Постанова

від 10.10.2016 по справі 920/454/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. Справа № 920/454/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 10-19/17-Д/55, від 06 червня 2016 року,

відповідача - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми, (вх.№2416С/1-42) на рішення господарського суду Сумської області від 13 червня 2016 року у справі №920/454/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Гумотехніка", м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумській завод гумотехнічних виробів", м. Суми,

про стягнення 12534,79 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 13 червня 2016 року (суддя Заєць С.В.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13 червня 2016р. у справі №920/454/16 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10209,45 грн. пені, 509,28 грн. 3 % річних, 1816,06 грн. інфляційних нарахувань, 1515,80 грн. судового збору.

У судове засідання, яке відбулось 10 жовтня 2016 року, з'явився представник позивача. Інші учасники спору своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

07 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче обєднання "Гумотехніка" (відповідач, поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" (третя особа, боржник) та Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (позивач, кредитор) був укладний договір поруки № 0707/6 (надалі договір).

Згідно п. 1.1. договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань по Договору № 30100116 від 30 листопада 2014 року "Про постачання електричної енергії", укладеному між Кредитором та боржником (в подальшому основний договір), які виникнуть по сплаті активної електричної енергії з ПДВ, реактивної електричної енергії з ПДВ, перевищення договірних величин споживання та/або потужності, пені, інфляційних та 3% річних у липні 2015 - грудні 2015 року та сплаті заборгованості у термін до 31.07.2015 року у розмірі:

-293 690 грн. 95 коп., за активну електричну енергію з ПДВ, спожиту в червні 2015 року;

-10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору;

-1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань;

-509 грн. 28 коп. - 3% річних.

У зв'язку з тим, що боржником не було погашено - 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору;- 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань;- 509 грн. 28 коп. - 3% річних, позивач просить суд стягнути вказану суму з відповідача як поручителя.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір поруки є припиненим, оскільки:

1)починаючи з 01 лютого 2016 року закінчився перебіг шестимісячного строку з моменту виникнення обов'язку з оплати суми боргу, а відповідна обставина з огляду на пункт 6.2 договору є підставою для припинення договору поруки.

2)лист-вимоги від 04 грудня 2015 року не свідчить про подання кредитором претензії до поручителя з вимогою погасити заборгованість, оскільки з останньої не можливо достеменно встановити суми стягнення, враховуючи, що предмет договору поруки, відповідно до п.1.1. є більш ширший ніж предмет стягнення у даній справі,

Не погоджуючись з вказаною позицією суду першої інстанції позивач зазначає, що договір поруки дії до 30 червня 2016 року, а відтак звернення з відповідним позовом відбулось в межах строку встановленого сторонами на відповідне стягнення. Окрім цього позивачем вказується про невизначеність в законодавстві форми претензії до поручителя, а відтак загальне посилання на номер договору поруки без чіткого визначення суми заборгованості може сприйматися в якості належного звернення кредитора до поручителя з вимогою про погашення суми боргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду не відповідає в повній мірі вимогам законодавства виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 30 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" був укладений договір № 30100116 про постачання електричної енергії.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що позивач продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами основного договору та додатків до основного договору.

Відповідно до п. 2 додатку 4 до основного договору остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, оплата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, по 3% річних, по пені, по інфляційних нарахуваннях згідно з умовами договору здійснюється на підставі самостійно отриманих третьою особою у позивача рахунків протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.

Як зазначає позивач та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" свої зобов'язання за основним договором не виконало, і за період травень - червень 2015 року має заборгованість у розмірі 12 534 грн. 79 коп., з яких: 10209 грн. 45 коп. - пеня, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань (травень - червень 2015 року), 509 грн. 28 коп. - 3% річних (травень - червень 2015), 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань (червень 2015).

07 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче обєднання "Гумотехніка", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" та Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" був укладний договір поруки № 0707/6.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно із ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.1. договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань по Договору № 30100116 від 30 листопада 2014 року "Про постачання електричної енергії", укладеному між Кредитором та боржником (в подальшому основний договір), які виникнуть по сплаті активної електричної енергії з ПДВ, реактивної електричної енергії з ПДВ, перевищення договірних величин споживання та/або потужності, пені, інфляційних та 3% річних у липні 2015 - грудні 2015 року та сплаті заборгованості у термін до 31 липня 2015 року у розмірі:

-293 690 грн. 95 коп., за активну електричну енергію з ПДВ, спожиту в червні 2015 року;

-10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору;

-1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань;

-509 грн. 28 коп. - 3% річних.

Пунктами 4.1, 4.2 договору поруки передбачено, що відповідач та третя особа несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання зобов'язань по основному договору. У разі неналежного виконання третьою особою зобов'язань по основному договору, відповідач зобов'язується виконати за третю особу зобов'язання останнього перед позивачем протягом трьох календарних днів з моменту пред'явлення йому вимоги позивача шляхом сплати грошових коштів на банківські рахунки, вказані у п.7.3 договору поруки.

В розділі 6 договору сторонами було узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та дії до 30 червня 2016 року (пункт 6.1 договору).

Договір припиняється у разі, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня початку строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (пункт 6.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами заборгованість у розмірі 293 690 грн. 95 коп. за активну електричну енергію в ПДВ, спожиту в червні 2015 року була сплачена відповідачем в повному обсязі, відповідно до положень договору поруки. В той час, інша заборгованість, а саме: 10209 грн. 45 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань по основному договору; 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань; 509 грн. 28 коп. - 3%, як у строк до 31 липня 2015 року так і наданий час є непогашеною.

Поряд з цим, 04 грудня 2015 року на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості, яка є предметом по даній справі. Факт отримання вказаної вимоги не заперечується відповідачем.

За твердженням суду першої інстанції лист-вимоги від 04 грудня 2015 року не свідчить про подання кредитором претензії до поручителя з вимогою погасити заборгованість, оскільки з останньої не можливо достеменно встановити суми стягнення, враховуючи, що предмет договору поруки, відповідно до п.1.1. є більш ширший ніж предмет стягнення у даній справі. У зв'язку з чим, суд дійшов до висновку, що позивачем не було подано претензію в строк протягом 6 місяців з дня початку строку виконання зобов'язання, а отже договір поруки є припиненим.

Однак, згідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено , порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, є підставою для припинення договору поруки, виключно в разі якщо строк дії поруки не встановлено.

Відповідна позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України викладеної в постанові від 14 вересня 2016 року у справі №6-1451цс16.

Суд звертає увагу на той факт, що договір поруки було укладено на строк до 30 червня 2016 року.

З огляду на вимоги цивільного законодавства саме лише закріплення в договорі умови припинення договору в разі незвернення кредитора з вимогою до поручителя протягом 6 місяців з дня початку строку виконання зобов'язання, враховуючи встановлення сторонами строку договору, не припиняє його дію включно до моменту спливу відповідного строку.

Оскільки сторони передбачили строк дії договору до 30 червня 2016 року поручитель мав можливість звернутися з вимогою про стягнення суми заборгованості з поручителя в судовому порядку включно до даної дати. Враховуючи, що даний позов було подано Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" 26 квітня 2016 року відповідне звернення здійснено в межах встановленого строку, що є підставою для його задоволення.

Окрім цього, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції, що лист-вимога від 04 грудня 2015 року не свідчить про подання кредитором претензії до поручителя, оскільки з останньої не можливо достеменно встановити суми стягнення, та вважає, що відповідний умовивід суду не грунтується на повному та системному застосуванні норм матеріального права. Слід зазначити, що за змістом норм цивільного законодавства, які регулюють правові засади інституту поруки, термін "вимога" пов'язується з письмовою вимогою кредитора (претензією, листом, передачею заяви через нотаріуса тощо), або поданням позову. При цьому правові норми не визначають конкретну форму письмової вимоги кредитора, передбачаючи її подання у будь-якій доступній і зрозумілій формі повідомлення, враховуючи що її безпосередня мета полягає у інформуванні поручителя про факт невиконання боржником грошового зобов'язання, забезпеченням виконання якого слугує відповідний договір поруки. Тобто, претензія до поручителя повинна містити в обов'язковому порядку підставу звернення (посилання на номер і дату договору поруки) та безпосередню сформульовану вимогу з приводу повернення коштів, що є предметом договору поруки. Варто враховувати, що у відповідності до частини 1 статті 555 Цивільного кодексу України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника. Отже, на даному етапі детальне обґрунтування та визначення суми боргу не може розцінюватися як обов'язкова складова змісту такого повідомлення, оскільки детальний та остаточний розмір заборгованості, що підлягає сплаті з боку поручителя, може бути з'ясований як у безпосереднього боржника так і у самого кредитора.

Зі змісту вимоги кредитора від 04 грудня 2015 року вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Гумотехніка" з вимогою про погашення 56 385 грн. 30 коп. - пені, яка нарахована за неналежне виконання грошових зобов'язань, 7 654 грн. 27 коп. - інфляційних нарахувань, 25 612 грн. 13 коп. - 3 % річних, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський завод гумотехнічних виробів" взятих на себе зобов'язань. Відповідна вимога вмотивована укладенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче обєднання "Гумотехніка" договору поруки №0707/5 від 07 липня 2015 року та договору поруки №0707/6 від 07 липня 2015 року. Тобто фактично включає в себе заборгованість за двома договорами поруки від 07 липня 2015 року.

Відтак, вимога кредитора від 04 грудня 2015 року є належним повідомленням поручителя про необхідність сплати суми боргу оскільки містить посилання на договір поруки № 0707/6 та вимогу погасити заборгованість, що складає предмет відповідної угоди. Включення суми боргу за договором поруки №0707/6 від 07 липня 2015 року в загальний розмір заборгованості за двома договорами в жодному випадку не перешкоджає інформуванню поручителя про факт невиконання боржником грошового зобов'язання. Так в разі невизначеності щодо суми заборгованості за договором поруки № 0707/6 поручитель мав можливість з'ясувати дане питання як з кредитором так і встановити остаточну суму заборгованості у безпосереднього боржника, після його повідомлення з приводу даної обставини.

З наведеного вбачається, що кредитор звернувся з вимогою про погашення в межах шестимісячного строку на відповідне звернення, що є додатковою підставою для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 13 червня 2016 року у справі №920/454/16 скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким задовольнити позов.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13 червня 2016 року у справі №920/454/16.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Гумотехніка" (40007, Сумська обл., місто Суми, вул. Прикордонна, будинок 47, ідентифікаційний код юридичної особи 37186640 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, Сумська область, м.Суми, вул..Д.Коротченка, буд.7, ідентифікаційний код юридичної особи 23293513 ) 10 209 грн. 45 коп. - пені, 1816 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань; 509 грн. 28 коп. - 3% річних.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Тихий П.В.