Постанова

від 16.06.2016 по справі 2а-4258/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року № 2а-4258/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань ОСОБА_1

з участю представників

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ОСОБА_4) «Галком-Фін» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 «Галком-Фін» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2011 року за №0000962302/0/11982 та за №0000952301/0/11984.

Судом, у відповідності до вимог ст.55 КАС України, допущено заміну відповідача на його правонаступника ДПІ Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Позивач в позовній заяві стверджує, що наявні первинні бухгалтерські документи документи оформлені належним чином, підтверджують факт отримання товариством товарів від свого контрагента ОСОБА_4 «Трейд Опт Торг Лтд» та наступний продаж цього товару покупцям. Також, зазначає позивач, почеркознавча експертиза з метою ідентифікації виконавця підпису на первинних бухгалтерських документах (договір купівлі-продажу, видаткові, податкові накладні) не проводилась, а тому висновки перевіряючих про безтоварність та нікчемність господарських операцій між товариством та його контрагентом спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву зазначає, що перевіркою встановлено відображення контрагентом позивача ОСОБА_4 «Трейд Опт Торг Лтд» господарських операцій щодо придбання товарів та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбулись а отже є нікчемними. А відтак, продовжує відповідач, прийняті податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить у його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін та дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної перевірки ОСОБА_4 «Галком-Фін» з питань проведених взаємовідносин з ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» за період з 01.11.2008 року по 31.01.2009 року, ДПІ у Залізничному районі м.Львова складено акт від 23.03.2011 року за № 668/23-2/23882304 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2011 року:

- за №0000962302/0/11982, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 325675 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 260540 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 65135 грн. 00 коп.;

- за №0000952301/0/11984, яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 407094 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 325675 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81419 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216 ст.228 ЦК України, п.1.8 ст.1, підп.7.2.1 п.7.2, підп.7.4.1, підп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого товариством завищено податковий кредит на загальну суму 260540 грн. 03 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 260540 грн. 03 коп.

- п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216 ст.228 ЦК України, п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого товариством завищено валові витрати на суму 1302700 грн. 15 коп., що призвело до заниження податку на прибуток на 325675 грн. 03 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагента - ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд».

Так, як вбачається з акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено, що у ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - постачальниками і підприємствами-покупцями товарів. Таким чином, продовжується в акті перевірки, контрагент позивача відобразило господарські операції щодо придбання товарів та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

У відповідності до вимог підп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно вимог підп.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд».

Між ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» (продавець) та ОСОБА_4 «Галком-Фін» (покупець) 29.10.2008 року було укладено договір купівлі-продажу зтовару за №29/10-2ДТ відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, назва якого, марка, кількість та ціна вказується в супроводжувальних документах на даний товар, а саме: накладних, податкових накладних продавця та довіреностях покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити його вартість за умовами даного договору.

На підтвердження обставин виконання даного договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, виписки з банківського рахунку.

Також, позивачем надано докази використання отриманого від ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» товару у своїй господарській діяльності, а саме: виписки з банківського рахунку, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунки- фактури.

В свою чергу, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що в провадженні СВ Оболонського РУ ГУМВС України у м.Києві знаходиться кримінальна справа №05-13810, порушена за фактом фіктивного підприємництва ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Згідно висновку експерта №813 від 08.10.2009 року, підписи від імені громадянина ОСОБА_5, в наданих на дослідження звітних документах ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд», виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

При цьому, судом, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, вживались заходи щодо дослідження фактичних обставин справи, зокрема, неодноразово в судове засідання викликався в якості свідка директор ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» ОСОБА_5, а також скеровувались запити до Оболонського Управління поліції Головного управління Національної поліції ум.Києві щодо надання інформації на якій стадії перебуває кримінальна справа №05-13810.

Внаслідок таких дій судом не отримано жодної відповіді від згаданого державного органу, свідок у судове засідання не з'являвся.

В той же час, контролюючим органом було надано лист він органу Національної поліції зі змісту якого вбачається, що згадана справа знаходиться у архіві.

Крім того, суд позбавлений можливості призначити судову почеркознавчу експертизу у зв'язку з тим, що особа підпис якої підлягає експертному дослідженню (директор ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» ОСОБА_5М.) не являється в судове засідання, що унеможливлює відібрання зразків підпису для експертизи.

Відтак, судом було вжито необхідних процесуальних заходів з метою виконання вказівок суду касаційної інстанції, які не дали результатів.

Щодо висновку експерта №813 від 08.10.2009 року, на який посилається відповідач в акті перевірки, то такий не може безпосередньо вказувати на безтоварність досліджуваних операцій, оскільки в ньому досліджувались лише документи податкової звітності ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» (податкові декларації, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту, тощо) та не досліджувались первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, а не докази, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки.

У відповідності до підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до вимог підп.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірені періоди було надано податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мають недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

Зазначені обставини давали право позивачу включити суму податку на додану вартість до кладу податкового кредиту.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підп. „аВ» , „вВ» , „гВ» , „дВ» п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

За таких обставин, висновки відповідача про зайве включення ОСОБА_4 «Галком-Фін» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму 260540 грн. 03 коп. за результатами господарських взаємовідносин з ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд» є протиправними.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.

Як передбачено підп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Продаж товарів, відповідно до положень п.1.31 ст.1 наведеного Закону, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 цієї ж статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), у відповідності до підп.11.2.1 п.11.2 ст.11 даного Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на те, що судом встановлено обставини фактичного здійснення господарських операцій щодо купівлі позивачем товарно-матеріальних цінностей у ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд», платником податків правомірно віднесено до складу валових витрат суми коштів, сплачені за результатами таких операцій.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності контрагентів як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100138985 та електронний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на добросовісність його контрагента.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним - таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

А відтак, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

Крім того слід зазначити, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що контролюючий орган при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що контролюючим органом не доведено протиправності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських операцій ОСОБА_4 «Трейд Опт Лтд», а тому висновки про їх завищення є необґрунтованими, і як наслідок протиправними є податкові повідомлення рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з вищенаведених податків.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у відповідності до положень ст.162 КАС України, в резолютивній частині постанови належить зазначити про протиправність та скасування спірних актів індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 04.04.2011 року за №0000962302/0/11982 та за №0000952301/0/11984.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галком-Фін» (код ЄДРПОУ 23882304), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Любінська, 98/23, 3 грн. (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 червня 2016 року.

Суддя В.Я.Мартинюк