Рішення

від 08.06.2016 по справі 911/1309/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа № 911/1309/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросінтез ЮгВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ»

про стягнення 303620,10 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 10.05.2016 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.04.2016 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросінтез ЮгВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ» про стягнення 303620,10 грн. з яких 180000 грн. основної заборгованості, 103825,66 грн. пені, 8244,44 грн. 3% річних та 11550,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2016 року порушено провадження у справі № 911/1309/16 та призначено справу до розгляду на 16.05.2016 року.

16.05.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в порядку вимог ст. 22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим останній просить стягнути з відповідача 297121,52 грн. з яких 180000,00 грн. основної заборгованості, 109188,25 грн. пені, 7933,27 грн. 3% річних, від стягнення інфляційних відмовляється.

В судове засідання, яке відбулось 16.05.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.04.2016 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 08.06.2016 року.

В судовому засіданні 08.06.2016 року представник позивача позовні вимоги (уточнені) підтримав в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував, однак письмовий відзив на позов не надав .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Агросінтез ЮгВ» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ» (відповідач, Покупець) було укладено Договір на постачання товару № ДП/22 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується протягом дії Договору передавати у власність Покупця Покупцю сировину для виробництва комбікормів (далі - ОСОБА_3), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами Специфікацій або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати цей ОСОБА_3 та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Загальна вартість цього Договору визначається відповідно до вартості ОСОБА_3, поставленого згідно з підписаними Сторонами Специфікаціями або видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

Розрахунки здійснюються Покупцем за кожну партію ОСОБА_3 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 7 календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних Сторонами Специфікаціях (п. 4.1 Договору).

Ціна ОСОБА_3, що постачається визначається Сторонами у видаткових накладних або у підписаних Специфікаціях та включає в себе вартість його перевезення (п. 4.2 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року, але у будь якому випадку до повного виконання Сторонами, своїх зобов'язань за даним Договором. У випадку якщо жодна з Сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на один рік (п. 9.1 Договору).

На виконання зобов'язань за Договором позивачем в квітні та червні 2015 року було поставлено відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 789301,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 68 від 30.04.2015 року на суму 411600,00 грн., № 85 від 05.06.2015 року на суму 377701,00 грн., які підписані представниками Сторін та скріплені їх печатками та довіреностями на отримання ТМЦ.

Позивачем в дні поставки були виставлені відповідачу рахунки на оплату, а саме: № 71 від 30.04.2015 року на суму 411600,00 грн. та № 88 від 05.06.2015 року на суму 377701,00 грн.

Однак, відповідач в порушення п. 4.1 Договору про розрахунок на протязі 7 календарних днів з моменту постачання, своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманого ОСОБА_3 не виконав, розрахувався частково на суму 609301,00 грн. у зв'язку з чим, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 180000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу ОСОБА_4 № 3 від 29.02.2016 року про сплату існуючого боргу в сумі 180000,00 грн. за спірним Договором.

Листом № 183 від 01.04.2016 року відповідач повідомив позивача, що скористався правом, передбаченим п. 5.2 спірного Договору і затримав оплату поставленого ОСОБА_3, у зв'язку з ненадання з боку позивача усіх документів, зазначених у п. п. 2.6, 3.1 даного Договору.

Листом б/н б/д позивач надав відповідь на вищевказаний лист відповідача, де зазначив про те, що здійснені відповідачем часткові проплати поставленого ОСОБА_3 свідчать про належне виконання позивачем усіх покладених на нього обов'язків згідно спірного Договору.

Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 180000,00 грн. основної заборгованості, 109188,25 грн. пені, 7933,27 грн. 3% річних (згідно уточнених позовних вимог).

Крім того, в ході розгляду спору позивач, на виконання вимог суду, надав докази надіслання на адресу відповідача ОСОБА_5 звіряння взаєморозрахунків згідно спірного Договору, який залишений останнім без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 180000,00 грн., що відповідачем не заперечено і не спростовано.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати ОСОБА_3, позивач також заявив у позові вимогу (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 109188,25 грн. пені на підставі п. 5.4 Договору, 7933,27 грн. 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати прийнятого ОСОБА_3, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня та 3 % річних по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано, з врахуванням часткових проплат.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені та річних.

Однак, судом було виявлено помилки в наданому позивачем розрахунку (уточненому), зокрема, при розрахунку пені і 3 % річних по видатковій накладній № 68 від 30.04.2015 року на суму 411600,00 грн., позивач помилково здійснював вищезазначені нарахування починаючи з 7-го дня після поставки ОСОБА_3, однак, враховуючи наданий 7-денний строк на оплату, термін прострочення обов'язку з оплати настав на восьмий день з моменту поставки. Крім того, судом виявлено арифметичні помилки при розрахунку пені по видатковій накладній № 85 від 05.06.2015 року на суму 377701,00 грн. Судом було здійснено правильний розрахунок пені та 3 % річних, згідно з якими з відповідача підлягає стягненню 108511,65 грн. пені та 7899,44 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають частковому задоволенню в сумі 296411,09 грн. з яких: 180000,00 грн. основного боргу, 108511,65 грн. пені та 7899,44 грн. 3 % річних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно уточненим задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49 , 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Птахофабрика КиївськаВ» (07413, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агросінтез ЮгВ» (55472, Миколаївська обл., Братський район, с. Іллічівка, вул. Центральна, 21, код 36849134) 180000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 108511 (сто вісім тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 65 коп. пені та 7899 (сім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп. 3 % річних та 4446 (чотири тисячі чотириста сорок шість) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.06.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін