Постанова

від 16.06.2016 по справі 805/2325/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Ханова Раїса Федорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року справа №805/2325/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Державної фіскальної служби у

Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 27 січня 2016 року

по адміністративній

справі №805/2325/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Гарант Внешсервіс»

до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Державної фіскальної служби у

Донецькій області

про скасування вимоги зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17

від 05.12.2014 року в сумі 104559,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс» (далі - позивач) у червні 2015 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування вимоги зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17 від 05.12.2014 року в сумі 104559,86 грн. (а.с.4-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Вимогу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17 від 05.12.14 р. на суму 104559,86 грн. - скасовано частково, на суму 84310,13 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.125-127).

Не погодившись з вказаним рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що підприємством не надано сертифікату ТПП, який би звільняв його саме від обов'язку зі сплати єдиного внеску внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Вказує, що судом першої інстанції не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між проведенням АТО та спроможністю сплати єдиного внеску. Підприємство на території обслуговування Артемівської ОДПІ здійснює активну господарську діяльність. Можливості сплати єдиного внеску позивач позбавлений не був, оскільки банківські установи, орган Державного казначейства, поштові відділення та орган державної податкової служби працюють безперебійно. Таким чином, лише сам факт знаходження на території проведення АТО не звільняє платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах та продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, від виконання ними усіх обов'язків, закріплених Законом №2464 (а.с.151-152).

Представником позивача надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс» (код ЄДРПОУ 34215280) є юридичною особою, що підтверджується випискою з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Ювілейна, буд.57, кв.106. Підприємство є платником єдиного внеску, згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 17.08.06 р. № 278/10/29-014-3 позивач перебував та перебуває на обліку у м. Артемівську Донецької області (а.с.77-78, 81).

Податковою інспекцією відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, винесено та направлено товариству вимогу № Ю-22-17 від 5 грудня 2014 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30 листопада 2014 року у сумі 104559,86 грн. (а.с.109).

З урахуванням поданої позивачем звітності та часткових сплат, періоду виникнення недоїмки, тощо, до складу вимоги включено заборгованість у сумі 104 559, 86 грн. за період січень - жовтень 2014 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача з єдиного податку (а.с.117).

Наявність та сума податкового боргу не є спірними та сторонами не заперечується.

Донецькою торгово-промисловою палатою 18 березня 2015 року видано сертифікат № 3686, яким засвідчені форс-мажорні обставини, зокрема, акти тероризму, оголошена та неоголошена війна на території Донецької області товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант внешсервіс» в період з 14 квітня 2014 року - тривають, дату встановити не можливо (а.с.19).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності складання податковим органом вимоги щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17 від 5 грудня 2014 року та у з'ясуванні чи звільнений позивач від обов'язку зі сплати єдиного внеску у період січень - жовтень 2014 року на суму 104 559, 86 грн. на підставі положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПУ), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464), Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо часткового скасування вимоги на суму 84310,13 грн. з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 5 грудня 2014 року відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 5 грудня 2014 року.

Таким чином, спірна Вимога про сплату недоїмки та застосування наслідків такої не сплати є протиправною на момент її формування.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Посилання податкового органу на не надання сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску є неприйнятним з огляду на безумовне відстрочення сплати, яке передбачено в силу Закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 160, ст. 184, ч.1 ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №805/2325/15-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №805/2325/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс» до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги зі сплати єдиного внеску № Ю-22-17 від 05.12.2014 року в сумі 104559,86 грн. - задовольнити.

Скасувати вимогу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № Ю-22-17 від 05.12.2014 року в сумі 104559,86 грн.

Постанова ухвалена та підписана 16 червня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар