванової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Львівобленерго» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 2 вересня 2015 року (в частині розподілу судових витрат) по справі за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

7 квітня 2015 року позивач звернувся з позовомдо ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач є мешканцем квартири №3 у будинку № 32 на вулиці Пулюя у м. Львові, який перебував на балансі державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА» (далі - ДЖКП ДК «ЛОРТА»). Станом на лютий 2014 року ОСОБА_2 заборгував ДЖКП ДК «ЛОРТА» за надані житлово-комунальні послуги 4 860,18 грн. Франківським районним судом м. Львова за заявою ДЖКП ДК «ЛОРТА» 23 вересня 2013 року видано судовий наказ про стягнення заборгованості, який 11 квітня 2014 року за заявою боржника було скасовано. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09 липня 2014 року ДЖКП ДК «ЛОРТА» ліквідовано. Право вимоги до боржників ДЖКП ДК «ЛОРТА» щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги набуло ПАТ «Львівобленерго». Заборгованість відповідача у розмірі 4 860,18 грн. була виявлена арбітражним керуючим при здійсненні останнім своїх повноважень у ліквідаційній процедурі ДЖКП ДК «ЛОРТА» та включена до складу дебіторської заборгованості банкрута. Просив стягнути з ОСОБА_2 4 860,18 грн. за надані комунальні послуги.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 2 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено, судові витрати залишено за позивачем.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівобленерго» заборгованість у розмірі 4 860,18 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівобленерго» судові витрати у розмірі 114,70 грн. за подання заяви про видачу судового наказу та судові витрати за подання позовної заяви і апеляційної скарги у розмірі 255,78 грн.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2016 року рішення апеляційного суду Львівської області в частині розподілу судових витрат скасовано, в цій частині справу передано на новий апеляційний розгляд. Справа переглядається колегією суддів у зазначеній частині.

Рішення Франківського районного суду від 2 вересня 2015 року в частині розподілу судових витрат оскаржив позивач, який просить скасувати рішення та стягнути з відповідача в користь позивача понесені судові витрати, а також витрати за подання апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача,перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заявлених і задоволених позовних вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, з врахуванням судових рішень наступних інстанцій, не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири № 3 у будинку № 32 на вулиці Пулюя у м. Львові. Балансоутримувачем вказаного вище будинку було ДЖКП ДК «ЛОРТА».

У вересні 2013 року ДЖКП ДК «ЛОРТА» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення на його користь 5 837,72 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з ОСОБА_2

Згідно постанови Господарського суду Львівської області від 19 червня 2013 року ДЖКП ДК «ЛОРТА» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 23 вересня 2013 року Франківським районним судом м. Львова видано судовий наказ № 2-н/465/1365/13, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДЖКП ДК «ЛОРТА» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 4 616,39 грн. та 114,70 грн. судового збору на користь держави. Зазначений судовий наказ скасовано за заявою ОСОБА_2 ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2014 року.

Відповідно до договору № 2 про відступлення права вимоги від 18 червня 2014 року первісний кредитор - ДЖКП ДК «ЛОРТА» передав, а новий кредитор - ПАТ «Львівобленерго» прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за надані житлово-комунальні послуги фізичним особам на загальну суму 425 262,88 грн., і став кредитором за цими зобов’язаннями, у тому числі за зобов’язаннями ОСОБА_2 Заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем виникла на підставі договору № 2 про відступлення права вимоги від 18 червня 2014 року в розмірі, визначеному ухвалою Господарського суду Львівської області від 9 липня 2014 року.

Статтею 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, такі витрати залишив за позивачем, що залишатися в силі не може.

Є встановленим, що при зверненні з позовом до суду позивач сплатив 121,80 грн. судового збору (а.с.3), що підтверджено платіжним дорученням № 4145 від 20 березня 2015 року.

При оскарженні рішення Франківського районного суду м.Львова від 2 вересня 2015 року позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1339,80 грн., що відповідає долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 15982 від 10 вересня 2015 року та № 17762 від 8 жовтня 2015 року (а.с.54,55).

Позивач стверджує, що за подання заяви про видачу судового наказу ним сплачено 114,70 грн. судового збору. Документального підтвердження цього він не надав.

За правилом ч. 2 ст. 99 ЦПК України, у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву. Нормами ЦПК України не передбачено стягнення судових витрат при розгляді однієї справи за розгляд іншої справи. Відтак, судові витрати в розмірі 114,70 грн. не підлягають стягненню із відповідача.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1461,60 грн. (121,80+1339,80).

Керуючись ст. 88, ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», в частині розподілу судових витрат, - задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 2 вересня 2015 року, в частині розподілу судових витрат, - скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (79071, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» ( 79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, Код за ЄДРПОУ 00131587) судовий збір в розмірі 1461,60 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна грн. 60 коп.).

Рішенняапеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: