Постанова

від 14.06.2016 по справі 911/2679/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 911/2679/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

при секретарі: Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (від відповідача 1 за зустрічним позовом) -

ОСОБА_2 - дов. № 80 від 02.04.2014 року

від відповідача 1 за первісним позовом (від відповідача 2 за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - дов. № б/н від 18.12.2015 року

від відповідача 2 за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом )

ОСОБА_4 - дов. № 219 від 16.07.2014 року

від відповідача 3 за первісним позовом - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення господарського суду Київської області

від 24.11.2015 року (суддя Саванчук С.О.)

у справі № 911/2679/14

за первісним позовом ОСОБА_5

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Міластр»

2) ОСОБА_6

3) Реєстраційної служби Броварського міськрайонного

управління юстиції Київської області

про визнання учасника таким, що не набув прав учасника

та виключення зі складу товариства, тимчасове

не розподілення частки у статутному капіталі,

зобов'язання здійснити дії

за зустрічним позовом ОСОБА_6

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дженет» (далі ТОВ «Дженет»)

2) ОСОБА_5

про визнання учасника таким, що не набув прав учасника

виключення зі складу учасників товариства та

тимчасове пере розподілення частки у

статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.11.2015 року у справі № 911/2679/14 у задоволені первісного позову відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_5 в доход Державного бюджету України 3 654 грн. 22 коп. судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ОСОБА_5 оскаржила його в апеляційному порядку, просила скасувати та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження матеріалів справи, без врахування наявних доказів, а тому є необґрунтованим та незаконним. Зокрема, при ухваленні рішення місцевим судом помилково застосовано постанову правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 року № 210, адже ОСОБА_5 вносила грошові кошти 18.03.2009 року в касу ТОВ «Міластр» тому, що рахунки в банках товариством на той час не було відкрито, тобто на момент виникнення правовідносин між сторонами ця постанова НБУ ще не була прийнята й відповідно не набрала чинності. Крім цього, на думку відповідача, суд першої інстанції не врахував позиції апелянта з приводу того, що лише вона є повноправним учасником товариства, адже внесла свою частку в статутний капітал, чого відповідачем 2 не було зроблено, а також проігнорував той факт, що відповідачем 2 не доведено, що він вніс свою частку до статного капіталу товариства, що є підставою для його виключення з учасників товариства тощо.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 911/2679/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Алданової С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Київської області від 24.11.2015 року у справі № 911/2679/14 прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 26.04.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 року продовжено розгляд справи № 911/2679/14 на 15 днів та відкладено на 31.05.2016 року.

В зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, 30.05.2016 року системою автоматичного розподілу проведено заміну згаданого судді й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та відкладено розгляд справи № 911/2679/14 на 14.06.2016 року.

На підставі ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги (п. 9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

В судове засідання 14.06.2016 року з'явились представники позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом), відповідача 1 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом), відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом); представник відповідача 3 за первісним позовом в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Присутні в судовому засіданні представники позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом), відповідача 1 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом), відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника відповідача 3.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки неявка представника відповідача 3 не перешкоджає вирішенню спору по суті, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ «Міластр» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представник ОСОБА_6 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ОСОБА_5 звернулася до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Міластр», ОСОБА_6, третя особа: реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання ОСОБА_6 таким, що не набув прав учасника ТОВ «Міластр», виключення його зі складу учасників товариства, перерозподілення його частки на ТОВ «Міластр», зобов`язання Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області здійснити державну реєстрацію змін складу учасників ТОВ «Міластр» до статуту. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що в зв`язку з тривалим невиконанням ОСОБА_6 зобов`язань по внесенню своєї частки до статутного капіталу товариства, вона 07.11.2013 року скликала та провела загальні збори учасників, якими вирішено виключити ОСОБА_6 зі складу учасників товариства. Проте, реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області відмовлено у проведенні реєстрації змін до статуту за відсутністю кворуму при проведенні загальних зборів учасників товариства. Крім цього, позивачу стало відомо, що товариство збирало загальні збори з метою зміни його керівника, про які не повідомляло позивача, тому позивач стверджував про порушення її корпоративних прав.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.01.2015 року у справі № 911/2679/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року та рішення господарського суду Київської області від 26.01.2015 року у справі № 911/2679/14 скасовано, справу надіслано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України (постанова від 18.08.2015 року) вказав на те, що висновки судів попередніх інстанцій про внесення ОСОБА_6 частки до статутного капіталу за відсутності в матеріалах справи належних доказів ґрунтуються лише на його поясненнях у відзиві на позовну заяву. Крім цього, господарські суди не дослідивши наявність/відсутність порушеного права та інтересу позивача, на які є посилання в позовній заяві, дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для їх захисту. Таким чином, вирішуючи спір, суди підійшли поверхнево до вивчення матеріалів справи й належним чином не дослідили обставин та доводів обох сторін.

Ухвалою суду від 7 вересня 2015 року справу № 911/2679/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.10.2015 року, до участі у справі залучено іншого відповідача - Реєстраційну службу Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.

20.10.2015 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Того ж дня на адресу суд надійшли письмові пояснення відповідачів 1,2 за первісним позовом, у яких йдеться про застосування строків позовної давності до вимог позивача та відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

20.10.2015 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_5 та ТОВ «Міластр» про визнання учасника таким, що не набув прав учасника, виключення зі складу учасників товариства та тимчасове перерозподілення частки у статутному капіталі.

Ухвалою суду від 22.10.2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 повернуто без розгляду.

02.11.2015 року ОСОБА_6 повторно подано зустрічний позов до ОСОБА_5 та ТОВ «Міластр» про визнання учасника таким, що не набув прав учасника, виключення зі складу учасників товариства та тимчасове перерозподілення частки у статутному капіталі. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, відповідачем 1 за зустрічним позовом не внесено своєї частки в розмірі 396 450 грн. до статутного капіталу товариства протягом одного року, як це передбачено п. 5.2.3. статуту товариства, що свідчить про те, що ОСОБА_5 перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства. Крім цього, за твердженнями позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_5 скликала загальні збори й без наявного кворуму вирішила виключити ОСОБА_6 зі складу учасників товариства, як такого, який нібито не вніс своєї частки до статутного капіталу, чим грубо порушила корпоративні права позивача за зустрічним позовом тощо.

Ухвалою суду від 4 листопада 2015 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Оцінивши встановлені фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість первісних та зустрічних позовних вимог, відтак відмовив у їх задоволенні.

Так, відмовляючи в задоволенні первісного та зустрічного позовів, місцевий суд встановив, що предметами позовів визначено дії, які законом віднесено до повноважень не суду, а загальних зборів товариства, відтак відсутні порушення прав позивачів, що підлягає судовому захисту тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, 04.09.2008 року за рішенням єдиного засновника ОСОБА_7 створено ТОВ «Міластр», а 21.10.2008 року учасником товариства на підставі рішення №2/08 став громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі товариства 85%, що в еквіваленті становить 2 246 550,00 грн.

Як вбачається з протоколу загальних зборів №1/09 від 12.01.2009 року, відбулася зміна учасників товариства, зокрема, ОСОБА_7 вибула зі складу на підставі поданої заяви про вихід, а ОСОБА_5 з 12.01.2009 року включено до складу учасників товариства з часткою у статутному капіталі товариства 15% відсотків, що становить 396 450,00 грн.

Відповідно до 5.2.3. статуту товариства, в редакції від 28.09.2009 року, несплачена частина статутного капіталу підлягає сплаті учасниками протягом року з дня реєстрації статуту.

Вкладами учасників на підставі п. 5.2.1 статуту можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Грошова оцінка вкладу здійснюється за згодою учасників товариства ( п. 5.2.2. статуту).

За твердженнями ОСОБА_5, вищезгадану частку до статутного капіталу товариства нею внесено 18.03.2009 року, що підтверджується довідкою №3 від 06.11.2013 року за підписом заступника директора товариства ОСОБА_9 та квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 18.03.2009 року.

Згідно пояснень ОСОБА_6, він увійшов до складу учасників товариства 21.10.2010 року на підставі рішення № 2/08 і при включенні до складу засновників вніс свою частку до статутного капіталу земельними ділянками, які належать товариству на праві приватної власності.

З наявної у матеріалах справи реєстраційної справи №1-355-002864-14 ТОВ «Міластр» видно, що згідно рішення засновника ОСОБА_7 від 22.08.2008 року № 1/08 було створено ТОВ «Міластр» і в якості внеску до статутного капіталу було передано земельну ділянку вартістю 1 321 305,48 грн.

В подальшому, рішенням засновника № 2/08 від 21.10.2008 року за необхідності залучення додаткових коштів, на підставі поданої ОСОБА_6 заяви, його прийнято до складу учасників товариства, а тоді рішенням загальних зборів № 1/08 від 21.10.2008 року збільшено статутний капітал та розподілено частки учасників. Відтак, учасниками товариства стали ОСОБА_7 та ОСОБА_6, розмір статутного капіталу встановлено 2 643 000,00 грн., з розподілом часток порівну по 1 321 500,00 грн.

Рішенням загальних зборів від 12 січня 2009 року задоволено заяву ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників товариства з виплатою належної їй частки. Одночасно розглянуто заяву ОСОБА_5 про прийняття до складу учасників товариства.

Згідно протоколу від 12 січня 2009 року загальні збори вирішили за рахунок додаткових внесків учасників залишити статутний капітал товариства в розмірі 2 643 000,00 грн., де частки учасників складають: 396 450,00 грн. (15%) ОСОБА_5 та 2 246 550,00 грн. (85%) ОСОБА_6

З огляду на наведене частка ОСОБА_6 збільшена з 1 321500,00 грн. (50%) до 2 246550,00 грн. (85%), згідно п. 5.2.4. статуту товариства збільшення статутного капіталу могло відбутись лише за фактичного здійснення додаткового внеску.

В судах першої та апеляційної інстанцій представник ТОВ «Міластр» заперечував проти обох позовів та стверджував, що статутний капітал товариства сформований на 100 %, на підтвердження чого подав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.03.2014 року № 18279414, відповідно до якого розмір статутного капіталу товариства складає 2 643 000,00 грн. та датою закінчення його формування є 04.09.2008 року, а також надав правовстановлюючі документи на земельні ділянки, якими сформовано статутний капітал товариства. Крім цього, за твердженнями представника на момент формування статутного капіталу у товариства не було відкритих рахунків у банківських установах. Проте заперечує факт внесення ОСОБА_5 грошових коштів до статутного капіталу товариства, адже каси на підприємстві не було, грошові кошти слід було якимось чином оприбутковувати й відображати в податкових документах, чого зроблено не було.

Як зазначалось вище, ОСОБА_5 на підтвердження внесення нею частки до статутного капіталу ТОВ «Міластр» в розмірі 396 450,00 грн. посилалась на довідку підприємства № 3 від 06.11.2013 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 18.03.2009 року.

Відповідно до Постанови правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 6 червня 2013 року №210, фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150 000,00 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі, у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Оскільки розмір внеску ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ «Міластр» становив 396 450,00 грн., з врахуванням вищенаведених обмежень Національного банку України, ОСОБА_5 повинна була зазначені кошти до статутного капіталу товариства внести виключно шляхом перерахування зі свого поточного рахунку на поточний рахунок ТОВ «Міластр».

З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ТОВ «Міластр» від 02.07.2014 року, виданою ПАТ «ВіЕйБі Банк», видно, що грошова сума в розмірі 396 450,00 грн. ОСОБА_5 на рахунок ТОВ «Мілістар» не вносилась. За твердженнями позивача, гроші до статутного капіталу товариства вона вносила за квитанцією до прибуткового ордера № 1 від 18.03.2009 року, тоді як згідно довідки ТОВ «Міластр» № 3 від 06.11.2013 року згадані гроші нею внесено в касу підприємства 13.04.2010 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Рішенням Конституційного Суду України від 05.02.2013 у справі №1-рп/2013 надано офіційне тлумачення положенням ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» й зазначено, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

Крім цього, цим Рішенням встановлено, що цей Закон імперативно врегулював питання щодо дій товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Згідно з частиною третьою статті 144 ЦК України, частиною другою статті 52 Закону загальні збори учасників товариства приймають одне з таких рішень: про виключення із його складу тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

За приписами ч. 1 ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, при цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Положення ч. 3 ст. 144 ЦК України та ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» передбачають можливість примусового виключення зі складу учасників товариства учасника, який не вніс свою частку до статутного капіталу до закінчення першого року з моменту реєстрації товариства.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» виключення учасника товариства належить до виключної компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно положень п. 3 ст. 88 ГК України та ст. 11 Закону України «Про господарські товариства», учасники господарського товариства зобов'язані: додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління; вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства; нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Таким чином, виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» належить до компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду.

З огляду на викладене вище, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що предметами позовів визначено дії, які законом віднесено до повноважень загальних зборів товариства, відтак відсутнє порушене право позивачів, що підлягає судовому захисту й підстав для задоволення вимог як первісного, так і зустрічного позовів немає.

Оскільки місцевим судом відмовлено в задоволенні первісних позовних вимог з підстав їх недоведеності та безпідставності, отже правомірно не розглядалась заява про застосування строків позовної давності до первісних позовних вимог.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що при зверненні до суду з первісним позовом, позивач мала сплатити 4 872,00 грн. судового збору за чотири вимоги немайнового характеру, проте судовий збір позивачем фактично сплачено лише за одну, тому суд правомірно визначив до сплати ОСОБА_5 в доход Державного бюджету України 3 654,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 24.11.2015 року у справі № 911/2679/14 - без змін.

Матеріали справи № 911/2679/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова