Рішення

від 16.06.2016 по справі 903/319/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 червня 2016 р. Справа № 903/319/16

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Маневичі Волинської області

до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Геомоніторинг- Волинь", м. Луцьк

про стягнення 49 378,66грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 Олександрівна-підприємець

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 15.06.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Приватного підприємства "Геомоніторинг- Волинь"- про стягнення 49 378,66грн., в т.ч. 47 695,00грн.-суми основного боргу згідно договору про надання послуг (субпідряду) від 02.12.2015р. №12/02-С та 1 683,66грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих послуг за період з 06.04.2016р. по 10.05.2016р. згідно п. 7.4. договору про надання послуг (субпідряду) від 02.12.2015р. №12/02-С.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманих послуг, у встановлені договором про надання послуг (субпідряду) від 02.12.2015р. №12/02-С строки.

Ухвалою суду від 12.05.2016р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 31.05.2016р. на 11:30год.

24.05.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшли до суду пояснення по справі б/н від 23.05.2016р. (вх.№01-54/4648/16 від 24.05.2016р.), в яких він позовні вимоги підтримав.

Крім того, долучив до матеріалів справи копію Виписки з ЄДР серії ААБ №626526 щодо ФОП ОСОБА_1

Позивач в судовому засіданні 31.05.2016р. позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 31.05.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 12.05.2016р., направлена на юридичну адресу ОСОБА_2 підприємства "Геомоніторинг- Волинь", зазначену у позовній заяві та Витязі з ЄДР, а саме: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 47/19, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою відсутня фірма".

Ухвала суду від 12.05.2016р., направлена на фактичну адресу ОСОБА_2 підприємства "Геомоніторинг- Волинь", зазначену у позовній заяві, а саме: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Набережна, 4, офіс 320, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою суду від 31.05.2016р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, неподання ним витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано відповідача представити суду-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; статут; докази отримання коштів; копію договору підряду; акт виконаних робіт; копію договору №12/02-С, додатки до нього; акт виконаних робіт.

Позивач в судовому засіданні 15.06.2016р. позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 15.06.2016р. не з'явився вдруге, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 31.05.2016р., направлена на юридичну адресу ОСОБА_2 підприємства "Геомоніторинг- Волинь", зазначену у позовній заяві та Витязі з ЄДР, а саме: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 47/19, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою відсутня фірма".

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за зазначеною адресою відсутня фірма" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, господарський суд, -

встановив:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2015 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, субпідрядник) та ОСОБА_2 підприємством "Геомоніторинг- Волинь" (замовник, генпідрядник) з метою виконання договору про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для оформлення права постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства ДП "Камінь-Каширське лісове господарство" на території Стобихівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, укладеного між ДП "Камінь-Каширське лісове господарство" та ПП "Геомоніторинг-Волинь" №28-08/11 від 08.04.2011р., було укладено договір про надання послуг (субпідряду) №12/02-С. Згідно з п.п. 1.1.-2.1. даного договору замовник (генпідрядник) доручає, а виконавець (субпідрядник) бере на себе зобов'язання щодо надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для оформлення права постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства ДП "Камінь-Каширське лісове господарство" на території Стобихівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області площею 2537,0000га. Технічні, економічні та інші вимоги щодо надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості ) викладені у завданні на виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.4. цього договору загальна вартість послуг за цим договором становить 47 695,60грн., без ПДВ. Загагльна вартість послуг визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни, що складений на підставі погодженого сторонами кошторису. Сторони досягли згоди про відстрочення оплати за надані послуги до моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг та їх оплати по основному договору. Замовник зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту виконання пункту 3.2. цього договору оплатити виконавцю надані послуги згідно підписаного акту здачі-приймання послуг за цим договором. Оплата проводиться перерахунком коштів через установи банку, або іншими формами оплати, які дозволені чинним законодавством.

Розділом 4 договору передбачено, що після надання послуг виконавець передає замовнику акт здавання-приймання наданих послуг у 2-х примірниках, 4 примірники комплексу топографо-геодезичних та вишукувальних робіт щодо проведення інвентаризації земель в паперовому та електронному вигляді, передбачені технічним завданням та умовам договору. У разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Відповідно до п.п. 5.1.-5.2. даного договору початок та закінчення надання послуг-згідно календарного плану, що є невід'ємною частиною договору. Виконавець має право надати послуги достроково.

Згідно п. 7.4. цього договору при невиконанні передбачених договором умов застосовуються штрафні санкції на рівні не нижче облікової ставки НБУ.

У відповідності до п.п. 10.1.-10.3. договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2016р., але в частині розрахунків-до повного їх завершення. Зміни у договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до уього договору. Зміни і доповнення, додаткові угоди до цього договору укладаються у письмовій формі та підписуються сторонами або уповноваженими на те їх представниками та є його невід'ємними частинами.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені відтиском їх печатки (а.с. 9-12).

В Додатку №1 до договору про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02 грудня 2015 року сторони погодили завдання на виконання робіт та визначили, що виконувана робота: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної(их) ділянки(ок) в натурі (на місцевості) для ведення лісового господарства ДП "Камінь-Каширське лісове господарство", розташованої(их) на території Стобихівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.

В Протоколі погодження договірної ціни (Додаток №3 до договору) сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на послуги по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної(их) ділянки(ок) в натурі (на місцевості) для ведення лісового господарства ДП "Камінь-Каширське лісове господарство", розташованої(их) на території Стобихівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області площею 2537,0000га, яка становить 47 695,60грн., без ПДВ. Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків між виконавцем і замовником.

Додатком №4 до договору про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02 грудня 2015 року сторони погодили календарний план виконання робіт.

Вищевказані додатки до договору підписані сторонами та скріплені відтиском їх печатки.

На виконання умов договору про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р., позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 47 695,60грн., що стверджується актом приймання-передачі №12/02-С від 25.03.2016р., який підписаний з обох сторін без будь-яких зауважень (а.с.16).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту приймання-передачі №28/11 від 25.03.2016р., укладеного до договору №28-08/11 від 08.04.2011р., підписаного сторонами ПП "Геомоніторинг-Волинь" (відповідач в даній справі) виконало, а ДП "Камінь-Каширське лісове господарство" прийняло роботи на загальну суму 47 695,60грн. та перерахувало згідно платіжного доручення №768 від 31.03.2016р. на рахунок ПП "Геомоніторинг-Волинь" кошти в розмірі 47 695,60грн. з призначенням платежу: "Плата за розробку технічної документації землеустрою права постійного користування землею згідно акту та договору №28-08/11 від 08.04.2011р."

Відповідно до п.п. 3.1.-3.4. договору про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р. загальна вартість послуг за цим договором становить 47 695,60грн., без ПДВ. Загальна вартість послуг визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни, що складений на підставі погодженого сторонами кошторису. Сторони досягли згоди про відстрочення оплати за надані послуги до моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг та їх оплати по основному договору. Замовник зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту виконання пункту 3.2. цього договору оплатити виконавцю надані послуги згідно підписаного акту здачі-приймання послуг за цим договором. Оплата проводиться перерахунком коштів через установи банку, або іншими формами оплати, які дозволені чинним законодавством.

Акт приймання-передачі №12/02-С від 25.03.2016р. був підписаний сторонами 25.03.2016р., проте відповідач- ПП "Геомоніторинг-Волинь"-в установлений п. 3.3. договору про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р. строк з позивачем- ФОП ОСОБА_1 Олександрівною-не розрахувався (доказів розрахунку суду не надано), що спричинило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно з частиною 1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Згідно статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем зобов'язання по виконанню робіт, а саме розробленню технічної документації із землеустрою були виконані в повному обсязі, що стверджується актом приймання-передачі №12/02-С від 25.03.2016р., підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони у договорі про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р. (розділ 3) передбачили, що загальна вартість послуг за цим договором становить 47 695,60грн., без ПДВ. Загагльна вартість послуг визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни, що складений на підставі погодженого сторонами кошторису. Сторони досягли згоди про відстрочення оплати за надані послуги до моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг та їх оплати по основному договору. Замовник зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту виконання пункту 3.2. цього договору оплатити виконавцю надані послуги згідно підписаного акту здачі-приймання послуг за цим договором. Оплата проводиться перерахунком коштів через установи банку, або іншими формами оплати, які дозволені чинним законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, у встановлені договором про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р. строки, в повному обсязі не виконав (доказів оплати суду сторонами не надано).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по договору про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р. на день розгляду спору становить 47 695,00грн., відповідачем не сплачена (доказів сплати суду не надано), належними та допустимими доказами не спростована, стверджується договором про надання послуг (субпідряду) №12/02-С від 02.12.2015р., актом приймання-передачі №12/02-С від 25.03.2016р. на суму 47 695,60грн., який підписаний сторонами, відповідачем належними та допустимими доказами не оспорена та підлягає до стягнення з нього в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, якими встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позов в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 683,66грн. пені за період прострочки оплати коштів з 06.04.2016р. по 10.05.2016р. задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Обґрунтовуючи вимогу про пеню позивач за викладенням позовної заяви стверджує, що пунктом 7.4. договору передбачено пеню за прострочення сплати боргу.

Насправді, за викладенням п.7.4 договору сторони не обумовили пені, дослівно повний текст цього пункту договору викладено так: " при невиконанні передбачених договором умов застосовуються штрафні санкції на рівні не нижче облікової ставки НБУ".

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки такої міри відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання як стягнення пені за прострочку грошового зобов'язання за згодою сторін в договорі не встановлено, як і не встановлено способу її нарахування та бази нарахування пені, якою може бути, зокрема, сума невиконаної відповідачем частини зобов'язання, повна ціна договору чи її частина, незалежно від ступеня виконання підрядних робіт тощо, передбачених законодавством підстав для стягнення пені за позовною заявою немає, а тому в позові в частині стягнення 1 683,66грн.-пені, позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову в частині стягнення з відповідача 47 695,00грн.-суми основного боргу згідно договору про надання послуг (субпідряду) від 02.12.2015р. №12/02-С та необхідність його задоволення в цій частині та про відмову відповідачу в позові в частині стягнення 1 683,66грн.-пені.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 331,01грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193, 230-232, 343 ГК України, ст.ст. 11, 202-205, 526, 530, 549, 598, 626, 629, 837, 838, 853, 882, 887 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Геомоніторинг- Волинь" (Волинська область, м. Луцьк, вулиця Винниченка, 47/19, код 33075125)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Волинська область, Маневицький район, смт. Маневичі, вулиця 1 Травня, буд.15, код НОМЕР_1)

47 695-основного боргу та 1 331,01грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. В стягненні 1 683,66грн.-пені відмовити.

Повний текст рішення складено

16.06.2016

Суддя С. В. Бондарєв