Постанова

від 20.09.2016 по справі 906/296/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа № 906/296/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - не з'явився

від відповідача 4 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3 "Пелог" та ПВКП "Честа" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.16 р. у справі № 906/296/16

за позовом Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

до Виконавчого комітету Баранівської міської ради

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Пелог"

до Комунального підприємства "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації"

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Честа"

про визнання незаконним та скасування рішення від 26.05.2005 №73, визнання недійсним свідоцтво право власності від 20.02.2008 серія САВ№288757, скасування державної реєстрації права власності від 03.03.2008, визнання права власності та повернення нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.06.16 року у справі № 906/296/16 (суддя Прядко О.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 №73 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові та житлові будівлі" в частині оформлення за ТОВ "Пелог" права власності на будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область. Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 20.02.2008 серія САВ № 288757, видане ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, загальною площею 593,1 кв.м. Скасовано державну реєстрацію права власності від 03.03.2008, яка зареєстрована комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради за ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, загальною площею 593,1 кв.м. Визнано право власності на нерухоме майно - будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області. Витребувано у приватного виробничо-комерційного підприємства "Честа" нерухоме майно - будівлю гуртожитку, що розташований в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118, Житомирська область, та повернуто його власнику - державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області. Стягнуто з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі - ПВКП "Честа" та ОСОБА_3 "Пелог" подали апеляційні скарги, в яких просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ПВКП "Честа" в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_4 як директору ПВКП "Честа" та набувачу нерухомого майна було достеменно відомо, що майно, яке продається, є державною власністю, продаж якого без згоди органів ФДМУ є неможливим. Зазначає, що приймаючи рішення в частині витребування у приватного виробничо-комерційного підприємства "Честа" нерухомого майна - будівлі гуртожитку, розташованого в м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118 та повернення її власнику - державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, суд першої інстанції проігнорував той факт, що підписанту договору купівлі-продажу від 22.04.2008 року зі сторони покупця директору ПВКП "Честа" ОСОБА_4 було відомо те, що всі житлові будівлі та два гуртожитки, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Агробуд", не належали до державного майна. Вважає, що це підтвердження містилося у листі керівника регіонального відділення ОСОБА_5 від 13.02.2001 р. за № 04/504.

ОСОБА_3 "Пелог" в апеляційній скарзі зазначає, про відсутність у спірного майна статусу державного, оскільки всі витрати на його будівництво у 1966 році фінансувалися за рахунок власних капіталовкладень, а державні кошти виділялися Баранівському райагробуду тільки починаючи з 1991 року. Також зазначає, що строк позовної давності повинен обчислюватися з моменту перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд" від 21.04.2006, оскільки на день проведення цієї перевірки стало достеменно відомо про передачу з балансу ВАТ «Агробуд» на баланс ОСОБА_3 "Пелог" спірного гуртожитку.

В судові засідання представники апелянтів не з'явились.

Як вбачається з матеріалів справи, ПВКП "Честа" та ОСОБА_3 "Пелог" зареєстровані за однією адресою (12701, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Зв'ягельська, 120) та мають одного і того ж засновника і керівника - ОСОБА_4 Направлені на вищевказану адресу ухвали суду апеляційної інстанції про призначення скарг до розгляду та відкладення розгляду скарг, були повернуті поштовим відділенням з поміткою "Повертається по закінченню терміну зберігання". З огляду на це колегією суддів констатується, що обов'язок суду з направлення ухвал на адреси сторін виконано, а негативні процесуальні наслідки через неотримання апелянтами власної кореспонденції покладаються на них.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянтів заперечив. Відзначає, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено належними доказами, що під час оформлення документів по приватизації КП "Баранівський агробуд", гуртожиток по вул. Дзержинського, 118 в м. Баранівка залишковою вартістю 113822 грн. не був включений засновниками до статутного фонду новоствореного ВАТ "Агробуд", а навпаки його вартість була включена до вартості майна, що не підлягало приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" на загальну суму 938813 грн. ПВКП "Честа" набуло право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2008 р. укладеного з ТОВ "Пелог". Вказаний договір купівлі-продажу гуртожитку підписаний зі сторони покупця ПВКП "Честа" директором ОСОБА_4, який був керівником КП "Баранівський агробуд" та засновником ПВКП "Честа", яка є щасником ТОВ "Пелог", що виступило продавцем майна. Отже, на момент укладення вказаного договору ОСОБА_4 було достеменно відомо, що майно, яке продається, є державною власністю і його продаж без згоди органів ФДМУ є неможливим, що повністю спростовує доводи апелянта про добросовісність набувача спірного гуртожитку. Також вважає безпідставними доводи апелянта про те, що будівництво гуртожитку здійснювалось за рахунок власних коштів колективного підприємства, оскільки жодного належного доказу в підтвердження цієї обставини не надано. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник прокурора в судових засіданнях підтримав викладені у відзиві заперечення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянтів заперечує. Зокрема зазначає, що враховуючи вимоги законодавства, чинного на момент приватизації державної частки в майні Комунального підприємства «Баранівський райагробуд», гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, у м. Баранівка, як об'єкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» та цілком законно був вилучений з вартості цілісного майнового комплексу колективного підприємства «Баранівський райагробуд». Зазначає, що ТОВ "Пелог" як підприємство - балансоутримувач державного майна, всупереч нормам чинного законодавства, здійснило незаконне відчуження гуртожитку, який є об'єктом державної власності. Стверджує, що ОСОБА_4 - директору ПВКП "Честа" було достеменно відомо, що відчужуваний гуртожиток був об'єктом права державної власності, оскільки свого часу він був директором ВАТ "Агробуд" та ТОВ "Пелог". Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник фонду держмайна підтримав викладені у відзиві заперечення.

Інші учасники провадження у справі явку представників в судове засідання не забезпечили. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги та відзиви на них, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2016 року у справі № 906/296/16 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 12.10.1998 № 194-ДП було прийнято рішення про приватизацію державної частки за згодою недержавних засновників у майні Баранівського районного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд" (а. с. 30).

Згідно з експертним заключенням Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук від 08.10.1997 вих. № 20/485, частка держави у майні державно-кооперативного об'єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагробуд", до складу якого входив також Баранівський "Райагробуд", виникла внаслідок використання капітальних вкладень за рахунок бюджетних коштів для придбання основних фондів протягом 1990 - 1994 років (а. с. 117 - 120).

30.11.1998 наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 205-ПК було створено комісію з приватизації державної частки у складі цілісного майнового комплексу, що знаходиться на балансі колективного підприємства "Баранівський агробуд", та зобов'язано організувати проведення повної інвентаризації майна колективного підприємства "Баранівський агробуд", складення передаточного бухгалтерського балансу, здійснити оцінку розміру частки, що належить державі та іншим засновникам у майні колективного підприємства "Баранівський агробуд", а також зобов'язано комісію у 2-х місячний строк з дня підписання наказу подати на затвердження до регіонального відділення проект плану приватизації об'єкта та акт оцінки (а. с. 31).

Як зазначено в протоколі № 2 засідання комісії з приватизації державної частки у майні колективного підприємства "Баранівський агробуд" від 06.06.1999, оцінка цілісного майнового комплексу підприємства була проведена з урахуванням вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 № 1114. Зокрема комісія з приватизації визначила та підтвердила, що оціночна вартість майна (державного житлового фонду), який вилучається, згідно з актом оцінки становить 938813,00 грн. (а. с. 114).

Відповідно до наказу від 07.06.1999 № 3а-АО, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області було затверджено акт оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу колективного підприємства "Баранівський агробуд" згідно з інвентаризацією станом на 01.03.1999 та передаточного балансу на 01.04.1999 (а. с. 32). В акті оцінки зазначено, що з вартості майна цілісного майнового комплексу В«Баранівський агробуд" була виключена, зокрема, вартість державного житлового фонду загальною сумою 938813,00 грн. (а. с. 33, 34).

Згідно з довідкою колективного підприємства В«Баранівський агробудВ» від 01.03.1999, до переліку об'єктів державного житлового фонду, в тому числі, входив гуртожиток 1966 року побудови, залишковою вартістю 113822,00 грн. (а. с.39).

В липні 1999 року відбулося засідання комісії з приватизації державної частки у майні колективного підприємства "Баранівський агробуд", оформлене протоколом № 3, на якому було прийнято проект плану приватизації підприємства та вирішено подати його на затвердження до регіонального відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (а. с. 115, 116).

30.07.1999 заступником начальника регіонального відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області було затверджено план приватизації КП "Баранівський агробуд" відповідно до якого державний житловий фонд, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" вартістю 938813,00 грн, був вилучений з переліку майна, включеного до статутного фонду новоствореного ВАТ (а. с. 35 - 38).

Відповідно до рішення Загальних зборів засновників відкритого акціонерного товариства "Агробуд", що створюється на базі Баранівського міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву "Райагробуд", оформленого протоколом №1 від 28.10.1999, було прийнято рішення перетворити Баранівське міжгосподарське підприємство по агропромисловому будівництву "Райагробуд" у відкрите акціонерне товариство В«АгробудВ» (а. с. 92, 93).

Все майно як колективного підприємства, так і майно, що належало державі, було передано на баланс ВАТ "Агробуд", як правонаступника колективного підприємства.

Згідно з актом повторної перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Баранівський агробуд" (правонаступник колективного підприємства "Баранівський агробуд") від 24.10.2003, було внесено пропозиції про передачу державного житлового фонду до комунальної власності. Гуртожитки залишити на балансі ВАТ "Баранівський агробуд" для подальшого використання за призначенням (а. с. 147).

В подальшому, згідно з протоколом зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю від 12.06.2002, ВАТ "Баранівський Агробуд" було реорганізовано шляхом виділення частини майна (цегельного заводу) та створення на базі цього майна ТОВ "Пелог".

Засновниками ТОВ "Пелог", згідно з установчим договором, виступили приватне виробничо-комерційне підприємство "Честа" з часткою 75,03% від статутного капіталу та регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з часткою 24,97% від статутного капіталу.

Як зазначено в акті на а. с. 43, державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Агробуд", було передане на баланс ТОВ "Пелог".

У 2004 році, на виконання наказу Фонду державного майна України від 21.08.2004 № 1729 та наказу регіонального відділення від 29.10.2004 № 603, інвентаризаційною комісією було проведено інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд". За результатами проведеної інвентаризації в протоколі засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 19.10.2004 були надані пропозиції щодо подальшого використання основних засобів в кількості 4-х одиниць вартістю 793559,00 грн. шляхом передачі в комунальну власність (а. с. 94). Згідно з даними інвентаризації, на балансі господарського товариства станом на 31.10.2004 рахувалося майно, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства, а саме: 16-ти квартирний житловий будинок по вул. Дзержинського, 79; 25-ти квартирний будинок по вул. Леніна, 9а; гуртожиток по вул. Дзержинського, 60 та гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, який передано на баланс ТОВ "Пелог" без згоди регіонального відділення (а. с. 95).

Про те, що гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, перебував на балансі ТОВ "Пелог" свідчить і лист самого товариства про визнання даного факту на а. с. 96.

21.04.2006 позивачем на виконання наказу Фонду державного майна України від 09.06.1999 № 1077 "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось у них на балансі", наказів, виданих за результатами його виконання, згідно з планом - графіком перевірок, було проведено перевірку стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд", про що складено акт з пропозиціями: передати до комунальної власності м. Баранівки житловий фонд, який знаходиться на балансі підприємства: житлові будинки по вул. Леніна, 9а, Дзержинського, 79 та гуртожиток по вул. Дзержинського, 60; керівнику ТОВ "Пелог" ОСОБА_4 запропоновано надати підтверджуючі документи щодо передачі гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 на баланс ТОВ Пелог" під час реорганізації ВАТ "Агробуд" (а. с. 40, 41).

Житлові будинки по вул. Леніна, 9а та Дзержинського, 79 були передані у комунальну власність за актом від 16.11.2006. Гуртожиток для робітників та службовців, розташований у м. Баранівка по вул. Дзержинського, 60, переданий у комунальну власність за актом від 25.04.2007. В подальшому вказані об'єкти були виключені з Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Що стосується гуртожитку по вул. Дзержинського, 118, який не увійшов до статутного фонду ВАТ "Агробуд" у процесі приватизації та обліковувався на балансі ТОВ Пелог", то згідно з рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 26.05.2005 № 73, на нього було оформлено право колективної власності з видачею свідоцтва про право власності ТОВ "Пелог" (а. с. 24), одноосібним володільцем корпоративних прав якого станом на 09.01.2007 на підставі договору купівлі-продажу державної частки у статутному фонді ТОВ "Пелог", що становить 24,97%, вже було приватне виробничо-комерційне підприємство "Честа" (а. с. 144 - 146).

20.02.2008 комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради ТОВ "Пелог" було видано свідоцтво про право власності на будівлю гуртожитку в цілому, яка розташована в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118 (а. с. 26), та 03.03.2008 проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Пелог" (а. с. 27).

22.04.2008 ТОВ "Пелог" за договором купівлі-продажу продало будівлю гуртожитку ПВКП "Честа" (а. с. 98), а 08.05.2008 було проведено державну реєстрацію прав власності ПВКП "Честа" на набуте ним майно (а. с. 99, 100).

Факт відчуження ТОВ "Пелог" гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 в м. Баранівка, було зафіксовано в акті перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Агробуд" та переданого на баланс правонаступника - ТОВ "Пелог" від 21.08.2013, складеного працівниками регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області (а. с. 42 - 45). В ході перевірки було виявлено, що господарським товариством порушені зобов'язання, які були покладені на балансоутримувача щодо збереження державного майна - незаконний продаж гуртожитку. Юридичному сектору регіонального відділення було вказано розпочати претензійно-позовну роботу щодо повернення об'єкта (гуртожитку для робітників та службовців - м. Баранівка, вул. Дзержинського, 118) у державну власність.

20.07.2015 регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області подало до господарського суду Житомирської області позовну заяву до ТОВ "Пелог" та ПВКП "Честа" про визнання договору купівлі-продажу від 22.04.2008 недійсним, однак згідно з рішенням господарського суду від 29.09.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2015, в задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що на час розгляду справи в суді існувало дійсне, ніким не скасоване та не оспорене рішення виконкому Баранівської міської ради № 73 від 26.05.2005 про оформлення права власності та свідоцтво про право власності на будівлю гуртожитку, видане ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, розташованому в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118.

Оскільки внаслідок незаконної приватизації державного майна, регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області було позбавлене можливості здійснювати свої повноваження щодо управління державним майном, що в свою чергу суперечить інтересам держави, та враховуючи, що регіональне відділення неналежним чином не здійснювало свої повноваження щодо управління державним майном, вказане стало підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру в інтересах держави у сфері державної власності шляхом звернення прокурора з даним позовом до суду.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду даного спору дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ч. 1 ст. 41 КУ), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (ч. 4 ст. 13 КУ).

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Законом України "Про приватизацію державного майна".

Як зазначено в ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Нормою ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), визначалось, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються. При цьому, при трактуванні даної норми Закону в частині фрази: "які належать підприємствам" слід розуміти, що вона стосується лише об'єктів соціального-культурного призначення, а не об'єктів державного земельного та житлового фондів, що підтверджується і нормою ч. 2 ст. 24 цього Закону в редакції, що була чинною на момент приватизації, оскільки об'єкти земельного та житлового фондів не могли належати підприємствам.

Пунктом 32 Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 № 1114 (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), визначено, що вартість цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема, на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.

Разом з тим, згідно з приписами частини 2 статті 1, частини 2 статті 2 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.

Відповідно до частини 2 пункту 9 статті 8 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віддані яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків), одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 (в редакції, чинній на момент приватизації КП "Баранівський агробуд"), унормовано, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, крім гуртожитків.

Отже, на момент проведення приватизації КП "Баранівський агробуд" гуртожитки не підлягали передачі у комунальну власність відповідних Рад, з огляду на що могли залишатись на балансі підприємства та використовуватись з метою забезпечення житлом працівників товариства без права включення їх до статутного фонду, оскільки останнє законодавством було не передбачено.

Вказане узгоджується з пропозиціями, наданими регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області, в акті від 24.10.2003 щодо можливості залишення гуртожитків на балансі ВАТ "Баранівський агробуд" для подальшого використання за призначенням.

26.05.2004 Постановою Кабінету Міністрів України було внесено до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" зміни, а саме: у пункті 2 слова "(крім гуртожитків)" замінено словами "у тому числі гуртожитки".

Таким чином, з 08.06.2004 (день опублікування змін до Постанови КМУ від 06.11.1995 № 891) гуртожитки разом з відомчим житловим фондом підлягали передачі в комунальну власність.

Як зазначено в п. 3 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно.

Натомість як було встановлено регіональним відділенням за результатами повторної перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Агробуд", проведеної 21.04.2006, державний житловий фонд господарського товариства, в тому числі гуртожитки, не були передані у комунальну власність м. Баранівка. Фактична передача житлових будинків, розташованих в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 79 та вул. Леніна, 9-а, а також одного з гуртожитків по вул. Дзержинського, 60, у комунальну власність відбулася згідно з актів приймання-передачі лише 16.11.2006 та 25.04.2007 відповідно.

Гуртожиток по вул. Дзержинського, 118 в м. Баранівка, який за документами ВАТ "Агробуд" рахувався як частина державного житлового фонду, переданий у комунальну власність не був, а залишився на балансі ТОВ "Пелог". Більш того, згідно з рішенням виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, вказаний гуртожиток перейшов у власність ТОВ "Пелог", та в подальшому був відчужений товариством на користь ПВКП "Честа" на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2008.

Матеріалами справи стверджується, що під час оформлення документів по приватизації колективного підприємства "Баранівський агробуд", гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, що в м. Баранівка, залишковою вартістю 113822,00 грн, не був включений засновниками до статутного фонду новоствореного ВАТ "Агробуд". Навпаки, його вартість була включена до вартості майна, що не підлягало приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" на загальну суму 938813,00 грн.

Як правомірно вказано судом першої інстанції, вартість державного майна в статутному фонді КП "Баранівський агробуд" була підтверджена згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу від 06.06.1999, яку провели члени комісії по приватизації підприємства на підставі необхідних документів та за результатами інвентаризації майна. Акт оцінки було вирішено подати на затвердження до регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області.

Заперечення з приводу неправильності складення акту чи проведення оцінки цілісного майнового комплексу приватизованого підприємства відсутні, з огляду на що відсутні підстави для сумніву в частині визначення частки державного майна, що була виключена з приватизації.

Місцевим судом підставно відмічено, що оцінку було проведено та затверджено за участю директора КП "Баранівський агробуд" ОСОБА_4 як члена комісії по приватизації та з урахуванням його виступу, що зафіксовано в протоколі засідання комісії від 06.06.1999. Таким чином, суд вірно вважав неоспореними дані, що станом на 01.04.1999 (дата визначення вартості майна КП "Баранівський агробуд" згідно акту оцінки), вартість державного житлового фонду (куди було включено два гуртожитки, в т.ч. гуртожиток по вул. Дзержинського, 118, що в м. Баранівка), який вилучався під час приватизації становила 938813,00 грн.

Вказана вартість державного житлового фонду фігурує і в затвердженому директором КП "Баранівський агробуд" ОСОБА_4 плані приватизації підприємства, а також довідці про вартість державного житлового фонду по Баранівському агробуду на 01.03.1999, виданій за його підписом як директора та підписом головного бухгалтера, засвічених печаткою підприємства.

Даними обставинами спростовується твердження апелянта про те, що суд необгрунтовано послався на обізнаність п. Кучинського Ч.С. стосовно належності гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 до державної власності.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що вимоги прокурора про визнання за державою в особі регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області права власності на гуртожиток, розташований в м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, загальною площею 593,1 кв.м. підлягають задоволенню.

З аналізу положень спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення виконкому Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73) випливає, що органами управління майном державної власності, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Таким чином, місцевий суд вірно зазначив, що передача державного майна (гуртожитку) в приватну власність ТОВ "Пелог", згідно з рішенням виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, відбулася без участі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області та за відсутності згоди останнього на передачу об'єктів, а тому з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відтак, спірне рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові та житлові будівлі" в частині оформлення за ТОВ "Пелог" права власності на будівлю гуртожитку, що у м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, винесене з порушенням компетенції органу, уповноваженого на розпорядження майном державної власності, а тому його існування порушує речові права держави як законного власника вказаного нерухомого майна, який має законний інтерес щодо його використання та розпорядження ним. За наведених підстав суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про скасування рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73 в цій частині, оскільки воно є незаконним.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва на право власності серії САВ № 288757 від 20.02.2008, виданого ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, що у м. Баранівка по вул. Дзержинського, 118, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги прокурора в цій частині з огляду на наступне.

В пункті 6 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (чинного на момент видачі свідоцтва) було зазначено, що свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування, є правовстановлювальними документами, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, чинній на момент видачі свідоцтва) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання частково незаконного рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради від 26.05.2005 № 73, ТОВ "Пелог" було видано оспорюване свідоцтво про право власності на майно, що належить державі.

На підставі цього свідоцтва, комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 у м. Баранівка Житомирської області.

Враховуючи визнання недійсним в судовому порядку рішення виконкому Баранівської міської ради, що було підставою для видачі ТОВ "Пелог" свідоцтва на право власності будівлі гуртожитку, зазначене свідоцтво та державна реєстрація права власності ТОВ "Пелог" на будівлю гуртожитку, проведена на підставі вказаного свідоцтва, підлягають визнанню недійсними .

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення вимоги прокурора про витребування у приватно виробничо-комерційного підприємства "Честа" нерухомого майна - будівлі гуртожитку по вул. Дзержинського, 118 у м. Баранівка Житомирської області та про зобов'язання повернути його власнику - державі в особі регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами наведеної норми позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову.

Водночас, вимога про витребування майна на користь особи передбачає набуття нею, зокрема, права володіння та користування майном.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України.

Отже, у разі встановлення наявності речово-правових відносин, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише у випадках передбачених ст. 388 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що ПВКП "Честа" набуло право власності на спірне майно на підставі укладеного з ТОВ "Пелог" договору купівлі-продажу від 22.04.2005, тобто на умовах оплатності.

В свою чергу, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на час укладення вказаного правочину ТОВ "Пелог" не було законним власником спірного об'єкту, а тому відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України не володіло правомочностями власника щодо розпорядження цим майном на власний розсуд.

Разом з цим, судом першої інстанції обгрунтовано відмічено, що з витягів з ЄДР та статутів підприємств (а. с. 47 - 56, 134, 135, 142, 143) вбачається, що договір купівлі-продажу гуртожитку від 22.04.2008 був підписаний зі сторони ПВКП "Честа" (покупець) директором ОСОБА_4, який свого часу був керівником КП "Баранівський агробуд" та засновником ПВКП "Честа", а останнє є засновником ТОВ "Пелог", яке виступило продавцем майна.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПВКП "Честа" є недобросовісним набувачем гуртожитку, оскільки продаж здійснено між пов'язаними юридичними особами та ОСОБА_4, як керівнику ПВКП "Честа" та колишньому керівнику КП "Баранівський агробуд" було відомо про правовий статус відчужуваного майна.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про пропуск строку позовної давності. Скаржник вважає початком відліку строку - момент виявлення фондом держмайна факту передачі спірного гуртожитку з балансу ВАТ "Агробуд" на баланс ТОВ "Пелог" без згоди фонду. Тобто, на думку скаржника, уже з цього моменту держава позбулась приміщення.

В даному випадку суд першої інстанції правомірно відмітив, що факт перебування будь-якого майна на балансі підприємства не є підставою його обов'язкової приватизації та не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Таким чином, місцевий господарський суд правильно встановив, що про відчуження ТОВ "Пелог" гуртожитку по вул. Дзержинського, 118, що у м. Баранівка, за договором купівлі-продажу від 22.04.2008, позивачу стало відомо лише за результатами проведеної 21.08.2013 перевірки, оскільки матеріали справи не містять інших доказів, які б вказували на те, що про порушення державних інтересів регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області було або могло бути відомо раніше.

За таких обставин, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ПВКП "Честа" та ОСОБА_3 "Пелог" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2016 року у справі № 906/296/16 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.