Ухвала

від 14.06.2016 по справі 815/6738/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/10732/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014

у справі № 815/6738/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехбезпека»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехбезпека» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеської області від 14.10.2014 № 0001002200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртехбезпека» з питань взаємовідносин з ТОВ «ДАРТОН БІЛДІНГ» за період лютий, березень, квітень, липень 2014 року, з ТОВ «Торгівельний дім ПАРУС» за період березень, квітень 2014 року, ПП «ЕКО-СТРОЙ-ГРАД» за січень, лютий 2014 року ТОВ «Алмтрейд» за період січень 2014 року, складено акт № 1189/15-17-22-01-24-35067514 від 01.10.2014, в якому зафіксовано порушення: п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4 , п. 201.6 , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Укртехбезпека», що призвело до завищення задекларованих показників податкового кредиту всього у сумі 659 242 грн., у т.ч.: за січень 2014 року на суму 104 969 грн., за лютий 2014 року на суму 82 977 грн., за березень 2014 року на суму 223 858 грн., за квітень 2014 року на суму 198 295 грн., за липень 2014 року на суму 49 143 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 14.10.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001002200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 824 053 грн., в т.ч.: 659 242 грн. основного платежу та 164 811 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В акті перевірки податковий орган вказував, що перевіркою не встановлено наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом певного періоду) придбання та реалізації робіт, послуг; такі причини можуть бути наявними за умови, що платник має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності; в актах приймання виконаних будівельних робіт ПП «ЕКО-СТРОЙ-ГРАД», ТОВ «ДАРТОН БІЛДІНГ», ТОВ «ТД ПАРУС» вказано «Підрядник приймає на себе обов'язки виконати роботи своїми силами» при наявності трудових ресурсів від 1 до 3 осіб та не вказано субпідрядника, що заперечує факт виконання робіт вказаними підприємствами; підприємствами документувались акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Матеріалами справи встановлено, що в перевіряємому періоді позивач в межах своєї господарської діяльності мав наступні правовідносини з:

- ТОВ «Алмтрейд» на підставі договору № АЛМ-14/19 від 03.03.2014 на поставку обладнання в січні-березні 2014 року на загальну суму 85 680 грн. (Обладнання - насоси для протипожежних систем, які монтуються та є складовою частиною обладнання, яке встановлюється ТОВ «Укртехбезпека»);

- ПП «ЕКО-СТРОЙ-ГРАД» на підставі ряду договорів, а саме: № 0301-УТБ 2014 від 03.01.2014 на установлення пожежної сигналізації; № 230191п від 23.01.2014 на розробку проектної документації системи автоматичної пожежної сигналізації; № 270101м від 27.01.2014 на установку автоматичної пожежної сигналізації за адресою: м. Одеса, вул. Банківська, 88; № 040201п від 04.02.2014 на установку автоматичної пожежної сигналізації на території ДП ОМПТ; № 040201п від 04.02.2014 на розробку проектної документації системи автоматичної пожежної сигналізації. (Роботи за вказаними договорами виконувались на підставі ліцензії ДАБІ України серія АЕ № 181971);

- з ТОВ «ТД ПАРУС» на підставі договорів, а саме: № УТБ-18/03/2014 від 03.03.2014 - на виконання робіт по установці автоматичної пожежної сигналізації за адресою м. Одеса вул. Хуторська, 70; № УТБ-115/2014 від 03.03.2014 на виконання технічного обслуговування пристрою пожежної автоматики; № УТБ-117/2014 від 03.03.2014 виконання технічного обслуговування пристрою пожежної сигналізації; № УТБ-116/2014 від 03.03.2014 на виконання технічного обслуговування пристрою пожежної сигналізації;

- з ТОВ «ДАРТОН БІЛДІНГ» на підставі договорів, а саме: № УТБ-26/2014 від 03.02.2014 на виконання технічного обслуговування пристрою пожежної автоматики; договір № УТБ-29/214 від 03.02.2014 на виконання технічного обслуговування пристрою пожежної автоматики; № 170202 від 17.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 170201 від 17.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 170203 від 17.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № ДБ/19202м від 19.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № ДБ/19202п від 19.02.2014 на виконання проектних робіт по автоматичній пожежній сигналізації; № ДБ/19201м від 19.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 270202м від 27.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 270201м від 27.02.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-030314 від 03.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-59/2014 від 03.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 040302о від 04.03.2014 на виконання оцінки протипожежного стану підприємства; № 040301м від 04.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-140314 від 14.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 170301п від 17.03.2014 на виконання проектних робіт по автоматичній пожежній сигналізації; - договір № 180301п від 17.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-190314 від 19.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 190301п від 19.03.2014 на виконання проектних робіт по автоматичній пожежній сигналізації; № УТБ-М-280314 від 19.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-3103142 від 31.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-3103141 від 31.03.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № ДБ-217/2014 від 01.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № ДБ-216/2014 від 01.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № ДБ-215/2014 від 01.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-010414 від 01.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-020414 від 02.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ-М-030414 від 03.04.2014 на виконання проектних робіт по автоматичній пожежній сигналізації; № УТБ070414 від 07.04.2014 на виконання оцінки протипожежного стану підприємства; № УТБ110414о від 11.04.2014 на виконання оцінки протипожежного стану підприємства; № УТБМ230414 від 23.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБМ250414 від 23.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № УТБ300414о від 30.04.2014 на виконання оцінки протипожежного стану підприємства; № УТБМ300414 від 23.04.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації; № 110702 п від 01.07.2014 на виконання проектних робіт по автоматичній пожежній сигналізації; № 280714 м від 28.07.2014 на виконання установки автоматичної пожежної сигналізації.

На підтвердження виконання вказаних правочинів, позивачем надано до матеріалів справи первинні документи, а саме: податкові накладні, специфікації, акти виконаних робіт, акти здавання-приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, акти наданих послуг, платіжні доручення та інше.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено формування позивачем податкового кредиту спірного періоду на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та встановлено, що господарські операції фактично здійснені та спричинили реальні зміни в майновому стані платника податків - ТОВ «Укртехбезпека», підтверджені первинними бухгалтерськими документами, тому податковим органом безпідставно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача правомірно відхилені судами обох інстанцій, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операцій за умови наявності документів на підтвердження реальності постачання товарів чи виконання робіт (надання послуг) та використання їх в господарській діяльності платника.

В разі, якщо контрагентом платника податків податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупця.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Відповідно до встановлених обставини та за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний М.В. Сірош