Постанова
від 14.06.2016 по справі 910/20127/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/20127/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участі представників:

від позивача: Шевченко О.М. - за дов.

від відповідача: Бризинська-Колпакова О.О. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний - 10»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015

у справі №910/20127/15 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10»

про стягнення 99 477,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі, позивач або ПАТ «АК «Київводоканал») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» (далі, відповідач або ЖБК «Молодіжний-10») про стягнення 99 477,12 грн., з яких 80 136,00 грн. - заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 8 507,97 грн. - інфляційні втрати, 2 264,91 грн. - 3% річних, 554,64 грн. пені та 8 013,60 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на послуги водопостачання та водовідведення №01492/4-03 від 18.12.2002 в частині оплати послуг з постачання питної води для підігріву та відведення її стоків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/20127/15 позов задоволено у повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 80 136,00 грн. - основного боргу, 8 013,60 грн. - штрафу, 554,64 грн. - пені, 2 264,91 грн. - 3% річних, 8 507,97 грн. - інфляційних втрат та 1 989,55 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Житлово-будівельний кооператив «Молодіжний-10» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/20127/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що умовами спірного Договору на послуги водопостачання та водовідведення №01492/4-03 від 18.12.2002 не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру.

Відповідач зазначає, що відповідно до контррозрахунку отримав від позивача питну воду в обсязі 25 308,0 м.куб. на суму 80 479,44 грн. та сплатив позивачу за спірний період 116 936,17 грн., в т.ч. пільги та субсидії, що підтверджується актами зняття представником позивача показань з будинкових приладів обліку у присутності представника абонента та платіжними дорученнями відповідача. За твердженнями відповідача за спірний період існувала переплата в сумі 36 456,73 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі №910/20127/15 (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з наданих позивачем доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог вбачається невідповідність обсягів стоків, вказаних позивачем у розрахунках ціни позову з обсягами, визначеними за приладами обліку відповідача згідно з актами, а також з наявних у матеріалах справи документів за період з 01.07.2012 по 30.06.2014 з боку відповідача в повному обсязі сплачено борг в сумі 80 136 грн. на користь позивача за договором № 01492/4-03 від 18.12.2002, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2015 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі №910/20127/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Вищий господарський суд України у вказаній постанові зазначив, що судом апеляційної інстанції в порушення процесуальних норм не досліджено докази, які підтверджують заявлені позивачем вимоги, не зроблений арифметичний розрахунок суми боргу, який суд вважав погашеним відповідачем перед позивачем за укладеним між сторонами договором, не надано належної правової оцінки тим доказам, які містяться в матеріалах справи.

Після передачі справи на новий розгляд відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І. та Шевченко Е.О.

У зв'язку із перебуванням судді Шевченко Е.О. у відпустці розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/20127/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І. та Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І. та Зеленін В.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.02.2016.

У судовому засіданні, призначеному на 16.02.2016, судом було оголошено перерву до 29.02.2016, зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з врахуванням постанови ВГСУ від 29.12.2015 у даній справі.

23.02.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення, у яких зазначив, що ПАТ «АК «Київводоканал» свої договірні зобов'язання з приводу забезпечення відповідача послугами з постачання питної води виконало в повному обсязі, а тому відповідач зобов'язаний розрахуватись з позивачем в повному обсязі за спожиті послуги з постачання питної води, в тому числі тієї, яка в подальшому була використана ним в господарській діяльності для потреб гарячого водопостачання. Нарахування за надані послуги із водовідведення гарячої води здійснювалось за нормами водоспоживання.

29.02.2016 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення до апеляційної скарги, у яких зазначив, що не має на балансі теплових пунктів та не виробляє гарячу воду. Акти звіряння свідчать, що спірні обсяги питної води не прийняті відповідачем. Натомість, апелянт зазначив, що надав контррозрахунок та зазначив в акті звірки дані обсягів за приладами обліку та суми оплати за питну воду та водовідведення відповідно до умов договору, який виконував належним чином і за яким не має заборгованості.

29.02.2016 протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному, для розгляду справи №910/20127/15 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 29.02.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 розгляд справи було відкладено на 28.03.2016; зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення щодо кількості укладених між позивачем та відповідачем договорів на водопостачання та водовідведення у спірному періоді, тобто з 01.07.2012 по 30.06.2014, а також вказати реквізити цих договорів (номер та дату укладання); зобов'язано сторони скласти і підписати Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2012 по 30.06.2014, в разі неможливості надати письмові пояснення, в яких зазначити методику здійснення розрахунків, яка застосовувалася стороною Договору, та причини розбіжностей між показниками позивача і відповідача.

23.03.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення, у яких зазначив, що вказати номер лічильника в акті звіряння не представляється можливим, так як у ЖБК «Молодіжний-10» відсутній лічильник, який здійснює облік води, яка йшла на підігрів, тому нарахування за вищезазначену питну воду та строки гарячої води позивачем здійснювалось відповідно до норм водоспоживання. Крім того, позивач наголосив на тому, що пільги та субсидії надходять до ПАТ «АК «Київводоканал» для ЖБК «Молодіжний-10» лише на послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення (код абонента 3-628) і зараховуються ПАТ «АК «Київводоканал» на вказаний код абонента, у той час як предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за послуги з постачання питної води для підігріву та відведення її стоків за кодом абонента 3-50628, а тому пільги та субсидії не можуть бути відображені в акті звіряння по коду 3-50628.

28.03.2016 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких зазначив, що належним чином виконував умови спірного Договору, на підтвердження чого ним надано акти зняття показників з приладів обліку по особовим рахункам №3-233-89 та №3-233-90, які обліковуються позивачем; платіжні доручення та виписки з АТ «Ощадбанк» про оплату за договором на банківський рахунок позивача за спірний період та роздруківку розрахункової відомості бухгалтерії ПАТ «АК «Київводоканал» про надходження коштів.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Зубець Л.П., на лікарняному, розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2015 № 09-52/483/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 26.04.2016.

22.04.2016 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, призначеному на 26.04.2016, судом було оголошено перерву до 26.05.2016.

25.05.2016 позивач на підтвердження своєї правової позиції у справі надав суду практику Вищого господарського суду України з вирішення аналогічних спорів.

Представник позивача подав у судовому засіданні, призначеному на 26.05.2016, клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №910/20127/15; у судовому засіданні оголошено перерву до 09.06.2016.

06.06.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заяву про залучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: довідки ЖБК «Молодіжний-10» від 03.06.2016 №14/6 про обсяг використаного водовідведення гарячої води за квартирними лічильниками та без квартирних лічильників в ЖБК «Молодіжний-10» за період з 07.2012 по 06.2014, відповідно до якої за вказаний період спожито 9 813 куб.м. води та нараховано за спожиті куб.м. 13 659,70 грн., а також копії постанов Вищого господарського суду України з вирішення аналогічних спорів.

Вказані документи були оглянуті колегією суддів у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 09.06.2016, судом було оголошено перерву до 14.06.2016.

13.06.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заяву про залучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: довідку №10.50-16/1 від 10.06.2016 про обсяг використаного водовідведення гарячої води за квартирними лічильниками та без квартирних лічильників в ЖБК «Молодіжний-10» за період з 01.07.2012 по 30.06.2014, згідно якої за вказаний період спожито 10 145,5 куб.м. води та нараховано за спожиті куб.м. 14 122,54 грн.; довідку №10.06-16/2 про кількість мешканців за період з 07.2012 по 06.2014; копії обігових відомостей розрахунків за комунальні послуги за кожен місяць спірного періоду; копії звітів по сплаченим повідомленням /до виписки банку/ з обчислювального центру ПП Ступник; копію книги обліку показників квартирних лічильників холодної та гарячої води.

