Постанова

від 15.06.2016 по справі 8/594-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 8/594-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Нєсвєтової Н.М.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Дніпродіпрошахт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 8/594-07 за позовом прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до державного підприємства "Дніпродіпрошахт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Січінвест" про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку "Оріль" від 28.12.2006 року, укладеного між ними, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Батовою Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-12455, відповідно до якого було відчужено будівлі та споруди: літ. А, А1-А8, складське приміщення Г, та про застосування наслідків недійсності вказаного договору шляхом зобов'язання: ТОВ "Компанія Січінвест" повернути у власність держави нерухоме майно бази відпочинку "Оріль" в складі будівель та споруд літ. А, А1-А8, складське приміщення Г; ДВАТ "Дніпродіпрошахт" повернути ТОВ "Компанія Січінвест" кошти у розмірі 111 594,22 грн., отримані у результаті продажу нерухомого майна бази відпочинку "Оріль" в складі будівель та споруд літ. А, А1-А8, складське приміщення Г.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку "Оріль" від 28.12.2006 року, укладений між відповідачами, відповідно до якого було відчужено будівлі та споруди: літ. А, А1-А8, складське приміщення Г, зобов'язано ТОВ "Компанія Січінвест" повернути у власність держави нерухоме майно бази відпочинку "Оріль", зобов'язано ДВАТ "Дніпродіпрошахт" повернути ТОВ "Компанія Січінвест" кошти у розмірі 111 594,22 грн., отримані у результаті продажу нерухомого майна бази відпочинку "Оріль", а також відмовлено Міністерство вугільної промисловості України в прийнятті відмови від позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2008 року вказану постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року у справі № 8/594-07 було видано шість судових наказів від 08.09.2008 року.

У листопаді 2015 року ДП "Дніпродіпрошахт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2008 року у справі №8/594-07 до виконання; видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2008 року у справі № 8/594-07; заміну відповідача державного відкритого акціонерного товариства "Дніпродіпрошахт" на правонаступника - державне підприємство "Дніпродіпрошахт" у зв'язку з ліквідацією; заміну у справі позивача, в особі якого в інтересах держави пред'явлено позов, - Міністерства вугільної промисловості України на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у зв'язку з реорганізацією.

В якості обгрунтування поважності причин пропущення строку пред'явлення ним наказів до виконання ДП "Дніпродіпрошахт" зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року станом на 01.11.2015 року не виконане; накази господарського суду від 17.09.2008 року про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року у справі №8/594-07 ним не отримано, а про свій обов'язок повернути кошти та прийняти на баланс майно ДП "Дніпродіпрошахт" стало відомо лише 21.10.2015 року після ознайомлення з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року, розміщеною в Реєстрі судових рішень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 року (суддя Дубінін І.Ю.) заяву ДП "Дніпродіпрошахт" задоволено та постановлено поновити пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2008 року у справі №8/594-07 до виконання, видати дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2008 року у справі №8/594-07, і здійснити заміну позивача і відповідача ДВАТ "Дніпродіпрошахт" правонаступниками.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року (судді Науменко І.М., Вечірко І.О., Кузнецов В.О.) зазначену ухвалу суду першої інстанції в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання і видачі дублікату наказу скасовано, та в цій частині заяву ДП "Дніпродіпрошахт" залишено без задоволення, а в решті ухвалу залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач ДП "Дніпродіпрошахт" вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач ТОВ "Компанія Січінвест" вважає, що постанова апеляційної інстанції у справі є законною і обгрунтованою, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року у справі №8/594-07 було видано шість судових наказів від 08.09.2008 року, три з яких про зобов'язання ДП "Дніпродіпрошахт" повернути ТОВ "Компанія Січінвест" кошти, отримані внаслідок продажу нерухомого майна, та про стягнення в дохід держбюджету витрат на держмито й ІТЗ, інші три накази - про зобов'язання ТОВ "Компанія Січінвест" повернути у власність держави нерухоме майно та про стягнення в дохід держбюджету витрат на держмито й ІТЗ.

Звертаючись у листопаді 2015 року до господарського суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2008 року у справі № 8/594-07 до виконання та видачу дублікату наказу ДП "Дніпродіпрошахт" було надано довідку від 23.11.2015 року № Д-159 про втрату наказу від 17.09.2008 року, підписану в.о. директора та головним бухгалтером підприємства.

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка вважає себе стягувачем про наявність підстав для поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу та здійснення правонаступництва сторін.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву ДП "Дніпродіпрошахт" виходив з наявності підстав для поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з доведеністю поважності причин пропуску такого строку, видачі дубліката наказу, та здійснення заміни сторін в порядку ст. 25 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання і видачі дублікату наказу та залишаючи заяву в наведеній частині без задоволення, дійшов висновку про те, що заявником не наведено жодних причин, які б свідчили про поважність причин пропуску ним строку для пред'явлення наказу до виконання, тоді як втрата наказу не є такою причиною, а є лише підставою для видачі його дубліката. Крім того, відповідач ДП "Дніпродіпрошахт" не є стягувачем за вказаним наказом, а тому видача його дубліката суперечить вимогам чинного законодавства. До того ж, судом першої інстанції не з'ясовано, дублікат якого саме з шести наказів від 17.09.2008 року хотів отримати заявник.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції в решті вимог заяви без змін, апеляційний господарський суд виходив з відповідності вимогам чинного законодавства України здійснення заміни сторін їх правонаступниками у зв'язку з наявністю доказів такого правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з аналізу наведених норм, питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається господарським судом за заявою стягувача. Будь-які інші особи, в тому числі державний виконавець, не вправі звертатися з такими заявами. Прокурор має право звернутися із заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, якщо він брав участь у справі в інтересах держави чи громадянина.

Згідно зі ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Отже, дублікат наказу може бути видано за зверненням стягувача або державного виконавця.

За змістом Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду про відмову ДП "Дніпродіпрошахт" у відновленні строку пред'явлення наказу до виконання та видачі дубліката наказу, тому що відповідач ДП "Дніпродіпрошахт" не є стягувачем за спірним наказом, оскільки за цим наказом зобов'язано ТОВ "Компанія Січінвест" повернути нерухоме майно, передане за недійсним правочином у власність держави, тоді як в даному випадку управляти та розпоряджатися державною власністю має уповноважений орган державної влади, якому має бути повернуто це майно, а не продавцю за недійсною угодою.

Водночас, слід зауважити, що судом залишено не визначеною долю нерухомого майна, яке є державною власністю, внаслідок чого рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року не виконано, що не позбавляє права прокурора або позивача, позов якого про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 28.12.2006 року нерухомого майна - бази відпочинку "Оріль" згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 було задоволено, звернутися із заявою про винесення додаткового рішення або роз'яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 в частині виконання зобов'язань, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності угоди.

Крім того, доводи ДП "Дніпродіпрошахт" про те, що позивач Міністерство вугільної промисловості України вибув з судового процесу, відмовившись від позовних вимог, внаслідок чого відповідач ДП "Дніпродіпрошахт" став стягувачем, не підтверджується матеріалами справи, позаяк рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року відмовлено Міністерству вугільної промисловості України в прийнятті відмови від позову.

Отже, висновок апеляційного господарського суду про скасування ухвали суду першої інстанції в частині задоволення заяви ДП "Дніпродіпрошахт" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу й залишення заяви в цій частині без задоволення в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права ґрунтується на вимогах закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Дніпродіпрошахт" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко