Рішення

від 15.06.2016 по справі 906/296/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2016 р. Справа № 906/296/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довір. від 13.04.2016 вих. № 05/1447;

від відповідача 1, 3: не прибули;

від відповідача 2, 4: ОСОБА_2 - довіреності від 06.08.2015;

від прокуратури: ОСОБА_3 - служб. посвідчення № 036440 від 30.11.2015;

ОСОБА_4 - служб. посвідчення № 003867 від 13.09.2012;

присутній: ОСОБА_5 - паспорт серії ВМ № 747238 від 18.11.1999

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

до 1) виконавчого комітету Баранівської міської ради (м. Баранівка, Житомирська обл.)

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Пелог" (м. Баранівка, Житомирська обл.)

3) комунального підприємства "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.)

4) приватного виробничо-комерційного підприємства "Честа" (м. Баранівка, Житомирська обл.)

про визнання незаконним та скасування рішення від 26.05.2005 №73, визнання недійсним свідоцтва право власності від 20.02.2008 серії САВ №288757, скасування державної реєстрації права власності від 03.03.2008, визнання права власності та повернення нерухомого майна

Позивач подав до суду позов про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 №73; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 20.02.2008 серії САВ №288757, видане ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку площею 593,1 кв.м, що розташована в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118 Житомирської області; скасування державної реєстрації права власності від 03.03.2008 за ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку площею 593,1 кв.м, яка зареєстрована КП "Новоград-Волинське МБТІ"; визнання права власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, що розташована в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області; витребування у ПВКП "Честа" вказаного нерухомого майна та повернення його власнику - державі в особі РВ Фонду державного майна України.

До початку розгляду справи до суду надійшли такі документи:

- від позивача - додаткові письмові пояснення від 09.06.2016 вих. № 05/2112;

- від відповідачів 2, 4 - доповнення до заперечення на позовну заяву від 14.06.2016.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та письмових поясненнях від 06.06.2016 вих. №05/1-966-16. В обґрунтування позову прокурор послався, зокрема, на приписи статей 21, 203, 207, 215, 387, 388, 1212 ЦК України, статей 1, 4, 127-131 Житлового кодексу УРСР, пункт 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ради Міністерств УРСР від 03.06.86 №208; вважає, що нерухоме майно - будівля гуртожитку площею 593,1 кв.м, що розташована в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, незаконно вибула з державної власності та була продана ТОВ "Пелог", оскільки при прийнятті виконавчим комітетом Баранівської міської ради рішення від 26.05.2005 №73 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові та житлові будівлі", згідно з яким було оформлено за ТОВ "Пелог" право власності на будівлю гуртожитку, не було враховано вимог чинного законодавства у сфері приватизації державного майна, а майно продано без згоди регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, яке виступає органом управління об'єктів, не включених до статутних фондів господарських товариств під час приватизації. Прокурор вказує, що спірний гуртожиток відносяться до об'єктів державного житлового фонду, приватизація яких заборонена. Наразі гуртожиток обліковується в Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності, натомість будь-яких доказів, які б свідчили про будівництво приміщення гуртожитку правопопередником ТОВ "Пелог" за власні кошти матеріали справи не містять. За таких обставин, вибуття з державної власності будівлі гуртожитку не з волі органів, які мають повноваження ним розпоряджатися, та наявність спору між сторонами, на думку прокурора, свідчать про невизнання відповідачами права власності держави в особі її органів на спірне нерухоме майно, що є підставою, згідно зі ст. 392 ЦК України, для визнання за державою права власності на будівлю гуртожитку, його витребування у ПВКП "Честа" та повернення власнику.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов вважає обґрунтованим з посиланням на законодавство та компетенцію органів, уповноважених розпоряджатися спірним майном. У своїх поясненнях від 02.06.2016 вих. № 05/2023 та від 09.06.2016 вих. № 05/2112 представник позивача зазначає, що способом управління державним житловим фондом є передача його у комунальну власність у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Разом з тим, ТОВ "Пелог" як підприємство - балансоутримувач державного майна, всупереч нормам чинного законодавства, здійснило незаконне відчуження гуртожитку, який є об'єктом державної власності. При цьому позивач вказує, що ОСОБА_6 - директору ПВКП "Честа" було достеменно відомо, що відчужуваний гуртожиток був об'єктом права державної власності, оскільки свого часу він був директором ВАТ "Агробуд" та ТОВ "Пелог". Таким чином, на даний час регіональне відділення як орган уповноважений управляти державним майном не може реалізувати управлінське рішення щодо гуртожитку, а саме - передати його до комунальної власності, що в свою чергу унеможливлює подальшу приватизацію житлової площі мешканцями гуртожитку та сприяє порушенню їх конституційних прав. В той же час, представник позивача вказує, що регіональному відділенню стало відомо про відчуження спірного гуртожитку лише в 2013 році, під час перевірки, яка була проведена 21.08.2013. До цього часу ОСОБА_6 був прихований факт незаконного відчуження державного майна.

Представник відповідача 1 (виконавчого комітету Баранівської міської ради) в судове засідання не прибув. У своїй заяві від 23.05.2016 вих. № 403 Баранівська міська рада визнає заявлені до неї позовні вимоги та просить розглянути справу без участі представника Баранівської міської ради.

Представник відповідачів 2, 4 (ТОВ "Пелог" та ПВКП "Честа") проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до заперечення на позовну заяву від 14.06.2016, зокрема, серед них: не поширення дії Закону України "Про приватизацію державного майна" на відносини по приватизації об'єктів державного житлового фонду; не віднесення гуртожитків до державного житлового фонду; відсутність у спірного майна статусу державного, оскільки всі витрати на його будівництво у 1966 році фінансувалися за рахунок власних капіталовкладень, а державні кошти виділялися Баранівському райагробуду тільки починаючи з 1991 року; відсутність уточнення в частині зазначення конкретної правової норми, якій суперечить рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, з вказівкою на те, чиї права або інтереси порушено цим рішенням; відсутність доказів, якими позивач апелює в підтвердження того, що оспорюване рішення виконавчого комітету не відповідає визначеній законом компетенції органу, який його видав.

І відповідач 2 і відповідач 4 у своїй заяві від 06.06.2016 заявляють про необхідність застосування до вимог прокурора строків позовної давності та, відповідно, наслідків спливу позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки про те, що будівля гуртожитку перебуває на балансі ТОВ "Пелог" регіональному відділенню ФДМ по Житомирській області було відомо як 15.10.2004 під час "зняття фактичних залишків майна, яке не увійшло до статутного фонду", так і 21.04.2006 за результатами перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд", якою було встановлено, що гуртожиток по вул. Дзержинського, 118 передано на баланс ТОВ "Пелог" без згоди регіонального відділення.

Представник відповідача 3 (комунального підприємства "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради) в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач 3 не скористався.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом оглядалася витребувана з архіву господарського суду Житомирської області справа № 906/1135/15 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир) до ТОВ "Пелог" та ПВКП "Честа" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.04.2008, частина документів з якої була долучена до справи № 906/296/16 (а. с. 142 - 158).

Окрім того, з метою уточнення відомостей щодо складу засновників та особи директора ПВКП "Честа" станом на момент підписання договору купівлі-продажу будівлі гуртожитку від 22.04.2008, судом, в порядку ст.ст. 17 та 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", було зроблено електронний витяг з Єдиного державного реєстру за № 22022174 (а. с. 134, 135).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із позовної заяви, об'єктом спору в даній справі є нерухоме майно - будівля гуртожитку, площею 593,1 кв.м, що розташована в м. Баранівка Житомирської області по вул. Дзержинського, 118, та була частиною цілісного майнового комплексу Баранівського районного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд" перереєстрованого 16.09.1998 згідно свідоцтва (а. с. 148) на колективне підприємство "Баранівський агробуд".

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 12.10.1998 № 194-ДП було прийнято рішення про приватизацію державної частки за згодою недержавних засновників у майні Баранівського районного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд" (а. с. 30).

Згідно з експертним заключенням Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук від 08.10.1997 вих. № 20/485, частка держави у майні державно-кооперативного об'єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагробуд", до складу якого входив також Баранівський "Райагробуд", виникла внаслідок використання капітальних вкладень за рахунок бюджетних коштів для придбання основних фондів протягом 1990 - 1994 років (а. с. 117 - 120).

30.11.1998 наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 205-ПК було створено комісію з приватизації державної частки у складі цілісного майнового комплексу, що знаходиться на балансі колективного підприємства "Баранівський агробуд", та зобов'язано організувати проведення повної інвентаризації майна колективного підприємства "Баранівський агробуд", складення передаточного бухгалтерського балансу, здійснити оцінку розміру частки, що належить державі та іншим засновникам у майні колективного підприємства "Баранівський агробуд", а також зобов'язано комісію у 2-х місячний строк з дня підписання наказу подати на затвердження до регіонального відділення проект плану приватизації об'єкта та акт оцінки (а. с. 31).

Як зазначено в протоколі № 2 засідання комісії з приватизації державної частки у майні колективного підприємства "Баранівський агробуд" від 06.06.1999, оцінка цілісного майнового комплексу підприємства була проведена з урахуванням вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 № 1114. Зокрема комісія з приватизації визначила та підтвердила, що оціночна вартість майна (державного житлового фонду), який вилучається, згідно з актом оцінки становить 938813,00 грн (а. с. 114).

Відповідно до наказу від 07.06.1999 № 3а-АО, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області було затверджено акт оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу колективного підприємства "Баранівський агробуд" згідно з інвентаризацією станом на 01.03.1999 та передаточного балансу на 01.04.1999 (а. с. 32). В акті оцінки зазначено, що з вартості майна цілісного майнового комплексу В«Баранівський агробуд" була виключена, зокрема, вартість державного житлового фонду загальною сумою 938813,00 грн (а. с. 33, 34).

Згідно з довідкою колективного підприємства В«Баранівський агробудВ» від 01.03.1999, до переліку об'єктів державного житлового фонду, в тому числі, входив гуртожиток 1966 року побудови, залишковою вартістю 113822,00 грн (а. с.39).

В липні 1999 року відбулося засідання комісії з приватизації державної частки у майні колективного підприємства "Баранівський агробуд", оформлене протоколом № 3, на якому було прийнято проект плану приватизації підприємства та вирішено подати його на затвердження до регіонального відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (а. с. 115, 116).

30.07.1999 заступником начальника регіонального відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області було затверджено план приватизації КП "Баранівський агробуд" відповідно до якого державний житловий фонд, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" вартістю 938813,00 грн, був вилучений з переліку майна, включеного до статутного фонду новоствореного ВАТ (а. с. 35 - 38).

Відповідно до рішення Загальних зборів засновників відкритого акціонерного товариства "Агробуд", що створюється на базі Баранівського міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву "Райагробуд", оформленого протоколом №1 від 28.10.1999, було прийнято рішення перетворити Баранівське міжгосподарське підприємство по агропромисловому будівництву "Райагробуд" у відкрите акціонерне товарне В«АгробудВ» (а. с. 92, 93).

З пояснень відповідачів 2, 4 на а. с. 138 вбачається, що все майно як колективного підприємства, так і майно, що належало державі, було передано на баланс ВАТ "Агробуд", як правонаступника колективного підприємства.

Згідно з актом повторної перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Баранівський агробуд" (правонаступник колективного підприємства "Баранівський агробуд") від 24.10.2003, було внесено пропозиції про передачу державного житлового фонду до комунальної власності. Гуртожитки залишити на балансі ВАТ "Баранівський агробуд" для подальшого використання за призначенням (а. с. 147).

В подальшому, згідно з протоколом зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю від 12.06.2002, ВАТ "Баранівський Агробуд" було реорганізовано шляхом виділення частини майна (цегельного заводу) та створення на базі цього майна ТОВ "Пелог".

Засновниками ТОВ "Пелог", згідно з установчим договором, виступили приватне виробничо-комерційне підприємство "Честа" з часткою 75,03% від статутного капіталу та регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з часткою 24,97% від статутного капіталу.

Як зазначено в акті на а. с. 43, державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Агробуд", було передане на баланс ТОВ "Пелог".

У 2004 році, на виконання наказу Фонду державного майна України від 21.08.2004 № 1729 та наказу регіонального відділення від 29.10.2004 № 603, інвентаризаційною комісією було проведено інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд". За результатами проведеної інвентаризації в протоколі засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 19.10.2004 були надані пропозиції щодо подальшого використання основних засобів в кількості 4-х одиниць вартістю 793559,00 грн шляхом передачі в комунальну власність (а. с. 94). Згідно з даними інвентаризації, на балансі господарського товариства станом на 31.10.2004 рахувалося майно, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства, а саме: 16-ти квартирний житловий будинок по вул. Дзержинського, 79; 25-ти квартирний будинок по вул. Леніна, 9а; гуртожиток по вул. Дзержинського, 60 та гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, який передано на баланс ТОВ "Пелог" без згоди регіонального відділення (а. с. 95).

Про те, що гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, перебував на балансі ТОВ "Пелог" свідчить і лист самого товариства про визнання даного факту на а. с. 96.

21.04.2006 позивачем на виконання наказу Фонду державного майна України від 09.06.1999 № 1077 "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось у них на балансі", наказів, виданих за результатами його виконання, згідно з планом - графіком перевірок, було проведено перевірку стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд", про що складено акт з пропозиціями: передати до комунальної власності м. Баранки житловий фонд, який знаходиться на балансі підприємства: житлові будинки по вул. Леніна, 9а, Дзержинського, 79 та гуртожиток по вул. Дзержинського, 60; керівнику ТОВ "Пелог" ОСОБА_6 запропоновано надати підтверджуючі документи щодо передачі гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 на баланс ТОВ Пелог" під час реорганізації ВАТ "Агробуд" (а. с. 40, 41).

Як вбачається з усних пояснень регіонального відділення та зафіксовано в акті на а. с. 43, житлові будинки по вул. Леніна, 9а та Дзержинського, 79 були передані у комунальну власність за актом від 16.11.2006. Гуртожиток для робітників та службовців, розташований у м. Баранівка по вул. Дзержинського, 60, переданий у комунальну власність за актом від 25.04.2007. В подальшому вказані об'єкти були виключені з Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Що стосується гуртожитку по вул. Дзержинського, 118, який не увійшов до статутного фонду ВАТ "Агробуд" у процесі приватизації та обліковувався на балансі ТОВ Пелог", то згідно з рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 26.05.2005 № 73, на нього було оформлено право колективної власності з видачею свідоцтва про право власності ТОВ "Пелог" (а. с. 24), одноосібним володільцем корпоративних прав якого станом на 09.01.2007 на підставі договору купівлі-продажу державної частки у статутному фонді ТОВ "Пелог", що становить 24,97%, вже було приватне виробничо-комерційне підприємство "Честа" (а. с. 144 - 146).

20.02.2008 комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради ТОВ "Пелог" було видано свідоцтво про право власності на будівлю гуртожитку в цілому, яка розташована в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118 (а. с. 26), та 03.03.2008 проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Пелог" (а. с. 27).

22.04.2008 ТОВ "Пелог" за договором купівлі-продажу продало будівлю гуртожитку ПВКП "Честа" (а. с. 98), а 08.05.2008 було проведено державну реєстрацію прав власності ПВКП "Честа" на набуте ним майно (а. с. 99, 100).

Факт відчуження ТОВ "Пелог" гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 в м. Баранівка, було зафіксовано в акті перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Агробуд" та переданого на баланс правонаступника - ТОВ "Пелог" від 21.08.2013, складеного працівниками регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області (а. с. 42 - 45). В ході перевірки було виявлено, що господарським товариством порушені зобов'язання, які були покладені на балансоутримувача щодо збереження державного майна - незаконний продаж гуртожитку. Юридичному сектору регіонального відділення було вказано розпочати претензійно-позовну роботу щодо повернення об'єкта (гуртожитку для робітників та службовців - м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118) у державну власність.

20.07.2015 регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області подало до господарського суду Житомирської області позовну заяву до ТОВ "Пелог" та ПВКП "Честа" про визнання договору купівлі-продажу від 22.04.2008 недійсним, однак згідно з рішенням господарського суду від 29.09.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2015, в задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що на час розгляду справи в суді існувало дійсне, ніким не скасоване та не оспорене рішення виконкому Баранівської міської ради № 73 від 26.05.2005 про оформлення права власності та свідоцтво про право власності на будівлю гуртожитку, видане ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, розташованому в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118.

Оскільки внаслідок незаконної приватизації державного майна, регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області було позбавлене можливості здійснювати свої повноваження щодо управління державним майном, що в свою чергу суперечить інтересам держави, та враховуючи, що регіональне відділення неналежним чином не здійснювало свої повноваження щодо управління державним майном, вказане стало підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру в інтересах держави у сфері державної власності шляхом звернення прокурора з даним позовом до суду.

Надаючи правову характеристику правовідносинам, що склалися між сторонами, та проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд зазначає таке.

Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ч. 1 ст. 41 КУ), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (ч. 4 ст. 13 КУ).

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Законом України "Про приватизацію державного майна".

Як зазначено в ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Нормою ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), визначалось, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються. При цьому, при трактуванні даної норми Закону в частині фрази: "які належать підприємствам" слід розуміти, що вона стосується лише об’єктів соціального–культурного призначення, а не об'єктів державного земельного та житлового фондів, що підтверджується і нормою ч. 2 ст. 24 цього Закону в редакції, що була чинною на момент приватизації, оскільки об’єкти земельного та житлового фондів не могли належати підприємствам.

Пунктом 32 Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 № 1114 (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), визначено, що вартість цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.

Разом з тим, згідно з приписами частини 2 статті 1, частини 2 статті 2 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.

Відповідно до частини 2 пункту 9 статті 8 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віддані яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків), одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), унормовано, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, крім гуртожитків.

Отже, на момент проведення приватизації КП "Баранівський агробуд" гуртожитки не підлягали передачі у комунальну власність відповідних Рад, з огляду на що могли залишатись на балансі підприємства та використовуватись з метою забезпечення житлом працівників товариства без права включення їх до статутного фонду, оскільки останнє законодавством було не передбачено.

Вказане узгоджується з пропозиціями, наданими регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області, в акті від 24.10.2003 щодо можливості залишення гуртожитків на балансі ВАТ "Баранівський агробуд" для подальшого використання за призначенням.

26.05.2004 Постановою Кабінету Міністрів України було внесено до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" зміни, а саме: у пункті 2 слова "(крім гуртожитків)" замінено словами "у тому числі гуртожитки".

З огляду на викладене, з 08.06.2004 (день опублікування змін до Постанови КМУ від 06.11.1995 № 891) гуртожитки разом з відомчим житловим фондом підлягали передачі в комунальну власність.

Як зазначено в п. 3 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно.

Натомість як було встановлено регіональним відділенням за результатами повторної перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд", проведеної 21.04.2006, державний житловий фонд господарського товариства, в тому числі гуртожитки, не були передані у комунальну власність м. Баранівка. Фактична передача житлових будинків, розташованих в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 79 та вул. Леніна, 9-а, а також одного з гуртожитків по вул. Дзержинського, 60, у комунальну власність відбулася згідно з актів приймання-передачі лише 16.11.2006 та 25.04.2007 відповідно.

Гуртожиток по вул. Дзержинського, 118 в м. Баранівка, який за документами ВАТ "Агробуд" рахувався як частина державного житлового фонду, переданий у комунальну власність не був, а залишився на балансі ТОВ "Пелог". Більш того, згідно з рішенням виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, вказаний гуртожиток перейшов у власність ТОВ "Пелог", та в подальшому був відчужений товариством на користь ПВКП "Честа" на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2008.

Наданими до справ документами підтверджено, що під час оформлення документів по приватизації колективного підприємства "Баранівський агробуд", гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, що в м. Баранівка, залишковою вартістю 113822,00 грн, не був включений засновниками до статутного фонду новоствореного ВАТ "Агробуд". Навпаки, його вартість була включена до вартості майна, що не підлягало приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" на загальну суму 938813,00 грн.

Слід зазначити, що вказана вартість державного майна в статутному фонді КП "Баранівський агробуд" була підтверджена згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу від 06.06.1999, яку провели члени комісії по приватизації підприємства на підставі необхідних документів та за результатами інвентаризації майна. Акт оцінки було вирішено подати на затвердження до регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області.

Наразі у суду відсутні заперечення з приводу неправильності складення акту чи проведення оцінки цілісного майнового комплексу приватизованого підприємства, з огляду на що відсутні підстави для сумніву в частині визначення частки державного майна, що була виключена з приватизації. До того ж оцінку було проведено та затверджено за участю директора КП "Баранівський агробуд" ОСОБА_6 як члена комісії по приватизації та з урахуванням його виступу, про що зафіксовано в протоколі засідання комісії від 06.06.1999. Звідси суд вважає неоспореними дані, що станом на 01.04.1999 (дата визначення вартості майна КП "Баранівський агробуд" згідно акту оцінки), вартість державного житлового фонду (куди було включено два гуртожитки, в т.ч. гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, що в м. Баранівка), який вилучався під час приватизації становила 938813,00 грн.

Вказана вартість державного житлового фонду фігурує і в затвердженому директором КП "Баранівський агробуд" ОСОБА_6 плані приватизації підприємства, а також довідці про вартість державного житлового фонду по Баранівському агробуду на 01.03.1999, виданій за його підписом як директора та підписом головного бухгалтера, засвічених печаткою підприємства.

Суд вважає недоведеними твердження відповідачів 2, 4, що будівництво гуртожитку по вул. Дзержинського, 118, що в м. Баранівка, здійснювалося за рахунок власних капіталовкладень підприємства, оскільки належних доказів (бухгалтерських документів, документів по будівництву тощо) на обґрунтування вказаного до суду надано не було. При цьому, слід зауважити, що власними коштами можуть були лише кошти, які набуті безпосередньо підприємством.

За приписами ст. 43 ГПК України, оцінка доказів здійснюється господарським судом за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши доводи сторін з приводу заявлених вимог на об'єкт власності, суд встановив, що за відсутності належних доказів, що спростовують підтверджену документально власність держави на майно, та які слугують доказом проведення будівництва по об'єкту власними коштами правопопередника відповідача 2, враховуючи, що станом на день прийняття рішення у справі спірне майно обліковується в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності, слід задовольнити вимогу прокурора про визнання за державою в особі регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області права власності на гуртожиток, розташований в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, загальною площею 593,1 кв.м.

З аналізу положень спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення виконкому Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73) випливає, що органами управління майном державної власності, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Судом приймається до уваги, що передача державного майна (гуртожитку) в приватну власність ТОВ "Пелог", згідно з рішенням виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, відбулася без участі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області та за відсутності згоди останнього на передачу об'єктів, а тому з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В пункті 2 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З огляду на викладене слід зазначити, що спірне рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові та житлові будівлі" в частині оформлення за ТОВ "Пелог" права власності на будівлю гуртожитку, що у м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, винесене з порушенням компетенції органу, уповноваженого на розпорядження майном державної власності, а тому його існування порушує речові права держави як законного власника вказаного нерухомого майна, який має законний інтерес щодо його використання та розпорядження ним. Відтак рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73 в цій частині є незаконним, тому скасовується судом.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва на право власності серії САВ № 288757 від 20.02.2008, виданого ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, що у м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, слід зазначити наступне.

В пункті 6 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (чинного на момент видачі свідоцтва) було зазначено, що свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування, є правовстановлювальними документами, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, чинній на момент видачі свідоцтва) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання частково незаконного рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, ТОВ "Пелог" було видано оспорюване свідоцтво про право власності на майно, що належить державі.

На підставі цього свідоцтва, комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 у м. Баранівка Житомирської області.

Враховуючи визнання недійсним в судовому порядку рішення виконкому Баранівської міської ради, що було підставою для видачі ТОВ "Пелог" свідоцтва на право власності будівлі гуртожитку, зазначене свідоцтво та державна реєстрація права власності ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, проведена на підставі вказаного свідоцтва, підлягають визнанню недійсними, з огляду на що вимоги прокурора в цій частині належить задовольнити у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо можливості задоволення позовних вимог в частині визнання свідоцтва про право власності недійсним, судом було враховано постанову ВСУ від 03.06.2015 у справі № 3-202гс15.

Розглядаючи вимогу прокурора про витребування у приватно виробничо-комерційного підприємства "Честа" нерухомого майна - будівлі гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 у м. Баранівка Житомирської області та про зобов'язання повернути його власнику - державі в особі регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами наведеної норми позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову.

Водночас, вимога про витребування майна на користь особи передбачає набуття нею, зокрема, права володіння та користування майном.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України.

Отже, у разі встановлення наявності речово-правових відносин, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише у випадках передбачених ст. 388 ЦК України.

Нормами ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що ПВКП "Честа" набуло право власності на спірне майно на підставі укладеного з ТОВ "Пелог" договору купівлі-продажу від 22.04.2005, тобто на умовах оплатності.

В свою чергу, в процесі розгляду справи суд встановив, що на час укладення вказаного правочину ТОВ "Пелог" не було законним власником спірного об'єкту, а тому відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України не володіло правомочностями власника щодо розпорядження цим майном на власний розсуд.

Більш того, як встановлено судом на підставі поданих до справи документів, зокрема витягів з ЄДР та статутів підприємств (а. с. 47 - 56, 134, 135, 142, 143), договір купівлі-продажу гуртожитку від 22.04.2008 був підписаний зі сторони ПВКП "Честа" як покупця директором ОСОБА_6, який свого часу був керівником КП "Баранівський агробуд" та засновником ПВКП "Честа", а останнє є засновником ТОВ "Пелог", яке виступило продавцем майна.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що станом на дату укладення договору від 22.04.2008 ОСОБА_6 як директору ПВКП "Честа" та набувачу нерухомого майна було достеменно відомо, що майно, яке продається, є державною власністю, продаж якого без згоди органів ФДМУ є неможливим.

За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора, що ПВКП "Честа" є недобросовісним набувачем гуртожитку, оскільки останній придбаний у особи, яка не мала права його відчужувати.

В той же час, суд вважає безпідставними посилання прокурора на ст. 1212 ЦК України в обґрунтування заявлених вимог про повернення майна власнику, оскільки як зазначено в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 №6-3090цс15 права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру б е з п о с е р е д н ь о між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, що і має місце в даній справі.

Враховуючи вище викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість прокурором позовних вимог щодо витребування майна та повернення його власнику. Відновлення судом порушених державних інтересів шляхом прийняття рішення про визнання за державою права власності на спірне майно, часткове визнання незаконним спірного рішення виконкому Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73 та недійсним свідоцтва про визнання права власності, з одночасним скасуванням запису щодо його державної реєстрації, передбачатиме приведення правовідносин сторін у межі дії правового поля відповідно до вимог діючого законодавства, забезпечення рівності усім суб'єктам господарювання, які перебувають у аналогічних правовідносинах, адже держава, в першу чергу, має гарантувати рівність усіх фізичних та юридичних осіб шляхом встановлення одного механізму набуття майна у власність.

Щодо строків позовної давності, про застосування яких заявлено відповідачами 2, 4 у заяві від 06.06.2016, слід вказати, що змістом ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями статті 268 ЦК України (у редакції до внесення змін Законом від 20.12.2011 № 4176-VI) передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема, за змістом пункту 4 частини 1 статті 268 ЦК України на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак пункт 4 частини 1 статті 268 ЦК України (у редакції до внесення змін Законом від 20.12.2011 № 4176-VI) за своєю суттю спрямований на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини 1 статті 268 ЦК України (у редакції до внесення змін Законом від 20.12.2011 № 4176-VI) не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини 1 статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

З акту перевірки, проведеної працівниками регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області, щодо утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Агробуд" та переданого на баланс правонаступника - ТОВ "Пелог" вбачається, що про відчуження ТОВ "Пелог" гуртожитку по вул. Дзержинського, 118, що у м. Баранівка, за договором купівлі-продажу від 22.04.2008, позивачу стало відомо лише за результатами проведеної 21.08.2013 перевірки.

Матеріали господарської справи не містять інших доказів, які б вказували на те, що про порушення державних інтересів регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області було або могло бути відомо раніше.

Посилання відповідачів 2, 4 в обґрунтування необхідності застосування позовної давності на те, що про передачу гуртожитку на баланс ТОВ "Пелог" регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області було відомо раніше, зокрема, 15.10.2004 під час "зняття фактичних залишків майна, яке не увійшло до статуного фонду", коли було складено інвентаризаційний опис основних засобів, а також під час проведення перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Агробуд" 21.04.2006, судом не розцінюються як обставини, з якими пов'язаний факт порушення державних інтересів, оскільки факт перебування будь-якого майна на балансі підприємства не є підставою його обов’язкової приватизації та не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

До того ж, як було зазначено раніше, на момент проведення приватизації КП "Баранівський агробуд" не було законодавчої заборони щодо неможливості залишення гуртожитків на балансі підприємств, що приватизуються, з метою використання останніх за призначенням, однак без права включення їх до статутного фонду підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за відсутності доказів, що засвідчують протилежне, про порушення прав держави та наявності підстав для здійснення захисту її прав регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області у спорі про визнання рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73 незаконним та свідоцтва про визнання права власності від 20.02.2008 недійсним стало відомо за результатами проведеної 21.08.2013 перевірки, отже твердження відповідачів 2, 4 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом для захисту прав держави є безпідставними.

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

При вирішення питання пропуску прокурором строку позовної давності у справі суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах № 3-23гс14 від 27.05.2014 та № 3-374гс15 від 30.09.2015.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає позов прокурора заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства з метою недопущення існування неправомірних дій, що призвели до порушення державних інтересів. Натомість доводи відповідачів з приводу відсутності підстав для задоволення позову суд вважає недоведеними.

При вирішення питання щодо розподілу судового збору у даній справі, суд, керуючись приписами ч. ч. 1 і 2 ст. 49 ГПК України, зазначає про необхідність його стягнення:

- з Баранівської міської ради у розмірі 1378,00 грн за вимогою про визнання рішення виконкому від 26.05.2005 № 73 незаконним,

- покладення судового збору у повному обсязі у розмірі 4463,33 грн (2х1378) + (113822х1,5%) на ТОВ "Пелог" за вимогами про визнання права власності, визнання свідоцтва про визнання права власності та запису про реєстрацію права власності на спірне майно недійсними,

- покладення судового збору у повному обсязі у розмірі 1707,33 грн (113822х1,5%) на ПВКП "Честа" за вимогою про витребування майна та повернення його власнику.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2 005 №73 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові та житлові будівлі" в частині оформлення за ТОВ "Пелог" права власності на будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область.

3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 20.02.2008 серія САВ № 288757, видане ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, загальною площею 593,1 кв.м.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності від 03.03.2008, яка зареєстрована комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради за ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, загальною площею 593,1 кв.м.

5. Визнати право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, код ЄДРПОУ 13578893).

6. Витребувати у приватного виробничо-комерційного підприємства "Честа" (12700, Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка, вул. Дзержинського, буд. 120, код ЄДРПОУ 31318406) нерухоме майно - будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, та повернути його власнику - державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, код ЄДРПОУ 13578893).

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пелог" (12700, Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка, вул. Дзержинського, буд. 120, код ЄДРПОУ 31833182) на користь прокуратури Житомирської області (р/р 35215069011049, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950, ДКСУ м. Київ) 4463,33 грн витрат зі сплати судового збору.

8. Стягнути з виконавчого комітету Баранівської міської ради (12701, Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка, вул. Соборна, 20, код ЄДРПОУ 04344386) на користь прокуратури Житомирської області (р/р 35215069011049, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950, ДКСУ м. Київ) 1378,00 грн витрат зі сплати судового збору.

9. Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "Честа" (12700, Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка, вул. Дзержинського, буд. 120, код ЄДРПОУ 31318406) на користь прокуратури Житомирської області (р/р 35215069011049, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950, ДКСУ м. Київ) 1707,33 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.06.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - виконавчому комітету Баранівської міської ради - рек. з повід.

4 - ТОВ "Пелог"

5 - КП "Новоград-Волинському МБТІ" - рек. з повід.

6 - ПВКП "Честа"

7 - прокуратурі Житомирської області