Рішення

від 14.06.2016 по справі 904/1754/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.16р. Справа № 904/1754/15

За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-27", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання договору про надання послуг з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей укладеним в редакції позивача

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 4 від 16.05.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 30.12.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до господарського суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-27" (з урахуванням уточнень) про визнання пунктів 1.2., 2.2., 3.5., 3.6., 3.7., 4.4.20., 10.12., 10.15. договору №533 від 01 жовтня 2014 року "Про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення" укладеними в редакції комунального підприємства "Кривбасводоканал", а саме:

- п. 1.2. Орієнтовний обсяг послуг визначається на підставі розрахункової заявки В«СпоживачаВ» , узгодженої з відділом Водозбуту В«ВиконавцяВ» , яка є невід'ємною частиною Договору.

Загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води орієнтовно складає: 1 835,85 м 3 /рік. Загальний обсяг послуг з централізованого водовідведення орієнтовно складає: 1 835,85 м 3 /рік.

- п. 2.2. Розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладання цього договору орієнтовно становить 902,63 грн. без ПДВ, у тому числі за:

2.2.1. централізоване постачання холодної води 457,43 гривень без ПДВ за 152,99 м 3 .

2.2.2. водовідведення 445,20 гривень без ПДВ за 152,99 м 3 .

Вартість послуг може бути змінена відповідно до вимог чинного законодавства України.

- п.3.5. В разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, за умови якщо мешканці будинку не мають квартирних засобів обліку та які сплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуються витрати води, об'єми якої визначаються індивідуальними технологічними нормативами використання питної води В«СпоживачаВ» , інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку.

- п. 3.6. При наявності стовідсоткового оводомірування квартир житлового будинку, різниця між сумою та показаннями обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок В«СпоживачаВ» та сплачується останнім.

- п. 3.7. При наявності часткового оводомірення квартир житлового будинку сума показань квартирних водомірів сумуються з сумою потреби квартир без водоміру, та отримана різниця між показаннями загальнобудинкового водоміру на вводі в будинок та загальною сумою витрати води мешканцями квартир житлового будинку, відноситься на рахунок В«СпоживачаВ» та сплачується останнім.

- п. 4.4.20. в договорі відсутній.

- п. 10.12. В«СпоживачВ» для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ Водозбуту В«ВиконавцяВ» не пізніше 01 числа кожного місяця наступного за звітним. Якщо представник В«СпоживачаВ» не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, В«ВиконавецьВ» на підставі даних технічних засобів обліку води, або нормативів (норм) водопостачання у односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим В«СпоживачемВ» та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу В«СпоживачаВ» .

- 10.15. Технічні засоби обліку повинні розташовуватися безпосередньо на межі балансової належності мереж В«ВиконавцяВ» та В«СпоживачаВ» , яка визначається відповідно до актів розмежування балансової належності мереж.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.15р., позовну заяву Комунального підприємства "Кривбасводоканал" задоволено частково.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.15р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" - повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.16р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" - залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.15р. у справі 904/1754/15 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2016р. касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.16р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.15р. у справі 904/1754/15 скасувати.

19.04.2016р. справа № 904/1754/15 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно повторного автоматизованого розподілу справ, 19.04.2016р. справу було передано судді Назаренко Н.Г. для розгляду.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. справу № 904/1754/15 прийнято до провадження та її розгляд призначено на 23.05.2016р.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов та своїх поясненнях в ході судового розгляду справи зазначив, що розрахунком позивача по справі не враховано обсяги поверхневих та дощових вод з території підприємства, що знаходить своє підтвердження у листі КП "Кривбасводоканал" від 10.05.2016р. № 584. Яким зазначено, що при визначенні обсягу послуг до Договору № 533 від 01.10.2014р. позивач користувався різницею між нормою водопостачання та нормою водоспоживання, фактично використавши у якості кількісного показника споживання - норму водопостачання.

Також відповідач звертає увагу на той факт, що пунктом 1.4. у редакції з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до договору № 533 від 01.10.2014 р. сторони узгодили між собою використовувати у якості засобу обліку послуг з водопостачання на власні потреби відповідача - лічильник ЛК заводський номер 431829.

Крім того відповідач зазначає, що згідно складених двосторонніх актів водопостачання за період часу з квітня 2015 року по березень 2016 року склало: 29-3=26 куб.м/рік. Дана інформація є офіційним підтвердженням обсягів споживання послуги з водопостачання ОСББ "Інгулець" на власні потреби.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що іншим аспектом для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, на думку Вищого господарського суду України, стала відсутність погодженого та затвердженого проекту розрахунку індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (далі - ІТНВПВ).

Згідно пунктів 1.2., 1.4. Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 14.05.2008р. № 126 її положення розраховані для визначення ІТНВПВ у виконавців, які обслуговують жилі будинки, що обладнані будинковими засобами обліку води, так і без таких та застосовуються під час розроблення ІТНВПВ усіма виконавцями.

Згідно закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно положень статуту ОСББ "Інгулець-27" не є підприємством, предметом діяльності якого є надання житлово - комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору та не обслуговує жилі будинки.

У судовому засіданні 23.05.2016р. оголошувалась перерва до 13.06.2016р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 13.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - Позивач, ОСОБА_3) 30.01.2015р. надало Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-27" (далі - Відповідач, Мпоживач) для погодження два примірники проекту Договору №533 від 01.10.2014р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

06.02.2015р. Відповідач звернувся до Позивача з листом № 615, в якому повідомив, що ним підписано проект договору № 533 з протоколом розбіжностей № 1 від 05.02.2015р. (а.с. 15-18) щодо пунктів 1.2, 1.4, 2.2, 3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.9, 4.2.8, 4.2.13, 4.4, 10.1, 10.12, 10.13, 10.14, 10.15.

КП "Кривбасводоканал" розглянуло протокол розбіжностей і погодилось викласти пункти договору 1.4., 3.2., 3.4., 3.9., 4.2.8., 4.2.13., 10.1., 10.13., 10.14. в редакції запропонованій ОСББ "Інгулець -27" про що було складено протокол узгодження розбіжностей (а.с. 19-23).

У зв'язку з тим, що у двадцятиденний строк сторони не досягли домовленості щодо умов договору №533, викладених у пунктах 1.2., 2.2., 3.5., 3.6., 3.7., 4.4.20., 10.12., 10.15., Позивач звернувся до господарського суду для вирішення переддоговірного спору.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1. ст.626, ч.1. ст. 627, ч.1. ст. 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні спірного договору сторони не дійшли згоди стосовно його умов.

Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом.

Відповідно до п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання " встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На підставі ч. 1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.1 п. 3. ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно ч. 1 ст. 178 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.

На підставі ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Суд вважає за можливе задовольнити позов Позивача частково з огляду на наступне.

Позивач просить викласти п. 1.2. договору в наступній редакції: орієнтовний обсяг послуг визначається на підставі розрахун кової заявки В«СпоживачаВ» , узго дженої з відділом Водозбуту В«ВиконавцяВ» , яка є невід'ємною частиною Договору. Загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води орієнтовно складає: 1 835,85 м 3 /рік. Загальний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає: 1 835,85 м 3 /рік.

Обставини справи свідчать про те, що, договір укладається для отримання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення лише для задоволення власних потреб Відповідача, як суб'єкта господарювання.

За розрахунком Відповідача обсяг води для власного споживання складає 87,62 м 3 /рік, обґрунтування цього розрахунку надано Відповідачем до справи.

Загальний обсяг послуг з централізованого водопостачання та водовідведення складає за розрахунком позивача складає 1 835,85 м 3 /рік.

Позивач до цього розрахунку включає обсяги води, які можуть спожити мешканці ОСББ.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Цим же Законом визначено, що виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 4 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Із обставин справи не вбачається надання Відповідачем послуг централізованого водопостачання мешканцям будинку .

Серед видів діяльності, визначених Статутом відповідача, в якості предмету діяльності, централізоване водопостачання та водовідведення відсутнє.

Докази, визначення відповідача виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в установленому порядку відсутні.

Таким чином, суд не погоджується з визначенням загального обсягу послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за розрахунком Позивача на рівні 1 835,85 м 3 /рік, оскільки вони розраховані з урахуванням обсягів води, які можуть спожити мешканці ОСББ.

Крім того, як зазначено у постанові ВГСУ від 07.04.2016р. у цій справі, за приписами ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14 травня 2008 № 126 затверджено Методику розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Методика № 126).

Згідно п. 1.3. Методики № 126 методика встановлює єдиний порядок розрахунку ІТНВПВ на утримання 1 м 2 загальної площі житла згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 927/11207, та Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року N 869.

Положеннями п. п. 4.2., 4.3. Методики № 126 передбачено, що розроблений проект ІТНВПВ ОСОБА_3 оформлюється згідно з додатками 1 і 2 до цієї Методики. Форма титульного аркуша індивідуальних технологічних нормативів використання питної води наведена в додатку 1, характеристика житлового фонду, який обслуговує житлово-експлуатаційне підприємство, - у додатку 2, приклад розрахунку індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (9-поверховий 100-квартирний житловий будинок) - у додатку 3.

Проект ІТНВПВ ОСОБА_3 погоджується та затверджується згідно з Порядком розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 15.11.2004 N 205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.12.2004 за N 1556/10155.

Відповідно до п. п. 10, 12 Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 15 листопада 2004 № 205, проекти методик розробки поточних ІТНВПВ та галузевих ТНВПВ погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження, і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Поточні ІТНВПВ розробляються кожним підприємством житлово-комунального господарства за методиками розробки поточних ІТНВПВ та/або за галузевими ТНВПВ, погоджуються зі структурними підрозділами органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища, територіальними органами Держводагентства України і затверджуються органами місцевого самоврядування на строк до 5 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

В матеріалах справи відсутні погоджений та затверджений проект розрахунку індивідуальних технологічних нормативів використання питної відповідача, що не відповідає вимогам чинної Методики № 126 та Порядку № 205 і свідчить про недостовірність та неправильність наданих відповідачем розрахунків.

Таким чином, відсутність в Договорі затвердженого проекту розрахунку індивідуальних технологічних нормативів використання питної води відповідача, не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання.

Пункт 2.2. договору позивач просить укласти в наступній редакції:

- розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент ук ладання цього договору орієнтов но становить 902,63 грн. без ПДВ, у тому числі за:

2.2.1.централізоване постачання холодної води 457,43 гривень без ПДВ за 152,99м 3

2.2.2. водовідведення 445,20 гривень без ПДВ за 152,997 м 3

Вартість послуг може бути змінена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Згідно п. 5.1. Правил № 190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п. 3.14. Правил № 190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Положеннями п. 5.29. Правил № 190 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Вказане положення Правил № 190 містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод.

Згідно п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 № 37стічні води Підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Пунктами 4.10. - 4.13. Правил № 190 закріплено порядок визначення середньорічного об'єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника.

З приписів наведених положень вбачається, що стічні води, що утворились внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій відносяться до стічних вод підприємств, а тому їх також необхідно враховувати для узгодженого розрахункового об'єму стічних вод, які потрапляють до мереж позивача.

Відсутність визначеного об'єму стічних вод в договорі не відповідає вимогам законодавства про питну воду та питне водопостачання, у зв'язку з чим прийшли до передчасних висновків у справі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2010 у справі № 9/2пд.

Крім того, зважаючи на відсутність підстав для визначення обсягу послуг з водопостачання та водовідведення в кількості визначеної позивачем, не підлягають задоволенню вимоги про укладення п.2.2. договору в редакції позивача.

Що стосується позовних вимог про викладення п. п. 3.5. 3.7. договору в редакції позивача суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

На думку Позивача зазначені пункти договору мають бути викладені в такій редакції:

- Пункт 3.5. договору в разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, за умови якщо мешканці будинку не мають квартирних засобів обліку та які сплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуються витрати води, об'єми якої визначаються індивідуальними технологічними нормативами використання питної води В«СпоживачаВ» , інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку.

- Пункт 3.7. договору при наявності часткового оводомірення квартир житлового будинку сума показань квартирних водомірів сумуються з сумою потреби квартир без водоміру, та отримана різниця між показаннями загальнобудинкового водоміру на вводі в будинок та загальною сумою витрати води мешканцями квартир житлового будинку, відноситься на рахунок В«СпоживачаВ» та сплачується останнім.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства його моральним засадам.

Порядок обліку та оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначено у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р.

Відповідно до п.11 зазначених Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Порядок обліку та оплати послуг з водопостачання та водовідведення визначений в п.п. 3.5., 3.7. договору в редакції позивача не відповідає змісту зазначеного вище порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з цим ці пункти договору не можуть бути викладені в редакції позивача.

Щодо вимог про викладення п. 3.6. договору в редакції позивача, то суд вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству є обґрунтованими, тому суд вважає за можливе задовольнити їх та визначити зміст п. 3.6. договору в наступній редакції.

- при наявності стовідсоткового оводомірювання квартир житлового будинку різниця між сумою та показаннями обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок "Споживача" та сплачується останнім.

При цьому суд погоджується з аргументами Позивача про те, що будинок знаходиться на балансі об'єднання, який на даний час відповідає за стан внутрішньобудинкової мережі, тому спірна різниця може бути пов'язана з незадовільним станом цієї мережі.

Позивач також правомірно відмовив Відповідачу у доповненні договору п. 4.4.20. з огляду на таке.

За редакцією відповідача ОСОБА_3 (Позивач) зобов'язаний підготувати та укласти із споживачами - мешканцями (власниками) квартир будинку договори на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Так, предметом спірного договору є отримання Відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення для власних потреб без урахування потреб мешканців будинку, про що вже зазначалось, тому вимоги, викладені ним у п. 4.4.20. не пов'язані з предметом договору.

До того, ж Відповідачем не надано суттєвих заперечень проти визначення в договорі п.п.10.12 та 10.15. в редакції Позивача, які б свідчили про порушення прав та інтересів ОСББ, тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.

- Пункт 10.12. договору "Споживач" для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ Водозбуту "Виконавця" не пізніше 01 числа кожного місяця наступного за звітним. Якщо представник "Споживача" не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, "Виконавець" на підставі даних технічних засобів обліку води, або нормативів (норм) водопостачання у односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим "Споживачем" та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу "Споживача".

- Пункт 10.15. договору технічні засоби обліку повинні розташовуватись безпосередньо на межі балансової належності мереж "Виконавця" та "Споживача", яка визначається відповідно до актів розмежування балансової належності мереж.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме викладенню в редакції Позивача підлягають п.п. 3.6., 4.4.20., 10.12., 10.15.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати укладеними у редакції позивача наступні пункти договору №533 від 01.10.2014р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а саме:

- Пункт 3.6.- при наявності стовідсоткового оводомірювання квартир житлового будинку, різниця між сумою та показаннями обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок "Споживача" та сплачується останнім;

- Пункт 4.4.20. - за текстом договору відсутній;

- Пункт 10.12. - споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ Водозбуту "Виконавця" не пізніше 01 числа кожного місяця наступного за звітним. Якщо представник "Споживача" не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, "Виконавець" на підставі даних технічних засобів обліку води, або нормативів (норм) водопостачання у односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим "Споживачем" та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу "Споживача";

- Пункт 10.15. - технічні засоби обліку повинні розташовуватись безпосередньо на межі балансової належності мереж "Виконавця" та "Споживача", яка визначається відповідно до актів розмежування балансової належності мереж.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-27" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, код ЄДРПОУ 35459715) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а, код ЄДРПОУ 03341316) судовий збір у розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.), про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 15.06.2016р.

Суддя ОСОБА_4