Постанова

від 14.06.2016 по справі 910/24789/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/24789/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Ропій Л.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: Лимарь Р.Р., Андрієвська О.В.

від відповідача: Савчук Н.А.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Науменко С.В.

розглянувши

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна

компанія "Київводоканал"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 14.03.2016 року

у справі № 910/24789/14 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна

компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Відрадненське"

Солом'янської районної у місті Києві державної

адміністрації"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації;

2) Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації

про стягнення 2553867,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" (03141, м. Київ, вул. Михайла Донця, буд. 15-А, код 35756950) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) заборгованість за надані послуги у розмірі 740290 (сімсот сорок тисяч двісті дев'яносто) грн. 81 коп. (стоки гарячого водопостачання), штраф у розмірі 37014 (тридцять сім тисяч чотирнадцять) грн. 54 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 15546 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 11 коп.

В решті вимог позову про стягнення заборгованості за надані послуги та штрафу - відмовлено.

У частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" інфляційних втрат у розмірі 255511,46 грн., пені у розмірі 106114,87 грн., 3 % річних у розмірі 43433,32 грн. - позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року у справі №910/24789/14 в частині відмови в стягненні з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 235666,29 грн. основного боргу та 65309,17 грн. штрафу та в частині припинення провадження у стягненні 255511,46 грн. інфляційних витрат, 106114,87 грн. пені та 43433,32 грн. 3 % річних і прийняти у цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" в частині стягення 235666,29 грн. основного боргу, 65309,17 грн. штрафу, 255511,46 грн. інфляційних втрат, 106114,87 грн. пені та 43433,32 грн. 3% річних задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 р. апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року у справі № 910/24789/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

13.05.2016 р. через відділ документального забезпечення представником відповідача було подано письмове заперечення на апеляційну скаргу.

В судове засідання 17.05.2016 року не з'явився представник третьої особи 1. Розгляд справи було відкладено на 14.06.2016 року.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2277/16 від 14.06.2016 р. справу № 910/24789/14, у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016 р., справу № 910/24789/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 14.06.2016 року прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/24789/14 за участю уповноважених представників сторін.

В судове засідання 14.06.2016 року представник третьої особи 1 не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи 1, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про зобов'язання надати розрахунок заборгованості за спірний період з урахуванням вісіх оплат мешканців по договору №08204-А/2-09 по коду 1569 за останні два роки. Справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Комунальним підприємством "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Відрадненське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (абонент) було укладено договір №08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 (були чинними на момент укладення Договору, проте на даний час втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в подальшому - Правила користування)), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Вищевказані правила користування та правила приймання відповідно до ст. 3 Закону України від 10.01.2002 р. № 2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері постачання питної води та питного водопостачання. Відповідно до ст. 22 наведеного Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункти 3.1, 3.7 наведених Правил).

Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Підпунктом 2.1.2 п. 2.1. договору встановлено, що зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг.

Згідно п.п. 2.1.4 п. 2.1. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили порядок розрахунків.

Відповідно до п.п. 2.2.1 постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно п.п. 2.2.2 у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.п. 2.2.3).

Згідно з п.п. 2.2.4 у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Обґрунтовуючи підставність позову, позивач посилався на те, що відповідач у порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.04.2013 по 30.06.2014 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, оскільки здійснив лише часткові розрахунки за спірні послуги на суму 9215843,30 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2046 474,22 грн. (додатково сплачену абонентом суму в розмірі 318256,25 грн. було зараховано позивачем в рахунок погашення боргу відповідача, що утворився в попередній період). При цьому за уточненим розгорнутим розрахунком позовних вимог до боржника КП "Відрадненське", який доданий в якості додатку (далі розрахунок позивача), вищенаведена сума заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 2046474,22 грн. (основний борг) містить 235 666,29 грн. заборгованості за кодом 6-1569 (населення) та 1810 880,17 грн. заборгованості за кодом 9-51569 (холодна вода на підігрів та стоки).

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на безпідставність нарахування позивачем заборгованості за холодну воду, яка подається для виробництва гарячої води, оскільки договором № 08204-А/2-09 від 01.04.2008 не регулюються такі відносини сторін і у відповідача на балансі не перебувають теплові пункти (бойлери), а також на те, що кошти за отримані послуги з водопостачання споживачі (населення) сплачують самостійно через КП "ГІОЦ". За розгорнутим контррозрахунком відповідача по коду 6-1569 (населення), у нього відсутня заборгованість перед позивачем за послуги на підставі договору в період з 01.04.2013 по 30.06.2014, при цьому переплата складає 239837,07 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Спір виник між сторонами у справі з підстав несплати відповідачем позивачу наданих останнім послуг, у зв'язку із чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача наступну заборгованість: 235666,29 грн. заборгованість за кодом населення 6-1569, 1810880,17 грн. заборгованість за кодом 9-51569 (холодна вода на підігрів та стоки), з яких: 1070589,36 грн. - вода на підігрів, 740290,81 грн. - стоки, а також нараховані позивачем на загальну суму заборгованості штрафні санкції та пеня.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір № 08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у справі в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву у розмірі 1070589,36 грн., судом першої інстанції вірно не розглядаласяся, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 року у цій частині позовних вимог відмовлено, і вказане рішення в цій частині залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 року.

Разом з тим, сума у розмірі 239837,07 грн., не підлягає зарахуванню в рахунок заборгованості за воду та стоки і підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

У своєму контррозрахунку відповідач до суми нарахувань за водопостачання та водовідведення питної (холодної) води (код 9-1569) у розмірі 7196002,92 грн. додав суму нарахувань за водовідведення (стоки) гарячої води (код 9-51569) у розмірі 1780003,30 грн., у зв'язку із чим сума нарахувань по коду 9-1569 становила 8976006,23 грн. Крім того, по коду 9-1569 у розмірі 6960336,63 грн. відповідач додав суми сплат за постачання питної води на підігрів та стоків гарячого водопостачання (код 9-51569) у розмірі 2255506,67 грн., у зв'язку із чим сума сплачених коштів по коду 9-1569 становила 9215843,30 грн.

Таким чином, відповідач стверджував, що сума переплати по коду 9-1569 становить 239837,07 грн. (9215843,30 грн. - 8976006,23 грн.).

Проте такі твердження відповідача спростовуються актами про зняття показань з приладів обліку, зведеними відомостями розщеплення сплат КП "ГІОЦ", банківськими виписками, реєстрами дебетових інформаційних повідомлень, реєстрами УПСЗН Солом'янського району м. Києва про погашення заборгованості КП "Відрадненське" та повними розшифровками рахунків.

Таких же висновків дійшов і Вищий господарський суд України у постанові від 16.12.2015, у якій, зокрема, зазначив про відсутність підстав здійснювати зарахування переплати у розмірі 239837,07 грн. по коду 9-1569 в рахунок погашення заборгованості КП "Відрадненське" перед позивачем по сплаті за стоки по коду 9-51569.

Крім того відповідачем не надано ні платіжних доручень, ні платіжних реєстрів або інших документів, які б підтверджували переплату по коду 9-1569 в розмірі 239837,07 грн.

Також, доказами, наявними в матеріалах справи підтверджується, що під час укладення спірного договору відповідачем згідно п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору було надано позивачу дислокацію житлового фонду об'єктів КП "Відрадненське" Солом'янського району м. Києва станом на 01 квітня 2008 р. (в т.ч. з переліком теплових пунктів), відповідно до якої відповідачем було визначено об'єкти водоспоживання, на підставі яких позивач і зареєстрував за відповідачем водолічильники. Наведена дислокація відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 договору є його невід'ємною частиною, при цьому сторони підтвердили, що зміни до дислокації (в т.ч. і щодо зазначених в них теплових пунктів) в порядку п. 5.11 договору (шляхом підписання додаткової угоди) не вносились.

КП "Відрадненське" є споживачем питної води лише для власних потреб по коду 9-1651 та для орендаторів відповідно до укладених з ними договорів по коду 9-1652. За спожиту воду по вказаним кодам відповідач сплачує кошти з власного рахунку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що споживачами питної води та водовідведення по коду 9-1569 є населення (мешканці будинків). Кошти, сплачені мешканцями за питну воду на рахунки КП "Відрадненське" (відповідача) не надходять, а спрямовуються на транзитний рахунок КП ГІОЦ, який розщеплює ці кошти безпосередньо ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву, водовідведення гарячої води, а тому відповідач не може нести відповідальність у вигляді стягнення заборгованості населення, оскільки вказані кошти до нього не надходять.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" в частині стягнення на його користь 235666,29 грн. основного боргу по коду 9-1569 задоволенню не підлягають, як безпідставні та такі, що не відповідають умовам договору та встановленим обставинам справи.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача вартості водовідведення (стоків, які утворюються внаслідок споживання гарячої води) по коду 9-51569 в сумі 740 290,81 грн., то враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності вказаної заборгованості, а також відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо оплати відповідачем вказаної заборгованості за надані позивачем послуги з водовідведення (стоки) по коду 9-51569 (1780003,30 грн. нарахувань - 1039712,49 грн. сплачених коштів = 740,290,81 грн.), позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконання зобов'язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 255511,46 грн., 3% річних у розмірі 43443,32 грн., пеню в розмірі 106114,87 грн., штраф у розмірі 102323,71 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити (пункт 4.6. договору).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення штрафу) відповідно до умов п. 4.6 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню у розмірі 37014,54 грн. (5% від суми заборгованості), у зв'язку із чим в решті вимог про стягнення штрафу слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних нарахувань, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

П. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин; отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність (п. 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В матеріалах справи наявний розрахунок інфляційних витрат, 3 % річних та пені, який не було досліджено судом першої інстанції, отже з матеріалві даної справи не вбачається того, що позивачем не подано витребувані Господарським судом м. Києва матеріали, які дійсно необхідні для вирішення спору. Спір можливо було вирішити за наявними у позовній заяві матеріалами. Таким чином, у справі №910/24789/14 відсутні обставини, які передбачені в п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України підставами для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 255511,46 грн., 3 % річних в розмірі 43443,32 грн., пені в розмірі 106114,87 грн. та стягнути інфляційні втрати в розмірі 81790,43 грн., 3 % річних у розмірі 15221,24 грн., пеню у розмірі 26331,86 грн.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійша висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду і прийняття нового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року у справі №910/24789/14 скасувати в частині залишення позову без розгляду і прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" (03141, м. Київ, вул. Михайла Донця, буд. 15-А, код 35756950) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) заборгованість за надані послуги у розмірі 740290 (сімсот сорок тисяч двісті дев'яносто) грн. 81 коп. (стоки гарячого водопостачання), штраф у розмірі 37014 (тридцять сім тисяч чотирнадцять) грн. 54 коп., інфляційні втрати у розмірі 81790 (вісімдесят одну тисячу сімсот дев'яносто) грн. 43 коп., 3 % річних у розмірі 15221 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять одну) грн. 24 коп., пені у розмірі 26331 (двадцять шість тисяч триста тридцять одну) грн. 86 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 17271 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 29 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" (03141, м. Київ, вул. Михайла Донця, буд. 15-А, код 35756950) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 5700 (п'ять тисяч сімсот) грн. 83 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Справу № 910/24789/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови направити сторонам та третім особам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.М. Ропій

Л.Г. Сітайло