Рішення

від 13.06.2016 по справі 920/454/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2016 Справа № 920/454/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/454/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання

"Гумотехніка", м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сумський завод

гумотехнічних виробів", м.Суми

про стягнення 12 534 грн. 79 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довір. від 06.06.2015 №10-19/17-Д/55);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 16.05.2016 № 12);

3-я особа: не з'явився;

Суть спору: позивач у позовній заяві б/н б/д просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10209 грн. 45 коп. - пені, 509 грн. 28 коп. - 3% річних, 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань відповідно до договору поруки № 0707/6 від 07.07.2015, а також судовий збір.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву б/н від 13.06.2016, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає поруку припиненою, посилаючись на те, що позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до відповідача.

Представник позивача подав клопотання від 01.06.2016 №17/7439, в якому просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме докази надсилання третій особі позовної заяви з доданими до неї документами.

В судовому засіданні судом були оглянуті документи та долучені до матеріалі справи.

Представник третьої особи, в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по справі не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив:

30 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» (третя особа) був укладений договір № 30100116 про постачання електричної енергії (надалі Основний договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що позивач продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами основного договору та додатків до основного договору.

Відповідно до п. 2 додатку 4 до основного договору остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, оплата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, по 3% річних, по пені, по інфляційних нарахуваннях згідно з умовами договору здійснюється на підставі самостійно отриманих третьою особою у позивача рахунків протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» свої зобов'язання за основним договором не виконало, і за період травень - червень 2015 року має заборгованість у розмірі 12 534 грн. 79 коп., з яких: 10209 грн. 45 коп. - пеня, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань (травень - червень 2015 року), 509 грн. 28 коп. - 3% річних (травень - червень 2015), 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань (червень 2015).

07 липня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Гумотехніка» (відповідач, поручитель), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» (третя особа, боржник) та Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивач, кредитор) був укладний договір поруки № 0707/6 (надалі договір).

Згідно п. 1.1. договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань по Договору № 30100116 від 30.11.2014 «Про постачання електричної енергії», укладеному між Кредитором та боржником (в подальшому основний договір), які виникнуть по сплаті активної електричної енергії з ПДВ, реактивної електричної енергії з ПДВ, перевищення договірних величин споживання та/або потужності, пені, інфляційних та 3% річних у липні 2015 - грудні 2015 року та сплаті заборгованості у термін до 31.07.2015 року у розмірі:

- 293 690 грн. 95 коп., за активну електричну енергію з ПДВ, спожиту в червні 2015 року;

- 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору;

- 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань;

- 509 грн. 28 коп. - 3% річних.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно із ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2 ст. 556 Цивльного кодексу України).

Пунктами 4.1, 4.2 договору поруки передбачено, що відповідач та третя особа несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання зобов'язань по основному договору. У разі неналежного виконання третьою особою зобов'язань по основному договору, відповідач зобов'язується виконати за третю особу зобов'язання останнього перед позивачем протягом трьох календарних днів з моменту пред'явлення йому вимоги позивача шляхом сплати грошових коштів на банківські рахунки, вказані у п.7.3 договору поруки.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 04.12.2015 на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості, яка є предметом по даній справі.

Проте, в матеріалах справи наявний лист від 04.12.2015, адресований генеральному директору ТОВ «Виробниче об'єднання «Гумотехніка» ОСОБА_4, наступного змісту «Відповідно до укладених договорів поруки №0707/5 від 07.07.2015 та № 0707/6 від 07.07.2015 ТОВ «Виробниче об' єднання «Гумотехніка» поручилолося за виконання ТОВ «Сумський завод гумотехнічних виробів» грошових зобов'язань по договорах про постачання електричної енергії № 116к від 19.05.2006 та № 30100116 від 30.11.2014. Внаслідок неналежного виконання ТОВ «Сумський завод гумотехнічних виробів» умов договорів, керуючись пп.4.1., 4.2. договорів поруки № 0707/5 від 07.07.2015 та № 0707/6 від 07.07.2015, вимагає сплатити на рахунки, вказані в п. 7.3. договорів поруки № 0707/5 від 07.07.2015 та № 0707/6 від 07.07.2015 заборгованість в розмірі:

- 77 117 грн. 11 коп., за двократне перевищення договірної величини споживання електричної енергії;

- 26 941 грн. 07. коп., за двократне перевищення договірної величини потужності електричної енергії;

- 56 385 грн. 30 коп., пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань;

- 7 654 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань;

- 25 612 грн. 13 коп. 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує, що вимога, викладена у листі від 04.12.2015 не стосується даного предмету спору. Оскільки предметом спору у даній справі є 12534 грн. 79 коп., з яких: 10209 грн. 45 коп. - пені, 509 грн. 28 коп. - 3% річних, 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань відповідно до договору поруки № 0707/6 від 07.07.2015. Вимога ж від 04.12.2015 стосується декількох договорів і містить зовсім інші суми, без будь-яких роз'яснень та обгрунтування підстав їх походження, визначення періоду їх нарахування.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що з листа-вимоги від 04.12.2015 не можливо достаменно встановити, що сума, яка є предметом стягнення у даній справі (у розмірі12534 грн. 79 коп., з яких: 10209 грн. 45 коп. - пені, 509 грн. 28 коп. - 3% річних, 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань) включена до сум зобов'язань, про які йде мова у листі позивача. Про це чітко не зазначено самим позивачем, а предмет договору поруки, відповідно до п.1.1. є більш ширший ніж предмет стягнення у даній справі, а саме: поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань по Договору № 30100116 від 30.11.2014 «Про постачання електричної енергії», укладеному між Кредитором та боржником (в подальшому основний договір), які виникнуть по сплаті активної електричної енергії з ПДВ, реактивної електричної енергії з ПДВ, перевищення договірних величин споживання та/або потужності, пені, інфляційних та 3% річних у липні 2015 - грудні 2015 року та сплаті заборгованості у термін до 31.07.2015 року у розмірі:

- 293 690 грн. 95 коп., за активну електричну енергію з ПДВ, спожиту в червні 2015 року;

- 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору;

- 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань;

- 509 грн. 28 коп. - 3% річних.

Тобто, відповідач має окрім заборгованості, яку необхідно погасити у термін до 31.07.2015, ще й зобов'язання на майбутнє, які виникнуть по сплаті активної електричної енергії з ПДВ, реактивної електричної енергії з ПДВ, перевищення договірних величин споживання та/або потужності, пені, інфляційних та 3% річних у липні 2015 - грудні 2015 року.

Обгрунтованих розрахунків щодо сум, які зазначені у листі від 04.12.2015, окрім що посилання на договори поруки позивач не надав.

Іншіх доказів в підтвердження того, що позивач звертався до відповідача, в межах положень договору поруки, з вимогою сплатити саме: 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору; 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань; 509 грн. 28 коп. - 3% річних, також суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов`язковим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 6.4 договору поруки передбачено, що договір припиняється у разі, якщо позивач протягом шести місяців з дня початку строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 1.1. договору поруки заборгованість у розмірі:

- 293 690 грн. 95 коп. за активну електричну енергію в ПДВ, спожиту в червні 2015 року;

-10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору;

-1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань;

-509 грн. 28 коп. - 3% річних, повинна бути сплачена в термін до 31.07.2015 року.

Позивач в позовній заяві зазначає, що заборгованість у розмірі 293 690 грн. 95 коп. за активну електричну енергію в ПДВ, спожиту в червні 2015 року сплачена відповідачем в повному обсязі, відповідно до положень договору поруки.

Стосовно іншої заборгованості, а саме: 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору; 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань; 509 грн. 28 коп. - 3%, строк виконання зобов'язання сплив 31.07.2015.

Детальний аналіз норм чинного законодавства України дозволяє зробити висновок, що порука - це строкове зобов'язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що строк по спірним зобов'язанням закінчився 31.07.2015, відповідно з 01.08.2015 розпочався та 01.02.2016 закінчився перебіг шестимісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, зі спливом якої порука вважається припиненою.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору; 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань; 509 грн. 28 коп. - 3%, 26.04.2016, тобто після спливу шести місячного терміну.

За наведених обставин, вбачається, що правові підстави для відшкодування відповідачем позивачу, з підстав, передбачених договором поруки. грошових коштів в сумі 12534 грн. 79 коп. відсутні.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, те, що порука у позивача за виконанням зобов'язань по сплаті 12534 грн. 79 коп.(10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору; 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань; 509 грн. 28 коп. - 3%) припинилася тому припинилася і відповідальність поручителя за даними зобов'язаннями. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Повне рішення складено 16.06.2016.

Суддя ОСОБА_5