Вказані документи були оглянуті колегією суддів у судовому засіданні 14.06.2016 та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судових засіданнях проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 18.12.2002 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом «Молодіжний-10», як абонентом, укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення №01492/4-03 (далі, Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (пункт 1.1. Договору).

Колегія суддів зазначає, що Правила користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджені наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України».

Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна» та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимі концентрації шкідливих речовин.

В свою чергу, абонент за умовами пункту 2.2. «а» Договору сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

У відповідності до пунктів 3.1. та 3.3. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, відповідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України.

Згідно з пунктом 3.4. Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Згідно з пунктом 3.6. Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжний документ (дебетове повідомлення, вимогу-доручення тощо) для оплати за надані йому послуги згідно цього договору.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу було присвоєно два коди абонента:

1) 3-628 - на послуги з постачання питної (холодної) води та відведення її стоків;

2) 3-50628 - на послуги з постачання питної води для підігріву та відведення її стоків.

Вищезгадана система обліку була запроваджена для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки тощо.

Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору №01492/4-03 від 18.12.2002 було надано відповідачу послуги з водопостачання питної води для підігріву та водовідведення її стоків за період з 01.07.2012 по 30.06.2014 в розмірі 80 136,00 грн. (код абонента 3-50628), що підтверджується розшифровками рахунків абонента за вказаний період, наданими позивачем (том 1, а.с. 36-66).

Водночас, виходячи із розрахунку позивача, що був складений позивачем за період з 01.07.2012 по 30.06.2014, основну заборгованість у розмірі 80 136,00 грн. слід розділити на заборгованість по розрахункам за питну воду (для потреб гарячого водопостачання) в розмірі 45 057,60 грн. (код абонента 3-50628) та заборгованість за послуги з відведення гарячої води в розмірі 35 078,40 грн. (код абонента 3-50628).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 24.01.2013 №20 про сплату заборгованості за Договором, яка була отримана відповідачем 11.02.2013, однак, як зазначає позивач, заборгованість відповідачем в повному обсязі погашена не була.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані позивачем послуги з водопостачання питної води для підігріву та водовідведення її стоків (код абонента 3-50628).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі статтями 16, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

За приписами статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається; предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Тобто обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду; тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач; при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

При цьому, відповідно до пункту 3.13. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення №190 від 27.06.2008 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Таким чином, вартість води, яка іде на підігрів, має оплачувати володілець або балансоутримувач теплових пунктів.

Матеріали справи не містять доказів про те, що на балансі відповідача або у його володінні перебувають теплові пункти (котельні). При цьому Договір №01492/4-03 від 18.12.2002 на послуги водопостачання та водовідведення не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої та сплати її вартості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 12.01.2016 у справі №910/10175/15, від 26.01.2016 у справі №910/19808/15.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів та не має підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Також, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних, 3% річних та штрафу, нарахованих на суму стягнення 45 057,60 грн. для виготовлення гарячої води, які є похідними та обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача вартості послуг з водовідведення гарячої води колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 (Правила приймання) стічні води підприємств це усі види стічних вод, що утворились внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технологічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Тобто, стічні води не розподіляються в залежності від їх походження (чи то стоки гарячої води, чи то строки холодної води).

Пунктом 5.27. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, передбачено, що в окремих випадках розрахунок витрат води споживачами, які не мають засобів обліку, за узгодженням з виробником виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади - за кількістю календарних днів, протягом яких проводилося водопостачання цих споживачів.

Згідно пункту 2.4. Правил приймання підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Зі змісту пункту 3.3. Договору випливає, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, відповідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України.

Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1285 від 15.07.2004 «Про затвердження норм споживання громадянами холодної та гарячої води і водовідведення», зареєстрованим в Київському міському управлінні юстиції №36/614 від 23.07.2004, затверджено наступні норми водоспоживання: гаряча вода 3,5 куб.м.; водовідведення гарячої води 3,5 куб.м.

За твердженнями позивача, останнім надані послуги за стоки гарячої води на суму 35 078,40 грн., яка розрахована за нормами водоспоживання.

Відповідач, зазначаючи про безпідставність позовних вимог за кодом 3-50628, належними та допустимими доказами не спростовує розрахунок позивача, зокрема, в частині заборгованості за стоки гарячої води.

Надані позивачем довідки про обсяг використаного водовідведення гарячої води за квартирними лічильниками та без квартирних лічильників в ЖБК «Молодіжний-10» за період з 07.2012 по 06.2014 не можуть бути прийняті судом до уваги як належні та допустимі докази, оскільки складені відповідачем одноособово, без погодження із позивачем. Крім того, разом із зазначеною довідкою ЖБК «Молодіжний-10» не надав до матеріалів справи первинних документів, на основі яких вона була складена. Надані відповідачем обігові відомості розрахунків за комунальні послуги не містять необхідних відомостей щодо стоків гарячої води та не спростовують розміру заборгованості саме за СТОКИ гарячої води, заявленого до стягнення позивачем.

Акти про зняття показань з приладів обліку за січень 2013 року - липень 2014 року (том 1, а.с. 93-102), надані відповідачем, стосуються нарахування обсягу водопостачання по коду 3-628 (послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків), у той час як предметом спору є стягнення заборгованості по коду абонента 3-50628, зокрема, за послуги із водовідведення гарячої води. У платіжних дорученнях (том 1, а.с. 173-181), наданих відповідачем на підтвердження погашення ним заборгованості у спірному періоді, теж зазначено призначення платежу по коду 3-628 за холодне водопостачання згідно Договору. Водночас, доказів оплати послуг із гарячого водовідведення матеріали справи не містять.

Крім того, абонент у відповідності до пункту 3.5. Договору про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.07.2012 по 30.06.2014 послуг позивача не повідомляв, свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв.

Також, як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, пільги та субсидії надходять до ПАТ «АК «Київводоканал» для ЖБК «Молодіжний-10» лише на послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення (код абонента 3-628) і зараховуються ПАТ «АК «Київводоканал» лише на вказаний код абонента.

Таким чином, надання послуг із водовідведення гарячої води регулюється умовами укладеного сторонами Договору, а вартість таких послуг у розмірі 35 078,40 грн. підлягає оплаті абонентом (відповідачем) на користь позивача. Висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості за приймання стічних вод гарячого водопостачання є правомірним.

В частині вимог про стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.2. Договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 4.1. за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Контррозрахунку заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за прострочений період на суму встановленої заборгованості у розмірі 35 078,40 грн., колегія суддів приходить до висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 3 724,24 грн. інфляційних втрат, 991,43 грн. 3% річних, 242,79 грн. пені та 3 507,84 грн. штрафу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги відсутність підстав для оплати відповідачем на користь позивача згідно Договору вартості води, яка йде на підігрів, та, відповідно нарахованих на неї штрафних санкцій, інфляційних втрат та пені, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» такою, що підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні, позовні вимоги задовольняються частково.

Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/20127/15 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/20127/15 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» (02222, м. Київ, просп. Маяковського, будинок 30; код ЄДРПОУ 22885163) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул.Лейпцизька, 1-а; код ЄДРПОУ 03327664) 35 078 (тридцять п'ять тисяч сімдесят вісім) грн. 40 коп. основної заборгованості, 3 724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 991 (дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 43 коп. 3% річних, 242 (двісті сорок дві) грн. 79 коп. пені, 3 507 (три тисячі п'ятсот сім) грн. 84 коп. штрафу та 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул.Лейпцизька, 1-а; код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» (02222, м. Київ, просп. Маяковського, будинок 30; код ЄДРПОУ 22885163) 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/20127/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.06.2016
Оприлюднено22.06.2016
Номер документу58371014
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/20127/15

Постанова від 14.06.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Постанова від 29.12.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Ухвала від 21.12.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Постанова від 18.11.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 06.11.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Рішення від 15.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 30.09.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 05.08.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні